Справа № 2-546/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
17 січня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новак А.В. при секретарі Миколайчук Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2, про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Мотивує свої вимоги тим, що 14 листопада 2006 року близько 09 год. 40 хв. на перехресті вул. Героїв Оборони - пр-т 40-річчя Жовтня в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Нісан -Альмера" д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1., автомобіля „Тойота-Фортунер" д. н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3. та автомобіля „Міцубісі-Оутландер" д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль позивача було пошкоджено. Для визначення розміру матеріальної шкоди позивачем було проведено автотоварознавче дослідження. Відповідно до звіту про проведення автотоварознавчого дослідження № 646 від 04.12.2006 року розмір збитків, заподіяних позивачу, складає 20400 гривень 68 коп.3а проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено 443 гривні. Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано моральної шкоди, оскільки його транспортний засіб зазнав значних механічних пошкоджень в результаті чого, позивач значний час був позбавлений можливості використовувати автомобіль. Це призвело до суттєвих незручностей, був порушений звичайний життєвий устрій позивача. Також позивач зазнав значних душевних хвилювань за життя своїх пасажирів, так як під час дорожньо-транспортної пригоди в автомобілі знаходились його дружина та малолітня дочка.
В попередньому судовому засіданні позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, в розмірі 2250 гривень, надавши суду акт виконаних робіт(послуг) та квитанцію про оплату юридичних послуг.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь його довірителя 20400 гривень 68 коп. майнової шкоди, 443 гривні витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 3000 гривень
2
моральної шкоди, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 217 гривень 50 коп., 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 2250 гривень витрат на правову допомогу.
Відповідач ОСОБА_2. в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення судової повістки. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилала. Про причини неявки суд не повідомила. Представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів. У зв'язку з цим суд на підставі ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, матеріали адміністративної справи №3-37613/14, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що 14.11.2006 року близько 09 год. 40 хв. на перехресті вул. Героїв Оборони - пр-т 40-річчя Жовтня в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Нісан -Альмера" д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1., автомобіля „Тойота-Фортунер" д. н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3. та автомобіля „Міцубісі-Оутландер" д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 22.12.2006 року водія ОСОБА_2 було визнано винною в порушенні п.п. 11.4, 12.1 Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34 гривні. На даний час
Постанова суду є такою, що набрала законної сили (а.с. 7).
Згідно акту спеціаліста автотоварознавця за № 646 від 04 грудня 2006 року матеріальні збитки, завдані власнику автомобіля „Нісан Альмера" д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспртній пригоді складає 20400 гривень 68 копійок (а.с. 9-19).
Згідно фіскального чека №2650000648 та товарного чека від 05.12.2006 року, вартість проведення автотоварознавчого дослідження становить 443 гривні ( а.с. 7-а, 8).
Згідно акту № 1 складеного на підставі договорів ФО-К-14-12-06 від 14.12.2006 року про надання юридичних послуг з приводу відшкодування шкоди та квитанції до прибуткового касового ордеру № 27 від 24.12.2007 року, витрати, пов'язаних з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права становлять 2250 гривень (а.с. 41-42).
Відповідно до ч.3, ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини і
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова
3
для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постанова Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вирішуючи позов в частині вимог, щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні факт спричинення моральної шкоди встановлено. У зв'язку з чим вимоги в частині моральної шкоди на думку суду підлягають задоволенню з врахуванням змін в житті позивача, спричинених втратою автомобіля у вигляді переживань, позбавлення можливості пересуватися власним транспортом, їх психологічного стану, втратою можливості вести звичайний для нього спосіб життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Пленумом Верховного Суду України в п.3 постанови № 4 від 31.03.95р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" звернуто увагу на те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
4
Суд приходить до висновку, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивач відчув хвилювання та зазнав душевних страждань, а тому позивачу - ОСОБА_1. завдано моральну шкоду з вини відповідачки - ОСОБА_2, яку вона повинна відшкодувати на підставі ст. 1167 ЦК України, з врахуванням її матеріального стану та з врахуванням обставин справи, характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності та справедливості і задовольняє позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди повністю в розмірі 3000 гривень.
Також, на підставі ст. ст. 84, 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, ст. ст. 1166, 1187, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 223, 224, 228, 233, 294-296 ЦПК України, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_120400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 68 копійок майнової шкоди, 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди, 443 (чотириста сорок
три) гривні витрат за проведення авто товарознавчого дослідження, 2250 (двісті тисячі двісті п'ятдесят) гривень витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права, 217 (двісті сімнадцять) гривень 50 копійок судового збору, 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 26341 (двадцять шість тисяч триста сорок одна) гривня 18 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.