3

УХВАЛА

Іменем України

23 грудня 2013 року місто Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Самойленка А.І.

суддів Козодуба А.І., Черкашина М.В.

при секретарі Поповичу П.О.

з участю

прокурора Заїки О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Макіївка Донецької області, який мешкає в квартирі АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 9 жовтня 2008 року Кіровським районним судом міста Макіївки за ст.ст.122 ч.1, 185 ч.1, 357 ч.3, 76, 104 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 2) 24 грудня 2009 року Кіровським районним судом міста Макіївки за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2, 186 ч.2, 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, постановою Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 23 лютого 2013 року звільнений умовно-достроково на 2 роки 6 місяців 28 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України,

встановив:

Вироком Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 27 серпня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України і призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ст.71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком цього ж суду від 24 грудня 2009 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя, із заподіянням потерпілому тяжкого тілесного ушкодження за таких обставин.

3 лютого 2013 року приблизно о 21-й годині ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 що належить на праві приватної власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, де у нього виник умисел на протиправне заволодіння чужим майном - наявними в магазині грошовими і матеріальними цінностями, що належать ОСОБА_3. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, якому достовірно було відомо, що в нічний час магазин охороняє ОСОБА_4, перед закриттям магазину сховався в його приміщенні.

3 лютого 2013 року приблизно о 22-й години 30 хвилин ОСОБА_2 вийшов з місця схованки та з метою здійснення розбійного нападу на охоронця озброївся кухонним ножем, який знаходився на барній стійці та використовувався продавцем для нарізання продуктів харчування. Після цього ОСОБА_2 через незачинені двері зайшов до службової кімнати підсобного приміщення магазину, де перебував ОСОБА_4, і здійснив напад на охоронця ОСОБА_4, застосувавши до нього фізичне насильство, яке є небезпечним для життя. При цьому він наніс потерпілому зверху удар ножем в грудну клітину з правої сторони. Захищаючись від нападу, ОСОБА_4 став чинити йому активний фізичний опір, унаслідок чого між ними сталася боротьба, в ході якої ОСОБА_2 своєю рукою ззаду захватив і утримував потерпілого за шию, а ножем завдав йому удари в праве передпліччя, поранивши при цьому перший палець лівої кисті потерпілого. ОСОБА_4 вдалося вирвати кухонний ніж, у зв'язку з чим ОСОБА_2 припинив напад.

Після цього ОСОБА_2, залишивши потерпілого ОСОБА_4 в службовій кімнаті, вийшов в торгівельну залу магазину, де, продовжуючи свої дії, з холодильної камери взяв дві пляшки горілки «Зелена марка» вартістю по 50 гривень кожна на загальну суму 100 гривень, і зник із вкраденим з місця вчинення кримінального правопорушення, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на зазначену суму.

В результаті застосування ОСОБА_2 протиправного насильства потерпілому ОСОБА_4 було завдано колото-різане поранення в області правого плечового суглоба, проникаюче в праву плевральну порожнину зі скупченням повітря в ній, скупченням повітря в шкірі обличчя і шиї, рани правого передпліччя та першого пальця лівої кисті, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 14 березня 2013 року № 77 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

В апеляціях:

Захисник ОСОБА_1 просить змінити вирок суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного. В обґрунтування своєї апеляції посилається на те, що суд не врахував позитивні дані про особу ОСОБА_2, наявність відповідно до ст.69-1 КК України умов для призначення покарання, яке не може перевищувати дві третини максимального строку або розміру покарання, передбаченого санкцією статті, покарання у виді конфіскації майна не співрозмірне матеріальному збитку, завданому злочином. Вважає, що достатнім покаранням за скоєний ОСОБА_2 злочин буде покарання у виді 8 років позбавлення волі, а за сукупністю вироків - у виді 9 років позбавлення волі;

Обвинувачений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду першої інстанції і призначити йому більш м`яке покарання, посилаючись на надмірну суворість призначеного покарання судом першої інстанції.

В апеляційному суді захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали апеляційні скарги і просили прийняти рішення, викладене в апеляційній скаргах.

Прокурор прокуратури Донецької області Заїка висловив думку про необхідність відхилення апеляційних скарг і залишення вироку без зміни.

Апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ст.187 ч.4 КК України в апеляційних скаргах не оспорюється і відповідно до вимог ст.404 КПК України підстави для перегляду апеляційним судом вироку в цій частині відсутні.

Покарання ОСОБА_2 призначено не в максимальних межах санкції ст.187 ч.4 КК України, що свідчить про врахуванням судом як ступеню тяжкості вчиненого злочину, так і обставин, що пом'якшують покарання, а саме, визнання обвинуваченим своєї вини і розкаяння його у вчиненому, про які зазначено в апеляції захисника. Оскільки цей злочин ОСОБА_2 вчинив у стані алкогольного сп'яніння, суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст.67 КК України визнав цю обставину такою, що обтяжує покарання. Тому за наявності як обставин, що пом'якшують покарання, так і обставин, що обтяжують покарання, підстави для застосування ст.69-1 КК України, про що вказує захисник в своїй апеляції, відсутні. Однак і при цьому покарання, призначене ОСОБА_2, за своїм розміром фактично не перевищує двох третин максимального строку покарання, передбаченого санкцією ст.187 ч.4 КК України, встановленого ст.69-1 КК України. Також судом враховані дані про особу ОСОБА_2, який ніде не працює, негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, в тому числі й корисливих, злочинів, що новий злочин він вчинив під час умовно-дострокового звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду, що свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення і було підставою для призначення остаточного покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ст.71 КК України. При цьому до покарання, призначеного за новий злочин, суд приєднав частково, а не повністю, невідбуте покарання за попереднім вироком суду.

Додаткове покарання у виді конфіскації майна відповідно до санкції ст.187 ч.4 КК України є обов'язковим незалежно від розміру та вартості викраденого майна, а підстави для незастосування цього покарання відповідно до ст.69 КК України, про яку вказується в апеляції захисника, відсутні.

Тому доводи апеляцій захисника та обвинуваченого про призначення ОСОБА_2 надмірно суворого покарання і наявність підстав для призначення йому менш суворого покарання не можуть бути визнані обгрунтованими.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.404, 407, 418 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Вирок Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 27 серпня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника і обвинуваченого - без задоволення.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На судові рішення сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення цієї ухвали, а засудженим ОСОБА_2 - у цей же строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Судді: