Дата документу Справа № 314/5711/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп /778/11/14 Головуючий в 1-й інстанції:

Кофанов А.В.

Доповідач: Кузьмичов В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі :

головуючого Кузьмичова В.Ю.,

суддів Імберової Г.П., Шаповал О.С.

при секретарі Лебедєвій К.С.,

за участю прокурора Стоматової В.П.,

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2013 року, якою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження відмовлено у задоволенні подання Софіївської виправної колонії (№ 55) УДПтСУ в Запорізькій області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Як зазначено в ухвалі, ОСОБА_1 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2010 року за ч.1 ст.121, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі.

Установа виконання покарання звернулася до суду із поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, посилаючись на те, що засуджений, відбувши більше 2/3 строку позбавлення волі, належним чином ставився до праці, розкаявся у вчиненому злочині, характеризується позитивно, тобто своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Районний суд відмовив у задоволенні подання, мотивуючи прийняте рішення тим, що ОСОБА_1 раніше неодноразово ( 6 разів ) засуджувався за вчинення умисних корисливих злочинів, відбуває покарання за вчинення декількох аналогічних злочинів та за спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів, у тому числі тяжких.

Даючи пояснення у судовому засіданні, засуджений вказав, що нібито взяв частину крадіжок на себе, тобто нібито їх не скоював, фактично заперечив свою вину у злочині, за який він засуджений, що ставить, на думку суду, під сумнів доводи подання про його каяття.

З наданої суду довідки про стягнення та заохочення вбачається, що засуджений під час відбування покарання, окрім заохочень, мав стягнення у лютому 2013 року за зберігання мобільного телефону.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, винести нову ухвалу про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що наявність попередніх судимостей, на які посилається суд, не є підставою для відмови у застосуванні умовно-дострокового звільнення, а висновок суду про те, що наявність цих судимостей свідчить про його схильність до скоєння нових злочинів, є неправильним та недоведеним.

Вважає, що висновок суду про часткове визнання ним своєї вини у скоєному на підставі того, що він пояснив, що взяв частину крадіжок на себе, є невірним, оскільки він мав на увазі, що ці крадіжки скоїв він та визнав у цьому свою вину.

Суд звернув увагу на те, що він має стягнення, проте, він також має 4 заохочення, тому це стягнення не може бути перешкодою для його умовно-дострокового звільнення.

Просить також врахувати, що він хворий на туберкульоз та потребує повноцінного лікування та харчування.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали суду першої інстанції, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 81 КК України к особам, які відбувають покарання у вигляді, у тому числі, позбавлення волі, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Для застосування цього інституту необхідно довести дві обов'язкові ознаки, які свідчать, що засуджений довів своє виправлення: сумлінну поведінку під час відбування покарання та сумлінне ставлення до праці.

Між тим, адміністрацією установи, яка звернулася до суду з поданням, не надано переконливих доказів того, що засуджений сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення. З огляду на матеріали подання вбачається, що ОСОБА_1 в установі залучений до праці в господарчій обслузі відділення № 5.

Однак, відсутні дані, з якого часу засуджений залучений до праці, яку роботу він виконує та обсяг виконання робіт, яка заробітна плата йому нарахована, чи чому йому не нараховувалася заробітна плата, тощо, що стосується праці засудженого.

Посилання у клопотанні про неодноразове залучення ОСОБА_1 до безоплатної праці у вигляді поточних косметичних ремонтів відділення та інших робіт по благоустрою території не є тими підставами, які свідчать про доведеність своєю працею виправлення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що раніше ОСОБА_1 неодноразово засуджений за вчинення тяжких злочинів, та реально відбував покарання у вигляді позбавлення волі строком не менш 4 років. Але після відбуття покарання продовжував неодноразово вчиняти тяжкі злочини.

За наведених обставин та враховуючи, що відсутні достатні дані, які характеризують сумлінне ставлення засудженого до праці, суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що подання є необґрунтованим та безпідставним і відмовив у його задоволенні.

Посилання у поданні про наявність у ОСОБА_1 тяжкого захворювання у вигляді туберкульозу правої легені не ставить під сумнів обґрунтованість висновків суду тому, що наведена хвороба може бути іншою підставою для розгляду подання про умовно-дострокове звільнення від покарання.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2013 року, якою щодо ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні подання Софіївської виправної колонії (№ 55) УДПтСУ в Запорізькій області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає

Судді:

В.Ю. КузьмичовГ.П. Імберова О.С. Шаповал