Справа № 201/405/13-ц

Провадження № 2/201/536/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року                      Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:          

Головуючого – судді Браги А.В.,

при секретарі – Лампіки О.В.,

за участю представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 201/405/13-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_2, третя особа на боці відповідача, - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2012 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому просив суд звернути стягнення на предмет іпотекиАДРЕСА_1, в будинку 35-б, корпус 1, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, загальною площею 218,9 кв.м., житловою площею житлового площею 130,7 кв.м., яка належить на праві власності гр. ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 7641487,14 гривень, зазначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів з продажу вищевказаної квартири. В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача послався на те, що 04 червня 2007 року між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством «Агробанк», правонаступником якого закрите акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_4», правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_5», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_5» було укладено договір про надання кредитної лінії №43.840.07.03. 31 грудня 2009 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Хоум ОСОБА_5» було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання кредитної лінії № 43.840.07.03 від 04 червня 2007 року. 12 липня 2011 року між ПАТ «Хоум ОСОБА_5» та ПАТ «Платинум Банк» було укладено договір відступлення права вимоги № 20110712/1-Г, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору всі свої права вимоги за кредитними договорами згідно переліку, наведеному у додатку № 1 до договору, зокрема право вимоги за кредитним договором та додатковою угодою № 1 до кредитного договору. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору ОСОБА_3 було надано грошові кошти у вигляді не поновлювальної відкличної кредитної лінії окремими траншами з лімітом кредитування 408613,00 доларів США строком з 04 червня 2007 року по 03 червня 2014 року зі сплатою 15,5 відсотків річних за користування кредитом, а у період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року – 8,5 процентів річних, в розмірі та порядку, визначеному даним договором (п. 1.1 договору). 04 червня 2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого ЗАТ «Хоум ОСОБА_4», правонаступником якого є ВАТ «Хоум ОСОБА_5», правонаступником якого є ПАТ «Хоум ОСОБА_5» було укладено іпотечний договір №43.840.07.03.1. 01 лютого 2010 року між відповідачем та ВАТ «ХК Банк» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до іпотечного договору № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року, відповідно до договору про внесення змін до іпотечного договору п. 1.1 іпотечного договору було приведено у відповідності із кредитним договором, зміненим додатковою угодою № 1. Відповідно до п. п. 1.2 іпотечного договору предметом цього договору є іпотека квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Предмет іпотеки належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 14 лютого 2007 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Так, в порушення умов п.п. 4.2, 4.6 кредитного договору, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України позичальник не повертає кредит в строки, визначені умовами кредитного договору, а також не сплачує відсотки за користування кредитом, в зв’язку з чим перед ПАТ «ПтБ» виникла заборгованість, яка станом на 08 серпня 2012 року становить 7641487,14 гривень. За таких обставин позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить звернути стягнення на предмет іпотеки, здійснити його реалізацію та за рахунок коштів від такої реалізації задовольнити вимоги позивача щодо повернення йому вказаної вище суми заборгованості за кредитним договором. Також представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та обґрунтовуючи їх доказами, наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

Третя особа на боці відповідача, ОСОБА_3, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 74 - 76 ЦПК України, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розряду справи до суду не звернувся.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 04 червня 2007 року між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством «Агробанк», правонаступником якого є закрите акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_4», правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_5», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Хоум ОСОБА_5» було укладено договір про надання кредитної лінії № 43.840.07.03 (а.с. 7 – 9).

06 червня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до банку з заявою про отримання ним суми кредиту у розмірі 408613,00 доларів США, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 15-16).

31 грудня 2009 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Хоум ОСОБА_5» було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання кредитної лінії № 43.840.07.03 від 04 червня 2007 року (а.с. 9).

12 липня 2011 року між ПАТ «Хоум ОСОБА_5» та ПАТ «Платинум Банк» було укладено договір відступлення права вимоги № 20110712/1-Г, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору всі свої права вимоги за кредитними договорами згідно переліку, наведеному у додатку № 1 до договору, зокрема право вимоги за кредитним договором та додатковою угодою № 1 до кредитного договору (а.с. 17 – 20).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору ОСОБА_3 було надано грошові кошти у вигляді не поновлювальної відкличної кредитної лінії окремими траншами з лімітом кредитування 408613,00 доларів США строком до 04 червня 2007 року по 03 червня 2014 року зі сплатою 15,5 відсотків річних за користування кредитом.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до кредитного договору сторони дійшли згоди змінити умови кредитного договору та погодили, що банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді не поновлювальної відкличної кредитної лінії окремими траншами з лімітом кредитування 408613,00 доларів США строком з 04 червня 2007 року по 03 червня 2014 року зі сплатою 15,5 відсотків річних за користування кредитом, а у період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року – 8,5 процентів річних, в розмірі та порядку, визначеному даним договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору позичальник зобов’язався починаючи з місяця, наступного за датою видачі кредиту, щомісячно в період з 01 по 16 число вносити грошові кошти в сумі достатній для погашення заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом в попередньому календарному місяці на рахунок вказаний в договорі. До 25 січня 2010 року внести грошові кошти в розмірі 2500,00 доларів США для часткового погашення заборгованості за простроченими процентами. Залишок заборгованості за простроченими процентами в розмірі 35678,44 доларів США та нарахованим процентам за грудень 2009 року погасити до 01 жовтня 2010 року.

Згідно п. 4.3 кредитного договору позичальник зобов’язався починаючи з жовтня 2010 року, щомісячно в період з 1 до 25 число вносити грошові кошти в сумі 7462,20 доларів США, на рахунок, вказаний в п. 3.1 цього договору, для погашення заборгованості.

Пунктом 5.1 кредитного договору, кредитор набуває право вимагати від позичальника погашення кредиту достроково у разі невиконання або неналежного виконання останнім умов кредитного договору.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору, у разі невиконання позичальником грошових зобов’язань по сплаті кредиту згідно з умовами цього договору більше 30 банківських днів строк погашення кредиту вважається таким, що наступив в день, вказаний в повідомленні направленому Банком позичальнику згідно п. 9.2 договору.

Згідно п. 9.1 кредитного договору у разі невиконання відповідачем грошових зобов’язань по сплаті відсотків відповідно до умов цього договору, зі спливом 60 днів з дати винесення заборгованості позичальника по сплаті процентів на рахунки простроченої заборгованості, термін повернення заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав та відповідач зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня сплатити кредит, відсотки за фактичний час використання кредиту, пеню.

04 червня 2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого ЗАТ «Хоум ОСОБА_4», правонаступником якого є ВАТ «Хоум ОСОБА_5», правонаступником якого є ПАТ «Хоум ОСОБА_5» було укладено іпотечний договір № 43.840.07.03.1, посвідчений 04 червня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 96 (а.с. 10 – 13).

01 лютого 2010 року між відповідачем та ВАТ «ХК Банк» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до іпотечного договору № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року, відповідно до договору про внесення змін до іпотечного договору п. 1.1 іпотечного договору було приведено у відповідності із кредитним договором, зміненим додатковою угодою № 1 (а.с. 14 – 14 зворот).

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору, з урахуваннями змін та доповнень, для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з договору про надання кредитної лінії №43.840.07.03 від 04 червня 2007 року, а також додаткової угоди № 1 від 31 грудня 2009 року до основного договору, укладених між іпотекодержателем і ОСОБА_3 (позичальник), згідно з яким іпотекодержатель надає позичальнику кредит в сумі 408613,00 доларів США строком з 04 червня 2007 року по 03 червня 2014 року зі сплатою 15,5 процентів річних, а у період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року – 8,5 процентів річних по строковій заборгованості, комісії за розрахункове обслуговування кредиту, та сплатою ним за порушення строків повернення заборгованості по кредиту та/чи процентів за його користування, згідно з п. 4.6 основного договору, пені у розмірі 0,5 відсотка від суми прострочених грошових зобов’язань, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості з правом іпотекодержателя звертати стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець надає в іпотеку нерухоме майно, вказане в п. 1.2 даного договору.

У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов’язань за основним договором та/або іпотекодавцем за цим договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна, заставленого на нижчевказаних умовах.

Згідно п. 1.2 іпотечного договору предметом договору є іпотека квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 14 лютого 2007 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 грудня 2006 року № 908 (свідоцтво про право власності видане замість рішення постійного діючого третейського суду при товарній біржі «УМТБ» від 01 червня 2006 року); витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13716991, реєстраційний номер 12833166, виданий Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 27 лютого 2007 року; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №14741403, реєстраційний № 12833166 від 31 травня 2007 року, виданий Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації». Загальна вартість нерухомого майна згідно витягу становить 2476196,00 гривень.

Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 2476196,00 гривень (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1.4 іпотечного договору у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань за цим договором та/або іпотекодавцем за основним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.п. 5.4.2 – 5.4.4 цього договору, та за рахунок вирученої від продажу предмета іпотеки суми грошових коштів переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, комісії, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання предмета іпотеки, а також витрат, пов’язаних з його реалізацією.

Також судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в порушення умов п.п. 4.2, 4.3 та 4.6 кредитного договору, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України позичальник не повертає кредит в строки, визначені умовами кредитного договору, а також не сплачує відсотки за користування кредитом, в зв’язку з чим перед публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» виникла заборгованість, яка станом на 08 серпня 2012 року становить 7641487,14 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом складає – 335799,78 доларів США, що еквівалентна в гривнях на день проведення розрахунку заборгованості за курсом НБУ (799,30 гривень за 100 доларів США) – 2684047,64 гривень; сума заборгованості за відсотками – 156179,12 доларів США, що еквівалентна в гривнях на день проведення розрахунку заборгованості за курсом НБУ (799,30 гривень за 100 доларів США) – 1248340,43 гривень; сума заборгованості по комісії 135542,90 гривень; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 26 серпня 2011 року по 08 серпня 2012 року - 3573556,17 гривень.

Зазначені обставини підтверджуються розрахунками заборгованості за кредитними договорами станом на 08 серпня 2012 року (а.с. 27 – 28).

Контррозрахунку представником відповідача надано не було.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», договором про надання кредитної лінії №43.840.07.03 від 04 червня 2007 року, іпотечним договором № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року.

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договір, який є обов’язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов’язково укладається в письмові формі (ст. 1054, 1055 ЦК України), а також іпотечний договір, який має бути нотаріально посвідченим (ст.ст. 3, 18 Закону України «Про іпотеку»).

Нормою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, розмір яких визначається в договорі (ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до норми ст. 1050 ЦК України, в контексті положення ст. 1054 ч. 2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов’язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів. Відповідний обов’язок боржника щодо повернення кредитору на його вимогу суми боргу зі сплатою процентів встановлений ст. 625 ч. 2 ЦК України.

При цьому відповідно до норми ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею, відповідно до ст.549 ЦК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання (ст. 550 ЦК України), а також така пеня підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ст. 624 ЦК України).

Нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормою ст. 3 вказаного закону передбачено, що іпотека виникає на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

За змістом ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5, вимога про дострокове виконання кредитного договору навіть у разі належного його виконання, а якщо вимогу не буде задоволено - право звернення стягнення на предмет застави/іпотеки може бути заявлено заставодержателем лише в чітко визначених законом або договором випадках, наприклад при передачі заставодавцем/іпотекодавцем предмета застави/іпотеки іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним (частина друга статті 586, пункт 2 частини другої статті 592 ЦК); порушення обов'язків, установлених іпотечним договором (частина перша статті 12 Закону України "Про іпотеку"); порушення споживачем умов договору про надання споживчого кредиту (частина десята статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів").

Згідно п. 37 вищевказаної постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року № 5, невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 41 своєї постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд виходив з наступного.

В судовому засіданні представник відповідача посилалась на неможливість вирішення справи по суті з огляду на те, що 08 листопада 2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було винесено рішення суду по цивільній справі № 175/3902/13-ц, яким позовні вимоги ПАТ «Платинум Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа, - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ПАТ «Банк Восток» про стягнення заборгованості було задоволено частково. Присуджено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Платинум Банк» суму заборгованості 4909558,22 гривень; стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Платинум Банк» суму судових витрат у розмірі 1720,50 гривень.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ПАТ «Платинум Банк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним та виключення майна з державного реєстру іпотек було відмовлено в повному обсязі.

Заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до ПАТ «Платинум Банк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про розірвання договорів поруки та іпотеки, виключення майна з державного реєстру іпотек – задоволено частково; визнано іпотечний договір № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року – розірваним; визнано договір поруки № 43.840.07.03.2 від 04 червня 2007 року – розірваним; визнано зобов’язання, які випливають з іпотечного договору №43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року та договору поруки № 43.840.07.03.2 від 04 червня 2007 року – припиненими з часу розірвання. Також присуджено виключити запис про іпотеку, зареєстрований за № 11925032 від 05 грудня 2001 року з Державного реєстру іпотек стосовно квартири № 81, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35-б, копр. 1.

Оцінюючи надане представником відповідача судове рішення на предмет встановлених обставин, що мають юридичне значення при вирішенні цієї справи, суд не може прийняти до уваги такі твердження представника відповідача, оскільки рішення суду, на яке посилається представник відповідача, станом на момент розгляду справи не набрало законної сили, доказів на підтвердження триваючих проваджень по справам, пов’язаним з даною цивільною справою представником відповідача суду надано не було, а тому суд вважає за можливе розглянути дану цивільну справу за наявними в матеріалах доказами.

При вирішенні даного спору про звернення стягнення на предмет іпотеки, на виконання вимог п. 41 постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5, з метою встановлення співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, судом було встановлено, що сума заборгованості за кредитним договором станом на 08 серпня 2012 року (відповідно до ст. 11 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог) становить 7641487,14 гривень, розмір якої в судовому засіданні стороною відповідача спростовано не було. Розмір вартості предмету іпотеки, встановлено згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 14741403, реєстраційний № 12833166 від 31 травня 2007 року, виданий Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» становить - 2476196,00 гривень. Дана заставна вартість предмета іпотеки також була погоджена сторонами в п. 1.3 іпотечного договору. З огляду на що, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ПАТ «Платинум Банк» є співмірними, доведеними та обґрунтованими.

Отже, враховуючи вищезазначене, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором про надання кредитної лінії № 43.840.07.03 від 04 червня 2007 року, іпотечним договором № 43.840.07.03.1 від 04 червня 2007 року, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення даних договорів в належній формі, встановлено невиконання ОСОБА_3 як позичальником, на відміну від кредитора, своїх зобов’язань за кредитними договорами, а також встановлена наявність у позивача права звернути стягнення в такому випадку на предмет іпотеки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені ним при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору на суму 3 219,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60 - 61, 88, 128, 157, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_2, третя особа на боці відповідача, - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки у цивільній справі № 201/405/13ц, - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру № 81, в буд. 35-б, корпус 1, яка знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Дзержинського, загальною площею, - 218,9 кв.м., житловою площею, 130,7 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання кредитної лінії від 04.06.2007 року № 43.840.07.03 у сумі 7641487,14 гривень, зазначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів з продажу вищевказаної квартири.

Судові витрати по справі, що складаються з судового збору у сумі 3219,00 гривень понесені позивачем при зверненні з позовом до суду стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Платинум Банк».

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровськ.

           Суддя :                                                                                          А.В. Брага