АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/100/13 Головуючий у 1-й інстанції - Шевцова Т.В.

Категорія - 27 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2010 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» було задоволено (а.с.45,46).

За заявою відповідачки ОСОБА_1 ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2010 року заочне рішення від 25 травня 2010 року скасовано та справа розглядалася в загальному порядку (а.с.59).

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» були задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №11209110000 від 04 вересня 2007 року станом на 20 липня 2009 року в розмірі 1318790,39 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11209326000 від 04 вересня 2007 року станом на 20 липня 2009 року в розмірі 85823,95 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 04 вересня 2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11209110000 (далі - Кредитний договір № 11209110000), відповідно до умов якого позичальнику надано споживчий кредит в іноземній валюті у сумі 165000,00 доларів США, що еквівалентно 833250 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, строком до 03 вересня 2020 року із сплатою 11,3 % річних (а.с.81-91).

На забезпечення зобов'язань по Кредитному договору № 11209110000 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 04 вересня 2007 року було укладено Договір поруки № 11209110000/2, відповідно до умов п.п. 1.3, 1.4 якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Кредитним договором № 11209110000 від 04 вересня 2007 року (Основним договором), включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (а.с.92,93).

Також 04 вересня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11209326000 (далі - Кредитний договір № 11209326000), відповідно до умов якого позичальнику надано споживчій кредит в іноземній валюті у сумі 10876,25 доларів США, що в еквіваленті дорівнює 54925,06 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, строком до 03 вересня 2020 року із сплатою 11,3 % річних (а.с.70-80).

Відповідно до п.1.1 Кредитних договорів Банк зобов'язувався надати позичальнику, а позичальник зобов'язувався повернути Банку кредитні кошти та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цими Договорами.

Відповідно до п.4.1 Кредитного договору № 11209110000 та п.7.1 Кредитного договору № 11209326000 за порушення термінів повернення кредиту позичальник сплачує Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню із розрахунку подвійної ставки НБУвід гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена в іноземній валюті.

Позивач належним чином виконав звої зобов'язання, надавши відповідачу ОСОБА_2 обумовлені Кредитними договорами грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується витягами з особових рахунків та копією заяви на видачу готівки від 04 вересня 2007 року (а.с.94,103).

Через неналежне виконання позичальником своїх обов'язків, згідно розрахунків позивача, станом на 20 липня 2009 року заборгованість за Кредитним договором № 11209110000 становила 1318790,39 грн., у тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 158623,82 доларів США, що еквівалентно 1213710,16 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 12551,02 доларів США, що еквівалентно 96034,16 грн.; пеня - 1182,27 доларів США, що еквівалентно 9046,1 грн. (а.с.14).

Заборгованість за Кредитним договором № 11209326000 станом на 20 липня 2009 року становила 85823,95 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту - 10365,25 доларів США, що еквівалентно 79309,71 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 770,03 доларів США, що еквівалентно 5891,88 грн.; пеня - 81,34 доларів США, що еквівалентно 622,36 грн. (а.с.15).

Вимоги Банку про повернення заборгованості за Кредитними договорами від 07 листопада 2008 року та від 02 березня 2009 року відповідачами отримані відповідно 13 листопада 2008 року та 05 березня 2009 року, але не виконані (а.с.104-108).

Виходячи із зазначених обставин, керуючись положеннями ст.ст.526, ч.1 ст.553, ч.ч.1,2 ст. 554, ч.1 ст. 1049, ч.2 ст. 1050 ЦК України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за Кредитним договором №11209110000 в сумі 1318790,39 грн., а також з ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором № 11209326000 в сумі 85823,95 грн.

Доводи апеляційної скарги, що Кредитний договір №11209110000 від 04 вересня 2007 року підписаний не позичальником, а його представником, колегія суддів вважає безпідставними та недоведеними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Як убачається з преамбули та п.9.3 Кредитного договору №11209110000 від 04 вересня 2007 року, цей договір укладався з громадянином ОСОБА_2 (позичальник) та підписаний позичальником ОСОБА_2

Зазначення на кожному аркуші цього договору тексту «Позичальник: в особі представника» із відповідним підписом не дає підстав зробити висновок про укладення договору з іншою особою, оскільки доказів, що договір підписував не ОСОБА_2, а інша особа суду не надано.

Посилання апелянта на наявність Додаткової угоди від 01 грудня 2009 року до договору № 11209110000 від 04 вересня 2007 року, згідно якої у відповідності до п.1.2.3 Договору сторони домовились про надання позичальнику другого періоду відстрочення терміном на 12 місяців з моменту підписання сторонами цієї угоди та що після закінчення терміну дії цієї угоди порядок погашення заборгованості по договору визначається графіком, погодженим і підписаним сторонами, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки зазначений доказ учасниками процесу суду не надавався та відповідно не був предметом дослідження у судовому засіданні.

У матеріалах справи є копія Графіку погашення кредиту - Додаток № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11209110000 від 04 вересня 2007 року, підписаного сторонами, згідно якого позичальник зобов'язувався повернути Банку кредит у таких розмірах, щоб станом на кожну вказану у графіку дату сума заборгованості за кредитом не перевищувала зазначені у графіку розміри (а.с.87-91). Будь-які інші Графіки погашення кредиту, на які посилається апелянт, у матеріалах справи відсутні.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Одночасно колегія суддів зважає на наступне.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 помер 03 січня 2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії І-КИ № 492247, виданого Відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 109 від 04 січня 2013 року (а.с.238).

У зв'язку із смертю відповідача ОСОБА_2, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2013 року апеляційне провадження, відкрите 13 грудня 2012 року, було зупинено для залучення у справі правонаступників (а.с.220, 242, 243).

Після отримання від приватного нотаріуса інформації щодо подання заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 його дружиною ОСОБА_1 та сином ОСОБА_6, ухвалою апеляційного суду від 15 жовтня 2013 року провадження у справі було відновлено (а.с.258).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2013 року відповідно до вимог ч.1 ст. 37 ЦПК України до участі у справі як правонаступників після смерті ОСОБА_2 залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність (ч.1 ст. 554 ЦК України).

Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч.1 ст. 608 ЦК України).

Припинення зобов'язання смертю боржника стосується зобов'язань особистого характеру. Укладення кредитного договору зобов'язань особистого характеру не породжує.

Статтями ЦК України, які регулюють питання припинення кредитного договору, а також договору поруки, не передбачено припинення кредитного договору та договору поруки у зв'язку із смертю боржника.

Відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною другою ст. 1282 ЦК України на спадкоємців покладено обов'язок задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, а відповідно до ч.2 ст. 37 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи, що між спадкоємцями виник спір щодо розподілу спадкового майна, що підтверджується копією спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2, у зв'язку з чим Свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом не видавалися, судом апеляційної інстанції питання про обсяг і вартість спадкового майна не з'ясовувалося, що не позбавляє позивача захистити своє право в порядку, встановленому ч.2 ст. 1282 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді