ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
10 січня 2014 р. Житомир справа № 806/7969/13-a
категорія 10.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Житомирі адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі до голови ліквідаційної комісії Прижигодський С.П. Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління № 523" про стягнення 541178,18 грн.,-
встановив:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі звернулося до суду з позовом до голови ліквідаційної комісії Прижигодськго С.П. Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління № 523" про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 541178,18 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смерті. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому у порядку, встановленому законом. Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 541178,18 грн.
Представник позивача згідно письмової заяви позовні вимоги підтримала та просила справу розглядати у порядку письмового провадження.
Представник відповідача до суду не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до частини 4 статті 33, частини 11 статті 35 КАС України, вважається повідомленим належним чином, оскільки судова повістка направлялася за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та дослідивши докази, якими підтверджено позовні вимоги, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до ст.55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за рішенням засновників від 08.12.2010 р., Дочірнє підприємство "Спеціалізоване управління № 523" перебуває в стані припинення.
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Житомирі здійснюються страхові виплати стосовно працівників підприємства-відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
Згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.22), потреба в капіталізації коштів щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 складає 541178,18 грн.
18.07.2013 р. за вих. № 07-678 позивачем подано до підприємства заяву про визнання грошових капіталізованих вимог на суму 541178,18 грн. (а.с.5-6), яку відповідач у добровільному порядку не сплатив.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з натупного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
За змістом ч.3 ст.110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст.1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон України № 1105-XIV).
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
В силу вимог п.2 ч.2 ст.45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду. За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.
За приписами ст.46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації підприємства за рішення зборів акціонерів, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону.
Так, у відповідності до п.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.1999 р. № 784-XIV, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
Положеннями п.5-1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.
Відповідно до п.3 вказаного Порядку капіталізація платежів розраховується за період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя чоловіків і жінок та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Порядком також передбачено, що до суми платежів, які підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.
У відповідності до ст.36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору визначений перелік документів, серед яких і довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування.
Таким чином, вказаними нормами Закону України № 1105-XIV та ЦК України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, зокрема не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством.
Станом на момент розгляду адміністративної справи відповідач не виконав обов'язку щодо сплати капіталізованих платежів. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 541178,18 грн. капіталізованих платежів обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 КАС України не стягуються.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління № 523" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Житомирі 541178,18 грн. капіталізованих платежів.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.А. Панкеєва