Справа 688/4284/13-ц

№ 2/688/1073/13

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2013 року м.Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді                     Стаднічук Н.Л.,

секретаря                              Березюк Н.А.,

з участю позивача                     ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівський гранкар’єр» про визнання законним трудового договору та визнання договору про надання юридичних послуг трудовим,

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Шепетівський гранкар’єр» про визнання трудового договору, укладеного 28.05.2007 року, законним та визнання договору про надання юридичних послуг від 01.07.2009 року трудовим.

          Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.05.2007 року його було прийнято на посаду начальника юридичного відділу ТОВ «Шепетівський гранкар’єр». 01.07.2009 року у зв’язку зі зміною керівника підприємства з відповідачем було укладено договір про надання юридичних послуг. Весь цей час на виділеному йому робочому місці він виконував обов’язки начальника юридичного відділу. В підпорядкуванні у нього був юрист Коваль Р.Р. За виконання своїх трудових обов’язків разом з усіма працівниками отримував заробітну плату та премії. Однак нещодавно виявив, що на його робочому місці сидить інша людина, відділ кадрів відмовляється вносити запис про звільненні до трудової книжки.

          Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що близько 6 років працює в ТОВ «Шепетівський гранкар’єр», при прийнятті на роботу у 2007 році він подавав до відділу кадрів товариства заяву про прийняття на роботу, трудову книжку, диплом, з ним було проведено інструктаж з техніки безпеки. 01.07.2009 року було укладено договір про надання юридичних послуг, проте фактично він працював начальником юридичного відділу за трудовим договором, йому виплачувалися витрати на відрядження, він разом з усіма отримував заробітну плату, у нього було робоче місце: перші 2 роки роботи – в бухгалтерії, потім 2 роки – в кабінеті головного інженера, через 2 роки – в кабінеті директора, останній рік роботи – в кабінеті менеджера зі збуту. Зазначив, що він разом зі всіма працівниками підприємства о 7 год. діставався роботи службовим автобусом, а о 17 год. повертався назад, в касі товариства отримував заробітну плату, про що розписувався у платіжних відомостях. Він вирішував усі юридичні питання, що виникали на підприємстві, отримував дозволи, ліцензій, гірничий відвід тощо.

          Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що позивач працював на підприємстві з 2007 року на підставі договорів про надання юридичних послуг, наказ про прийняття його на роботу в книзі наказів відсутній, будь-яких інших документів, які б свідчили про його роботу за трудовим договором, немає. Зазначив, що позивач працював за свобідним графіком, отримував заробітну плату в розмірі 2500 грн. на місяць, про що розписувався у відомості виплати заробітної плати.

          Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          Згідно ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

          Згідно ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

          Згідно записів в трудовій книжці позивача 28.05.2007 року його прийнято на посаду начальника юридичного відділу за наказом № 4-к від 28.05.2007 року.

          Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що працює начальником відділу кадрів ТОВ «Шепетівський гранкар’єр», зазначила, що позивач з 2007 р. по 2013 рік надавав товариству юридичні послуги, за трудовим договором не працював, заяви про прийняття його на роботу не писав, йому не було визначено робоче місце. Разом з тим, підтвердила, що запис в трудовій книжці ОСОБА_1 зроблений нею власноручно, проте, не знає яким чином, скоріш за все, помилково.

          Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду показав, що у 2010-2011 роках працював в ТОВ «Шепетівський гранкар’єр» помічником юриста. При цьому керівник товариства представив ОСОБА_1 як начальника юридичного відділу. Працював з позивачем протягом одного року, під час роботи виконував його вказівки та завдання, позивач контролював його роботу та надавав допомогу у вирішенні робочих питань. Підтвердив, що позивач мав своє робоче місце на підприємстві, разом з усіма працівниками отримував заробітну плату в бухгалтерії, кошти на відрядження.

          Згідно постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року у справі № 7/178-Б, рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2011 року у справі № 6/1429-10, постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 року у справі № 6/1429-10 позивач був представником ТОВ «Шепетівський гранкар’єр» за довіреністю.

          На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач з 28.05.2007 року працював начальником юридичного відділу ТОВ «Шепетівський гранкар’єр».

          Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_3 про відсутність трудових відносин між сторонами, оскільки вона перебуває у службовій залежності від відповідача і її показання спростовуються матеріалами справи.

          Суд не бере до уваги довідку ТОВ «Шепетівський гранкар’єр» № 115 від 18.11.2013 року про те, що згідно журналу наказів за 2007 рік наказ № 40-к від 28.05.2007 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника юридичного відділу відсутній, оскільки відсутність наказу про прийняття на роботу не є перешкодою для виникнення трудових відносин.

          Враховуючи відсутність у трудовому законодавстві норм, які б регулювали питання законності трудових договорів та беручи до уваги, що трудове право є підгалуззю цивільного права, суд застосовує до спірних правовідносин норми цивільного законодавства.

          Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Оскільки позивачем не надано доказів того, що відповідач заперечує законність трудового договору від 28.05.2007 року, та доказів порушення його прав в цій частині, судом не встановлено підстав для визнання такого договору законним.

          Відповідно до договору про надання юридичних послуг від 01.07.2009 року, укладеному між ТОВ «Шепетівський гранкар’єр» та ОСОБА_1, останній надає відповідачу послуги – юридичний супровід господарської діяльності, а саме: робота на посаді начальника юридичного відділу підприємства.

          Згідно п.2.1. договору позивач підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку, встановленому на підприємстві, має право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 30 календарних днів.

          Згідно п.2.4 позивач зобов’язаний добросовісно виконувати обов’язки начальника юридичного відділу.

          Згідно п.3.2 договору відповідач зобов’язаний надати робоче місце, обладнане комп’ютером та надавати по необхідності витратні матеріали (канцелярські товари, комп’ютерні дискети та ін.)

          Згідно п.6.1. договору відповідач оплачує роботу позивача шляхом виплати заробітної плати щомісячно у розмірі 1000 грн. 05 числа кожного місяця та 1500 грн. 22 числа кожного місяця, але у будь-якому випадку не менше 2500 грн. на місяць. За 3 дні до початку відпустки відповідач виплачує позивачу середньомісячний заробіток та матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку.

          Аналізуючи умови зазначеного договору, суд дійшов висновку, що він відповідає всім критеріям трудового договору, як от: визначення трудової функції, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку, надання робочого місця, щорічної оплачуваної відпустки, виплата заробітної плати в порядку, встановленому трудовим законодавством.

          Судом встановлено, що запереченням з боку відповідача наявності трудових відносин між сторонами порушено права позивача, оскільки той позбавлений можливості звільнитися з роботи в передбаченому законодавством порядку.

          За таких обставин суд вважає, що трудові права позивача підлягають захисту шляхом визнання договору про надання юридичних послуг від 01.07.2009 р. трудовим.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.21, 24 КЗпП України, ст.204 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати договір про надання юридичних послуг від 01 липня 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шепетівський гранкар’єр» та ОСОБА_1, трудовим договором.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня отримання його копії через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

          Суддя                                                                                           Н.Л.Стаднічук