Справа № 1304/2-56/11 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.
Провадження № 22-ц/783/4928/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія: 6
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Шандри М.М.
суддів: Шумської Н.Л., Струс Л.Б.
з участю секретаря Березюка О.З.
та з участю представника Галицької районної адміністрації Мартин О.В.,
ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,
ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 квітня 2013 року у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_7, ОСОБА_5, з участю третіх осіб - ОСОБА_8, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради, Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, Відділу Держземагенства у м. Львові про демонтаж самовільно збудованого гаражу, -
встановила:
Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01.04.2013 року позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_7, ОСОБА_5 за власні кошти демонтувати самовільно збудований гараж за адресою; АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 грн. 50 коп.
Рішення оскаржила ОСОБА_7 В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, допущено недоведеність тих обставин, що мали значення для справи, не застосовано норми матеріального права, що підлягали застосуванню. Суд першої інстанції прийшов до суперечливого висновку про доведеність обставин самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 та самочинного будівництва на ній гаражу саме ОСОБА_5, одночасно посилаючись на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07.12.2012 року в якій зазначено адресу самовільного заняття земельної ділянки по АДРЕСА_2.
ОСОБА_7 в судове засідання не з»явилася, подала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, тому розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності апелянта.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_5, з участю третіх осіб - ОСОБА_8, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради, Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, Відділу Держземагенства у м. Львові про зобов»язання відповідача за власні кошти демонтувати самовільно влаштований гараж за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги обгрунтувала тим, що відповідачі самовільно влаштували гараж. На попередження ЛКП «Княже місто» про призупинення будівництва індивідувального гаражу у зв»язку з пред»явленням двох державних актів на право приватної власності на землю відповідачі не відреагували. Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 23.10.2007 року № 908 зобов»язано ОСОБА_7 за власні кошти демонтувати самочинно збудований гараж. В подальшому позивачем вносилися попередження, яким зобов»язувалося відповідачів провести демонтаж самовільно влаштованої будівлі, однак вимоги позивача не виконано.
Відповідно до положень ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності.
Районним судом установлено, що відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_5 зареєстровані та проживають у АДРЕСА_4, та є співвласниками зазначеної квартири (а.с.20). Відповідачі побудували цегляний гараж розміром 6,25м х 5,70 м на площадці, яка розміщена за будинками НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 (а.с.153).
Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 908 від 23.10.2007 року затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол ¹ 27 від 11.09.2007 року) та зобов»язано ОСОБА_7 за власні кошти демонтувати самочинно влаштований гараж в подвір»ї будинку АДРЕСА_3 (а.с.16). Розпорядження є чинним.
Як убачається із витягу з протоколу ¹ 27 засідання міжвідомчої комісії Галицького району від 11.09.2007 року, ОСОБА_7 зобов'язано демонтувати самочинно влаштований гараж по причині відсутності дозвільних документів (а.с.12).
Факт будівництва гаража у подвір»ї будинку НОМЕР_1, на земельній ділянці, яка не була відведена відповідачам для цієї мети, а також за відсутності відповідних дозвільних документів визнали ОСОБА_5 та його представник у засіданні апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, районний суд прийшов до обгрунтованого висновку про зобов»язання ОСОБА_7, ОСОБА_5 за власні кошти демонтувати самовільно збудований гараж за адресою АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги про те, що районний суд не врахував, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді коли використано всі передбачені законодавством України заходи, щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, не обґрунтовані, оскільки як установлено судом, гараж збудовано на земельній ділянці, яка не була відведена відповідачам.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Шандра М.М.
Судді: Шумська Н.Л.
Струс Л.Б.