Справа № 22ц-2057/2008 р.                 Головуючий у 1-й інстанції: Мурашко М.І.

Категорія - цивільна                                                             Доповідач: Ішутко В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

05 грудня  2008 року                                                              місто Чернігів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення  та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

         Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 жовтня 2008 року  позов задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 27.04.1996 року в відділі РАГСу Чернігівського міськвиконкому, актовий запис № 507.

         Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону. Апелянт зазначає, що судом не враховано його бажання зберегти сім”ю, судом не застосовано ст.111 СК України і не надано достатнього терміну для примирення, судом порушено вимоги ч.1 ст.112 СК України, а також не з”ясовано дійсних причин позову. Також судом не взято до уваги, що розірвання шлюбу суперечить інтересам малолітніх дітей, оскільки воно призведе до скрутного матеріального становища, завдасть великих моральних страждань, зашкодить нормальному життю. Крім того, апелянт вказує на те, що вони з позивачкою продовжують проживати однією сім”єю, в одній квартирі, ведуть спільне господарство.

         Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що 27.04.1996 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.5).

Від даного шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, 1997 року народження та доньку ОСОБА_4, 2000 року народження.

Спільне життя сторін не склалося.  

         Відповідно до ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

         З матеріалів справи вбачається, що сторонам надавався строк для примирення на 6 місяців (а.с.39), проте примирення не відбулося, не  досягли  сторони примирення і під час розгляду справи в апеляційному суду. Сімейні стосунки  не покращилися, постійно виникають сварки.

          Доводи апелянта про те, що розірвання шлюбу суперечить інтересам малолітніх дітей, оскільки воно призведе до їх скрутного матеріального становища, завдасть великих моральних страждань, зашкодить нормальному життю, не заслуговують на увагу, оскільки обов”язок по утриманню дітей покладений на батьків незалежно від того, живуть батьки разом чи окремо від дітей.

          Доводи відповідача про те, що судом не враховано його бажання зберегти сім”ю, що судом не застосовано ст.111 СК України і не надано достатнього терміну для примирення, що судом порушено вимоги ч.1 ст.112 СК України, а також не з”ясовано дійсних причин позову, безпідставні і суперечать матеріалам справи і вимогам закону. Відповідно до вимог зазначеної 111 статті СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В наданий судом строк для примирення, сторони не помирилися і позивачка наполягала на розірвання шлюбу, посилаючись на те, що збереження сім”ї не можливе і буде суперечити її інтересам.

Сукупність досліджених матеріалів справи та наявні в ній докази приводять  апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно дана юридична оцінка обставинам справи, на підставі повного і всебічного їх досліджених.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

 Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1  - відхилити.

 Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 жовтня 2008 року - залишити без зміни.

          Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий                                                      Судді: