ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
13 січня 2014 рокуСправа № 924/742/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Хмельницького обласного військового комісаріату
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.10.2013р.
у справі№924/742/13 господарського суду Хмельницької області
за позовомПАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №5 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком"
доХмельницького обласного військового комісаріату
простягнення 14 147,34грн., з яких 12 947,05грн.-основний борг, 991,15грн.- пеня, 171,74 грн.- три відсотки річних, 37,40 грн.- інфляційні втрати
ВСТАНОВИВ:
Хмельницьким обласним військовим комісаріатом подано касаційну скаргу від 29.11.2013р. №3031 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.10.2013р. у справі №924/742/13 господарського суду Хмельницької області з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок сплати та розмір ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., що набрав чинності 01.11.2011р.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. За подання позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з вимог касаційної скарги, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 15.10.2013р., якою залишено без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 30.07.2013р. у справі №924/742/13 (яким позов задоволено частково, стягнуто з Хмельницького обласного військового комісаріату 12 204 грн. заборгованості по орендній платі, 743,05 грн. оплати за електроенергію, 450 грн. пені, 171,74 грн. 3% річних та 37,40 інфляційних втрат) оскаржується скаржником в частині задоволення позову.
Не подавши доказів сплати судового збору, заявник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з невиділенням відповідачу коштів на 2013 рік для сплати судового збору.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Аналіз правового змісту вказаних норм свідчить про те, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, однак скаржником не наведено обставин, які б мали виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.
Статтею 111-8 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, однак Хмельницьким обласним військовим комісаріатом у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Крім того, слід зазначити, що протягом більше місяця (який пройшов з моменту звернення скаржника до касаційної інстанції) останній не звернувся до Вищого господарського суду України з доповненнями до касаційної скарги і не подав доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку.
З огляду на наведене подане Хмельницьким обласним військовим комісаріатом клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Пунктом 4 частини першої статті 111-3 ГПК України передбачено, що касаційна скарга на приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Окрім того відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до відбитку поштового штемпелю на конверті на адресу Рівненського апеляційного господарського суду, доданого до матеріалів касаційної скарги, дата направлення касаційної скарги - 29.11.2013р., тобто з пропуском процесуального строку, встановленого ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги відсутнє.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Крім того, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України (згідно з якою касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права) скаржник не зазначив які саме норми матеріального і процесуального права порушено апеляційним господарським судом і в чому саме полягає порушення апеляційним господарським судом вказаних норм матеріального і процесуального права.
Зміст касаційної скарги фактично зводиться до детального викладення обставин справи, посилань на неповне дослідження судом обставин справи та неналежну оцінку наявних у справі доказів.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Слід зазначити, що викладення у касаційній скарзі фактичних обставин справи не свідчить про виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин касаційна скарга Хмельницького обласного військового комісаріату підлягає поверненню відповідно до п. п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Хмельницького обласного військового комісаріату про відстрочення сплати судового збору відхилити.
2. Касаційну скаргу Хмельницького обласного військового комісаріату від 29.11.2013р. №3031 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 у справі №924/742/13 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий К. Грейц
Судді: С. Бакуліна
О. Глос