Справа №2-а-193/ 2007року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2007 року місцевий Конотопський міськрайонний суд в складі:
головуючого : судді Терещенко О.І.
суддів: АршукТ.М. Лебедько М. М.
при секретарі Чобітько Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення, Міністерства праці і соціальної політики України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, третя особа: Конотопське управління Державного казначейства ГУДКУ у Сумській області про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги як учаснику війни в розмірі 2574 гривні 15 коп., -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка обґрунтовує вимоги тим, що являється учасницею війни і відповідно до вимог cm. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року з послідуючими змінами та доповненнями , їй, як учасниці війни, щорічно до 05 травня повинна виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком у 2002році складала 47 грн. 30 коп., 2003 році-47 гри.30 коп., 2004 році 92 грн.45 коп. , 2005 році - 332грн., 2006 році - 359грн. , відповідно їй за вказані роки повинні були виплатити: за 2002 рік -141 грн. 90 коп., за 2003 рік - 141 грн. 90 коп., за 2004 рік 277 грн.35 коп. , за 2005 рік - 996 гри, за 2006 рік - 1077 грн., всього - 2574 грн. 15 коп. Однак, в порушення вимог ст. ст. 3, 8, 22, 55, 64 Конституції України та ст. ст. 1, 2, 12, 17, 17-1, 22, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п.9 cm. 87 Бюджетного Кодексу України, cт. 440 ЦК України в редакції 1963року, ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1192 ЦК України в редакції 2003року, рішення Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року №20-рп їй виплатили тільки: в 2005 році - 50 грн., в 2006 році - 50грн. , всього виплатили за вказані роки 100 грн., залишились недоплаченими 2574 грн. 15 коп. , як: позивачка просить стягнути із Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення на її користь вказану недоплачену одноразову щорічну грошову допомогу за вказані роки та зобов'язати Міністерство фінансів України, Державне казначейство України , Міністерство праці і соціальної політики України перевести ці кошти Конотопському міському управлінню праці та соціального захисту населення.
В судовому засіданні заявлені вимоги позивачкою підтримані.
Представник відповідача - Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення за довіреністю Денисенко О.М. , в судовому засідати вимоги позову не визнала, пояснивши , що позивачка перебуває на обліку, як учасниця бойових дій і їй щорічно до 5 травня виплачувалась відповідна допомога, , передбачена Законами України "Про Державний бюджет України " на відповідні роки, якими встановлювались саме ті розміри, які були їй виплачені. Позивачці виплатили таку допомогу за 2006 рік в розмірі , згідно із вимогами ст. 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006рік". Виплату інших коштів законодавством не передбачено, просить в задоволенні вимог позову за 2006 рік відмовити за необґрунтованістю, за 2002 - 2005роки - за пропуском терміну звернення до суду.
Представники відповідачів : Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України в судове засідання не з'явились, про день, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
Представник відповідача Міністерства фінансів України в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що виплата грошової допомоги для учасників війни потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про Державний бюджет України" та що позивачці проводилась щорічна виплата вказаної разової грошової допомоги в розмірах, передбачених статтями 12-16 Закону України "про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ".
Представник третьої особи : Конотопського управління Державного казначейства ГУДКУ у Сумській області до суду не з'явився, про день, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, подав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні покладається на розсуд суду.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились до суду, дослідивши матеріали справи, яких достатньо, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 05 травня учасникам війни дій повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком управліннями праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків.
Судом встановлено, що позивачка є учасницею війни, що підтверджується поясненнями осіб, які беруть участь у справі, відповідним посвідченням (а.с. 6 ) та їй за 2006рік була перерахована разова грошова допомога до 05 травня в розмірі 50 грн. , не із розрахунку мінімальної пенсії за віком, яка з 01 квітня 2006 року становила 359 грн., а відповідно встановленого розміру, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинялись дії ч. 5 ст. ст. 12, 13, 14, та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і встановлювалась інша виплата в розмірі 50 грн.
Але рішенням Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року № 20-рп визнано такими, що не
2
відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення cm. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004рік", якими виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється учасникам бойових дій в меншому розмірі ніж передбачено вказаним Законом.
Незважаючи на те, що аналогічні норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2006рік" не визнані Конституційним Судом України неконституційними, оскільки вони не були предметом його розгляду, суд приходить до висновку, що одноразова грошова допомога позивачці за 2006рік, як учасниці війни, повинна виплачуватись із розміру трьох мінімальних пенсій за віком, яка станом з 01 квітня 2006 року становила 359грн., згідно вимог cm. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки відповідно до вимог cm. 22 ч.3 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін в діючі закони не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод, і Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не зв'язував виплату допомог із наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету, а має безумовний характер. Діючи всупереч вказаним вимогам Закону, маючи при цьому рішення Конституційного Суду України з ідентичного питання, знову прийняте законодавцем аналогічне рішення не може прийматись до уваги. Вказаний висновок суду погоджується із вимогами ст. ст. 2 ч.2,3 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , згідно яких права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР , не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Таким чином, вказана норма Закону України "Про статус ветеранів війни., гарантії їх соціального захисту " і норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2006рік", яка звужувала дію норми попереднього Закону співвідносяться між собою, як спеціальна норма і загальна норма. А при конкуренції спеціальної і загальної норми Закону - діє спеціальна норма, тобто, в даному випадку - cт. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Таким чином, позивачці за 2006рік повинно бути виплачено 1027грн.(3x359-50).
Відповідно до вимог cт. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах передбачених ст.ст.12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Згідно із п.3 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України , затвердженого Указом Президента України від 30 серпня 2000року №1035/2000 та Постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1543 Міністерство праці України забезпечує реалізацію прав громадян на соціальний захист через системи підпорядкованих йому органів.
Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення є таким органом і як юридична особа, на яку покладений обов'язок проведення вказаних виплат учасникам війни, повинно проводити такі виплати.
Стосовно вимог позивачки про виплату їй недоплаченої допомоги за 2002- 2005роки , то в задоволенні їх слід відмовити за пропуском строку звернення до суду, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а пропущення строків звернення до суду, про що наполягає представник відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Суд приходить до висновку, що позивака знала заздалегідь до закінчення річного терміну за зверненням до суду про порушення її прав, оскільки отримувала щорічну грошову допомогу своєчасно, заборгованості по виплаті не було, закон, на підставі якого вона обґрунтовує свої вимоги, був оприлюднений і введений в дію ще в 1993році, про що позивачка не знати не могла . Поважності причин пропуску терміну за зверненням до суду за захистом своїх прав позивачка не навела.
Керуючись cm. 55 Конституції України, ст. ст. 12, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ , з послідуючими змінами т а доповненнями, cmcm. 10, 69-71, , 99, 100, /59-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 1027 ( одну тисячу двадцять сім ) гривень - суму недоплаченої щорічної допомоги за 2006рік, як учасниці бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язати Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Міністерство праці і соціальної політики України перевести 1027 ( одну тисячу двадцять сім ) гривень Конотопському міському управлінню праці та соціального захисту населення для виплати ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційне оскарження постанови суду може бути проведено шляхом подачі заяви про таке оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі з послідуючою подачею апеляційної скарги до Харківського адміністративного апеляційного суду через місцевий Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом двадцяти днів або без попередньої подачі заяви про таке оскарження - в такому ж порядку протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Постанова виготовлена на комп'ютері і має силу оригіналу.