РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа номер 2-270/2007р.

20 грудня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого: Малишенко Т.О. при секретарі: Журавській Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Чернігівобленерго", третя особа: ОСОБА_3, Комунальне підприємство „Житлово-комунальний центр" - про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановив:

Позивачі звернулись із позовною заявою про відшкодування майнової та моральної шкоди. Посилаються на те, що із-за того, що у їх квартиру тривалий час надходив електричний струм з напругою, яка значно перевищувала максимально допустиме значення 220 Вольт, то у них вийшли з ладу побутові прилади. Тому просили стягнути матеріальну шкоду, понесені судові витрати, також вважають, що діями відповідачів їм спричинено моральну шкоду, яку вони оцінили у розмірі 3 000 гривень.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, вважають, що заявлені позовні вимоги безпідставні, так як вони не є належними відповідачами по даній справі.

Третя особа ОСОБА_3, неодноразово про час і місце розгляду справи повідомлена, в судові засідання не з'являлась. До суду письмових заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Третя особа КП „ЖКЦ" позовні вимоги підтримали, вважають, що вони обґрунтовані, так як відповідачі без їх дозволу почали експлуатацію електричних мереж і надавали позивачам послуги, вони повинні були впевнитися у безпеці електричних мереж, укласти з ними договір на експлуатацію електричних мереж. Вважають, що відповідальність за шкоду, яка спричинена позивачам із-за неякісних послуг, повністю лежить на відповідачах і вони повинні її відшкодувати.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачі проживають у квартирі, яка розташована за адресою м. Славутич, Добринінський кв-л 6.9 кв.9, дана квартира розташована у багатоповерховому будинку. Власником даного житла є позивач ОСОБА_1, між нею і КП „ЖКЦ" укладено договір номер 6502 від 15.05.2006 року про забезпечення житлово-комунальними послугами. Крім того, між позивачем ОСОБА_1, і ВАТ „Чернігівобленерго" укладено договір номер 8350 від 17.05.2006 року про користування електричною енергією. Електричні мережі, по яким подається електричний струм споживачам м. Славутича, знаходяться на балансі КП „ЖКЦ", договору про розрахунок за обслуговування внутрішньобудинкових систем між ВАТ „Чернігівобленерго" та КП „ЖКЦ" на день укладання договору з позивачем і на день розгляду даної справи у суді немає. Відповідно довідки з аварійно-диспетчерської служби КП „ЖКЦ" 10.02.2007 року, в аварійно - диспетчерську службу надійшла заявка про несправне електрообладнання за адресою м. Славутич, Добринінський кв-л 6.9 кв.10, із-за чого відгорів „0" і по „0" проводу пішла зустрічна фаза 380в на квартиру номер 9. Згідно акту аварійно-диспетчерської служби номер 14 від 12.02.2007 року, 10.02.2007

2

року о 14 годині в квартирі номер 9 будинку номер 9 Добринінського кв-лу вийшла із ладу побутова техніка: холодильник, пральна машина, комп'ютер, радіотелефон, згоріла енергозберігаюча лампа.

Заслухавши сторони, свідків, експертів, вивчивши документи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Крім того, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Між сторонами (позивачами і відповідачами) виникли певні зобов'язання, серед яких відповідно до п.12 Договору номер 850 від 17.05.2006 року відповідач ВАТ „Чернігівобленерго" зобов'язався забезпечити надійне постачання електричної енергії. У п.8 даного Договору межа розподілу встановлюється на вихідних клемах розрахункового електролічильника поверхового електрощитка.

Посилання відповідачів на те, що вони є неналежними відповідачами, суд вважає в даному випадку безпідставним. Дійсно у судовому засіданні було встановлено, що електричні мережі по яким ВАТ „Чернігівобленерго" постачало електроенергію позивачам, є власністю територіальної громади м. Славутича. Для того, щоб їх експлуатувати ВАТ „Чернігівобленерго" повинно було укласти з КП „ЖКЦ" Договір на користування цими електричними мережами, але він на даний час не укладений. На момент укладання Договору між позивачем і відповідачем, відповідачі знали, що Договір про оренду електромереж між ними і КП „ЖКЦ" відсутній, проте ВАТ „Чернігівобленерго" на свій ризик, без дозволу КП „ЖКЦ" постачало електроенергію позивачам по електромережам, не впевнившись у їх безпеці. Хоча у п. 8 вищевказаного Договору зазначили, що межа розподілу встановлюється на відхідних клемах розрахункового електролічильника поверхового електрощита. ВАТ „Чернігівобленерго" перед підписанням даного Договору не впевнилося в тому, що дійсно мережі, по яким буде іти струм до позивача, знаходяться у працездатному стані.

Відповідно вимог п.38 Постанови КМУ № 1357 від 26.07.1999 року «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення», відповідач зобов'язався забезпечити надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензії та даним договором про користування електричною енергією.

З аналізу наданих документів суд прийшов до висновку, що свій обов'язок ВАТ „Чернігівобленерго" виконував не належним чином, що і призвело з його вини до виникнення аварійної ситуації з енергопостачання в квартиру позивачів, в результаті чого у позивачів вийшла із ладу побутова техніка.

Відповідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У судовому засіданні знайшло підтвердження те, що від дій відповідача, в результаті порушення цивільного права позивача, у позивачів виникли збитки і між цим є причинно-слідчий зв'язок.

Згідно ч.1 ст. 1209 ЦК України, продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок недоліків робіт (послуг).

Позивачі просили стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 3028 гривень, а також понесені матеріальні витрати за висновок спеціаліста експертної фірми „Еталон".

Під час розгляду справи за клопотанням відповідача було проведено комплексну судово-технічну-товарознавчу-комп'ютерну експертизу. Із висновків даної експертизи вбачається, що у всіх приладах, які були надані на дослідження, є вихід із ладу блоків живлення. Яка причина виходу із ладу блоків живлення у експертизі не вказано, але при допиті в судовому засіданні експертів, які проводили дану комплексну експертизу, з'ясовано, що головною причиною виходу із ладу блоків живлення в даному випадку

3

могло бути надходження по електричній мережі електричного струму з напругою, яка значно перевищувала максимальну допустиму, тобто 380 Вольт. З висновків експертизи також вбачається, що у холодильнику виходив із ладу блок живлення, на 25.07.2007 року холодильник відремонтовано, вартість ремонтних робіт холодильника складає 178 гривень, оскільки він на даний час відремонтований, то суд вважає, за необхідне в даному випадку стягнути тільки вартість ремонтних робіт, а не залишкову вартість холодильника з урахуванням пошкодження.

В той же час суд вважає, що оскільки на час розгляду справи інші предмети побутової техніки не відремонтовані, і після їх ремонту невідомо, чи будуть вони в працездатному стані, то суд вважає за необхідне стягнути залишкову вартість приладів з урахуванням їх зносу: пральної машини - у розмірі 1587 гривень, системного блоку комп'ютеру персонального - 500 гривень, радіотелефону - 112 гривень 50 копійок. Тобто в даному випадку до стягнення підлягає сума у загальному розмірі 2 377 гривень 50 копійок.

Відповідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Суд прийшов до висновку, що втрата побутової техніки вимагає від позивачів додаткових зусиль для організації свого життя, створює неможливість продовження активного громадського життя та спричиняє настання негативних психологічних наслідків, втрати спокою, порушення сну. Виходячи з характеру порушень прав позивачів та тривалості їх моральних страждань, суд вважає, що позивачі обґрунтували розмір моральної шкоди і з відповідача необхідно стягнути 3000 гривень.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому суд вважає, що в даному випадку з відповідачів необхідно стягнути вартість висновку спеціаліста у сумі 343 гривні і 94 гривні витрати за інформаційно-технічне забезпечення і судовий збір.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 614, 714, 22, 23, 1209, 1166, 1167 ЦК України, ст. 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівобленерго" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 2720 гривень 50 копійок, моральну шкоду у сумі 2500 гривень, понесені судові витрати - 94 гривні, всього 5 314 гривень 50 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.