Номер провадження № 22-ц/785/9457/13
Головуючий у першій інстанції Целух А.П.
Доповідач Луняченко А. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Луняченко А.В.
суддів Ісаєвої Н.В., Косогор Г.О.
при секретарі Добряк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,-
встановила:
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача грошову суму у розмірі 443 131 гривень; стягнути з відповідачів в солідарному порядку за користування грошовою сумою у розмірі 45 789 грн. 4% щомісячно, що складає 1 831,56 грн., починаючи з 11 вересня 2012 року на день розгляду справи по суті, а також судовий збір.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20 грудня 2008 року відповідачі надали йому власноручно написану розписку про те, що вони несуть солідарну відповідальність за повернення боргу за договором позики в розмірі 66 000 доларів США та зобов'язуються сплачувати за користування коштами 4 % боргу щомісячно, що складає 2 640 доларів США. 12 травня 2011 року апеляційний суд Одеської області постановив рішення, яким змінив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2011 року, згідно якою вирішив, що розмір боргу за договорами позики, який, підлягає стягненню з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_2 складає 1 033 950,02 грн. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ 08 червня 2011 року відмовив ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2011 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2011 року.
01 жовтня 2012 року, на підставі постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виконавчий лист № 2-519/11, виданий 20 травня 2011 року Приморським районним судом м. Одеси, було повернуто ОСОБА_2 При проведенні примусових виконавчих дій, державним виконавцем було передано в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом нерухоме майно загальною вартістю 988 161 грн. Згідно повернутого виконавчого листу № 2-519/11, залишок боргу за виконавчим документом складає 45 789 грн. З 25 січня 2011 року, тобто з дня постановлення Приморським районним судом м. Одеси рішення про стягнення з відповідачів боргу в солідарному порядку накористь ОСОБА_2, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 25 січня 2011 року по 11 вересня 2012 року, у день передання нерухомого майна державним виконавцем в рахунок погашення боргу, не виконували своїх зобов'язань за письмовою розпискою, згідно якої відповідачі зобов'язались сплачувати ОСОБА_2 за користування коштами 4 % боргу щомісячно, що складає 2 640 доларів США. Крім того борг, зазначений у розписці, відповідачами не було повернуто повністю, залишок боргу складає 45 789 гри., від вказаного залишку стягненню підлягає 4% з 11 вересня 2012 року щомісячно, що складає 1 831,56 грн. Отже, позивач вважав, що вказані відсотки повинні бути стягнути з відповідачів в солідарному порядку на день постановлення рішення суду.
В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні позов не визнали.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_2, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали ОСОБА_2 власноручно написану розписку про те, що вони несуть солідарну відповідальність за повернення боргу за договором позики в розмірі 66 000 доларів США та зобов'язуються сплачувати за користування коштами 4 % боргу щомісячно, що складає 2 640 доларів США.
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів про стгнення боргу за договором позики.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2011 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 1 141 325 грн. 52 коп. заборгованості за договорами позики та судові витрати у справі.
12 травня 2011 року апеляційний суд Одеської області ухвалив рішення, яким змінив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2011 року, згідно якою вирішив, що розмір боргу за договорами позики, який підлягає стягненню з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_2, складає 1 033 950,02 грн.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ 08 червня 2011 року відмовив ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2011 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2011 року.
Відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
01 жовтня 2012 року, на підставі постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виконавчий лист № 2-519/11, виданий 20 травня 2011 року Приморським районним судом м. Одеси було повернуто ОСОБА_2, при проведенні примусових виконавчих дій державним виконавцем було передано в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом нерухоме майно загальною вартістю 988 161 грн.
Згідно постанови ВП №27289682 державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про повернення виконавчого листа № 2-519/11 стягувачеві, залишок боргу ОСОБА_6 за виконавчим документом складає 45 789 грн.
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Суд критично поставився до заявлених вимог позивача про стягнення матеріальної шкоди, оскільки, як встановлено у судовому засіданні суду першої інстанції, на час розгляду справи виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-519/11 на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2011 року стосовно солідарного боржника - ОСОБА_5 тривало, та не було закрито.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року з подальшими змінами та доповненнями шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про виникнення між сторонами правовідносин позики, оскільки зазначене питання вже вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Позивачем та його представником не надано доказів на підтвердження порушення відповідачами вимог законодавства.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий ___________________ А.В. Луняченко
Судді ___________________ Г.О. Косогор
___________________ Н.В. Ісаєва