АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Полтавцевої Г.А.,

суддів Корнієнко Т.Ю., Новова С.О.,

за участі секретаря Ушакової Н.В.,

заявника ОСОБА_1,

прокурора Кузьменка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що дії службових осіб, які оскаржує ОСОБА_1, не підлягають оскарженню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї заявник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою зобов'язати службових осіб Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві внести до ЄРДР відомості про вчинення злочинів за його заявами від 27.12.10 та 27.07.11років та розпочати розслідування.

Заслухавши доповідь судді, заявника, який підтримав апеляцію, прокурора, який не заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів скарги, постановами Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня та 4 жовтня 2011 року скарги ОСОБА_1 були задоволені, суд зобов'язав прокуратуру Дніпровського району м. Києва організувати за заявами ОСОБА_1 від 22.12.2010 та 21.07.2011 року про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ВАТ АКБ «Гарант») злочинів, передбачених ст.ст.190, 191, 192 КК України, проведення перевірки та прийняття рішення у відповідності зі ст.97 КПК України 1960 року.

Листом від 26.07.11 № 1595\10 за підписом заступника прокурора Дніпровського району м. Києва О. Харлова звернення ОСОБА_1 щодо можливих шахрайських дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було направлено начальнику Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві для проведення перевірки.

ОСОБА_1 зазначає, що на 28.01.13 року ніяке процесуальне рішення ні за його зверненням, ні за рішеннями суду прийнято не було, тому він у цей день звернувся до начальника слідчого відділу Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою про внесення відповідних відомостей за його заявами про злочини до ЄРДР, просив визнати його потерпілим та повідомити його про прийняте рішення.

Оскільки жодної відповіді на дану заяву він не отримав, то 11 березня 2013 року був вимушений звернутись до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність органу досудового слідства, в якій просив зобов'язати слідчого слідчого відділу Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві внести відповідні відомості за його заявами від 27.12 2010 та 21.07.2011 року про вчинення злочинів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ЄРДР, але суд прийшов до висновку, що дії службових осіб, які оскаржує ОСОБА_1, не підлягають оскарженню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Таке рішення колегія суддів вважає помилковим з таких підстав.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України 2012 року. Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також нездійснення інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Оскільки на свою заяву від 28.01 2013 року про вчинення, як вважає ОСОБА_1, конкретними особами конкретних злочинів, він ніякої відповіді не отримав, то він мав право оскаржувати дії службових осіб Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві до суду в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Крім того, відповідно до п.3 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, заяви та повідомлення про злочини, які надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності цим Кодексом, і по яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні, передаються органу досудового розслідування для початку досудового розслідування згідно з цим Кодексом.

За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів вважає обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2013 року СКАСУВАТИ, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати службових осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві внести до ЄРДР за заявами ОСОБА_1 від 27.12 2010 та 21.07.2011 року відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Г.А. Полтавцева   Т.Ю.Корнієнко  С.О.Новов

Справа № 11-сс/796/2105/ 2013 Категорія ст. 303 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ДзюбаО.А..

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Полтавцева Г.А.