Справа № 764/6121/13-ц

Провадження 4-с/764/69/2013

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого - судді Фисюк О.І.

при секретарі - Руднєвій А.В.,

розглянувши матеріали скарги КП «РЕП № 17» щодо неправомірних дій Відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся 12 червня 2013 року зі скаргою щодо неправомірних дій Відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі, в якій просить скасувати постанову від 29.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4088/07, виданого 08.02.2008 року Ленінським районним судом м. Севастополя про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «РЕП № 17» суми заборгованості з квартплати в розмірі 358,81 грн., та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Вимоги скарги мотивовані тим, що підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого листа вимогам діючої редакції ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме – відсутній ідентифікаційний номер боржника. Однак виконавчий лист був виданий 21.01.2008 року, тобто в період часу, коли діяла редакція ст. 18 вказаного Закону, якій не було передбачено обов'язкове зазначення ідентифікаційного номера боржника.

В судове засідання представник заявника не з'явилася, надіслала до суду заяву з проханням розглянути скаргу в її відсутність.

Представник Відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі в судове засідання не з'явився, сповіщений про дату та місце судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали скарги та матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.12.2007 року заочним рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КП «РЕП № 17» суму заборгованості в розмірі 358,81 грн.

08.02.2008 року на підставі цього рішення суду представнику КП «РЕП № 17» був виданий виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1, ідентифікаційний номер боржника у виконавчому листі не вказаний.

Згідно відміток про виконання рішення виконавчий лист № 2-4088/07 відносно боржника ОСОБА_1 перебував на примусовому виконанні, 01.12.2011 року він був повернутий стягувачеві на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення), 29.12.2012 року на підставі п.5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий лист знов повернутий стягувачеві (неможливість встановити місце проживання боржника).

Стягувач знов подав до Відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі вказаний виконавчий лист із заявою про прийняття його до виконання.

29.04.2013 року постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі ОСОБА_3 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа, у зв'язку не відповідністю виконавчого листа ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: відсутній ідентифікаційний номер боржника. Роз'яснено стягувачеві право на звернення до суду, який видав виконавчий лист щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою ст. 25 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

З наведених норм права вбачається, що державний виконавець, як посадова особа органу виконавчої влади, здійснює свої повноваження виключно у межах, встановлених Конституцією і ЗУ «Про виконавче провадження», керується цими законами при здійсненні виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що після другого повернення виконавчого листа стягувачеві, останній звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду на початку 2013 року, тобто в період дії редакції ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої, у виконавчому документі зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

Отже, державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, зобов'язаний керуватися редакцією закону на час вчинення певних дій у виконавчому провадженні, зокрема, перевіряти відповідність такого документу вимогам, передбаченим ЗУ «Про виконавче провадження» на час його пред'явлення до виконання, а не керуватися законом в редакції на час видачі виконавчого листа, який було отримано стягувачем значно раніше, однак пред'явленого стягувачем до виконання після внесення змін у законодавство, тому державний виконавець позбавлений правової можливості прийняти виконавчий лист до виконання, оскільки таки дії будуть вважатися виходом посадової особи за межи своєї компетенції, порушенням посадових обов'язків у зв'язку із здійсненням дій, які не відповідають закону на момент їх вчинення.

Враховуючи, що виконавчий лист № 2-4088/07, поданий до виконання на початку 2013 року, не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки в ньому не вказано ідентифікаційного номеру боржника, суд доходить висновку, що заявнику (стягувачу) було правомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документу, тому скарга КП «РЕП № 17» не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що стягувач в даному випадку має право на звернення до суду, який видав виконавчий лист щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження», про що, зокрема, було вказано в постанові державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 384-387 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги КП «РЕП № 17» щодо неправомірних дій Відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4088/07, виданого 08.02.2008 року Ленінським районним судом м. Севастополя про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «РЕП № 17» суми заборгованості з квартплати в розмірі 358,81 грн., та зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Севастополя протягом п’яті днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя –