ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про залишення адміністративного позову без руху

15 січня 2014 рокуСправа №827/87/14-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Александров О.Ю., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

За правилом пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 2 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Пунктом 4 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач: виплачував суми належних до виплати надбавок не у повному розмірі; суми грошових винагород та допомог без врахування надбавок у належному розмірі; невірно визначив базовий місяць нарахування індексації грошового забезпечення, що потягнуло його недоплату; не видав в натурі належне речове майно.

У прохальний частині позову заявлено вимоги про визнання протиправними дії щодо здійснення відповідачем виплат у не належному розмірі та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити недоплачені суми.

Проте, у прохальній частині позову не зазначено жодної конкретної суми з кожного конкретного виду виплат, які на думку позивача йому було протиправно недоплачено і має бути виплачено відповідачем.

Розмір сум, що належали (належать) до виплати відповідачем позивачці, є частиною предмету доказування і з урахуванням вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України має бути визначений та обґрунтований у позовній заяві.

З викладеного випливає, що вимоги пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачкою при викладенні змісту позовних вимог, належним чином не виконані.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

Для виконання судом вимоги пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України необхідні відомості щодо дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав. Такі відомості (виклад обставин, якими обґрунтовується дотримання строку для звернення до суду, а саме - коли позивачці стало відомо про порушення її прав та законних інтересів відповідачем щодо кожного конкретного виду виплат та за кожний конкретний період, за який на думку позивачки мали бути здійснені виплати та видане речове майно (місяць, квартал, півріччя, рік та інше) у позові відсутні, що є порушенням вимог пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Таким чином, обов'язок надання доказів при зверненні з позовом до суду прямо передбачений нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконання цієї вимоги Кодексу адміністративного судочинства України необхідно для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Така позиція ґрунтується передусім на принципі змагальності сторін (стаття 11 Кодексу адміністративного судочинства України), відповідно до приписів якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

За визначенням пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Отже, з метою оскарження дії, бездіяльності або акта суб'єкта владних повноважень, особа може звернутися до адміністративного суду лише, якщо ці дії, бездіяльність, рішення суб'єкта владних повноважень фактично були вчинені (прийняті) та порушують права, свободи та закони інтереси особи - позивача, тобто, особа - позивач та суб'єкт владних повноважень - відповідач є учасниками спірних правовідносин.

Позивачка просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії, щодо вчинення яких вона до відповідача не зверталася, й відповідно правовідносини між позивачем та відповідачкою щодо вчинення відповідних дій не виникали.

В порушення вимог частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем до позову не додано доказів наявності правовідносин між ним та відповідачем щодо відмови останнього у вчиненні дій, про які позивач просить у позові.

Частиною третьою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

У позові викладено клопотання про витребування від відповідача доказів у справі - довідок про виплати, але не зазначено жодної причини, через яку позивачка не може самостійно надати (отримати від відповідача) відповідні докази.

З урахуванням викладеного позивачці необхідно надати суду докази звернення до відповідача щодо вчинення ним дій, зазначених у відповідних пунктах прохальної частини позовної заяви (більш точне зазначення пунктів не є можливим у зв'язку з наведенням позивачкою однієї і тієї ж нумерації кілька разів).

За таких обставин позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (пункту 4 частини першої, частині другій).

Згідно з частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статями 105, 106- 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 у строк до 30 січня 2014 року усунути недоліки позову шляхом надання вказаних відомостей та документів безпосередньо до канцелярії суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров