Справа № 2 - 975 / 2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2008 року Бобровицький районний суд Чернігівської області
в складі :
головуючого - судді Іванюка І.І.
при секретарі Ященко Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бобровиця залі суду справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод в користуванні частиною будинку.
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 . звернулася до Бобровицького районного суду з позовом до ОСОБА_2 . про усунення перешод в користуванні частиною будинку, мотивуючи тим, що рішенням Бобровицького районного суду від17 грудня 1991 року розділено спільно нажите нею та відповідачем майно, яким є домоволодіння під АДРЕСА_1. Їй в користування виділена ½ частина цього домоволодіння в натурі, а саме кімнати під літерами 1-1 площею 4,0 кв. метра, 1-6 площею 7.0 кв. метра, 1-5 площею 12,1 кв. м. та кімнату 1-4 площею 6,5 кв. метра. Всього в будинку їй виділено чотири кімнати загальною площею 29,6 кв. метра, а також кладову під літерою 11 площею 5.2 кв. метра, частину веранди 1 площею 7 кв. метрів. Цим же рішенням суду їй була виділена літня кухня „Д” з верандою „В”, сарай „Г” та частина присадибної ділянки під літерою 11 площею 53 кв. метра.
Рішення суду набрало законної сили, але незрозумілих причин, не було примусово здійснене..
На той час в спірному будинку жити поруч з відповідачем було неможливо і тому вона виїхала з м. Бобровиця в кінці 1991 року і жила з другим чоловіком, з яким уклала шлюб 26.08.1993 року. В даний час проживає у м. Енергодарі Запоріжської області.
В липні 1997 року чоловік помер, а вона має намір після виходу на пенсію повернутись у м. Бобровицю, де має на праві власності ½ частину житлового будинку,
якою без погодження з нею користується відповідач по справі.
В березні 1993 року вона надіслала відповідачу пропозицію викупити належну їй частину будинку АДРЕСА_1, але відповідач на цю пропозицію не відрагував і продовжує займати належну їй частину будинку.
В червні 2008 року вона приїхала до міста Бобровиці і запропонувала відповідачу добровільно звільнити займані ним приміщення, виділені їй у власність згідно рішення суду, але він заявив їй, що вона втратила всі права на свою власність і добровільно звільнити займані ним жилі приміщення в будинку, літню кухню та сарай категорично відмовився
У спірному будинку відповідач прописаний один, що підтверджується довідкою з його місця проживання.
Право власності на належну їй частину будинку вона зареєстровала в Бобровицькому БТІ 29 січня 1992 року, що підтверджується реєстроаційним записом на рішенні суд, копію якого надає суду на підтвердження свого права на ½ частину спірного домоволодіння.
Ніяких угод з відповідачем на користування частиною будинку вона не укладала. Відповідач на свій розсуд, самовільно користується належною їй частиною будинку, присадибною ділянкою, господарськими будівлями.
Тому вона ніяких компенсацій з відповідача не вимагає, а лише бажає, що відповідач звільнив дані приміщення згідно рішення суду, яке належить їй на праві власності.
В зв'язку з цим вона просить ухвалити рішення, яким зобов”язати відповідача ОСОБА_2негайно звільнити займані ним в будинку АДРЕСА_1жилі кімнати під літерами 1-1, 1-4, 1-5,1-6, кладову під літерою 11, частину веранди 1 площею 7 кв. метрів, літню кухню”Д” з верандою „В”, сарай „Г” та частину присадибної ділянки під городом площею 53 кв метра.
Стягнути на її користь у відшкодування витрат за надання їй правової допомоги
за підготовку даної справи адвокатом до суду 1500 грн. та 30 грн. у відшкодування витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просить його задовольнити в повному об'ємі, в частині стягнення 1500 грн. за надання правової допомоги просить стягнути 500 грн., а не 1500 грн. Він готовив позовну заяву як адвокат і тому просить стягнути за це 500 грн., оскільки він порадився з цього питання з позивачкою.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав і не заперечує проти його задоволення. Незгодний тільки з тим, що необхідно виплатити позивачці за надання правової допомоги сплачених адвокату 1500 грн., оскільки адвокат виступає як представник позивача. Дійсно між ним та позивачкою в грудні 1991 року розділено спільне нажите майно, їм виділено по ½ частині спільно нажитого майна в тому числі житлового будинку, надвірних будівель, присадибної ділянки. Відповідачка в даному будинку не проживає з кінця 1991 року тому він користується будинком.
Заслухавши представника позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Рішенням Бобровицького районного суду від17 грудня 1991 року / а.с.7 / розділено спільно нажите позивачкою та відповідачем майно, яким є домоволодіння під АДРЕСА_1 . Їй в користування виділена ½ частина цього домоволодіння в натурі, а саме кімнати під літерами 1-1 кімната-коридор площею 4,0 кв. метра, 1-6 площею 7.0 кв. метра, 1-5 площею 12,1 кв. м. та кімнату 1-4 площею 6,5 кв. метра. Всього в будинку їй виділено чотири кімнати загальною площею 29,6 кв. метра, а також кладову під літерою 11 площею 5.2 кв. метра, частину веранди 1 площею 7 кв. метрів. Цим же рішенням суду їй була виділена літня кухня „Д” з верандою „В”, сарай „Г” та частина присадибної ділянки під літерою 11 площею 53 кв. метра.
Рішення суду набрало законної сили, але незрозумілих причин, зі слів позивачки, незважаючи на дві її заяви до виконавчої служби в лютому та травні 1992 року розмежування виділених їй та відповідачу приміщень та присадибної ділянки не було примусово здійснене..
На той час в спірному будинку проживання разом сторін було неможливим і тому позивачка виїхала з м. Бобровиця в кінці 1991 року і жила з другим чоловіком, з яким уклала шлюб 26.08.1993 року. Взяла його прізвище Варченко. Потім проживала з ним у м. Енергодарі Запоріжської області де вона проживає і працює на даний час.
В липні 1997 року чоловік помер., а вона має намір після виходу на пенсію повернутись у м. Бобровицю, де має на праві власності ½ частину житлового будинку,
якою без погодження з нею користується відповідач.
В березні 1993 року позивачка надіслала відповідачу пропозицію викупити належну їй частину будинку АДРЕСА_1, але відповідач на цю пропозицію не відрагував і продовжує займати належну їй частину будинку.
В червні 2008 року вона приїхала до міста Бобровиці і запропонувала відповідачу добровільно звільнити займані ним приміщення, виділені їй у власність згідно рішення суду, але відповідач заявив їй, що вона втратила всі права на свою власність і добровільно звільнити займані ним жилі приміщення в будинку, літню кухню та сарай категорично відмовився
У спірному будинку відповідач прописаний один, що підтверджується довідкою з його місця проживання /а.с. 10/.
Право власності на належну їй частину будинку вона зареєстровала в Бобровицькому БТІ 29 січня 1992 року, що підтверджується реєстроаційним записом на рішенні суд, копію якого надає суду на підтвердження свого права на ½ частину спірного домоволодіння.
Ніяких угод з відповідачем на користування частиною будинку позивачка не укладала, ні в усній, ні в письмовій формі. Відповідач на свій розсуд, самовільно користується належною їй частиною будинку, присадибною ділянкою, господарськими будівлями не компенсуючи їй ні грошима, ні іншим чином.
Тому вона ніяких компенсацій з відповідача не вимагає, а лише бажає, щоб відповідач звільнив дані приміщення згідно рішення суду, яке належить їй на праві власності.
Позивачка являється дружиною померлого ветерана війни тому від сплети державного мита звільнена згідно положень п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів „ Про державне мито” /а.с. 14 /.
При таких обставинах суд приходить до думки про задоволення позову.
Виходячи із вищевикладеного, керуючись ст. ст.213-215 ЦПК України, на
підставі ст. ст. 386, 387, 400 ЦПК України, с у д
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні частиною будинку задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2негайно звільнити займані ним в будинку АДРЕСА_1жилі кімнати під літерами 1-4, 1-5, 1-6, коридор 1-1, кладову під літерою 11, частину веранди 1 площею 7 кв. метрів, літню кухню „Д” з верандою „В”, сарай „Г” та частину присадибної ділянки під городом площею 53 кв. метра.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 500 грн. за надання юридичної допомоги, 30 грн.в повернення відшкодування витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 8 грн. 50 коп.
Рішення суду про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Бобровицький районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України .
С у д д я підпис
Копія вірна : Суддя Бобровицького райсуда І.Іванюк