АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого : Винту Ю. М.
Суддів : Заводян К.І., Лисак І.Н.
При секретарі : Ковальчук Н.О.
За участю : позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за володіння і користування спільним майном за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2013 року,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до Першотравневого районного суду м.Чернівці з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за володіння і користування спільним майном, посилаючись на наступне.
Вона разом із відповідачами є співвласницею трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 95,90 кв.м.
В 2004 році відразу після придбання квартири НОМЕР_1, яка в подальшому була об'єднана з квартирою НОМЕР_2, між нею та відповідачами - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була досягнута домовленість, відповідно до якої вони мали право на користування житлом до її повернення з Італії із щомісячним поступовим погашенням вартості частки, яка належить їй, з розрахунку 100 у.о. за один рік (викуп).
28 грудня 2010 року вона разом з донькою ОСОБА_5 та чоловіком ОСОБА_6 повернулась з Італії. Однак, відповідачі - особи, які володіють та користуються частиною квартири, що належить їй на праві спільної часткової власності, не виплачують вартість її частки, матеріальну (грошову) компенсацію за користування нерухомим майном у добровільному порядку не здійснюють. В той же час, звільняти належну їй частку не бажають та не дозволяють їй користуватись нею, в квартиру не впускають.
Неправомірними діями відповідачів їй було завдано також моральну шкоду, погіршився її морально-психологічний стан, вона відчуває моральні та фізичні страждання та дискомфорт.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, у солідарному порядку грошову компенсацію в розмірі 24 450 грн. за володіння та користування належною їй часткою квартири АДРЕСА_1 в період з 01.01.2011 року по 31.06.2013 року та грошову компенсацію в сумі по 815 грн. щомісячно за володіння та користування належною їй часткою квартири АДРЕСА_1 в період з 01 липня 2013
__________________________________________________________________________________________________
№22ц-1705/2013р. Головуючий в 1 інстанції : Войтун О.Б.
Категорія : 2/5 Доповідач: Винту Ю.М.
року по день реєстрації правочину стосовно відчуження (продаж, дарування тощо) належної їй частки, що становить 29 340 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 53790 грн. Стягнути з відповідачів судовий збір на її користь.
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на її користь щомісячної грошової компенсації в сумі 815 грн. за володіння та користування належною їй часткою квартири АДРЕСА_1 в період з 01 липня 2013 року по день реєстрації правочину стосовно відчуження (продаж, дарування тощо) належної їй в квартирі частки.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту досягнення домовленості між позивачкою та відповідачами щодо надання останнім права на користування належною їй часткою в нерухомому майні з щомісячним поступовим погашенням вартості цієї частки з розрахунку 100 умовних одиниць за один рік (викуп).
Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2000 року двохкімнатна квартира АДРЕСА_3, загальною площею 54,90 кв.м., в тому числі жилою площею 28,90 кв.м., яка належала ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була обміняна на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,70 кв.м., в т.ч. жилою площею 18,10 кв.м., виділено розмір частки кожного співвласника та здійснено державну реєстрацію прав власності, а саме, по ? їй та кожному з відповідачів.
05.12.2003 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в рівних частках по ? ідеальній частці кожний придбали квартиру АДРЕСА_1, загальна площа квартири складала 46,22 кв.м., житлова - 19,30 кв.м.
За погодженням сторін ЧКОБТІ була визначена спільна часткова власність з виділом частки кожного співвласника у розмірі - ОСОБА_7 - 3/8 частин, ОСОБА_3 - 3/8 частин, ОСОБА_2 - 1/8 частин, ОСОБА_4 - 1/8 частин.
В подальшому, квартира АДРЕСА_1, була перепланована та збільшена внаслідок добудови, внаслідок чого загальна площа квартири склала 95,90 кв.м.
Зазначені обставини підтверджується договором міни від 03.02.2000 року, серія АВІ №129186 (а.с.14), довідкою ЧКОБТІ №1053 від 05.08.2011 року (а.с.16), договором купівлі-продажу серія ВАР №722590 від 05.12.2003 року (а.с.15), копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №3425585 від 15.05.2013 року (а.с.25).
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 13 лютого 2013 року та додатковим рішенням від 03.04.2013 року визнано: за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на частку в спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 95,90 кв.м., житловою площею 51,20 кв.м. в розмірі по 3/8 частки вказаної квартири за кожним; за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - по 1/8 частки вказаної квартири (а.с.17-24).
В зв'язку з перешкоджанню у доступі в її житло, позивачка звернулася до Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Постановою, затвердженою начальником Першотравневого РВ УМВС України 31.07.2011 року, позивачці було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю ознак складу злочину (а.с.26).
Згідно листів та рекомендованих поштових повідомлень ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідачів про викуп її частки в квартирі (а.с.27-31), однак останні відмовлялися отримувати ці листи.
Відповідно до довідки КЖРЕП №9 від 26.12.2011 року №4402 за адресою: м.Чернівці, вул.Л.Кобилиці, 95/5 зареєстровані 4 особи, а саме, ОСОБА_2 - власник, ОСОБА_3 - чоловік, ОСОБА_4 - син, ОСОБА_5 - син (а.с.11).
В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження доводів ОСОБА_1 про усну домовленість останньої із співвласниками квартири щодо користування ними належною позивачці часткою до її повернення з Італії із щомісячним поступовим погашенням вартості частки в сумі 100 у.о. щомісячно. Крім того, колегія суддів критично відноситься до тверджень, викладених в апеляційній скарзі, оскільки жодним належним чином вони не доведені.
Зазначене не позбавляє позивачку права звернутися до суду для вирішення питання про усунення перешкод в користуванні належною їй на праві власності часткою в квартирі.
Згідно зі ст.ст.10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Всупереч вимогам ст.ст.60, 131 ЦПК України ОСОБА_1 не надала суду першої інстанції докази на підтвердження своїх доводів про наявність договірних відносин між нею та відповідачами, які можуть бути підставами для стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошової компенсації за володіння і користування останніми її часткою у спільному майні.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального й процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: