Справа № 569/18217/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Харечко С.П.

при секретарі - Калетинець Т.В.

з участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ТзОВ «Санком» - Пилипаки С.І.

представника відповідача Пат «Страхова компанія «Крона» - Хмельницького Я.Б.

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернувся в Рівненський міський суд з позовом до ТзОВ «Санком» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Ухвалою суду від 06.11.2013 року у даній справі залучено, як співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Крона».

ОСОБА_6 третя особа, яка заявляє самостійні вимоги подав до суду позов до ТзОВ «Санком», ПАТ «Страхова компанія «Крона» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивач позов та обґрунтування позовних вимог підтримав повністю за обставин викладених у позовній заяві. Просив суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь суму матеріального збитку у розмірі 40406 грн., суму оплати послуг за проведення експертної оцінки у розмірі 600 грн., оплату послуг евакуатора у розмірі 550 грн., оплату медикаментів у розмірі 1196 грн.70 коп., всього на суму 42752,70 грн., та судові витрати по справі. Щодо задоволення позову третьої особи, не заперечував, вважав його обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги в судовому засідання позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Просив суд, стягнути солідарно з ТзОВ «Санком» та ПАТ «СК «Крона» на його користь суму оплати послуг за проведення експертної оцінки у розмірі 600 грн., оплату послуг евакуатора у розмірі 550 грн. та судові витрати. Стягнути з ТзОВ «Санком» на його користь моральну шкоду в розмірі 45000 грн.

Представник відповідача ТзОВ «Санком» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовів як ОСОБА_7 так і ОСОБА_6 з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. Суду пояснив, що обов'язок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно до договору ООЦВ №292/12 від 05.11.2012 року лежить на страховику, а саме ПАТ «Страхова компанія «Крона».

Представник відповідача ПАТ «СК «Крона» в судовому засіданні заперечував проти задоволення обох позовних заяв, з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Вважає позовні заяві необґрунтовані та такі, що не підлягають до задоволення у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в сукупності, вважає, що позовні заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 17 січня 2013 року приблизно 16 год. 45 хв. по вул. Млинівська, в м.Рівне, відбулося зіткнення автомобілів «Mersedes-Bens Actros 2535», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8, який належить ТзОВ «Санком» та автомобіля «Opel Astra 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, що належить ОСОБА_7

В результаті ДТП водій автомобіля ««Opel Astra 1.4» ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічні пошкодження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. У ч. 4 ст. 61 ЦПК України зазначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 24 травня 2013 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 14.02.2013 р. за №5, який проводив експерт Лебедєв В.М., вартість відновлювального ремонту, автомобіля «Opel Astra 1.4», що належить ОСОБА_7, на підставі реєстраційного свідоцтва, з врахування коефіцієнту фізичного зносу, становить 40406,00 грн. Вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля в результаті його пошкодження в ДТП становить 40548,53 грн. Під час проведення огляду аварійного автомобіля «Opel Astra 1.4» був присутній директор ПАТ «Страхової компанії «Крона» - Кавлюк О.В. Звіт експерта сторони не оскаржували, а тому суд саме цей висновок приймає до уваги.

Відтак, по даний час матеріальний збиток власнику автомобіля ОСОБА_7 не виплачено.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення ст. 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст.33 цього Закону обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір страховому бюро України повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка.

У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодування страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язку з'ясовується у суді, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільна-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Зважаючи на те, між ТзОВ «Санком» та ПАТ «Страховою компанією «Крона» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, обов'язок відшкодування матеріальної, моральної шкоди відповідно до договору (страховий поліс АВ/9100629 від 05.11.2012 року) лежить на страховику, який зобов'язаний відшкодувати її в межах передбачених договором та законодавством.

Приймаючи до уваги те, що сума матеріального збитку, яку просить позивач відшкодувати становить 40406,00 грн. є меншою від передбаченого договором ліміту відповідальності, що становить 50000 грн., підстав стягнення на користь ОСОБА_7 вказаної суми солідарно з відповідачів не має, оскільки шкоду позивачу має відшкодувати страховик ПАТ «Страхова компанія «Крона».

Зі змісту ст.ст. 12, 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (500 грн.), що має бути компенсована у повному обсязі страхувальником або особою, відповідальність якого застрахована, потерпілому, одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Таким чином, з ПАТ «Страхова компанія «Крона» на користь ОСОБА_7 слід стягнути 39906,00 грн.

Щодо позовних вимог про відшкодування оплати послуг за проведення експертної оцінки у розмірі 600 грн., послуг евакуатора у розмірі 550 грн. та оплату медикаментів у розмірі 1196,70 грн. то вони задоволенню не підлягають. Оскільки позивачем не доведено даного факту, що саме він сплачував за ці послуги та отримав в результаті ДТП якісь тілесні ушкодження. Навпаки згідно квитанції про сплату експертного дослідження та послуг евакуатора платником є ОСОБА_6, а не ОСОБА_7 В результаті ДТП тілесні ушкодження отримав і перебував на лікуванні, відповідно до епікризу №1145 - ОСОБА_6

Згідно п.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичні або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

ОСОБА_7 не подано, а судом не встановлено, доказів завдання йому моральної шкоди, таким чином в задоволенні даної позовної вимоги також слід відмовити.

Крім того, позивачем не подано доказів, що підтверджують надання правової допомоги, актів виконання робіт, кількості та вартості наданих послуг, а тому позовні вимоги про відшкодування послуг на підготовку позовної заяви та представництво інтересів в суді задоволенню не підлягаю.

Щодо позовної заяви третьої особи - ОСОБА_6 то вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_6 на законних підставах керував автомобілем «Opel Astra 1.4», який належить ОСОБА_7, та 07 січня 2013 року потрапив у дорожньо-транспортну пригоду з вини водія автомобіля «Mersedes-Bens Actros 2535» - ОСОБА_8, який належить ТзОВ «Санком» даний факт підтверджується постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 24 травня 2013 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП України.

Факт перебування у трудових відносинах водія ОСОБА_8 з ТзОВ "Санком" під час дорожньо-транспортної пригоди у судовому засіданні визнав представник ТзОВ "Санком".

Внаслідок вищевказаної події, автомобіль «Opel Astra 1.4», державний номер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження та було принесено матеріальний збиток. ОСОБА_6 як водієм та учасником ДТП були здійснені оплата послуг експертизи, що склала 600 грн., відповідно до рахунку-квитанції №4 від 14.02.2013 р. та оплата послуг евакуатора, що склала 550 грн., відповідно до рахунку квитанції №149 від 17.01.2013 р.

ТзОВ «Санком», як власник автомобіля «Mersedes-Bens Actros 2535» має поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів СК «Крона». 18.06.2013 року ОСОБА_6 була подана заява на виплату страхового відшкодування з додаванням всіх необхідних згідно чинного законодавства документів. Однак, станом на сьогоднішній день дана виплата не проведена з невідомих причин.

Таким чином із СК «Крона» на користь ОСОБА_6 підлягають стягненню витрати пов'язані із проведення експертизи в розмірі 600 грн. та витрати на оплату евакуатора в розмірі 550 грн.

Крім того, внаслідок ДТП було також завдано шкоду здоров'ю потерпілого, а саме принесено травми та ушкодження і він змушений був звертатися з медичною допомогою до лікарні. В період з 17.01.2013 року по 24.01.2013 року ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом «струс головного мозку, забій грудної клітини зліва, забій лівого плеча» та був виписаний з записом «продовжує хворіти», що підтверджується листком непрацездатності та епікризом. Принесені травми завдали позивачеві моральної шкоди, душевних страждань пов'язаних з ушкодженням здоров'я, втратою заробітку, неможливості забезпечувати свою дружину та малолітню дитини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч.2 цієї статті.

Пункт 2 статті 1187 ЦК України встановлює, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно із ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Відповідно до п. 11 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК України особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.

Враховуючи, що безпосередньо шкода ОСОБА_6 була завдана ОСОБА_8, який перебуває у трудових відносинах з ТзОВ «Санком» відповідати за завдану шкоду має ТзОВ «Санком», як роботодавець, суд визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, наявності вини відповідача у завданні такої шкоди, не бажання у добровільному порядку здійснити відшкодування завданої шкоди та виходячи із вимог розумності та справедливості, вважає доцільним часткове задоволення вимог ОСОБА_6 та стягнення на його користь з відповідача 2000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другою сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджується позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60-64, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 39906 ( тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шість ) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» на користь ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 390 ( триста дев'яносто ) гривень 00 копійок.

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та відшкодування моральної шкоди задовольнити часткового.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 200 ( дві тисячі ) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» на користь ОСОБА_6 понесені витрати за проведення експертної оцінки в розмірі 600 ( шістсот ) гривень 00 копійок та витрати на оплату послуг евакуатора в розмірі 550 ( п'ятсот п'ятдесят ) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Харечко С.П.