ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2013 року Справа №827/2693/13-а

Окружний адміністративний суд м. Севастополя у складі:

головуючого - судді: Куімова М.В.,

за участю секретаря: Сухобрус О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Севастополя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської ради про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Севастопольської міської ради про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що в 2013 році ОСОБА_1 звернулась до Севастопольської міської ради з клопотанням, у якому просила визначити, без її погодження, а також виділити безоплатно у власність земельну ділянку, орієнтовним розміром 0,1 га, в межах м. Севастополя, для індивідуального дачного будівництва. Рішенням Севастопольської міської ради від 17 вересня 2013 року №5977 позивачу було відмовлено у наданні згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, у зв'язку з порушенням вимог п.6 ст.118 Земельного Кодексу України. ОСОБА_1 зі вказаним рішенням відповідача не згодна, оскільки в публічному доступі була відсутня інформація щодо наявності вільних земельних ділянок, тому позивач не мала можливості конкретизувати місцезнаходження бажаної земельної ділянки. Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, у частині відмови в задоволенні клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для дачного будівництва - не більше 0,1 га в адміністративних межах м. Севастополя; скасувати рішення Севастопольської міської ради від 17 вересня 2013 року №5977 "Про відмову гр. ОСОБА_1 в дачі згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, розташованої в м.Севастополі для індивідуального дачного будівництва" та зобов'язати відповідача винести на засідання сесії та розглянути подане позивачем клопотання відповідно до вимог законодавства.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надіславши заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіславши письмові заперечення проти позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 20 травня 2013 року до Севастопольської міської ради надійшло клопотання ОСОБА_1, у якому вона просила визначити, без її погодження, а також виділити її безоплатно, у власність, земельну ділянку, орієнтовним розміром до 0,1 га, в межах м. Севастополя, для індивідуального дачного будівництва (а.с. 13-14). До клопотання також були надані письмові додатки на 4 аркушах: копія паспорту та ідентифікаційного номеру позивача, графічні матеріали, а також копія договору доручення №90/05/13-зд від 20 травня 2013 року.

Рішенням Севастопольської міської ради від 17 вересня 2013 року №5977 "Про відмову гр. ОСОБА_1 в дачі згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, розташованої в місті Севастополі для індивідуального дачного будівництва" позивачу було відмовлено у задоволенні його клопотання, у зв'язку з порушенням вимог п.6 ст.118 Земельного кодексу України (а.с.16).

Згідно ч.6 ст.118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що у клопотанні ОСОБА_1 від 20 травня 2013 року не було поставлено питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки. З клопотання ОСОБА_1 вбачається, що позивач просив Севастопольську міську раду визначити, без його погодження, а також виділити у власність земельну ділянку в межах м. Севастополя.

Суд також зазначає, що Севастопольська міська рада, діючі на підставі ч.ч. 6-9 ст.118 Земельного кодексу України та ст.20, 22, 50 Закону України «Про землеустрій», має лише повноваження щодо прийняття рішень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, а потім, на підставі розробленого проекту землеустрою, прийняти рішення про його затвердження та передачу земельної ділянки у власність заявника.

Позивачем до клопотання від 20 травня 2013 року були надані графічні матеріали на одному аркуші, на якому нанесено у дрібному масштабі план частини території півострову Крим з нанесеними пунктиром межами міста Севастополя. Ніяких інших графічних документів позивачем надано не було.

Суд вважає, що позивачем не визначено конкретну земельну ділянку, яку він бажає отримати у власність, а також не надано належних графічних матеріалів, що визначають її місцезнаходження.

При тому, статтею 118 Земельного кодексу України та нормами іншого законодавства України, не передбачено обов'язку відповідних органів, що здійснюють розпорядження земельним ділянками, самостійно визначати місце розташування земельних ділянок для зацікавлених осіб, самостійно вирішувати, яку саму земельну ділянку надати заявникові, чи пропонувати заявникам декілька земельних ділянок на вибір. Право вибору земельної ділянки для отримання її у власність є виключним правом громадянина.

Отже, судом встановлено, що питання про можливість надання згоди ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в межах м. Севастополя було розглянуто Севастопольською міською радою в порядку, встановленому Земельним Кодексом України по суті та з дотриманням необхідної процедури на пленарному засіданні, відповідно до якої, було прийнято рішення №5977 від 17 вересня 2013 року.

Отже, позовні вимоги про визнання дій протиправними дій та скасування рішення задоволенню не підлягають.

Вимоги щодо зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача на сесії міської ради також не підлягають задоволенню, оскільки вказане питання вже було вирішено відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення від 17 вересня 2013 року №5977.

Відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у справі суд вважає за необхідне віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.11, 71, 76, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Севастопольської міської ради про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Судові витрати у справі віднести на рахунок ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя М.В. Куімов