АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2277/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Макарчук В.В.

Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: Бець О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Беця О.В.,

суддів Єфімової О.І., Коваль С.М.,

за участю прокурора Чубарова В.С.,

секретаря судового засідання Міленко О.В.,

за участю підозрюваного ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва Чубарова В.С. на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Людвиченко О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньоюосвітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та

застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному, на підставі наданих сторонами доказів та обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя прийняв до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, врахував те, що ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації в м. Києві та не встановив того, що він має намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про те, що клопотання слідчого є невмотивованим, необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала суду від 18.12.2013 про відмову в обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з забороною останньому залишати місце свого проживання у певний період доби, є незаконною та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурор зазначає, що в ухвалі слідчого судді необґрунтовано вказано, що в судовому засіданні прокурором не доведено обставин, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано до підозрюваного. Також, на думку прокурора, висновки суду про відсутність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, достатніх для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки прокурор звертав увагу суду на те, що в матеріалах кримінального провадження наданих суду, міститься вирок Дарницького районного суду м. Києва від 09.11.2012 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2, ч. 3 ст. 186 КК України до чотирьох років та шести місяців позбавлення волі, який набрав законної сили.

Крім того, як вважає прокурор, слідчий суддя залишив поза увагою доводи прокурора, викладені в судовому засіданні стосовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, яким в ухвалі слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання не надано належної оцінки.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, пояснення підозрюваного ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

18.12.2013 року слідчий СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Людвиченко О.О., за погодженням з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Чубаровим В.С., звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, раніше судимий за умисний корисливий злочин, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, може надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші правопорушення, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

18 грудня 2013 року ухвалою слідчого судді Дніпровського району м. Києва було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві та застосовано щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був опитаний підозрюваний ОСОБА_1, вислухана думка прокурора та слідчого, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Разом з тим, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, як у клопотанні слідчого, так і під час розгляду клопотання в судовому засіданні прокурором не було в повній мірі доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та не може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 Достатніх підстав вважати, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме буде переховуватися від органів досудового розслідування чи іншим чином впливати на кримінальне провадження, не встановлено.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею також було встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації в м. Києві, не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи викладене, слідчий суддя, з чим погоджується й колегія суддів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у клопотанні слідчого слід відмовити, а до підозрюваного ОСОБА_1 можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку наступного дня та такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов'язків.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для безумовного скасування оскаржуваного рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням середньої тяжкості кримінального правопорушення, у замаху на вчинення якого підозрюється ОСОБА_1, характеризуючих даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період часу, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2013 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Людвиченко О.О., погоджене із прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Чубаровим В.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1та застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_1 залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва Чубарова В.С. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

__________ _____________ _______________

(Бець О.В.) (Єфімова О.І.) (КовальС.М.)