ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

Суддя  Кощеєв І.М., розглянувши матеріали

за позовом  Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області , м. Дніпропетровськ   

до  Приватного підприємства "Акрос", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Дніпропетровський державний театр російської драми ім. М. Горького , м. Дніпропетровськ   

про стягнення 2388,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

       Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області звернулося з позовом до Приватного підприємства "Акрос" про стягнення до бюджету зайво сплачених за виконані роботи , згідно договорів підряду на проведення капітального ремонту санвузлів театру , укладеного між  Дніпропетровським державним театром російської драми ім. Горького  та Приватним підприємством "Акрос", бюджетних  коштів в сумі 2388 грн.10 коп.

Дослідивши додані до позовної заяви документи, господарський суд встановив.

Позовна заява подана в порядку адміністративного судочинства.

Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у ст. 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта.

У випадку, якщо суб’єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах   не   здійснює   вказані  владні управлінські функції щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами   КАС   України   ознак   справи   адміністративної   юрисдикції,   і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатись категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 вказаної статті, а саме:

а) спори осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності;

б) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

в) спори за зверненням  суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

У всіх наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб’єкт владних повноважень.

Поняття "суб’єкт владних повноважень" визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення цим суб’єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб’єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У випадку, якщо суб’єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору), то такий суб’єкт не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій", та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб’єкта владних повноважень.

Підтвердження вищезазначених положень знайшло своє відображення в інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005р. № 3.2-2005.

Зазначений у позові спір має характер не публічно-правового, а цивільно-правового. Контрольно-ревізійне управління зазначене в якості Позивача є суб’єктом владних повноважень, але законодавчо не уповноважений владно керувати поведінкою Відповідача   ( приватного підприємства ), а останній відповідно не зобов’язаний виконувати вимоги та приписи вказаного владного суб’єкта. Тобто, Контрольно-ревізійне управління у вказаних у позові правовідносинах не здійснює вищезазначених владних управлінських функцій щодо приватного підприємства.  

Враховуючи наведене, господарський суд не знаходить підстав у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки заява не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165, п. 6 Розділу VІІ Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ч. ч. 4-6 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України; набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.