ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
справа № к-26605/06
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Весельської Т.Ф.,
Чумаченко Т.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської ОДПІ, ДПА України про визнання неправомірними дій за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2006 року,-
В С Т А Н О В И ЛА :
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Верхньодніпровської ОДПІ, ДПА України та зобов'язання поставити в паспорт відмітку про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру, звільнення від індивідуального ідентифікаційного номеру шляхом виключення індивідуального ідентифікаційного номеру з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, знищення облікової картки, посилаючись на те, що вона за релігійними переконаннями не може мати ідентифікаційний номер, а відповідач незаконно відмовив внести відповідну відмітку до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, чим порушив Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів».
Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року частково задоволено позов.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2006 року апеляційну скаргу позивачки залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивачка просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України № 886 (далі - Положення про Державну податкову адміністрацію України), ДПА України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму) члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Зі справи вбачається, що справа вирішена судом першої інстанції у складі одного судді. Справа розглянута і вирішена неповноважним складом суду.
При постановленні рішення, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені вище порушення норм процесуального закону та безпідставно залишив в силі незаконне судове рішення.
З огляду на викладене, рішення суду не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Відповідно до п.6 ч.3 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.
Згідно правил п.4 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст.220, 220-1, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2006 року скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.237 КАС України.
Судді:
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
справа № к-26605/06
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Весельської Т.Ф.,
Чумаченко Т.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської ОДПІ, ДПА України про визнання неправомірними дій за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2006 року,-
В С Т А Н О В И ЛА :
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Верхньодніпровської ОДПІ, ДПА України та зобов'язання поставити в паспорт відмітку про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру, звільнення від індивідуального ідентифікаційного номеру шляхом виключення індивідуального ідентифікаційного номеру з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, знищення облікової картки, посилаючись на те, що вона за релігійними переконаннями не може мати ідентифікаційний номер, а відповідач незаконно відмовив внести відповідну відмітку до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, чим порушив Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів».
Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року частково задоволено позов.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2006 року апеляційну скаргу позивачки залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивачка просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України № 886 (далі - Положення про Державну податкову адміністрацію України), ДПА України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму) члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Зі справи вбачається, що справа вирішена судом першої інстанції у складі одного судді. Справа розглянута і вирішена неповноважним складом суду.
При постановленні рішення, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені вище порушення норм процесуального закону та безпідставно залишив в силі незаконне судове рішення.
З огляду на викладене, рішення суду не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Відповідно до п.6 ч.3 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.
Згідно правил п.4 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст.220, 220-1, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2006 року скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.237 КАС України.
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Відповідальний секретар Марушевський А.А.