Справа № 2-42/2011 Провадження № 22-ц/773/47/14 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О.Р.

Категорія: 41 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Антонюк К.І.,

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Овсієнко А.А.,

при секретарі - Черняк О.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представників відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, виконавчий комітет Нововолинської міської ради, про усунення перешкод в користуванні квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи, виконавчий комітет Нововолинської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про усунення перешкод в користуванні квартирою, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 30 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа Виконавчий комітет Нововолинської міської ради, у якому просила зобовязати відповідачку не чинити їй перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення за рахунок відповідача добудов і конструкцій до АДРЕСА_2 у цьому будинку, належної відповідачці.

На обґрунтування своїх вимог посилалась на ті обставини, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1, а власницею квартири АДРЕСА_2 є відповідачка.

У жовтні 2009 року відповідачка без проектної документації та дозволу зробила добудову до своєї квартири та накриття з металочерепиці на рівні її житлової кімнати.

На фасадній частині вздовж стіни змонтувала драбину на горище, де влаштувала нежиле приміщення, на фронтонній частині фасаду в існуючій цегляній кладці встановила металеві двері та вікно.

У технічному підпіллі будинку влаштувала нежиле приміщення та замурувала існуючий вентиляційний віконний отвір, в підвальному приміщенні влаштувала не передбачений проектом забудови дверний отвір, а під вікнами позивачки збудувала вольєр для собаки, чим порушує права позивачки щодо користування своєю власністю, просила задовольнити позов.

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи: Виконавчий комітет Нововолинської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у якому просила зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_2 та допоміжними приміщеннями цього будинку - горищем та підвалом шляхом знесення добудови ґанку до будинку та приведення його в попередній стан, демонтажу металевої огорожі самовільно зайнятої земельної ділянки прилеглої до будинку, знімання замків з вхідних дверей, які є входом до сходових маршів в допоміжні приміщення: підвал та горище, дати дозвіл на виготовлення проектної документації на самочинну прибудову і драбину без згоди ОСОБА_1

На обґрунтування своїх вимог посилалась на ті обставини, що у травні-червні 2009 року ОСОБА_1 самочинно без відповідного дозволу та проектної документації прибудувала до житлового будинку приміщення, замінивши металеву огорожу на цегляну, самовільно зайняла земельну ділянку, загородивши її металевою огорожею, та створила перешкоди у користуванні квартирою і приміщеннями загального користування житлового будинку.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 9 грудня 2010 року позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 30 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 за її рахунок знести металеву драбину, що веде на гороще, яка змонтована на фасадній частині вздовж стіни житлової кімнати квартири ОСОБА_1, демонтувати на фронтонній частині фасаду металеві двері та вікно з влаштуванням на вивільнених отворах цегляної кладки, привести облаштоване ОСОБА_3 у технічному підпіллі нежиле приміщення до попереднього стану для загального користування всіма співвласниками допоміжних приміщень, а також демонтувати у підвальному приміщенні непередбачений проектом забудови додатковий дверний отвір та демонтувати нежиле приміщення на горищі будинку, що є у загальному користуванні власників квартир багатоквартирного будинку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у користуванні горищем у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1, забезпечивши власниці квартири вільний вхід через двері металевої огорожі, що ведуть до сходової клітини, для спільного користування горищем.

У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

Провадження у справі в частині вимог зустрічного позову ОСОБА_3 стосовно усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_2 та допоміжними приміщеннями шляхом знімання замків із вхідних дверей закрито.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення її вимог в повному обсязі та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 вважають апеляційну скаргу безпідставною, просять залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, а рішення суду в частині вирішення зустрічного позову та закриття провадження у справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено і ці обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу квартири від 15 травня 2009 року, є співвласниками квартири АДРЕСА_1.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно та технічного паспорта ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частки цієї квартири.

Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 на підставі договорів дарування від 31 жовтня 1996 року та від 26 лютого 1998 року, а власниками квартири НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у цьому будинку є ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відповідно.

ОСОБА_1 самочинно замінила металеву огорожу ганку на зовнішніх сходах до квартири АДРЕСА_1 на цегляну кладку з декоративним елементом аркою з її розширенням відносно ширини ганку квартири НОМЕР_1; на монолітному дашку над ганком замінила рулонне покриття на «Ондулін» із завищенням висоти покриття дашка над ганком в порівнянні з квартирою НОМЕР_1, що розташована дзеркально.

ОСОБА_3 самочинно добудувала приміщення до АДРЕСА_2, розміром 8,0 м на 1,4 м; над вказаною добудовою влаштувала накриття з металочерепиці на фасаді будинку на відмітці рівня житлової кімнати; на фасадній частині вздовж стіни житлової кімнати, що належить власникам АДРЕСА_1, змонтувала драбину на горище; на горищі влаштувала нежиле приміщення, площею 42 кв. м з перегородками та піщано-цементною стяжкою; в технічному підпіллі будинку побудувала нежиле приміщення, площею 15 кв. м, а в існуючій цегляній кладці фронтонної частини фасаду пробила отвори і встановила металеві двері та вікно; на прилеглій до АДРЕСА_1 будинковій території встановила вольєр для утримання собаки.

Постановою інспекції ДАБК у Волинській області у справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудування № 556 від 13 липня 2010 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Із постанови адміністративної комісії № 128 від 12 серпня 2010 року вбачається, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил користування будинками та накладено штраф.

Задовольняючи позов щодо зобов'язання ОСОБА_3 демонтувати нежиле приміщення на горищі будинку, знести металеву драбину, демонтувати металеві двері та вікно, привести нежиле приміщення у технічному підпіллі до попереднього стану та демонтувати у підвальному приміщенні додатковий дверний пройом, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 без згоди інших співвласників багатоквартирного будинку здійснила самочинні забудови допоміжних приміщень, прибудувала до будинку металеві сходи, тим самим порушила права інших співвласників будинку, в тому числі права позивача за первісним позовом ОСОБА_1

Висновки суду в цій частині відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам та нормам матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відповідно до положень статей 15, 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Частинами 1,2 статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Отже, відповідно до вищезазначених положень закону, власники багатоквартирних житлових будинків, до яких належить будинок АДРЕСА_1, є співвласниками допоміжних приміщень, а тому розпоряджатись спільним майном можуть тільки за згодою усіх співвласників.

Позивач ОСОБА_1 заперечує свою згоду щодо влаштування сходів ОСОБА_3 та проведення забудов горища та підвалу, покликаючись на порушення її прав як власника квартири та співвласника допоміжних приміщень.

Допитані в суді першої інстанції в якості свідків власник квартири НОМЕР_1 ОСОБА_9, попередній власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_10 та третя особа ОСОБА_8 - власник квартири НОМЕР_1 зазначили, що горище та частина підвалу, які самочинно забудовані ОСОБА_3 знаходились в їх спільному користуванні, будь-якої домовленості щодо визначення кожному співвласнику частини горища та підвалу не було. Забудови допоміжних приміщень проведені без їх згоди та порушують їх права.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи і ці обставини не заперечуються відповідачем, що сходи влаштовані на горище по зовнішній стіні квартири ОСОБА_1 без її згоди, що також порушує права позивача як власника квартири, оскільки квартира як об'єкт права власності включає в себе не тільки внутрішнє облаштування, але і стіни як в середині так і з зовнішньої сторони.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що проведеними забудовами допоміжних приміщень та влаштуванням сходів на горище порушуються права власника квартири та співвласника допоміжних приміщень ОСОБА_1, а тому відповідно до норм закону зобов'язав відповідача усунути перешкоди в користуванні майном.

Однак, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3

Поясненнями сторін та з дослідженого в суді апеляційної інстанції типового проекту будинку встановлено, що в будинку є два виходи на горище, одним входом користуються власники квартири НОМЕР_2 та НОМЕР_1, інший вхід передбачений для власників квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Сходи, які ведуть до входу в квартиру АДРЕСА_1 одночасно є входом на горище власника квартири АДРЕСА_2.

Також поясненнями сторін встановлено, що позивач ОСОБА_3 позбавлена можливості користуватись горищем, оскільки прибудинкова територія біля входу в квартиру АДРЕСА_1 огороджена власниками цієї квартири, доступ посторонніх осіб на цю територію закритий. Крім того, позивачем ОСОБА_1 встановлено замок на вхідних дверях, які є входом до сходових маршів в допоміжні приміщення будинку, що перешкоджає ОСОБА_3 користуватись допоміжними приміщеннями.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом про усунення перешкод в користуванні допоміжними приміщеннями ОСОБА_3 просила забезпечити їй вільний вхід в ці приміщення шляхом демонтажу металевої огорожі із самовільно зайнятої земельної ділянки прилеглої до будинку та знімання замків з вхідних дверей, які є входом до сходових маршів в допоміжні приміщення.

Ч.4 ст.376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи щодо наявності перешкод в користуванні ОСОБА_3 допоміжними приміщеннями, які чиняться їй власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в порушенні вимог норм матеріального та процесуального права не ухвалив рішення щодо відновлення порушених прав позивача відповідно до вимог зустрічного позову. У зв'язку з чим рішення суду в частині вирішення зустрічного позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині знесення частини огорожі, яка прилягає до будинку для забезпечення вільного доступу власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 до входу в допоміжні приміщення будинку, яке є входом в квартиру АДРЕСА_1 цього будинку.

Суд також прийшов до помилкового висновку щодо закриття провадження у справі про усунення перешкод у користуванні допоміжними приміщеннями шляхом знімання замків з вхідних дверей будинку, покликаючись на відновлення порушених прав ОСОБА_3 в цій частині рішенням Нововолинського міського суду від 12.06.2012 року.

Відповідно до рішення Нововолинського міського суду 12.06.2012 року ОСОБА_1 зобов'язано не чинити перешкоди в користуванні ОСОБА_3 горищем в АДРЕСА_1. Вимоги про зняття замків з вхідних дверей не заявлялись у цій справі ОСОБА_3

Як вбачається з пояснень сторін, рішення суду від 12.06.2012 року виконане, державним виконавцем складено відповідний акт про виконання рішення суду.

ОСОБА_1 не заперечується обставини щодо відсутності вільного доступу до горища посторонніх осіб, в тому числі і ОСОБА_3 у зв'язку з закриттям вхідних дверей сходового маршу з використанням замка.

За таких обставин, рішення суду в частині закриття провадження у справі у зв'язку з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням рішення про задоволення позову ОСОБА_3 в цій частині.

Висновок суду щодо відсутності підстав для захисту прав ОСОБА_3 у порядку ст.376 ЦК України в частині зносу прибудови є правильним, оскільки прибудова відповідає будівельним нормам та правилам, орган державної влади з позовом про знесення з зайнятої земельної ділянки самочинної прибудови не звертався, в судовому засіданні не встановлено порушення прибудовою прав ОСОБА_1, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 30 квітня 2013 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 та в частині закриття провадження у справі скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 горищем АДРЕСА_1, забезпечивши власниці квартири АДРЕСА_2 цього будинку вільний доступ до нього шляхом демонтажу металевої огорожі прилеглої до будинку, знімання замків з вхідних дверей, які є входом до сходових маршів в допоміжні приміщення АДРЕСА_1.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: