Судове рішення #3470095
УХВАЛА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

·  головуючого судді - Британчука В.В.

·  суддів - Стрижко С.І., Кравченка СІ.

·  з участю прокурора - Мінакової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2007 року, якою апеляція прокурора на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23.03.2007 року відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженка с.

Стремигород Коростенського району Житомирської області,  українка, громадянка України, з середньою освітою, не одружена, яка працює помічником продавця у кінотеатрі „Флоренція", яка проживаєАДРЕСА_1(зареєстрована по АДРЕСА_2, не судима; засуджена за ч.3 ст.191 КК України визнана такою, що не підлягає розгляду.

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2007 року апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок

 

 

Справа №11-а-1844/07

Категорія ч.ч.3 ст.191 КК

Головуючий у першій інстанції: Саламон О.Б.

Доповідач: Стрижко С.І.

 

Деснянського районного суду м. Києва від 23.03.2007 року відносно ОСОБА_1., визнана такою, що не підлягає розгляду.

На вказану постанову надійшла апеляція, в якій прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, ставить питання про скасування постанови Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2007 р., в зв'язку з тим, що останнім, після виконання вимог ст.350 КПК України, вчасно було внесено апеляцію на вирок Деснянського районного суду м. Києва, про що свідчить печатка та підпис секретаря Деснянського районного суду м. Києва на копії вищевказаної апеляції щодо дати отримання повторної апеляції.

Заслухавши доповідь судді Стрижко С.І., міркування прокурора, яка не підтримала апеляцію, та просила відмовити в її задоволенні з постановлениям окремої ухвали щодо прокурора Чепурного В.А., направивши її на адресу прокурора м. Києва, вивчивши матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року ОСОБА_1. була засуджена за ч.3 ст.191 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.

Від відбування призначеного покарання ОСОБА_1. на підставі ст.75 КК України звільнена з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та покладенням на неї обов'язків, передбачених п.п.2-4 ст.76 КК України.

На вказаний вирок прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, 02 квітня 2007 року подано апеляцію, в якій він ставив питання про зміну вироку, хоча фактично зазначав про необхідність скасування ст.75 КК України щодо додаткового покарання.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2007 року кримінальну справу стосовно ОСОБА_1. повернуто до Деснянського районного суду м. Києва для виконання вимог, передбачених ст.352 КПК України. При цьому в постанові Апеляційного суду м. Києва було зазначено, що поза увагою головуючого у справі була залишена та обставина, що прокурором у повному обсязі не виконані вимоги ст.350 КПК України, а саме: прокурор в апеляції просив про зміну вироку, хоча з урахуванням суті прохання апелянта, відповідно до ст.378 КПК України, апеляційний суд у разі задоволення апеляції повинен скасувати вирок суду першої інстанції і постановити свій вирок, оскільки ставиться питання про погіршення становища засудженої.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2007 року апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, було залишено без руху та надано прокурору термін 7 діб для виконання вимог закону та усунення недоліків апеляції.

02.07.2007 року до Деснянського районного суду м. Києва прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, було подано повторну апеляцію на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року, яка за

 

своїм змістом була аналогічна попередній та будь-яких змін, у тому числі і у визначенні прохання апелянта, внесено не було.

18.07.2007 року, у зв'язку з тим, що апелянтом не були усунуті недоліки апеляції, Деснянський районний суд м. Києва, своєю постановою визнав апеляцію такою, що не підлягає розгляду. Такий висновок є обґрунтованим і відповідає вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором була подана повторна апеляція, в якій він не виконав вимоги, вказані в постановах Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2007 року та Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2007 року. Зокрема, не було викладено відповідно до ст.378 КПК України конкретне прохання, сформульоване з урахуванням того, які рішення апеляційний суд вправі ухвалити.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції апеляція прокурора на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року відносно ОСОБА_1., обґрунтовано була визнана такою, що не підлягає розгляду, а тому підстав для скасування постанови Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2007 року не вбачає і вважає постанову суду законною і обґрунтованою, а апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2007 року, якою апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року відносно засудженої ОСОБА_1 визнана такою, що не підлягає розгляду - залишити без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація