Справа № 22-1541-2007р.                Головуючий у 1-й інстанції - Щенюченко С.В.

Категорія - 42                                      Доповідач -Франко В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4  жовтня  2007 року Колегія  суддів     судової  палати  в   цивільних  справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого - судді - Кіселика С.А. суддів - Франко В.А., Суржика М.М. при секретарі -Липі А. О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Новомиргородского районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2007року.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2006 року Студія Новомиргородського районного телебачення звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1про відшкодування шкоди в розмірі 15976 грн. 60 коп.

Зазначала, що ОСОБА_1 працює в студії Новомиргородського районного телебачення фотокореспондентом щотижневої районної газети „Новомиргородщина" з 4 січня 2003 року. Згідно наказу № 228 від 1.08.2005 року з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Вранці 10 листопада 2006 року ОСОБА_1 повідомив адміністрацію позивача про його пограбування невідомими особами ввечері 9 листопада 2006 року, в результаті чого у нього було забрано відеокамеру, яка знаходилась на балансі у позивача.

Проведеними заходами працівників міліції було встановлено, що ніякого пограбування відносно відповідача не було, а відеокамеру відповідач втратив, перебуваючи в стані алкогольного сп 'яніння.

Постановою Новомиргородського РВ УМВС України від 20.11.2006 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.6 КПК України.

Відшкодувати вартість відеокамери в сумі 15976 грн.60 коп. відповідач добровільно відмовляється.

Рішенням Новомиргородського районного суду від 20 червня 2007 року позов було задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1на користь студії Новомиргородського районного телебачення 15976 грн.60 коп. матеріальної шкоди, 189, 77 судових витрат, а всього стягнуто 16166 грн.37 коп.

В апеляційній скарзіОСОБА_1ставить питання про скасування зазначеного рішення   і ухваленням нового на підставі чинного законодавства.

Зазначає, зокрема, що при розгляді цивільної справи судом винесено необгрунтоване і незаконне рішення, яке прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так, в переліку посад, з якими відповідно до чинного законодавства повинні укладатись договори про повну матеріальну відповідальність, немає посади фотокореспондента, а тому з ним не можна було заключати договір про повну матеріальну відповідальність.

Також суд не звернув увагу на те, що залишкова вартість відеокамери, яка знаходилась на балансі у позивача, складає 12 276 грн. 13 коп.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов студії Новомиргородського районного телебачення до ОСОБА_1 та стягуючи на користь студії 15976, 60 грн. - повної вартості кінокамери та 189, 77 грн. судових витрат, суд першої інстанції в своєму рішенні визнав доведеним ті факти, що відповідач втратив кінокамеру в нетверезому стані і що між ОСОБА_1 та позивачем відповідно до ст. 135-1 КЗпП України було укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна, та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей.

Тобто суд в своєму рішенні посилається і на ст. 135-1 і на ст. 134 КЗпП України, як на підстави задоволення позовних вимог.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення" від 29 грудня 1976 року ( зі змінами) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Суд першої інстанції, посилаючись на ст. 135-1 КЗпП України, не звернув увагу, на те, що згідно з Переліком посад і робіт про повну матеріальну відповідальність, який є вичерпний, немає посади фотокореспондента, а тому з відповідачем не може бути укладений письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. А значить безпідставне посилання суду на ст. 135-1 КЗпП України.

Як вище вже зазначалось, суд встановив в судовому засіданні і ту обставину, що відповідач, будучи в нетверезому стані, втратив відеокамеру, яка належить позивачеві.

Відповідно до п.4 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані. Суду в даному випадку слід було послатись на цю статтю, як на підставу задоволення позову.

Також суд першої інстанції, стягуючи повну вартість втраченої відеокамери і при цьому посилаючись на ст. 135-3 КЗпП України, не звернув на уваги, що відповідно до вказаної статті розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансовою вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 15), що відсоток зносу - 23, 47%. і залишкова вартість відеокамери становить 12 226 грн. 13 коп., яку і слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України та ст.3 Декрету KM України „ Про державне мито "

За таких підстав потрібно стягнути з відповідача судовий збір в сумі 122 грн. 26 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2007 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов студії Новомиргородського районного телебачення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1на користь студії Новомиргородського районного телебачення 12226 грн.13 коп. матеріальної шкоди та 152 грн. 26 коп. судових витрат, а всього стягнути 12378 грн. 39 коп.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.