Справа № 0540/3076/2012
Провадження № 2/261/31/13
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 25 грудня 2013 р.
Петровський райсуд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Сліщенко Ю.Г., при секретарі Бараненко Л.Є., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору дарування квартири недійсним та витребування квартири із чужого незаконного володіння,-
В с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договорів дарування та купівлі-продажу нерухомого майна недійсними. У судовому засіданні свій позов уточнив: просив визнати недійсним договір дарування квартири та витребувати квартиру із чужого незаконного володіння ( а.с.123 ).
Позов мотивовано тим, що мати позивача ОСОБА_6 мала у власності квартиру АДРЕСА_1 у Петровському районі міста Донецька. 21.10.10 р. приватний нотаріус ОСОБА_7 посвідчила договір згідно якого ОСОБА_6 подарувала відповідачу ОСОБА_4 вказану квартиру. У свою чергу відповідач ОСОБА_4 20.12.10 р. продав цю квартиру відповідачу ОСОБА_5 Позивач вважає, що вказаний договір дарування є недійсним, оскільки його мати на час укладання договору була хворою людиною, лікувалася у психоневрологічних закладах, її неадекватна поведінка та непослідовна розмова свідчить про її психічну хворобу. Відповідач ОСОБА_4 скористався таким станом здоров’я ОСОБА_6 та присвоїв її вказану квартиру. Своїми протиправним діями ОСОБА_4 порушив не тільки право власності ОСОБА_6 на квартиру, але й право позивача на спадщину. У свою чергу ОСОБА_4, який за вказаних обставин не мав права ні набувати, ні відчужувати вказану квартиру, все ж таки її продав ОСОБА_5, який є добросовісним набувачем. Просить визнати недійсним договір дарування квартири та витребувати квартиру із чужого незаконного володіння.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав доводи та обгрунтування свого позову, наполягає на його задоволенні.
Представник позивача – адвокат ОСОБА_1 також підтримав доводи та обгрунтування позову, наполягає на його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_4 незважаючи на багаточисельні виклики та неодноразові повідомлення через пресу, до суду жодного разу не з’явився, про причини неявки не повідомив, тому суд розглядає справу за його відсутності.
Представник ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_2 позов не визнав за тих підстав, що висновки судово-психіатричної експертизи є необґрунтованими, а позивач ОСОБА_3 не був власником спірної квартири.
Позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин недієздатною, позов про визнання правочину недійсним може пред’явити її опікун.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
В судовому засіданні встановлено, що на час укладання угоди 21.10.10 р. ОСОБА_6 внаслідок хвороби не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними; ОСОБА_5 є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 у Петровському районі міста Донецька, але ця квартира вибула із володіння ОСОБА_6 без її волі, що є підставою для задоволення уточнених у судовому засіданні позовних вимог.
До такого висновку суд дійшов на підставі пояснень позивача, його представника, представника відповідача та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: ксерокопії договору від 21.10.10 р., згідно якого ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв в дар квартиру АДРЕСА_1 у Петровському районі міста Донецька ( а.с. 147 ); ксерокопії договору від 20.12.10 р. згідно якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 купив за 96 000,00 грн. квартиру АДРЕСА_1 у Петровському районі міста Донецька ( а.с. 4 ); ксерокопії рішення Петровського районного суду м. Донецька від 26.01.12 р., згідно якого вбачається, що приватний нотаріус ОСОБА_7 у судовому засіданні свідчила, що при посвідчені угоди від 21.10.10 р. у неї не виникло ніяких сумнівів щодо розуміння своїх дій ОСОБА_6 ( а.с. 54 ); ксерокопії рішення Петровського районного суду м. Донецька від 05.11.12 р., згідно якого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнана недієздатною ( а.с. 65 ); акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 03.07.13 р., згідно висновків якої ОСОБА_6 внаслідок хвороби не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними ( а.с. 107-118 ).
Суд виходить з того, що на час укладення угоди 21.10.10 р. ОСОБА_6 не була визнана судом недієздатною, тобто була дієздатною, але внаслідок хвороби на той час не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, що у подальшому 03.07.13 р. було встановлено експертизою, тому суд керується положеннями, викладеними ст. 225 ЦПК України.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача - адвоката ОСОБА_2 про те, що висновки амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 03.07.13 р., є необґрунтованими, оскільки експертному дослідженню підлягали як матеріали цивільної справи, у тому числі свідчення свідків, так і амбулаторна карта хворої ОСОБА_6 Більш того, до такого висновку прийшли також експерти по цивільній справі № 0540/3294/2012 ( а.с. 65 ).
Вирішуючи питання про те, чи є ОСОБА_3 по справі належним позивачем, суд виходить з того, що від є сином ОСОБА_6, яка з листопада 2012 р. за рішенням суду є недієздатною, він здійснює піклування над нею, захищає одночасно як її, так і свої порушені права по цій справі, фактично є її опікуном, тому приходить до висновку, що ОСОБА_3 по цій справі є належним позивачем.
Суд не залучає до участі у справі приватного нотаріуса ОСОБА_7, оскільки вона у судовому засіданні свідчила про обставини посвідчення нею угоди від 21.10.10 р. та ці свідчення досліджені у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 225 ч. ч. 1 та 2, 388 ч. 1 п. 3; ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-
В и р і ш и в :
позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору дарування квартири недійсним та витребування квартири із чужого незаконного володіння – задовольнити.
Визнати договір дарування від 21 жовтня 2010 року зареєстрованого у реєстрі за № 2241 приватним нотаріусом ОСОБА_8 згідно якого ОСОБА_6 передала у безоплатну власність квартиру АДРЕСА_1 у Петровському районі міста Донецька, а ОСОБА_4 прийняв цю квартиру у особисту власність,– недійсним.
Витребувати у ОСОБА_5 із незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1 у Петровському районі міста Донецька та передати її ОСОБА_6.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя Ю.Г.Сліщенко.