РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2007 року                                                            Колегія суддів судової па-

лати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого - судді   Синельщікової О.В.,

суддів -                                                   Куриленко О.С. ,

Шаповалової О. А.,

при секретарі -                                       Гончарук В.М. ,         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація» до ОСОБА_1,  треті особи - виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради,  ОСОБА_2,  про виселення,  та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна орга­нізація»,  Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради,  ОСОБА_2 про скасування рішення Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради,  ви­знання ордера недійсним,  визнання права користування житловим приміщенням і зо­бов'язання укласти договір найму,  за апеляційними скаргами представника Комуналь­ного підприємства «Ремонтно - експлуатаційна організація» ОСОБА_3 та голови Гурзуфської селищної ради ОСОБА_4 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 30 березня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

30.11.2006 року представник КП «РЕО» ОСОБА_3 звернувся до суду з по­зовом до ОСОБА_1 про виселення з житлового приміщення,  а саме - з квартири АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги моти­вував тим,  що будинок АДРЕСА_1 є комунальною власністю Гурзуфскої селищної ради та закріплений за КП «РЕО» на праві господарсь­кого ведення. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла наймачка неприватизованої квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 У зв'язку зі смертю на­ймачки було припинене право користування нею зазначеною квартирою. Оскільки у вказаній квартирі,  крім померлої ОСОБА_5,  зареєстрованим ніхто не був,  рішен­ням Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради № 107 від 25 травня 2006 року зазначена квартира була закріплена за ОСОБА_2 На його ім'я був виданий ордер,  відкритий особовий рахунок,  укладений договір найму та зареєстровано місце прожи­вання. Однак вселитися у вищевказану квартиру наймач не може,  оскільки квартира самовільно зайнята ОСОБА_1,  який проживав із наймачем квартири ОСОБА_5.,  але був зареєстрований за іншою адресою.

Відповідач ОСОБА_1 з позовними вимогами не погодився й пред'явив зу­стрічну позовну заяву до КП «РЕО»,  Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради та ОСОБА_2  про визнання рішення і ордера недійсним,  визнання за ним права ко­ристування житловим приміщенням та покладення на відповідача обв'язку укласти до­говір найму. Позов мотивований тим,  що він вселився у дане житлове приміщення,  а саме - в квартиру АДРЕСА_1,  за згодою наймачки ОСОБА_5,  з якою проживав однією родиною з 2001 року до моменту її смерті,  що підтвер­джується рішенням Ялтинського міського суду (справа № 2 о-113/2006 рік).

Представник третьої особи - Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради -підтримав вимоги,  заявлені КП «РЕО»,  так як ОСОБА_1 був зареєстрований за ін­шою адресою,  де має житлову площу.

Третя особа ОСОБА_2  підтримує вимоги КП «РЕО»,  оскільки Виконавчий комітет Гурзуфської селищної Ради прийняв рішення про виділення йому спірної квар­тири. Йому був виданий ордер на квартиру,  на підставі якого він уклав договір найму. Однак у спірній квартирі мешкає ОСОБА_1,  у зв'язку з чим він не може вселитися у квартиру і проживати в ній. Як відповідач,  заперечує проти заявлених вимог,  вважає,  що він отримав ордер правомірно.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 30 березня 2007 року у задо­волені позовних вимог КП «РЕО» про виселення ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1 відмовлено Позовні вимоги ОСОБА_1 до КП«РЕО»,  Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради та ОСОБА_2  задоволено. Скасовано рішення Виконавчого комітету Гурзуфської селищ­ної ради за № 107 від 25 травня 2006 року про надання ОСОБА_2  квартири АДРЕСА_1. Ордер на ім'я ОСОБА_2  про все­лення у квартиру АДРЕСА_1 визнано недійс­ним.  Визнано право користування квартирою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 Рішенням суду КП «РЕО» зобов'язане з однієї сторони укласти договір найму житлового приміщення,  а саме - квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_1

В апеляційних скаргах представник КП «РЕО» ОСОБА_3 та голова Гур­зуфської селищної ради ОСОБА_4 просять скасувати дане рішення та постановити нове,  яким позов КП «РЕО» до ОСОБА_1,  треті особи - Виконавчий комітет Гур­зуфської селищної ради,  ОСОБА_2,  про виселення - задовольнити,  а зустрічний по­зов ОСОБА_1 до КП «РЕО» відхилити,  посилаючись на те,  що дане рішення суду є незаконним і необгрунтованим,  ухваленим з порушенням норм матеріального та про­цесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того,  що суд під час прийн­яття рішення порушив норми  ст.  ст.  51, 58, 61, 64, 65 ЖК України.

Судова колегія,  заслухавши суддю-доповідача,  представника третьої особи -Виконкому Гурзуфської селищної ради,  який просив задовольнити апеляційну скаргу,  третю особу ОСОБА_2,  який підтримав апеляційні скарги,  відповідача ОСОБА_1 та його представника за довіреністю,  які заперечували проти задоволення апеля­цій,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг,  вважає їх обгрунтованими,  а апеляційні скарги - такими,  що підлягають задоволенню,  з наступ­них підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову КП «РЕО» до ОСОБА_1 про виселення та задовольняючи його зустрічний позов про визнання за ним права користування спі­рною квартирою,  суд першої інстанції виходив з того,  що ОСОБА_1 проживав з померлою ОСОБА_5 однією сім'єю,  вони вели спільне господарство,  мали єди­ний бюджет,  і цей юридичний факт встановлений рішенням Ялтинського міськсуду від 18 жовтня 2006 року. Оскільки на підставі  ст.  61 ЦПК України обставини,  встановлені судовими рішеннями,  не підлягають доказуванню,  то суд вважав встановленою ту об­ставину,  що ОСОБА_1 як член сім'ї наймача набув право користування спірною квар­тирою.

Проте судова колегія не погоджується з такими висновками суду і вважає,  що во­ни у супереч вимогам  ст.  213 ЦПК України зроблені з порушенням норм матеріально­го і процесуального права,  на підставі неповно з'ясованих обставин справи та непра­вильної оцінки наданих доказів.

Справа №22-ц-4194/2007                     Головуючий у суді першій інстанції   -   Земляна Г.В

Доповідач                        Шаповалова О.А

Відповідно до положень  ст.  65 ЖК України наймач вправі вселити у квартиру своє подружжя,  дітей,  батьків тільки у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання,  що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" N 2 від 12.04.85 p.,  із змінами,  внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 р.,  суд,  вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб,  які вселилися до наймача,  повинен з'ясувати,  чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні,  зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача,  чи приписані вони в даному жилому приміщенні,  чи було це приміщення постійним місцем їх проживання,  чи вели вони з наймачем спільне господарство,  тривалість часу їх проживання,  чи не обумовлювався угодою між цими особами,  наймачем і членами сім'ї,  що проживають з ним,  певний порядок користування жилим приміщенням.

Як убачається із матеріалів справи,  ці обставини судом не з'ясовувались,  а суд обмежився посиланням на рішення Ялтинського міськсуду від 18 жовтня 2006 року,  яким встановлений юридичний факт проживання ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_5 однією сім'єю.

Однак ОСОБА_1 як позивачем по зустрічному позову не надано доказів того,  що він за час життя його співмешканки ОСОБА_5 намагався вселитися у спірну квартиру у встановленому законом порядку,  зокрема,  що він звертався із заявою у відповідні органи для його реєстрації за місцем проживання - у квартирі АДРЕСА_1 і що згоду на це давала наймачка спірної квартири.

Згідно з довідкою КП РЄО № 371 від 21.09.2007 p.,  долученою до матеріалів спра­ви під час її розгляду у суді апеляційної інстанції (а.с.  108),  ОСОБА_1 зареєстро­ваний та проживає у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2,  загальна площа якої складає 58, 7 кв.м.  Разом з ним проживає його бать­ко ОСОБА_6  Ніякіх доказів відносно того,  що його право на проживання саме в цій квартири будь-ким оспорюється,  або що він його втратив,  ОСОБА_1 не надано.

Із п. 13 правових позицій Верховного Суду України щодо розгляду судами окре­мих категорій судових справ (Житлове право) від 26.05.2001 p.,  які згідно зі  ст.  7 ЦК України є правовим звичаєм,  слідує,  що оскільки за змістом статей 64,  65 ЖК наймач і члени сім'ї,  що проживають разом з ним,  набувають права користування одним жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду,  особа,  яка вселилась до наймача як член сім'ї,  не набуває права користування займаним ним жилим приміщенням,  якщо вона зберігає за собою право користування іншим жилим приміщенням у будинку державного чи громадського житлового фонду або якщо є інші докази того,  що вона при цьому не змінювала свого постійного місця проживання.

ОСОБА_1 під час розгляду справи не було надано переконливих доказів того,  що він намагався змінити місце свого постійного проживання у смт Гурзуф у квартирі,  що належить його батькам,  на спірну квартиру.

Крім того,  звертає на себе увагу та обставина,  що згідно з довідкою ЖЕО МДЦ „Артек" № 14 від 12.02.2007 p.,  наданою ОСОБА_2 ,  по АДРЕСА_1,  оплата за електроенегію,  опалення,  гарячу та холодну воду,  каналізацію не нараховуються у зв'язку зі смертю основного квартиронаймача ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( з дня смерті). Особовий рахунок на ОСОБА_1 не оформлений,  договір найму не укладений (а.с.  116).

Відповідно до  ст.  ст.  10 та 60 ЦПК України обставини цивільних справ з'ясовуються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  користуються рівними правами щодо надання доказів,  їх дослідження та дове­денню перед судом їх переконливості.

Справа №22-ц-4194/2007                     Головуючий у суді першій інстанції  -  Земляна Г.В.

Доповідач                        Шаповалова О.А.

Згідно з ч.3  ст.  10 та ч. 1  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже,  колегія суддів вважає,  що всупереч вимогам статті 60 ЦПК України ОСОБА_1 не було надано переконливих доказів,  що він вселився у спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1,  у встановленому законом порядку та набув у цій квартирі парво користування жилим приміщенням.  За таких обставин судова колегія дійшла висновку,  що вселення у квартиру було самовільним,  у зв'язку з чим ОСОБА_1 на підставі ч.3  ст.  116 ЖК України підлягає виселенню із цій квартири без надання іншого жилого приміщення.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку,  що правових підстав для за­доволення позову ОСОБА_1 про скасування рішення Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради,  визнання ордера недійсним,  визнання права користування житловим приміщенням і зобов'язання укласти договір найму немає,  а позов Комуна­льного підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація» до ОСОБА_1 про виселення підлягає задоволенню,  у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції відпо­відно до вимог п. 2 ч. 1  ст.  307 та п. 1 ч. 1  ст.  309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову та відмову у задово­ленні зустрічного позову.

Відповідно до  ст.  303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному по­рядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої ін­станції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно з частиною 2  ст.  314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  307,  309,  314,  315,  316,  319,  325 ЦПК України,  судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги представника Комунального підприємства «Ремонтно - екс­плуатаційна організація» ОСОБА_3 Віталійовича та голови Гурзуфської се­лищної ради ОСОБА_4 ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2007 року скасувати.

Ухвалити нове рішення,  яким позов Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація» до ОСОБА_1,  треті особи - вико­навчий комітет Гурзуфської селищної ради,  ОСОБА_2,  про виселення - задовольнити. Виселити ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

У зустрічному позові ОСОБА_1 до Комунального підпри­ємства «Ремонтно-експлуатаційна організація»,  Виконавчого комітету Гурзуфської се­лищної ради,  ОСОБА_2 про скасування рішення Виконавчого комі­тету Гурзуфської селищної ради,  визнання ордера недійсним,  визнання права користу­вання житловим приміщенням і зобов'язання укласти договір найму - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення,

однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з

дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.