27.12.2013

Справа № 212/1-18/11

Провадження № 1/127/270/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Ковальчук Л. В.,

при секретарі: Трохимчук Л.С.,

за участю прокурора: Манзій І. Р.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жмеринка, Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ПП "Нафтосервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч.3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 229, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, згідно з рішенням засновника № 1 від 27 лютого 2004 року був призначений та працював на посаді директора ПП «Нафтосервіс», яке розташоване у Вінницькій області, м. Жмеринка, вул. Радянська №1, та одночасно по сумісництву являвся засновником та, згідно з протоколом №1 загальних зборів засновників від 01.07.2005 року призначений і працював на посаді директора ТОВ «Агронафтакомплекс», яке розташоване у Вінницькій області, м. Жмеринка, вулиця Асмолова №50, тим самим постійно обіймав посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків (функцій), тобто являвся службовою особою.

19 червня 2006 року, з метою подальшого власного використання та отримання кредиту для особистих потреб ОСОБА_3 видав усне розпорядження ОСОБА_5, яка працювала на посаді головного бухгалтера на вищевказаних підприємствах, підготувати довідки про заробітну плату самого директора ОСОБА_3 на вказаних організаціях за 6 місяців, тобто в період із грудня 2005 по травень 2006 року, в яких вказати розмір заробітної плати, який не відповідає дійсності та являється значно завищеним, а ніж реальний. Після чого ОСОБА_5, перебуваючи у службовій та матеріальній залежності, побоюючись залишитися без роботи, 19.06.2006 року, за допомогою комп'ютера надрукувала дві довідки, а саме: довідку №81 від 19.06.2006 року, видану ПП «Нафтосервіс» на ім'я ОСОБА_3 та довідку №18 від 19.06.2006 року, видану ТОВ «Агронафтакомплекс» на ім'я ОСОБА_3, куди внесла завідомо неправдиві відомості про розмір заробітної плати, які без підпису директора та печатки не мали б свого юридичного значення, тобто не були офіційним документом. Вказані довідки ОСОБА_3 як директор підписав та поставив на них відтиски печаток обох вказаних підприємств, тим самим здійснив службове підроблення.

В подальшому ОСОБА_3 19 червня 2006 року, перебуваючи в приміщенні Відділення «Вінницьке обласне управління ВАТ «Укргазбанк», що розташоване по вулиці І.Бевза, 34 у м. Вінниці, умисно надав довідку про заробітну плату № 81 від 19.06.2006 року, видану ПП «НАФТОСЕРВІС» на ім'я ОСОБА_3, відомості про розміри заробітної плати в якій не відповідають дійсності, та довідку про заробітну плату № 18 від 19.06.2006 року, видану TOB «АГРОНАФТАКОМПЛЕКС» на ім'я ОСОБА_3, відомості про розміри заробітної плати в якій не відповідають дійсності, тобто являються підробленими та недійсними, тим самим незаконно використав їх.

Крім того ОСОБА_3 на початку березня 2007 р. у автосалоні «MISTSUBISHI», розташованому за адресою: м. Вінниця вул. Порика, замовив автомобіль MISTSUBISHI PAJERO WAGON 3.2 AT 2007 року випуску для придбання його в подальшому у кредит. На виконання замовлення (доставку) необхідно було чекати 2-3 місяці. Незважаючи на дані обставини ОСОБА_3, перебуваючи в дружніх приятельських відносинах з ОСОБА_6, шляхом обману та зловживання його довірою, під виглядом продажу йому автомобіля MISTSUBISHI PAJERO WAGON 3.2 AT 2007 року випуску, достовірно знаючи, що даний автомобіль ще не перебуває у його власності, повідомив ОСОБА_6 неправдиву інформацію щодо перебування автомобіля у заставі ВФ ВАТ АБ «Укргазбанк», виплати ним кредиту та відсотків за даний автомобіль, в березні 2007р. одержав від ОСОБА_6 завдаток в сумі 15000 доларів США що еквівалентно 75750 грн. В підтвердження факту отримання грошей ОСОБА_3 написав розписка, в якій він зазначив, що позичив у ОСОБА_6 гроші як завдаток за автомобіль MISTSUBISHI PAJERO, у випадку не переоформлення даного автомобіля зобов'язався повернути гроші до 18.09.2007р. та надав ОСОБА_6, як гарантію повернення одержаних коштів, дублікат оригіналу правовстановлюючих документів на квартиру по АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_3 достовірно знаючи при цьому, що квартира АДРЕСА_1 знаходився під заставою згідно договору іпотеки № 2795 від 12.06.2007р., і він не має права вчиняти будь яких дій з приводу її відчуження до 18.09.2007р. В подальшому ОСОБА_3 автомобіль MISTSUBISHI PAJEROWAGON 3.2 AT ( 2007) на ОСОБА_6 не переоформив, гроші повернув частково, в сумі 7000 доларів США. Таким чином, ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 8000 доларів США.

Крім того, ОСОБА_3, перебуваючи в дружніх приятельських відносинах з ОСОБА_8, шляхом обману та зловживання довірою, одержав від нього в кінці 2006 р., гроші за загальну суму 32000 доларів США як позику. В квітні 2007 р. ОСОБА_3 домовився з ОСОБА_8 про продаж йому автомобіля MISTSUBISHI PAJEROWAGON 3.2 АТ 2007 року випуску з номерним знаком «НОМЕР_1», достовірно знаючи при цьому, що даний автомобіль ще не перебуває у його власності. В якості оплати за вказаний автомобіль ОСОБА_8 зарахував ОСОБА_3 борг в 32000 доларів США та надав ще кошти в сумі 18000 доларів США. В підтвердження факту отримання грошей ОСОБА_3 була написана розписка, в якій він зазначив, що одержав від ОСОБА_8 гроші за автомобіль MISTSUBISHI PAJERO WAGON 3.2 АТ 2007 рок випуску з номерним знаком «НОМЕР_1» та зобов'язується переоформити автомобіль до 31.11.2007р., виписати рахунок-фактуру та пред'явити документи з банку на виплату кредиту за автомобіль. 7.06.2007р. між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №66-Ф07, згідно якого банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 52395,00 доларів США на придбання автомобіля MISTSUBISHI PAJERO 3.2 АТ 2007 року випуску з номерним знаком «НОМЕР_1» договір застави, згідно якого предметом застави є автомобіль MISTSUBISHI PAJERO WAGON 3.2 АТ 2007 рок випуску з номерним знаком «НОМЕР_1», як забезпечення вимоги банку, що випливає з кредитного договору. 30.07.2007р. ОСОБА_8, в автосалоні «MISTSUBISHI», розташованому за адресою м. Вінниця вул. Порика, від імені ОСОБА_3 вніс свої кошти як перший внесок за автомобіль MISTSUBISHI PAJERO WAGON 3.2 АТ 2007 рок випуску з номерним знаком «НОМЕР_1» у розмірі 21895 грн. та виїхав на вказаному автомобілі із салону, яким в подальшому користувався на підставі наданої ОСОБА_3 довіреності. В подальшому ОСОБА_3 жодного разу не сплатив гроші (кредит) у банку за проданий ним автомобіль, хоча в повному обсязі одержав від ОСОБА_8 гроші в сумі 50000 доларів США., та ОСОБА_8 сплатив свої кошти в якості першого внеску - 21895 грн. В вересні-жовтні 2007 р. автомобіль MISTSUBISHI PAJERO WAGON 3.2 АТ 2007 рок випуску з номерним знаком «НОМЕР_1», який ОСОБА_8 придбав у ОСОБА_3 був вилучений працівниками міліції Жмеринського РВ УМВС, оскільки на нього накладений арешт за несплату кредиту в ВФ ВАТ АБ «Укргазбанк».

Крім того, ОСОБА_3, перебуваючи в дружніх приятельських відносинах з ОСОБА_8, повторно, шляхом обману та зловживання довірою, достовірно знаючи що гроші повертати не збирається, під виглядом ведення свого бізнесу ( на закупівлю паливно-мастильних матеріалів), на протязі січня-липня 2007 р. декілька разів позичав у ОСОБА_8 гроші на загальну суму 430.000грн.. В підтвердження факту отримання грошей ОСОБА_3 були написані розписки в яких він зазначив, що позичив у ОСОБА_8 гроші в сумі 54000 доларів США , що було еквівалентно 275.000 грн., та 155.000 грн., які він зобов'язався повернути до 1.07.2007р. та до 28.08.2007р. відповідно, та надав ОСОБА_8, як гарантію повернення позичених коштів до вказаних дат, оригінали правовстановлюючих документів на квартиру по АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_3, та ксерокопію свого паспорта, достовірно знаючи при цьому, що квартира по АДРЕСА_1 під заставою згідно договору іпотеки № 2795 від 12.06.2007р., і він не мав права вчиняти будь яких дій з приводу її відчуження до 1.07.2007р. та до 28.08.2007р. В подальшому ОСОБА_3 гроші не повернув, завдавши своїми діями ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 706255 грн., що є шкодою в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_3, перебуваючи в дружніх приятельських відносинах з ОСОБА_10, маючи умисел на вчинення шахрайських дій повторно, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом ведення спільного процесу - заснування фірми ТОВ „Вінторгойл", достовірно знаючи при цьому, що фірму засновувати не збирається оскільки не вчиняє жодних дій з приводу її реєстрації, а також не збирається повертати гроші, на протязі квітня 2007 р. одержав від ОСОБА_10 кошти на загальну суму 20.000 доларів США, що було еквівалентно 101000 грн. за наступних обставин.

Так, ОСОБА_10, будучи відсутнім в м. Вінниці, зателефонував своїй дружині ОСОБА_11 та повідомив, що співпрацює з ОСОБА_3 і має передати йому гроші в сумі 10000 доларів США. ОСОБА_3 та ОСОБА_11 домовились, що за грошами до будинку АДРЕСА_3 під'їде водій ОСОБА_3 - ОСОБА_45. ОСОБА_11 вийшовши до автомобіля, в якому знаходився водій, з'ясувавши, що це є водій ОСОБА_3 передала йому для ОСОБА_3 кошти в сумі 10000 доларів США. Наступного дня потерпілий ОСОБА_10, перебуваючи на АЗС, яка розташована при виїзді з м. Вінниці на Барському Шосе зліва, передав ОСОБА_3 кошти в сумі 50000 грн. Таким чином, ОСОБА_3 одержав кошти від ОСОБА_10 у сумі 10000 доларів США та 50000 грн. В підтвердження факту отримання грошей ОСОБА_3 була написана розписка, в якій він зазначив, що позичив в ОСОБА_10 гроші в сумі 20.000 доларів США, які зобов'язався повернути до 30.11.2007р., та надав ОСОБА_10, як гарантію повернення коштів до вказаної дати, оригінали правовстановлюючих документів на будинок по АДРЕСА_4, який належав його дружині ОСОБА_12, достовірно знаючи при цьому, що будинок по АДРЕСА_4 знаходився під заставою згідно договору іпотеки № 417 від 27.02.2007р., і ні він, ні дружина ОСОБА_12 не мали права вчиняти будь- яких дій з приводу його відчуження до 30.11.2007р. В подальшому ОСОБА_3 гроші ОСОБА_10 не повернув, заподіявши потерпілому майнової шкоди на суму 10000 долар США, що еквівалентно на момент вчинення злочину 51000 грн., та 50000 грн., всього на загальну суму 101000 грн.

Крім того, ОСОБА_3 являючись засновником ТОВ „Агронафтакомплекс" м. Жмеринка, володіючи 50% у статутному фонді та перебуваючи на посаді директора даного товариства, умисно, без згоди інших засновників ТОВ, з метою одержання кредиту у ВОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", достовірно знаючи, що протокол загальних зборів засновників № 5 ТОВ Агронафтакомплекс" від 02.02.2007р. підроблений, самостійно, не маючи на те повноважень, уклав договір іпотеки, передаючи при цьому в заставу майно ТОВ „Агронафтакомплекс ", а саме АЗС у м. Жмеринка по вул. Київська та ємності., загальною вартістю 1687488,00 грн. На підставі поданого ОСОБА_3 фіктивного протоколу зборів засновників TOB № 5 від 02.02.2007р. ПП „Нафтосервіс" одержало кредит у ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 1200000 грн., майновим поручителем по кредиту виступило ТОВ „Агронафтакомплекс». В подальшому ПП «Нафтосервіс» кредит не погасило та припинило господарську діяльність. ОСОБА_3 5.07.2007р. вийшов зі складу засновників ТОВ „Агронафтакомплекс» та склав повноваження директора, при чому умисно не повідомив керівництво ТОВ «Агронафтакомплекс» про наявність іпотечних зобов'язань.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 також обвинувачується у наступному.

ОСОБА_3, працюючи на посаді директора приватного підприємства „Нафтосервіс" , що знаходиться за адресою: м. Жмеринка вул. Радянська 1, згідно Рішення № 2 від 27.02.2004р., будучи наділеним організаційно розпорядчими функціями. 28.03.2005р. уклав договір зберігання нафтопродуктів №361 від 28.03.2005р., згідно якого ПП „Нафтосервіс» зобов'язалося надати ТОВ «Татнєфть-Укрнєфгепродукт" послуги по прийняттю, зливу, зберіганню, підтримці якості і кількості, відвантаженню нафтопродуктів, в строки дії даного договору. Товар, переданий на зберігання, не переходить у власність до ПП «Нафтосервіс» (Зберігача) і повинен бути повернений по першій вимозі ТОВ „Татнєфть-Укрнєфтепродукт». ПП «Нафтосервіс» (Зберігач) зобов'язаний забезпечити зберігання прийнятого товару та здійснювати відвантаження (передачу) товару за наявності письмових заявок ТОВ „Татнєфть-Укрнєфтепродукт в строки, вказані в заявці. ПП „Нафтосервіс" (Зберігач) несе повну матеріальну відповідальність за кількість та якість товару, одержаного від ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтепродукт» на зберігання. На протязі 2006 р. по 23.01.2007р. ОСОБА_3 діючи умисно та незаконно, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи корисливий мотив, здійснити розтрату та привласнення нафтопродуктів з наміром в подальшому обернути їх на свою користь, поліпшуючи безпосередньо за рахунок цього своє матеріальне становище, без відома посадових осіб ТОВ „Татнєфть-Укрнєфтепродукт" незаконно, не маючи на це ніякого права, реалізовував паливно мастильні матеріали, передані йому на відповідальне зберігання ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт".

23.01.2007р. при проведені інвентаризації на ПП „Нафтосервіс" у м. Жмеринка виявлено нестачу нафтопродуктів в кількості: бензин А-76 - 166,790 тон. бензин А-95 -133,431 тонна, бензин А-92 - 146,012 тон, Дизпаливо (3) - 33.55 тонни, масло М-10 Г2К - 24.547 тон, дизпаливо (J1) - 236.462 тон, чим заподіяв товариству матеріальну шкоду загальну суму 2 852 085, 83 грн.

Крім того ОСОБА_3 продовжуючи свою злочину діяльність в серпні 2007 р. діючи умисно та незаконно, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи корисливий мотив, здійснити розтрату нафтопродуктів з наміром в подальшому обернути їх на свою користь, поліпшуючи безпосередньо за рахунок цього своє матеріал становище, без відома посадових осіб ТОВ „Татнєфть-Укрнєфтепродукт" незаконно розтратив ДТ (з) - в кількості 1584 кг., яке передане йому на відповідальне зберігання ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт". Всього директор ПП „Нафтосервіс" ОСОБА_3 розтратив нафтопродуктів ТОВ „Татнєфть-Укрнєфтепродукт" на загальну суму 2858054, 64 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим заподіяв товариству матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_3 працюючи на посаді директора Приватного Підприємства „Нафтасервіс" м. Жмеренка та директором ТОВ „Агронафтокомплекс" м. Жмеринка з грудня 2006р. умисно без відповідного дозволу та укладення ліцензійних договорів влаштував та використовував на АЗС: м. Жмеринка Вінницької обл. вул. Барляєва 19; м. Жмеринка Вінницької обл. вул. Київська 10; м. Вінниця вул. Хмельницьке шосе. 1 103а. на яких здійснювали господарську діяльність вказані фірми, знак для товарів і послуг „Татнєфть" ім. ВД Шашіна, який за свідоцтвом № 35072 належить ТОВ „Татнєфть -Укрнєфтєпродукт", чим заподіяв вказаному товариству збитки на суму 9600 грн.

Крім того ОСОБА_3, продовжуючи виконання свого злочинного умислу та маючи жагу до збагачення, 19 червня 2006 року, з метою отримання кредиту для власних потреб, не маючи наміру в подальшому їх повертати назад у банк, достовірно знаючи, що для його оформлення позичальнику, крім інших необхідних для цього документів, потрібно обов'язково надати довідку з місця роботи про заробітну плату або інші доходи, перебуваючи в приміщенні Відділення «Вінницьке обласне управління ВАТ «Укргазбанк», що розташоване по вулиці І.Бевза, 34 у м. Вінниці, умисно надав довідку про заробітну плату № 81 від 19.06.2006 року, видану ПП «Нафтосервіс» на ім'я ОСОБА_3, відомості про розміри заробітної плати в якій не відповідають дійсності, та довідку про заробітну плату № 18 від 19.06.2006 року, видану TOB «Агронафтакомплекс» на ім'я ОСОБА_3, відомості про розміри заробітної плати в якій не відповідають дійсності, тобто являються підробленими та недійсними, тим самим незаконно використав їх, та 30.06.2006 року шляхом обману (шахрайським шляхом) отримав та заволодів коштами Відділення «Вінницьке обласне управління ВАТ «Укргазбанк» на суму 25 000 доларів США, що на момент вчинення згідно курсу НБУ відповідає 126 250 гривень, тобто у 600 разів і більше перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян(126 250 : 175 = 721) та відповідно до примітки №4 до ст. 185 КК України відноситься до особливо великих розмірів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та суду пояснив наступне.

По епізоду з ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" він вину не визнає, оскільки взаємовідносини між ПП «Нафтосервіс» та ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" відбувалися не згідно договорів, а на підставі усних домовленостей з дирекцією вказаного підприємства. Він реалізовував пальне, а документи могли надходити через місяць-півтора після реалізації. В 2006 році в нього виник конфлікт з керівництвом, оскільки ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" виставило вищу ціну на вже реалізоване пальне. Він намагався залагодити конфлікт, однак компромісу вони не дійшли, тому виникла кримінальна справа. В 2005 році ПП «Нафтосервіс» придбало нафтобазу та віддало її в заставу ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт", вартість нафтобази перевищувала вартість продукції, що була на зберіганні. Між ПП «Нафтосервіс» та ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" укладалися договори постачання та договори зберігання. Саме в забезпечення зобов'язання за договором постачання і була заставлена нафтобаза на суму 1860000 грн.

При проведенні перевірки КРУ не взяло до уваги документи ПП «Нафтосервіс». В цей же період підприємство перевіряла податкова інспекція, її акт не співпадає з актом КРУ, оскільки ДПІ порушень не виявила. Згідно договору зберігання ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" мало сплачувати за зберігання пального, однак ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" не розрахувалося ні за зберігання ні за постачання. 2860000 грн. це вигаданий борг, який не підтверджується документально.

Також він заперечував свою вину у вчиненні службового підроблення, оскільки в довідках, які він надав банку інформація зазначена правильна, але не лише зарплата, а й девіденти, які він отримував в банку, тобто його сукупний дохід. Крім того він не мав наміру заволодіти коштами банку шляхом шахрайства. Отримавши кредит, він півтора року сплачував і тіло кредиту і відсотки, загалом сплативши понад 34000 доларів США, тоді як кредит був на суму 25000 доларів США. На момент порушення справи йому залишилося сплатити десь 8000 доларів США тіла кредиту.

Щодо незаконного використання торгівельного знаку ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт", то свою вину він також заперечив, пояснивши, що він після повідомлення про розірвання договору зняв літери «ТАТ». Само по собі слово «НЄФТЬ» не є торгівельним знаком.

По епізоду з потерпілим ОСОБА_8 ОСОБА_3 пояснив наступне. Він протягом досить тривалого часу приблизно 8-9 років позичав в ОСОБА_8 гроші під відсотки, оскільки ОСОБА_8 займався цим професійно, а йому потрібні були кошти для ведення бізнесу. Між ними були дружні довірливі стосунки, тому ніяких розписок він йому не писав, гроші повертав і не було ніяких претензій. Однак в нього настали скрутні часи, підприємства, в яких він був засновником перестали працювати, тому він не зміг віддати позичені гроші. Він написав боргові розписки ОСОБА_8, однак гроші він брав зовсім не в той час, що в них зазначений, і не в тій сумі. Автомобіль Мицубиши він взяв в кредит, щоб таким чином розрахуватися з ОСОБА_8 Однак в зв'язку з відсутністю коштів не зміг сплачувати кредит, і в ОСОБА_8 машину забрали, оскільки вона була в заставі банка. Загалом його борг перед ОСОБА_8 становить 30000 доларів США та 21835 грн., хоча в розписках значиться більша сума.

По епізоду з ОСОБА_14 ОСОБА_3 пояснив, що він не мав наміру обманути потерпілого, оскільки з ним в нього були добрі стосунки. Він взяв в нього 15000 доларів США в борг, з них зміг повернути 7000 доларів США, решту має намір повернути при можливості, оскільки за рішенням Господарського суду йому мають виплатити 25000000 грн.

Аналогічна ситуація відбулася із ОСОБА_10, в якого він дійсно позичив 20000 доларів США за обставин, про які вказує потерпілий. 1000 доларів США він йому повернув, борг складає 19000 доларів США. Наміру обманути ОСОБА_10 в нього не було.

І ОСОБА_8 і ОСОБА_10 він казав, що майно, на яке він дав їм документи в заставі.

По епізоду отримання кредиту в «Райфазенбанк Аваль» ОСОБА_3 також вину не визнав, повідомив, що він не підробляв документи, протоколи йому передали із Києва ОСОБА_15 В даний час кредит повністю погашений.

Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні показав наступне. Фірма, яку він очолював, неодноразово купувала паливно-мастильні матеріали в ОСОБА_3 Точного часу він не пам'ятає, але час має бути вказаний в розписці, він позичив ОСОБА_3 20000 доларів США. Цю суму він передавав ОСОБА_3 двома частинами - перші 10000 доларів передала його дружина ОСОБА_19 ОСОБА_16, а ще 10000 доларів США він особисто передав ОСОБА_3 на заправці при виїзді із м. Вінниці. Там же ОСОБА_3 написав розписку на всі суму боргу. Борг ОСОБА_3 не повернув. В підтвердження свого наміру повернути борг, в якості певної гарантії, ОСОБА_3 надав йому дублікат правовстановлюючих документів на квартиру по вул. Зодчих у м. Вінниці. На той момент він вважав, що це певним чином убезпечить його від обману з боку ОСОБА_3 Про те, що вказана квартира в заставі банка, ОСОБА_3 йому нічого не казав.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні показав наступне. Протягом 2006 року він дав ОСОБА_3 32000 доларів США під проценти 5 або 6. Перед новим роком він звернувся до ОСОБА_3 за грошима, тому що хотів купити джип. ОСОБА_3 запропонував йому купити дешевше нову машину, але він мав дати ОСОБА_3 ще 18000 доларів США. Він приїхав з Осадчим і привіз 18000 доларів США ОСОБА_3 В квітні 2007 року ОСОБА_3 віддав йому техпаспорт від машини та повідомив, що машина в салоні. Він заплатив в салоні «Мицубиши» перший внесок в сумі 21850 грн. та забрав машину, а ОСОБА_3 мав сплатити кредит. Всього борг на той момент був 54000 доларів США.

ОСОБА_3 попросив в нього в борг 155000 грн. Він дав частинами. В забезпечення боргу ОСОБА_3 дав йому договір купівлі-продажу на квартиру.

Через деякий час його на машині затримали працівники ДАІ в зв'язку з тим, що кредит по машині не сплачувався. Він подзвонив ОСОБА_3, той вмовив працівників ДАІ, щоб його відпустили. В «Укргазбанку» він дізнався, що кредит не сплачується. Також він дізнався, що квартира, на яку ОСОБА_3 дав йому документи, також в заставі банку. Всього в нього були розписки на суму 50000 доларів США, 54000 доларів США, 155000 грн.

Потерпілий ОСОБА_14 повідомив суду наступне. ОСОБА_3 взяв в нього гроші на «MISTSUBISHI PAJERO WAGON 3.2 СДІ» в сумі 15000 грн. Він знав, що ця машина в заставі. Потім ОСОБА_3 частинами віддав йому 7000 доларів США, залишився борг в сумі 8000 доларів США. В підтвердження боргу ОСОБА_3 дав йому документи на квартиру по вул. Зодчих у м. Вінниці, про те, що квартира в заставі не казав.

Представник «Укргазбанку» в судовому засіданні дав наступні показання. В 2006 році ОСОБА_3 звернувся в банк за кредитом, надав довідку про зарплату, спеціалісти банку перевірили документи ОСОБА_3, кредитний комітет прийняв рішення про видачу кредиту на купівлю машини марки «MISTSUBISHI PAJERO WAGON 3.2». Спочатку ОСОБА_3 сплачував кредит та відсотки, а потім перестав платити, знаючи, що машина в заставі банку зняв її з обліку та продав ОСОБА_41 через довірену особу ОСОБА_46, який діяв в інтересах ОСОБА_3 Заборгованість ОСОБА_3 по кредиту складає 15113 доларів США. Існує рішення Жмеринського районного суду, яким позов «Укргазбанку» до ОСОБА_3 задоволено, однак він з банком не розрахувався.

Допитаний в судовому засіданні представник цивільного позивача «ТАТНєфть» ОСОБА_47 повідомив наступне.

Між ПП «Нафтосервіс» та ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" існували договори зберігання. На підставі вказаних договорів ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" поставляло нафтопродукти ОСОБА_3 на зберігання. ОСОБА_3 по цим договорам не мав права реалізовувати нафтопродукти. Ревізія ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" виявила нестачу нафтопродуктів, однак він на той момент на підприємстві не працював, тому про обставини виявлення нестачі йому відомо лише з документів.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_18, який пояснив наступне. На ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" було організоване відділення, яке займалося реалізацією нафтопродуктів, однак з ким укладалися договори постачання, він не знає. Йому також нічого не відомо про заставу ПП «Нафтосервіс» нафтобази ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт".

Свідок ОСОБА_19 повністю підтримала свої показання, які вона давала в ході досудового слідства, та суду пояснила, що дати вона вже не пам'ятає, коли це було, їй подзвонив її чоловік та сказав, що під'їде водій ОСОБА_3, і вона має віддати йому 10000 доларів США. Вона віддала водію ОСОБА_3 вказані гроші, він їх перерахував, при ній подзвонив, що кошти отримав, більше вона про це нічого не знає.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні повністю підтримав свої показання, які він давав на досудовому слідстві та дав наступні показання. Він разом з ОСОБА_3 купив автомобіль «Мицубиши Поджеро» сріблястого кольору з 3-літровим двигуном, зняли його з обліку і продали, кому не пам'ятає. Продали його по дорученню.

Свідок ОСОБА_21 повністю підтримав свої показання, які він давав під час досудового слідства, пояснив, що він в 2006 - 2007 роках працював на АЗС, що належить ОСОБА_3 Однак подробиць вже не пам'ятає в зв'язку з плином часу.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні повідомила наступне. Вона працювала в «Укргазбанку», ОСОБА_3 звернувся за кредитом, надав пакет необхідних документів, кредитний комітет прийняв рішення про видачу йому кредиту на купівлю автомобіля «Мицубиши Поджеро». Одночасно був укладений договір застави, згідно якого вказаний автомобіль був у заставі банку з забезпечення зобов'язання по кредитному договору. ОСОБА_3 продав цей автомобіль, хоча кредит по ньому не був погашений і банк дозволу на продаж не давав.

Крім того ОСОБА_3 оформляв ще один кредит на 25000 доларів США. В 2006-2007 році він сплачував цей кредит, а потім перестав платити. Банк зв'язувався з ним, він обіцяв розрахуватися, однак борг в сумі 15000 долар США не сплатив. Пізніше перевірка виявила, що довідки, на підстав яких видавався кредит, є підробленими.

Свідок ОСОБА_23 повідомила, що вона працює державним нотаріусом і посвідчувала договір іпотеки майна ТОВ «Агронафтакомплекс». Вона витребувала протокол загальних зборів акціонерів і залишила їх в себе. Однак слідчий вилучив його 16.05.08 р. Через рік до неї звернувся з претензіями співвласник ТОВ «Агронафтакомплекс», стверджуючи, що підпис в протоколі йому не належить.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні повідомив наступне. Він працював начальником відділення ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт". На нафтобазі ПП «Нафтосервіс» товариство мало свій ресурс пального та зберігало нафтопродукти. Періодично проводилася інвентаризація. ПП «Нафтосервіс» здійснювало також реалізацію нафтопродуктів ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт", в цьому випадку ПП «Нафтосервіс» подавало заявку до головного підприємства у м. Київ на списання нафтопродуктів під реалізацію. Документи в підтвердження вказаних операцій могли оформлюватися не одразу а набагато пізніше, головним документом була накладна, вона свідчила про передачу товару у власність ПП «Нафтосервіс», оплата за накладними також могла бути з відстрочкою. На практиці були випадки, коли накладні виписувалися після реалізації нафтопродуктів.

Контролери з ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт"виявили нестачу. Різниця між нестачею та боргом в тому, що ОСОБА_3 дозволу на реалізацію нафтопродуктів ніхто не давав. На момент виявлення заборгованості нафтобаза, яка була тривалий час в заставі на суму більше 1800000 грн., була вже власністю ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт", однак борг значно перевищував суму застави.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала свої показання, що вона давала на досудовому слідстві, та повідомила наступне. Вона працювала головним бухгалтером ПП «Нафтосервіс» з 2004 року. З ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" були два види договорів - договір постачання та договір зберігання. Вона вела бухгалтерський облік щодо постачання нафтопродуктів, до зберігання не мала відношення. По договорам постачання розрахунки проведені повністю, заборгованості немає. Періодично проводилася інвентаризація, яку здійснювали представники ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт", акти зберігалися в неї.

Свідок ОСОБА_25 підтримала свої показання, які вона давала на досудовому слідстві, суду повідомила наступне. Вона була бухгалтером ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт". Товариство зберігало нафтопродукти на ПП «Нафтосервіс». Контролери виявили нестачу нафтопродуктів, які мали зберігатися на ПП «Нафтосервіс». За нестачу ніс відповідальність ОСОБА_3, оскільки він був директором ПП «Нафтосервіс», він привозив всі документи, погоджував реалізацію, купував нафтопродукти. Договір зберігання вона не бачила, він зберігається у головному офісі в Києві. Для отримання пального виписувалися дві накладні та рахунок. В інвентаризації вона участі не приймала, бачила лише документи. Інвентаризацією займалися контролери - ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_48. ОСОБА_24 був директором Вінницького відділення ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт".

Свідок ОСОБА_28 підтримав свої показання та повідомив суду наступне. Він працював комірником на ПП «Нафтосервіс» - приймав цистерни, які приходили з м. Дрогобич, записував кількість пального. Акти прийому-передачі підписували директор та головний бухгалтер. Нестачі не було, принаймні по документам все було правильно. Контролери перевірили фактичну кількість та виявили нестачу. Однак яким чином вона виявлена, він не знає. Всі пальне зберігалося в спеціальних ємностях, те що на зберіганні окремо не зберігалося. На кінець кожного місяця він робив заміри пального, перевіряв документи на видачу, все було гаразд.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні повідомив, що він працював в «Райфайзен Банк Аваль». ОСОБА_3 знає, оскільки той брав кредит як директор ПП «Нафтосервіс» 1200000 грн., який не був погашений. Рішення про видачу кредиту приймав кредитний комітет банку. В заставу була надана АЗС в м. Жмеринка. В подальшому вона була продана державною виконавчою службою. Чи погашений в даний час цей кредит, йому невідомо, оскільки він з жовтня 2010 року вже в банку не працює.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні повідомила наступне. Вона працює заступником начальника Жмеринської фінінспекції. На підставі рішення суду 12.07-01.08 р. проводилася позапланова ревізія окремих питань ПП «Нафтосервіс», якою було виявлено заборгованість ПП «Нафтосервіс» перед ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт"по паливно-мастильним матеріалам, це було відображено в акті перевірки. Вказана ревізія проводилася по документам в приміщенні КРУ, оскільки за юридичною адресою підприємства не було. Документи надали ОСОБА_5 і ОСОБА_3 Зустрічна перевірка ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт"» підтвердила заборгованість. Ця заборгованість виникла із договорів зберігання і рахувалася по документам. Ревізія співставила данні по надходженню і реалізації пального і прийшла до висновку, що пального немає більше ніж на 2млн. грн.

В судовому засіданні оголошені показання свідка ОСОБА_26 в зв'язку з неможливістю забезпечити його явку в судове засідання, який під час досудового слідства вказував, що він працював в 2007 році на посаді спеціаліста контрольно-ревізійного відділу ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт». Між вказаним підприємством та ПП «Нафтосервіс» було укладено договір зберігання нафтопродуктів, відправка нафтопродуктів здійснювалася відповідно до письмових заявок, які ОСОБА_3 погоджував з заступником директора ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» ОСОБА_33 Вагони з паливом виходили з заводу під інспекційним контролем, більше ніхто на прийомку вагонів-цистерн не іздив, товар приходив по залізничним накладним. Ситуація склалася через відсутність контролю з боку відповідного відділу ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (т.1 а.с. 194);

В судовому засіданні були оголошені показання свідків ОСОБА_34 та ОСОБА_35, явку яких не вдалося забезпечити в судове засідання, які дали показання, абсолютно аналогічні тим, що давав свідок ОСОБА_26 на слідстві (т.1.а.с.191, 195);

В судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_27, в зв'язку з неможливістю забезпечити його явку в судове засідання, який на досудовому слідстві вказував, що він в 2007 році працював заступником директора ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт», між вказаним підприємством та ПП «Нафтосервіс» укладалися договори зберігання та постачання. На підставі договорів постачання ОСОБА_3 мав право купувати пальне з числа того, що ввірене йому на зберігання як за передоплатою, так і з відстрочкою платежу. Під час інвентаризації 23.01.2007 р. було виявлено нестачу нафтопродуктів на суму 3590000 грн. ОСОБА_3 визнав, що він реалізував пальне, щоб заробити грошей обом підприємствам. (т.1.а.с.201);

Також в судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_33, забезпечити явку якого в судове засідання не вдалося. Під час досудового слідства вказаний свідок повідомив наступне ПП «Нафтосервіс» протягом тривалого часу співпрацювало з ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» та зарекомендувало себе як надійний партнер. Між вказаними підприємствами існували договори поставки та зберігання, пальне відпускалося по розпоряджанням комерційного відділу, про виявлення нестачі йому відомо лише зі слів співробітників, оскільки він був на лікарняному (т.1.а.с.303) також свідок повідомлаяв, що він не підписував протокол №5 зборів учасників ТОВ «Агронафтакомплекс», він є підробленим, він участі в зборах не брав (т.4.а.с. 22).

Також в судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_36, забезпечити явку якої в судове засідання не вдалося. Під час досудового слідства вказаний свідок повідомила наступне. Вона являлася засновником ТОВ «Агронафтакомплекс» разом з ОСОБА_3, обом належало по 50 %. В кінці грудня 2007 року від свого чоловіка вона дізналася про те, що ПП «Нафтасервіс» одержало кредит в сумі 1200000 грн. терміном на три роки в «Райфайзен банк Аваль», майновим поручителем виступило ТОВ «Агронафтакомплекс», яке передало в банку в іпотеку АЗС у м. Жмеринка по вул.. Київській. Вказане майно було передано в іпотеку банку на підставі протоколу №5 зборів учасників товариства від 02.02.2007 р.. Даний протокол сфальсифікований, оскільки вона участі в зборах не брала та про них не знала, документів не підписувала. Фінансовою та господарською діяльністю від її імені на підставі виданої нею довіреності займався її чоловік ОСОБА_33 (т.4 а.с 15).

Крім того в судовому засіданні були дослідженні матеріали справи, а саме:

Заява директора ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтепродукт» ОСОБА_37 від 12.02.2007 р., згідно якої заявник повідомив, що директор ПП «Нафтасервіс» ОСОБА_3 протиправно відпустив дрібнооптовим покупцям понад 740 тон палива на суму 3590000 грн., після чого був складений графік погашення заборгованості за незаконно вилучений товар, який ОСОБА_3 не виконаний (т.1.а.с.4);

Договір зберігання нафтопродуктів №36/1 від 28.03.2005 р. між ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтепродукт» ПП «Нафтосервіс» з додатковими угодами (т.1.а.с. 18-24);

Графік погашення заборгованості від 24.01.2007 р. (т.1 а.с.25);

Інвентаризаційний опис нафтопродуктів від 01.01.2007 р. (т.1 а.с. 30);

Інвентаризаційний опис нафтопродуктів від 23.01.2007 р. (т.1 а.с. 32);

Копії первинних документів (довіреностей, накладних залізничних накладних, актів прийома-передачі) щодо взаєморозрахунків між ПП «Нафтосервіс» та ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (т.1.а.с.50-129);

Протокол зборів №4 ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» від 01.11.2004 р. (т.1.а.с.134);

Статут ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (т.1 а.с. 137-150);

Претензія директору ПП «Нафтосервіс», виставлена 03.04.2007 р. директором ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» з вимогою компенсувати нестачу товару на суму 2852085,81 грн. (т.1.а.с. 159);

Договір купівлі-продажу нафтопродуктів між ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» та ТОВ «ТД «Харківнафтопродукт» від 04.04.2005 р. та акти прийому-передачи до нього (т.1.а.с. 161-168);

Платіжне доручення від 07.02.2007 р. на суму 589300,0 грн., яким ПП «Нафтосервіс» перерахувало ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» вказані кошти (т.1.а.с. 170);

Службові записки на от пуск пального за підписами ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_27(т.1.а.с.206-207);

Інвентаризаційні відомості за червень-серпень 2007 року (т.1.а.с.210-212);

Висновок про вартість об'єкта оцінки, згідно якого нафтобаза з АЗС, яка належить ПП «Нафтосервіс» і розташована в м. Жмеринка, вул.. Барляєва, 19, коштує 1118333 грн. (т.1.а.с.217);

Ліцензійний договір від 10.08.2004 р. між ТОВ «Татнєфть» та ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» на використання товарного знаку з доповненнями (т. 1 а.с. 226-239);

Свідоцтво на знак для товарів і послуг (т.1.а.с. 240);

Субліцензійний договір №100 від 01.10.2006 р. між ТОВ «Агронафтокомплекс» та ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» на використання товарного знаку з додатком (т.1 а. с. 256-259);

Довідки щодо суми збитків від 09.10.2007 р. №584/04 (т.1.а.с. 260-261);

Договір про виконання робіт та надання послуг від 26.06.2007 р. (т.1.а.с.262);

Висновок №192 експертного дослідження від 03.09.2007 р (т.1.а.с.268);

Довіреність на відпуск ОСОБА_3 пального від 26.01.2007 р. (т.1.а.с.322);

Акти прийому-передачі нафтопродуктів (т.1.а.с. 327-350);

Договір поставки нафтопродуктів №4 від 04.02.2006 р. (т.2.а.с.16);

Інвентаризаційні описи нафтопродуктів на ПП «Нафтосервіс» з 01.02.2006 р. по 01.02.2007 р. (т.2.а.с. 22-66);

Акт КРУ №05-30/1 від 10.01.2008 р., згідно якого на рахунку 68.7 «Розрахунки по судовим справам» ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» рахується заборгованість від ПП «Нафтосервіс» на загальну суму 2858054,64 грн. (т.2.а.с. 75);

Реєстр платіжних доручень на перерахування коштів ПП «Нафтосервіс» ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» за період з 01.12.2004 р. по 01.10.2007 р.(т.2.а.с.84);

Довідка зустрічної перевірки №05-32/71 від 28.12.2008 р. розрахунків ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» за відпущені ПММ з ПП «Нафтосервіс» станом на 27.12.2007 р. з додатками (т.2.а.с. 100);

Протокол огляду місця події від 17.01.2008 р., згідно якого оглянуто АЗС, що розташована у м. Вінниці, Хмельницьке шосе, 103а, та встановлено, що на даху заправки на зеленому фоні зображений напис «Neft», при цьому певна частина торгівельного знаку демонтована (т.2.а.с. 130);

Протокол огляду місця події від 19.01.2008 р., згідно якого оглянуто АЗС, що розташована у м. Жмеринка, вул.. Барляєва, 71а, та встановлено, що на даху заправки на зеленому фоні зображений напис «Neft», при цьому певна частина торгівельного знаку демонтована (т.2.а.с. 134);

Протокол огляду місця події від 19.01.2008 р., згідно якого оглянуто АЗС, що розташована у м. Жмеринка, вул.. Київська, та встановлено, що на даху заправки на зеленому фоні зображений напис «Neft», при цьому певна частина торгівельного знаку демонтована (т.2.а.с. 136);

СтатутПП»Нафтосервіс» (т.2.а.с. 148);

Висновок №84 судово0почеркознавчої експертизи від 28.01.2008 р., згідно якого підписи на всіх досліджуваних документах виконані ОСОБА_3 (т.2.а.с. 160);

Висновок експерта №1533 від 31.01.2008 р., згідно якого знак для товарів та послуг компанії «Татнєфть» є об'єктом авторського права. (т.2.а.с.171);

Витяги про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно яких накладено арешт на: квартиру АДРЕСА_5; квартиру АДРЕСА_1; нежитлову будівлю «АЗС» у м. Жмеринці по вул.. Барляєва, 19 (т.2.а.с. 182-184);

Правовстановлюючи документи на будинок АДРЕСА_4(т.2.а.с.187);

Розписка ОСОБА_3 про те, що він позичив в ОСОБА_10 гроші в сумі 20000 доларів США, зобов'язався повернути до 30.11.07 р. (т.2.а.с. 191);

Розписка ОСОБА_3 про те, що він зобов'язується повернути гроші ОСОБА_8 в сумі 155000 гривень до 28.08.07 р. (т.2 а.с. 194);

Розписка ОСОБА_3 від 01.07.07 р. про те, що він позичив в ОСОБА_8 гроші в сумі 540000 доларів США, що еквівалентно 275000 грн., зобов'язується повернути через місяць (т.2 а.с. 195);

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений нотаріально (т.2.а.с. 196);

Розписка ОСОБА_3 про те, що він позичив в ОСОБА_6 гроші в сумі 18500 доларів США, зобов'язується повернути 18.09.07 р. (т.2.а.с. 202);

Висновок експерта №280 від 18.02.2008 р., згідно якого торгівельний знак, що застосований на АЗС за адресами: м. Жмеринка, вул.. Барляєва, 19, м. Жмеринка, вул.. Київська, 10, м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе 103 є схожими на торгівельний знак для товарів та послуг «TATNEFT» свідоцтво №35072 настільки, що їх можна сплутати (т.2.а.с. 246);

Первинні документи ПП «Нафтосервіс» (т.2.а.с. 276-308);

Розширений витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно якого автомобілі «Mitsubishi Pajero 3. 0» 2005 року випуску та «Mitsubishi Pajero 3.2 АТ» 2007 року випуску знаходиться в заставі ВАТ АБ «Укргазбанк», (т.3.а.с.72);

Розписка ОСОБА_8 про те, що він отримав від ОСОБА_3 10000 доларів США 28.02.2007 р. та 7000 доларів США (т.3.а.с. 93);

Розписка ОСОБА_3 про те, що він зобов'язується повернути автомобіль «Мицубиши Поджеро» до 12.11.07 р., в разі неповернення зобов'язується повернути 50000 доларів США до 22.11.07 р. (т.3.а.с. 114);

Розписка ОСОБА_3 про те, що він отримав від ОСОБА_8 48000 доларів США за автомобіль «Мицубиши Поджеро Вагон 3.2 АТ з номером НОМЕР_1, зобов'язується переоформити рахунок -фактуру та надати документи про виплату кредиту на автомобіль від 01.08.07 р.(т.3.а.с. 115);

Виписки банку ВОД «Райфайзен банк Аваль» (т.3 а.с. 159-162);

Виписки банку ВАТ «Укргазбанк» 2007 р. (т.3 а.с. 164);

Кредитний договір №66-Ф/07 від 07.06.07 р. між ВАТ «Украгазбанк» та ОСОБА_3 на суму 52395 доларів США на купівлю «Mitsubishi Pajero 3.2 АТ» 2007 року випуску та договір застави на вказаний автомобіль (т.3.а.с. 167-172);

Статут ТОВ «Агронафтакомплекс» (т.3.а.с. 181);

Протокол №5 зборів учасників товариства від 02.02.2007 р., згідно якого вирішено надати майнову поруку ПП «Нафтосервіс» за кредитним договором за кредитним договором з «Райфайзен банк Аваль» та передати в іпотеку АЗС загальною площею 23.8 кв. м., що знаходиться у м. Жмеринка, вул.. Київська, 55 (т.3.а.с. 187);

Договір іпотеки №-12/03/88 від 06.02.2007 р. (т.3.а.с. 189);

Кредитний договір №012/03-11/53 від 06.02.2007 р. між ВАТ «Райфайзен банк Аваль» та ПП «Нафтосервіс» в особі засновника ОСОБА_12 (т.3 а.с. 194);

Договір застави №012/03-11/89 від 06.02.2007 р. між ВАТ «Райфайзен банк Аваль» та ТОВ «Агронафтакомплекс» в особі ОСОБА_3 (т.3.а.с. 198);

Договір купівлі-продажу АЗС від 08.08.2005 р. між ТОВ «Юнік» та ТОВ «Агронафтакомплекс» (т.3 а.с. 200);

Протоколи №6 та 7 зборів учасників товариства від 05.07.2007 р., згідно якого вирішено виключити ОСОБА_3 із складу учасників товариства та звільнити з посади директора (т.3.а.с. 251-253);

Висновки судово-почеркознавчої експертизи №729 від 14.04.2008 р.,№730 від 17.04.2008 р., №731 від 18.04.2008 р., №732, від 21.04.2008 р., №798 від 22.04.2008 р., згідно яких підтверджено, що у всіх досліджуваних розписках написи здійснені ОСОБА_3 та підписи належать йому ж (т.4 а.с. 66-82);

Висновок №1843 судово-почеркознавчої експертизи від 24.06.2008 р., згідно якого підписи в протоколі зборів учасників товариства №5 від 02.02.2007 р. ТОВ «Агронафтакомплекс» виконані не ОСОБА_36 а іншою особою, підписи від імені ОСОБА_3 виконані самим ОСОБА_3 (т.4.а.с. 126);

Кредитний договір №126-Ф/06 від 30.06.2006 р. між ВАТ банк «Укргазбанк» та ОСОБА_3 на суму 25000 доларів США та розрахунок заборгованості станом на 03.10.2007 р., з яких вбачається, що ОСОБА_3 отримав 30.06.2006 р. кредит в банку на суму 25000 доларів США, протягом 2006-2007 років сплачував за вказаним договором кошти в банк заборгованість за кредитом в нього складає 695 доларів США, за відсотками 172,73 долари США (т.5.а.с. 9);

Договір застави між ВАТ банк «Укргазбанк» та ОСОБА_3 від 30.06.2006 р., згідно якого ОСОБА_3 надав в заставу банку автомобіль «Мицубиши Поджеро 2005 року випуску, вартість якого 190080 грн.(т.5.а.с.15);

Біржовий договір купівлі-продажу транспортного засобу між ОСОБА_40 та ОСОБА_41 (т.5 а.с 27);

Копія трудової книжки ОСОБА_3 (т.5.а.с. 47);

Довідки про зарплату ОСОБА_3 (т.5.а.с.49, 51);

Заява ОСОБА_3 у Вінницький МРЕВ УДАЇ про зняття з обліку для реалізації автомобіля «Мицубиши Поджеро 3.0» (т.5.а.с. 57);

Довіреність від 30.01.2007 р. ОСОБА_3, якою він уповноважив ОСОБА_6 та ОСОБА_20 від його імені розпоряджатися автомобілем «Мицубиши Поджеро 3.0» (т.5 а.с.58);

Довідки видані управлінням ПФУ про зарплату ОСОБА_3 на ТОВ «Агронафтакомплекс» та ПП Нафтасервіс» за 2005-2006 роки (т.5 а.с 76-79);

Рішення Жмеринського районного суду Вінницької області від 07.12.2007 р., яким розірвано кредитний договір №1267-Ф/06 від 30.06.2006 р., укладений між ВАТ АБ «Укргазбанк» в особі Вінницької філії та ОСОБА_3, стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість по кредиту та відстоках на користь банку (т.5.а.с. 154);

Висновок №2620 судово-економічної експертизи від 30.08.2011 р., згідно якого висновки, викладені в акті контрольно-ревізійного відділу у Жмеринському районі №05-30/1 від 10.01.2008 року «Про результати ревізії ПП Нафтосервіс» з питань достовірності встановлення нестачі на ПП «Нафтосервіс» паливно-мастильних матеріалів документально не підтверджуються (т.7 а.с 51).

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні службового підроблення, використання завідомо підробленого документу, шахрайства з фінансовими ресурсами, шахрайства щодо потерпілих ОСОБА_42, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Так по епізоду службового підроблення довідок про зарплату ОСОБА_3 стверджував, що в довідці був відображений його сукупний дохід, який складався із зарплати та дивідендів банку, тому відомості, відповідають дійсності, і ніякого підроблення він не вчиняв. Такі його показання спростовуються копіями довідок про заробітну плату №18 від 19.06.2006 р., видана ТОВ «Агронафтокомплекс» та №81 від 19.06.2006 р., видана ПП «Нафтосервіс», з яких вбачається, що довідки містять лише відомості про зарплату ОСОБА_3, яку йому нараховано як директору на вказаних підприємствах, про дивіденди в довідках не йдеться. Із довідок, наданих начальником Управління Пенсійного фонду у. м Жмеринці (т. 5 а.с 75-77) вбачається, що заробітна плата згідно звітів у Пенсійний фонд значно менша, ніж та, яка вказана в довідка, наданих банку для отримання кредиту. Згідно висновку експерта №452-П від 19.10.09 р. підписи в обох довідках, які ОСОБА_3 надав у банк, виконані саме ним. Таким чином суд вважає повністю доведеним факт службового підроблення, оскільки ОСОБА_3, будучі директором ПП «Нафтосервіс» та ТОВ «Агронафтокомплекс», підписав довідки, які містили неправдиву інформацію, про що йому було відомо, тим самим підробив їх.

Суд також вважає цілком доведеним факт використання завідомо підробленого документа, оскільки вказані довідки ОСОБА_3 надав в банк та отримав кредит, тобто використав їх. Цей факт не заперечував й сам ОСОБА_3, також це підтверджується матеріалами кредитної справи, яка була вилучена слідством та долучена до матеріалів кримінальної справи.

По епізоду вчинення шахрайських дій щодо потерпілих ОСОБА_42, ОСОБА_10, ОСОБА_8 факт отримання грошей від потерпілих не заперечував сам підсудний. Однак він при цьому стверджував, що не мав наміру не повертати гроші, а не зміг сплатити борг в зв'язку з скрутним становищем на виробництві. Суд вважає, що умисел ОСОБА_3 на обман потерпілих підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_42, ОСОБА_8, а також самого ОСОБА_3, який не заперечував, що стосунки між ним та потерпілими тривали вже довгий час, вони добре знали один одного, довіряли один одному. Однак ОСОБА_3 ввів потерпілих в оману, показуючи, що він платоспроможний, і може в будь-який момент віддати борг, оскільки передавав потерпілим документи на майно, вартість якого значно більша, ніж сума боргу перед ними. В той же час ОСОБА_3 свідомо приховував відомості про те, що і квартира і будинок знаходяться в заставі банку, тому він не зможе розпорядитися ними без дозволу банку, а банк не дозволить продати майно до тих пір, поки не буде погашено заборгованість по кредитним зобов'язанням перед ним. Саме тому потерпілі, думаючи, що в ОСОБА_3 є достатньо майна для забезпечення зобов'язання перед ними так легко погоджувалися позичити йому кошти в значних сумах.

Суд вважає повністю підтвердженим і факт шахрайства з фінансовими ресурсами при отриманні кредиту у ВОД ВАТ «Райфазенбанк Аваль» показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_33 та ОСОБА_36, які підтвердили, що отриманням кредиту займався саме ОСОБА_3, при чому свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_36 стверджували, що вони на зборах присутніми не були, підпис в протоколі загальних зборів не ставили. Цей факт підтверджується і висновком експерта №1843 від 24.06.2008 р., згідно якого підпис в протоколі загальних зборів виконаний не ОСОБА_36, про те підписи від імені ОСОБА_3 виконані саме ним. Він був зацікавлений в отриманні кредиту ПП «Нафтосервіс» на тих умовах, на яких він був виданий.

Дії підсудного ОСОБА_3 по епізоду службового підроблення кваліфіковано досудовим слідством за ч. 2 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача неправдивих документів, кваліфікуючою ознакою якого являється те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Суд не погоджується із такою кваліфікацією дій підсудного з наступних підстав. Само по собі складання завідомо неправдивого документу - довідки про заробітну плату не спричинює ніяких наслідків взагалі. Крім того кваліфікація дій винної особи має носити чіткий характер у відповідності із об'єктивною стороною вчиненого злочину. Встановлено, що ОСОБА_3 видав завідомо підроблений документ, тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Дії ОСОБА_3 по використанню підроблених довідок досудовим слідством вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції, яка діяла в 2006 році) як використання завідомо підробленого документа; по епізоду вчинення шахрайських дій відносно потерпілих ОСОБА_42, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 досудовим слідством кваліфіковано невірно за ч. 3, 4 ст. 190 КК України, оскільки не зазначено точно диспозицію відповідної частини статті у кожному випадку у відповідністю з об'єктивною стороною вчиненого злочину, а вжито альтернативне формулювання закону «заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою», крім того невірно застосовано кваліфікуючу ознаку повторності по епізоду з ОСОБА_42 А відтак дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати: по епізоду з потерпілим ОСОБА_8 - за ч. 4 ст. 190 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене у особливо великих розмірах, оскільки першу позику ОСОБА_3 отримав саме в цього потерпілого в кінці 2006 року. Дії ОСОБА_3 по епізоду з потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_42 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 190 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене у великих розмірах, повторно.

По епізоду отримання кредиту в ВОД ВАТ «Райфазенбанк Аваль» досудове слідство теж не точно кваліфікувало дії підсудного, зазначаючи альтернативного суб'єкта скоєння злочину, суд вважає, що правильно дії ОСОБА_3 по цьому епізоду слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 222 КК України як шахрайство з фінансовими ресурсами, тобто надання засновником суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту у разі відсутності злочину проти власності.

Разом з тим суд вважає, що органом досудового слідства незаконно притягнуто ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 229 КК України з наступних підстав. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 229 КК України є злочином з матеріальним складом, тому само по собі незаконне використання чужого торгівельного знаку не утворює складу злочину. Необхідно встановити, що такі дії винної особи завдали власнику цього знаку матеріальної шкоди в значному розмірі. Як доказ заподіяння такої шкоди слідство прийняло до уваги довідки, складені ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (т. 1 а.с. 260-262), з яких вбачається, що сума матеріальної шкоди складає сума роялті за один місяць, яка згідно субліцензійного договору становила 300 грн. за місяць, помножена на 4 місяці незаконного використання, і до вказаної суми додано вартість проведеної експертизи, при чому вартість експертизи включена двічі по кожній АЗС, де незаконно використовувався торгівельний знак ТОВ „Татнєфть ". Слідчим не дано належної оцінки такому розрахунку, який суд вважає невірним, оскільки експертиза проводилася в рамках досудового слідства і витрати на неї належать до судових витрат, тому не можуть вважати матеріальною шкодою, заподіяною власнику торгівельного знаку. Відповідно до примітки до ст. 229 КК України матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. В 2007 р. це мала бути сума в 4000 грн. Враховуючи, що фактично розмір шкоди становить по кожній АЗС 1200 грн., загальна сума матеріальної шкоди у виді роялті становить 2400 грн. За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_3 немає складу злочину. Тому за вказаним епізодом обвинувачення ОСОБА_3 слід виправдати.

Суд також вважає, що досудовим слідством ОСОБА_3 незаконно притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України по епізоду отримання кредиту в сумі 25000 грн. в Укргазбанку» з наступних підстав.

Шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, передбачає наявність умислу в особи під час отримання майна його не повертати, а привласнити. Про наявність такого умислу не може свідчити те, що особа отримала кредит по підробленим документам. Те, що особа подала документи, в яких данні були перекручені, свідчить про наявність в неї лише бажання за будь-яких умов отримати кредит. Якщо в подальшому особа не сплачує за кредит та відсотки по ньому, ухиляється від кредитора, це може свідчити, що в момент отримання грошей вона діяла недобросовісно, тобто мала умисел не повертати кредит. Про відсутність такого умислу в ОСОБА_3 в момент отримання кредиту свідчить той факт, який не оспорюється самим банком, що він протягом 2006 -2007 років сплачував всі належні платежі відповідно до умов кредитного договору і загалом сплатив суму, яка значно перевищує отриману ним суму в банку. За таких обставин суд також приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, тому цей епізод слід виключити із обвинувачення.

По епізоду обвинувачення щодо розтрати або заволодіння майном ТОВ „Татнєфть-Укрнефтєпродукт" суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 не доведена належними доказами з наступних підстав. Так згідно акту КРВ в Жмерінському райні і м. Жмеринці була проведена ревізія окремих питань фінансово-госполдарської діяльності ПП «Нафтосервіс» м. Жмеринка, акт №05-30/1 від 10.01.2008 р., в якому наведені данні щодо отримання ПП «Нафтосервіс» пального в асортименті на зберігання. При цьому в акті зазначено, що перевірити правильність інвентаризаційних відомостей ревізори не змогли в зв'язку з відсутністю документів в повному обсязі та відповідальних осіб. Під час судового слідства була проведена судово-економічна експертиза №2620 від 30.08.11 р., яка ретельно перевіривши всі зібрані на той час досудовим слідством та судовим докази дійшла висновку, що висновки акту ревізії №05-30/1 від 10.01.08 р. з питань достовірності встановлення нестачі на ПП «Нафтосервіс» паливно-мастильних матеріалів документально не підтверджуються, оскільки ці висновки базуються на даних актів приймання нафтопродуктів за кількістю (форма 5-НП), що не відповідає ні умовам договору зберігання нафтопродуктів №36/1 від 28.03.2005 р, укладеного між ТОВ «Татнєфть-Укрнефтєпродукт" та ПП «Нафтосервіс», ні законодавчим актам України щодо оформлення первинних документів, які б фіксували факти здійснення господарських операцій між вказаними суб'єктами господарювання. Крім того експерти не змогли дати вичерпні відповіді на питання щодо документального підтвердження фактів отримання ПММ за договорами поставки та зберігання, фактів реалізації ПП «Нафтосервіс» ПММ , отриманих від ТОВ «Татнєфть-Укрнефтєпродукт" іншим контрагентам, саме з зв'язку з відсутністю в повному об'ємі первинних та бухгалтерських документів ПП «Нафтосервіс» та ТОВ «Агронафтокомлекс». За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 досудовим слідством по цьому епізоду обвинувачення не доведена, тому його слід виправдати за ч. 5 ст. 191 КК України.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 раніше не судимий (т. 2 а.с. 118), у Вінницькій обласній психіатричній лікарні ім. акад. Ющенка та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» на обліку не перебуває (т. 10 а.с. 114, 117), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 10 а. с. 111).

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного суд вважає наявність в нього неповнолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин, а також враховуючи те, злочини, вчинені ОСОБА_3 не є насильницькими, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк із позбавленням права обіймати керівні посади на приватних підприємствах та звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням. Суд вважає, що відповідно до ст. 77 КК України додаткове обов'язкове покарання у виді конфіскації майна за ч. 4 ст. 190 КК України слід не призначати.

В зв'язку з тим, що з дня вчинення ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 1 ст.222, ч. 3 ст. 358(в редакції, що діяла на момент вчинення злочину), ч. 1 ст. 366 КК України минули строки давності, він має бути звільнений від покарання за ці злочини.

Суд вважає, що речові докази по справі, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи, слід залишити у справі.

Суд також вважає, що судові витрати по проведенню експертизи та дослідження слід покласти на підсудного, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєних ним злочинів.

На досудовому слідстві ПАТ АБ «Укргазбанк» було заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 з підстав вчинення шахрайських дій ОСОБА_3 при отриманні кредиту. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, надав суду розрахунок заборгованості.

Прокурор Манзій І.Р. просила позов задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову.

Підсудний ОСОБА_3 пояснив, що він не мав наміру при отриманні кредиту його не повертати.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 КПК України (1960 р.) при виправданні підсудного через недоведеність його участі у вчиненні злочину або при відсутності події злочину суд відмовляє в цивільному позові.

За таких обставин суд вважає, що в цивільному позові ПАТ АБ «Украгазбанк» слід відмовити.

Під час досудового слідства потерпілим ОСОБА_42 заявлено цивільний позов на суму 15000 доларів США. В судовому засіданні позивач зменшив свої позовні вимоги до 8000 доларів США, пояснив, що ОСОБА_3 частину суми боргу йому повернув, просив задовольнити позов на 8000 доларів США.

Прокурор Манзій І. Р. просила позов задовольнити.

Підсудний ОСОБА_3 та його захисник позов визнали.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав, наведених позивачем.

На досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_10 заявив цивільний позов на суму 20000 дол., мотивуючи тим, що ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів його коштами на зазначену суму. В судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що борг йому не повернуто.

Прокуро ОСОБА_44 просила позов задовольнити.

Підсудний ОСОБА_3 та його захисник позов визнали на 19000 доларів США ОСОБА_3 пояснив, що він 1000 доларів США ОСОБА_10 повернув.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, оскільки факт повернення ОСОБА_3 грошей ОСОБА_10 ніякими доказами не підтверджено.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 заявив цивільний позов на суму 1090055 грн., свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів його коштами, які він позичав ОСОБА_3 в доларах США в сумі50000 доларів США та 54000 доларів США частинами та 155000 грн., які ОСОБА_3 йому не повернув. В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, пояснили, що в матеріалах справи наявні розписки, які підтверджують існування саме такої суми боргу ОСОБА_3 перед ОСОБА_8

Прокурор Манзій І. Р. позов підтримала, просила його задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 та підсудний ОСОБА_3 позов визнали частково на 30000 доларів США та 21860 грн. Щодо решти вимог, ОСОБА_3 стверджував, що він таких грошей в ОСОБА_8 не брав, а одну розписку не забрав в потерпілого, оскільки вона включає в себе суму іншої розписки.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу дійшов висновку, що позов ОСОБА_8 обґрунтований, його позовні вимоги підтверджуються борговими розписками, які наявні в матеріалах справи. ОСОБА_3 не заперечував, що саме він написав вказані розписки. Доказів того, що в якісь з розписок враховано суму іншої суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_8 підлягає повному задоволенню.

Під час досудового слідства ТОВ «Татнєфть-Укрнефтєпродукт" заявляло цивільний позов до ОСОБА_3

В судове засідання представник позивача не з'явився з невідомих суду причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 КПК України (1960 р.) при виправданні підсудного через недоведеність його участі у вчиненні злочину або при відсутності події злочину суд відмовляє в цивільному позові.

За таких обставин суд вважає, що в позові ТОВ «Татнєфть-Укрнефтєпродукт" до ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 358 (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину), ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання

За ч. 3 ст. 190 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

За ч. 4 ст. 190 КК України у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна;

За ч. 1 ст. 222 КК України у виді двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в приватних підприємствах строком на два роки. На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання за вказаним злочином в зв'язку із закінченням строків давності;

За ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину) у виді одного року обмеження волі На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання за вказаним злочином в зв'язку із закінченням строків давності;

За ч. 1 ст. 366 КК України у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади на приватних підприємствах строком на один рік На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання за вказаним злочином в зв'язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого та остаточно призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком три роки.

За ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 229 КК України ОСОБА_3 виправдати.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Cтягнути з ОСОБА_3 на користь Вінницького відділення КНДІСЕ cудові витрати по проведенню досліджень та експертиз в загальній сумі п'ять тисяч сто шістдесят чотири гривні 40 копійок.

Cтягнути з ОСОБА_3 на користь НДКЕЦ cудові витрати по проведенню досліджень та експертиз в загальній сумі сімсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок.

Речові докази, які містяться в матеріалах справи, залишити в матеріалах справи.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити повністю стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду в сумі шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять гривень.

Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити повністю стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 майнову шкоду в сумі сто п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити повністю стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 майнову шкоду в один мільйон дев'яносто тисяч п'ятдесят п'ять гривень.

В цивільному позові Товариства з обмеженою відповідальність «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

В цивільному позові Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Л. В. Ковальчук