ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

10.01.2014Справа № 901/3580/13

За позовом Кримського республіканського підприємства «Вода Криму»

до Поштовської селищної ради

Товариства з обмеженою відповідальністю «Маком+»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Верховна Рада Автономної Республіки Крим

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Рада Міністрів Автономної Республіки Крим

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Поштовське комунальне підприємство «Деніза»

про стягнення збитків

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача - Шараборін О.М., довіреність № 97/1 від 20.12.2013, представник.

Від відповідача, Поштовської селищної ради - Барсуков Р.О., представник, довіреність № б/н від 06.08.2013;

Від відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маком+» - Літов Б.Г., адвокат, угода про надання правової допомоги від 25.11.2013.

Від третьої особи, Верховної Ради Автономної Республіки Крим - Лукашев М.І., представник, довіреність № 25-50/585 від 19.12.2011;

Від третьої особи, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим - Латишев А.В., представник, довіреність № 01-01/2531 від 12.11.2013;

Від третьої особи, Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим Шеремет С.В., головний спеціаліст

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Поштовське комунальне підприємство «Деніза»

СУТЬ СПОРУ: Кримське республіканське підприємство «Вода Криму» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Поштовської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маком+» про відшкодування збитків в сумі 374 888,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані заподіянням відповідачами збитків здійсненням демонтажу напірного водоводу, частина якого довжиною 4 500 м., балансовою вартістю 69 850,00 грн., знаходиться у власності Автономної Республіки Крим.

Відповідачі проти позову заперечували.

Поштовська селищна рада у відзиві на позовну заяву зазначила, що рішення про передачу напірного водоводу до складу майна Автономної Республіки Крим Поштовською селищною радою не приймалось, а посилання позивача на рішення 14 сесії 05 скликання

№ 5/14-265 від 21.08.2007 є безпідставним, так як відповідно до протоколу 14-ої сесії 05 скликання Поштовської селищної ради питання про передачу напірного водоводу довжиною 4 500 м., що знаходиться на території Поштовської селищної ради до складу майна Автономної Республіки Крим не приймалось. Крім того, на балансі Поштовської селищної ради з 1997 року по 2008 рік не відображався водовід, як цілісний майновий комплекс, розташований на території Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим та відповідно даний водовід не є власністю територіальної громади.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Верховна Рада Автономної Республіки Крим надала суду пояснення по справі та просила позов Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» задовольнити у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства надала суду пояснення по справі та просила задовольнити позовні вимоги.

Представник Ради Міністрів Автономної Республіки Крим письмових пояснень на предмет спору не надав, в судовому засіданні позов підтримав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Поштовське комунальне підприємство «Деніза» в жодне судове засідання не з'явилась, явку уповноваженого представника не забезпечила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні 10.01.2014 представник позивача клопотав перед судом про призначення у справі комплексної інженерно-технічної та економічної експертизи.

Інші учасники судового процесу проти задоволення клопотання не заперечували.

Враховуючи необхідність призначення у справі судової комплексної економічної та будівельно-технічної експертизи, суд задовольняє клопотання представника позивача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані, згідно з частиною 2 зазначеної вище статті, встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, абзацом 5 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» встановлено, що не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Отже, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду, а також враховуючи право суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, посилання позивача на висновок спеціаліста, суб'єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «УСК-Консалтинг», як на доказ розміру заподіяних збитків та відсутність у суду можливості самостійно визначити розмір збитків про відшкодування яких заявляється позов, суд вважає за необхідне призначити у справі судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу.

Представниками позивача та відповідача надані суду питання, які необхідно поставити перед експертом для проведення експертизи.

Враховуючи, запропоновані представниками сторін питання, суд визначив остаточне коло питань, які необхідно поставити на вирішення експерта.

Відповідно до пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід, зокрема, визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

На запитання суду, якій саме експертній установі слід доручити проведення експертизи, сторони висловили свої пропозиції.

З метою дотримання принципу рівності сторін в судовому процесу, суд вважає за необхідне проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту» (вул. Б. Хмельницького, 18/5, офіс 7,17, м. Сімферополь) Фісенко Юрію Олександровичу, який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-технічних експертиз за спеціальністю 10.6 (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1629 від 26.04.2013), а проведення судової економічної експертизи доручити судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту» Мішур Галині Григорівні, яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічних експертиз за спеціальністю 11.1, 11.2, 11.3 (дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; дослідження документів фінансово-кредитних операцій, свідоцтво Міністерства Юстиції України № 1367 від 10.07.2009).

Відповідно до частин 5-6 статті 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Вищий господарський суд України в постанові пленуму № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» у застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендував виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Суд вважає за доцільне обов'язок по оплаті експертизи покласти на позивача Кримське республіканське підприємство «Вода Криму».

Відповідно до частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Так, з огляду на те, що проведення експертизи вимагає дослідження документів, що містяться у матеріалах даної справи, у зв'язку з чим вони направляються судом на адресу вищевказаної експертної установи, суд позбавлений можливості розглядати справу за відсутності матеріалів, у зв'язку з чим вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі.

Керуючись статтями 41, 69, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити по справі № 901/3580/13 комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту» (вул. Б. Хмельницького, 18/5, офіс 7,17, м. Сімферополь) Фісенко Юрію Олександровичу, який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-технічних експертиз за спеціальністю 10.6 (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1629 від 26.04.2013) та судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту» Мішур Галині Григорівні, яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічних експертиз за спеціальністю 11.1, 11.2, 11.3 (свідоцтво Міністерства Юстиції України № 1367 від 10.07.2009).

2. На вирішення експертів поставити наступні питання:

- Яка дійсна вартість напірного водоводу довжиною 4 500,00 м., 1976 року побудови, балансовою вартістю 69 850, 00 грн., остаточною вартістю 10 477,50 грн., розташованого на території Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим на момент проведення експертизи ?

- Яка дійсна вартість демонтованої ділянки напірного водоводу довжиною 4 500,00 м., 1976 року побудови, балансовою вартістю 69 850,00 грн., остаточною вартістю 10 477,50 грн., розташованого на території Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим на момент проведення експертизи ?

- Яка дійсна вартість не демонтованої ділянки напірного водоводу довжиною 4 500,00 м., 1976 року побудови, балансовою вартістю 69 850,00 грн., остаточною вартістю 10 477,50 грн., розташованого на території Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим на момент проведення експертизи ?

- Чи можливе відновлення функціонування напірного водоводу довжиною 4 500,00 м., 1976 року побудови, балансовою вартістю 69 850,00 грн., остаточною вартістю 10 477,50 грн., розташованого на території Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим шляхом монтажу (відновлення) демонтованої ділянки водоводу ?

- Чи є тотожними напірний водовід довжиною 4 500,00 м., 1976 року побудови, балансовою вартістю 69 850, 00 грн., остаточною вартістю 10 477,50 грн., розташований на території Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим та знаходиться на балансі Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» та водовід довжиною 5 600 м., що знаходиться на балансі Поштовської селищної ради?

3. Кримському республіканському підприємству «Вода Криму» перерахувати, шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту».

4. Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за надання завідомо неправдивого висновку і відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

5. Клопотання про надання додаткових матеріалів направляти на адресу суду.

6. Матеріали справи № 901/3580/13 надіслати на адресу експертної установи.

7. Зобов'язати експерта надіслати копії експертного висновку сторонам.

8. Після проведення експертизи матеріали справи повернути до господарського суду Автономної Республіки Крим з висновком експертизи.

9. Провадження у справі № 901/3580/13 зупинити.

Суддя А.Ю. Пукас