АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________

Справа №2018/18928/12. Головуючий 1 інст.: - Діденко С.А.

Провадження №22-ц/790/7488/13. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: договірні.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2013 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі: - Гелашвілі Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи арбітражного керуючого ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_8 діючої у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи арбітражного керуючого ОСОБА_6, 3-особи: ОСОБА_7, служба у справах дітей Київського району управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, товарна біржа «Всеукраїнський торгівельний центр», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 - про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_8, діюча у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_9, звернулася в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що їй на праві власності належить 4/9 частини квартири АДРЕСА_1, інші 5/9 частин цієї ж квартири належали на праві власності її колишньому чоловіку ОСОБА_11

У вказаній квартирі зареєстровані та постійно проживають вона і її неповнолітній син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою господарського суду Харківської області від 1 лютого 2005 року приватного підприємця ОСОБА_11 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У жовтні 2012 року їй стало відомо, що 20 квітня 2012 року арбітражний керуючий ОСОБА_6 на виконання постанови господарського суду Харківської області від 1 лютого 2005 року та на підставі протоколу №1 проведення відкритих торгів на товарній біржі «Всеукраїнський торговельний центр» від 21 лютого 2012 року, уклав із ОСОБА_7 договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_10 за р. №975, згідно з яким продав ОСОБА_7 належні ОСОБА_11 5/9 частин квартири АДРЕСА_1.

Вважала, що вказаний правочин порушує її права та права її неповнолітнього сина, оскільки відчуження частини квартири ОСОБА_11 проведено арбітражним керуючим ОСОБА_6 без виділу частки банкрута із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, без урахування її переважного права купівлі частини у праві спільної часткової власності, без дозволу органу опіки та піклування на укладання договору купівлі -продажу.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 15, 16, ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, ОСОБА_8 просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 5/9 частин квартири АДРЕСА_1, укладений 20 квітня 2012 року між СПДФО арбітражним керуючим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_10 за р. №975, зареєстрований в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за р. №32149683.

Відповідач СПДФО арбітражний керуючий ОСОБА_6 позов не визнав.

При цьому посилався на те, що постановою господарського суду Харківської області від 1 лютого 2005 року приватного підприємця ОСОБА_11 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 грудня 2012 року його призначено ліквідатором боржника ОСОБА_11

На виконання судових рішень та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343 від 14 травня 1992 року ним виявлено, що на ім'я ОСОБА_11 у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності на 5/9 частин квартири АДРЕСА_1.

В ході ліквідаційної процедури 12 січня 2012 року ним укладено договір на проведення незалежної оцінки частини квартири ОСОБА_11, вартість якою була визначена незалежним оцінювачем майна у сумі 13 200 грн.

27 січня 2012 року ним укладено договір з товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр» на організацію та проведення відкритих торгів з реалізації майна приватного підприємця ОСОБА_11

На виконання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ним у Всеукраїнському інформаційному виданні «Товарообіг та аукціони» опубліковано оголошення про продаж 5/9 частин квартири АДРЕСА_1 і з часу виходу цього оголошення інформація про прилюдні торги стала загальновідомою.

21 лютого 2012 року товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр» проведено відкриті торги з реалізації майна приватного підприємця ОСОБА_11, в яких позивачка участі не взяла.

Згідно протоколу №1 проведення відкритих торгів від 21 лютого 2012 року майно приватного підприємця ОСОБА_11 було реалізовано товарною біржею покупцю ОСОБА_7

20 квітня 2012 року він та ОСОБА_7 уклади договір купівлі-продажу належних ОСОБА_11 5/9 частин квартири АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_10 за р. №975.

Під час підготовки документів на продаж майна приватного підприємця ОСОБА_11 він звернувся з листом до КП «Жилкомсервіс» про надання інформацію щодо осіб, які зареєстровані у спірній квартирі.

Листом №6660/2/0705 від 5 квітня 2012 року КП «Жилкомсервіс» повідомило його, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_11, ОСОБА_8

Вважав, що укладений ним договір купівлі-продажу частини квартири приватного підприємця ОСОБА_11, не порушує права позивачки та її неповнолітнього сина ОСОБА_9

3-особа ОСОБА_7 позов не визнала, посилаючись на те, що вона є добросовісним набувачем об'єкту нерухомості.

Представник служби у справах дітей Київського району управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради позов підтримав.

Представник товарної біржі «Всеукраїнський торгівельний центр», приватний нотаріус Харківського МНО ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилися.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2013 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 5/9 частин двокімнатної квартири АДРЕСА_1, укладений арбітражним керуючим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений 20 квітня 2012 року приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_10

Стягнути з СПДФО ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

В апеляційних скаргах СПДФО арбітражний керуючий ОСОБА_6, ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що договір купівлі-продажу 5/9 частин квартири АДРЕСА_1 порушує права позивачки ОСОБА_8 на першочергову купівлю частки у праві спільної часткової власності на квартиру, а також порушує права її неповнолітнього сина ОСОБА_9, оскільки укладений без дозволу органу опіки та піклування.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору дарування, укладеного 27 червня 2001 року та посвідченого державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори за р. №1-1842, ОСОБА_8 є власницею 4/9 частин квартири АДРЕСА_1 ( а. с. 59).

Власником 5/9 частин цієї ж квартири є ОСОБА_11 (а. с. 193,194,198).

В зазначеній квартирі зареєстровані та постійно мешкають ОСОБА_8 та її неповнолітній син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 57, 60, 269).

Постановою господарського суду Харківської області від 1 лютого 2005 року приватного підприємця ОСОБА_11 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Вказаною постановою скасовано арешти накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника (а. с. 202-203).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 1 серпня 2005 року затверджено ліквідаційний звіт, ліквідаційний баланс, припинена підприємницька діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_11 та провадження у справі припинено.

Згідно заяви кредитора ДПІ у Київському районі м. Харкова ухвалою господарського суду Харківської області від 9 листопада 2005 року скасовано за нововиявленими обставинами ухвалу господарського суду Харківської області від 1 серпня 2005 року, призначено нового ліквідатора ОСОБА_12 та зобов'язано її завершити ліквідаційну процедуру приватного підприємця ОСОБА_11

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 грудня 2011 року призначено ліквідатором приватного підприємця ОСОБА_11 арбітражного керуючого ОСОБА_6 та зобов'язано ліквідатора виконати у повному обсязі постанову господарського суду Харківської області від 1 лютого 2005 року (а. с. 204-206, 213).

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання підприємства банкрутом і відкритті ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припиняються повноваження власника майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Оскільки приватного підприємця ОСОБА_11 постановою господарського суду визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, його повноваження щодо володіння, користування та розпорядження майном громадянина-підприємця та іншим його майном перейшли до арбітражного керуючого ОСОБА_6

В силу вимог ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення зобов'язаний вжити заходи, спрямовані на пошук виявлення та повернення майна банкрута, в тому числі майна, що знаходиться у третіх осіб та включення їх у ліквідаційну масу.

На виконання вимог вказаного Закону України та постанови господарського суду арбітражним керуючим ОСОБА_6 встановлено, що на ім'я ОСОБА_11 в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності на 5/9 частин квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 1, 8, 10 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

В ході ліквідаційної процедури банкрута 12 січня 2012 року арбітражним керуючим ОСОБА_6 укладено договір на проведення незалежної оцінки 5/9 частин квартири АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_11, вартість якої визначена незалежним оцінювачем у сумі 13 200 грн.

На виконання вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражним керуючим ОСОБА_6 у всеукраїнському інформаційному виданні «Товарообіг та аукціони» опубліковано оголошення про майбутній продаж 5/9 частин квартири АДРЕСА_1 та з часу виходу цього оголошення інформація щодо прилюдних торгів стала загальновідомою.

27 квітня 2012 року арбітражним керуючим ОСОБА_6 укладено з товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр» договір на проведення відкритих торгів майна банкрота ОСОБА_11

21 лютого 2012 року товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр» проведено відкриті торги з реалізації 5/9 частин квартири АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_8 мала право придбати частину квартири ОСОБА_11 при її продажі в порядку встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однак ним не скористалася.

Згідно протоколу проведення відкритих торгів, затверджених президентом товарної біржі «Всеукраїнський торгівельний центр» 21 лютого 2012 року, переможцем відкритих торгів з продажу 5/9 частин квартири АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_11 визнано покупця ОСОБА_7 Вказана частина квартири придбана переможцем відкритих торгів за суму 13 200 грн. (а. с. 208, 211,212).

20 квітня 2012 року арбітражний керуючий ОСОБА_6 на виконання постанови господарського суду Харківської області від 1 лютого 2005 року та на підставі протоколу №1 проведення відкритих торгів на товарній біржі «Всеукраїнський торговельний центр» від 21 лютого 2012 року, уклав з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_10 за р. №975, згідно з яким продав ОСОБА_7 належні на праві власності ОСОБА_11 5/9 частин квартири АДРЕСА_1 (а. с. 191-192).

Право власності на 5/9 частин квартири АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_7 у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 17 травня 2012 року (а. с.24)

Відповідно до роз'яснень, наданих в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику у справах про банкрутство» провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Вирішуючи спір, суд не звернув увагу на вказані обставини та не врахував, що спірна спірний правочин укладено на виконання постанови господарського суду Харківської області від 1 лютого 2005 року про визнано приватного підприємця ОСОБА_11 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а реалізація майна боржника проведена відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що продаж 5/9 частин квартири АДРЕСА_1, що належали банкруту ОСОБА_11, проведено арбітражним керуючим ОСОБА_6 з порушенням вимог діючого законодавства.

Висновок суду про те, що договір купівлі-продажу 5/9 частин квартири АДРЕСА_1 укладено арбітражним керуючим ОСОБА_6 з порушенням права ОСОБА_8 на першочергову купівлю частки у праві спільної часткової власності на квартиру, не може бути прийнятий до уваги колегією суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Судовим розглядом встановлено, що продаж 5/9 частин квартири АДРЕСА_1, що належали банкроту ОСОБА_11, здійснено товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр» 21 лютого 2012 року на відкритих торгах.

У зв'язку з цим, співвласниця квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8 не мала переважного права перед іншими особами на купівлю частки у праві спільної часткової власності за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, оскільки продаж спірної частини квартири ОСОБА_11 здійснювався з публічних торгів.

Не може бути прийнято до уваги колегії судів і висновок суду про те, що договір купівлі-продажу 5/9 частин квартири АДРЕСА_1 укладений арбітражним керуючим ОСОБА_6 з порушенням прав неповнолітнього ОСОБА_9, оскільки він укладений без дозволу органу опіки та піклування.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати зобов'язання.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Системний аналіз ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» дає підстави для висновку, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що неповнолітній ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 не являється власником квартири АДРЕСА_1.

Під час виконання постанови господарського суду Харківської області від 1 лютого 2005 року про визнання приватного підприємця ОСОБА_11 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури арбітражним керуючим ОСОБА_6 не були порушені права неповнолітнього ОСОБА_9, оскільки після укладання спірного правочину він залишився зареєстрованим в квартирі та постійно проживає разом зі своєю матерю ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу 5/9 частин квартири АДРЕСА_1, укладений 20 квітня 2012 року між арбітражним керуючим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_10, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що співвласник квартири ОСОБА_7 залучена позивачкою до участі у справі у якості третьої особи, а не у якості відповідача, та при визнанні договору купівлі-продажу частини квартири недійсним порушив її права та обов'язки передбачені діючим законодавство.

З огляду на викладене, колегія судів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позову про визнання спірного правочину недійсним за необґрунтованістю.

Керуючись 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи арбітражного керуючого ОСОБА_6, ОСОБА_7 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_8 діючої у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи арбітражного керуючого ОСОБА_6, 3-особи: ОСОБА_7, служба у справах дітей Київського району управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, товарна біржа «Всеукраїнський торгівельний центр», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання правочину недійсним - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: