ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16629/13-ц
провадження № 2/753/7206/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" грудня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Трусової Т.О.,
при секретарі Мінасян С.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання права власності в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0408 га. в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_4
В обґрунтування позову зазначив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружини ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0408 га. До спадкоємців першої черги належать він та його син ОСОБА_5, проте останній від спадщини відмовився. Як єдиний спадкоємець після смерті дружини він у встановлений законом строк звернувся до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Позивач зазначає, що вищевказану земельну ділянку його покійна дружина успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_6, однак не зареєструвала її на своє ім*я, що робить неможливим одержання ним свідоцтва про право на спадщину.
Від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач Київська міська рада повідомлена про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, проте в судове засідання свого представника не направила, заперечень на позов не подала, у зв'язку з чим суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представники третіх осіб - Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надали письмові пояснення на позов та просили розглядати справу за їх відсутності згідно чинного законодавства.
Враховуючи неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши наявні у справі докази, суд вважає встановленими наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_4 після смерті свого батька ОСОБА_6 успадкувала земельну ділянку площею 0,0408 га., передану для ведення садівництва, розташовану на території АДРЕСА_1 яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 145809, виданого Київською міською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 90-2-02820 від 28.02.2000 р. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 5 вересня 2006 р. (а.с. 13).
За змістом ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України в редакції, яка була чинною на час видачі ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину, право власності на земельну ділянку виникало лише після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, яким є державний акт.
Проте Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок" від 05.03.2009 р. № 1066-VI до ст. 125 Земельного кодексу України були внесені зміни, відповідно до яких право власності на земельну ділянку виникає з моменту його державної реєстрації.
Вказаним Законом та рядом інших Законів були внесені зміни і до ст. 126 Земельного кодексу України. За чинною на час розгляду справи редакцією зазначеної статті право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ряду підзаконних актів при нотаріальному посвідченні правочину державний акт долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку. Крім того на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом.
На виконання пункту 4 розділу 2 Закону була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439, якою затверджено Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, що додається а також дозволено набувачам права власності на земельні ділянки в добровільному порядку отримувати державні акти на підставі правочину.
Проте загальновідомим є той факт, що внаслідок законодавчої неврегульованості процедури здійснення відмітки та відсутності повноважень у територіальних органів земельних ресурсів здійснювати державну реєстрацію прав на землю і внесення відомостей до поземельної книги, органи земельних ресурсів відмовляли у здійсненні відмітки і рекомендували оформляти новий державний акт або дочекатись законодавчого врегулювання процедури.
З 1 січня 2013 р. реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна проводить реєстраційна служба на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вимоги закону щодо оформлення на своє ім'я нового державного акту та державної реєстрації її права власності на земельну ділянку виконані не були, і на час розгляду справи вищевказана земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:917:0007 зареєстрована за ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с. 11-а). Після її смерті відкрилась спадщина.
Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить і право на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0408 га.
Заповіту ОСОБА_4 не залишила, а тому спадкування після її смерті у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 1223 ЦК України має здійснюватися за законом.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 № 658/2013, відкритої за місцем відкриття спадщини в Першій Київській державній нотаріальній конторі, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є її чоловік - позивач ОСОБА_2, та син ОСОБА_5
10 червня 2013 р. позивач ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини, а син померлої ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини на користь свого батька.
Таким чином позивач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Суду надані докази, які підтверджують належність права на земельну ділянку АДРЕСА_1 померлій ОСОБА_4, проте відсутність реєстрації її права власності на вказану земельну ділянку робить неможливим оформлення права позивача на спадщину.
Так відповідно до п.п. 4.15, 4.18 п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
Оскільки позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті своєї дружини, саме Київська міська рада, яка представляє територіальну громаду м. Києва, повинна відповідати за даним позовом.
З огляду на встановлені обставини, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, яка надає кожній особі право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і визначає можливі способи захисту прав, та ст. 328 цього Кодексу, згідно якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, враховуючи, що відповідно до вимог ст. 1261 цього Кодексу позивач є спадкоємцем за законом після смерті дружини, суд вважає вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими та доведеними і задовольняє їх.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215, 225, 226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:917:0007 площею 0,0408 га., передану для ведення садівництва, розташовану на території АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня копії цього рішення.
Суддя: