Справа №1-48 /2007р.

ВИРОК

ЇМ'ЯМ УКРАЇНИ

6 липня 2007 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - В.Л. МАРЕНЮКА

при секретарі - Г.М. ОСТАПЕНКО

з участю прокурора - В.Г. СОРОКОПУДА

потерпілої - ОСОБА_1

адвоката - ОСОБА_2

представника потерпілої - ОСОБА_3

представника цивільного відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка справу по обвинуваченню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого ДП „Іваньківський цукровий завод", військовозобов'язаного, раніше не судимого, - обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 14 жовтня 2006 року приблизно о 23 год. на 0км+350м а/д Іваньки-Буки, Маньківського району, Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем „ГАЗ-3303", д. н. 1884 РКА з несправними зовнішніми світловими приладами, в порушення п. 2.3, 2.9, 12.1-12.3, 31.4, 31.4.3 Правил дорожнього руху України - не врахувавши дорожньої обстановки, не справився з керуванням і здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_6, згідно висновку судово-медичної експертизи №604/664/трупа/ від 13.11.2006р. отримав тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми голови, грудей, хребта, кінцівок, що супроводжувались закритим переломом кісток основи та склепіння черепа, забоєм головного мозку, множинними двобічними переломами ребер, переломом 3-го грудного хребця, внутрішньою кровотечею, синцями та саднами кінцівок, від яких настала його смерть. З метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 завантажив труп ОСОБА_6 на кузов вищевказаного автомобіля, яким вчинив наїзд, заїхавши додому на вул. Горького, 16 с. Іваньки, Маньківського району, Черкаської області, де переодягнувся, взяв з собою гирю, яку прив'язав до ніг трупа алюмінієвим кабелем та відрізок залізничної рейки, яку прив'язав до правої руки та шиї трупа і завіз та скинув труп ОСОБА_6 в річку Гірський Тікич, що протікає поблизу с Веселий Кут Тальнівського району, Черкаської області, після чого спалив одяг і взуття в якому був сам та взуття, яке належало ОСОБА_6 Повернувшись додому на вул. Горького, 16 с. Іваньки, Маньківського району, з метою укриття слідів злочину, здійснив наїзд вказаним автомобілем на паркан свого домоволодіння.

Вина підсудного в скоєному ним злочині доведена в судовому засіданні такими доказами: показами підсудного, який свою вину визнав повністю і показав, що дійсно 14.10.2006 року, він поїхав на автомобілі ГАЗ 330301 „Газель" д. н. 1884РКА у відрядження в м. Черкаси. Разом з ним поїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Повернулися з Черкас близько 15 год. і він розвіз дівчат по домівках, а сам поїхав у гараж. По дорозі він купив кілька пляшок пива та 0, 25л горілки. В гаражі разом із ОСОБА_9 все випили, потім купили ще дві пляшки пива та 0, 25л горілки. Коли все випили, то він близько 18год. поїхав автомобілем додому. Виїхавши з гаража за с Іваньки він зупинився на узбіччі і заснув. Прокинувся близько 23год. і поїхав додому. Коли розпочав рух, то по яскравості світла зрозумів, що не працює генератор і світло працює лише на акумуляторі. Він рухався на ближньому світлі на 5 передачі зі швидкістю 75км/год. Коли побачив, що світло „сідає", вирішив їхати в гараж. Не доїжджаючи до с Іваньки, на своїй смузі руху попереду автомобіля побачив постать людини і відразу ж відчув удар в праву передню частину автомобіля і він зрозумів, що здійснив наїзд на пішохода. Зупинившись, він відразу ж побіг до потерпілого, якого від удару відкинуло вправо на узбіччя. Чоловік не подавав ніяких ознак життя. Він перевірив пульс на шиї і не відчув його. Він зрозумів, що чоловік помер і дуже злякався. Під'їхавши автомобілем завантажив труп чоловіка в кузов, поїхав до дому. Дома переодягнувшись, та ще раз усвідомивши, що вчинив злочин, вирішив сховати тіло людини. Взявши з собою з дому гирю, яку прив'язав до ніг трупа алюмінієвим кабелем та відрізок залізничної рейки, яку прив'язав до правої руки та шиї трупа і завіз та скинув труп в річку Гірський Тікич, що протікає

2

поблизу с. Веселий Кут Тальнівського району, Черкаської області, після чого спалив одяг і взуття в якому був сам та взуття, яке належало покійному Повернувшись додому на вул. Горького, 16 с. Іваньки, Маньківського району, з метою укриття слідів злочину, здійснив наїзд вказаним автомобілем на паркан свого домоволодіння

Крім повного визнання ОСОБА_5 своєї вини, вина його у вчиненому ним злочині підтверджена в судовому засіданні наступними доказами:

показами потерпілої ОСОБА_1 яка суду показала, що вона проживала разом із її чоловіком -

ОСОБА_6 та двома малолітніми дітьми, 1995р.н. та 2001 р. н. її покійний чоловік працював

електриком на Іваньківському цукровому заводі. 14.10.2006 р. вона пішла на роботу на Іваньківський

цукровий завод на 8 годин, а чоловік та син залишились вдома. Близько 21 години вона повернулася

додому і син їй повідомив, що чоловік близько 17год. пішов з дому ремонтувати електродвигун до

пральної машини. Оскільки його не було в пізній час, то вона подумала, що він затримався по

справам і лягла відпочивати. Вранці чоловіка ще не було і вона почала хвилюватися та розпитувати

односельчан, чи ніхто його не бачив. 15.10.2006р. чоловік так і не повернувся на роботу, а вона пішла

на ніч працювати. 16.10.2006р. вона почала сама його розшукувати і пішла до нього на роботу, але

його там теж не було. 17.10.2006р. їй подзвонили з сільської ради і повідомили, що знайшли труп її

чоловіка в річці Гірський Тікич в Тальнівському районі. Вона поїхала в Тальне, де по одягу впізнала

свого чоловіка, а пізніше взнала, що його збила машина, за кермом якого був ОСОБА_5

показами свідка ОСОБА_9 який суду показав, що він працює водієм в ДП „Іваньківський

цукровий завод" вдень 14 жовтня 2006 року близько 15год. в гараж з відрядження повернувся

ОСОБА_5 і запропонував розпити з ним алкогольні напої. Коли вони випили, то підсудний на

автомобілі поїхав додому.

показами свідка ОСОБА_10 який суду показав, що він працював начальником транспортного цеху

ДП „Іваньківський цукровий завод" і 15.10.2006р. близько 7год. до нього додому прийшов його

підлеглий водій ОСОБА_5 і повідомив, що він потрапив у ДТП біля свого домоволодіння

службовим автомобілем „Газель".

показами свідка ОСОБА_11 яка суду показала, що 15.10.2006 р. вона разом із своєю сім'єю

повертались з лісу додому і коли проходили мостом через річку Гірський Тікич, то у воді побачили

труп чоловіка, після чого викликали міліцію.

показами свідка ОСОБА_12, який дав суду аналогічні покази.

показами свідка ОСОБА_13, який суду показав, що 15.10.2006р. близько 15 години проїжджаючи на

автомобілі через міст, що між селами ОСОБА_14 та Папушенці був зупинений ОСОБА_12 і останній

йому розповів, що він в річці „Гірський Тікіч" виявив труп чоловіка. По мобільному телефону він

викликав міліцію.

показами свідка ОСОБА_15 (а.с. 197), даними ним в ході досудового слідства та проголошеними в

судовому засіданні, згідно яких, він суду показав, що 15 жовтня 2006 року до нього прийшов ОСОБА_15

І.М. і розповів, що пошкодив автомобіль внаслідок ДТП і попросив відремонтувати. Свідок погодився і

17.10.2006р. ОСОБА_15 пригнав вказаний автомобіль до нього в домоволодіння. Коли вони розпочали

ремонт, то прийшли працівники міліції і вилучили автомобіль. Потім він взнав, що підсудний десь в

Тальнівському районі здійснив наїзд на пішохода і його труп викинув у річку.

Рапортом оперативного чергового Тальнівського РВ УМВС ОСОБА_16 про те, що в р. Гірський Тікич

виявлено труп чоловіка (а. с. 4)

протоколом огляду місця пригоди, фото таблицею до протоколу огляду місця події ( а. с. 5-33), згідно

яких під мостом що на дорозі, яка сполучує села ОСОБА_14 та Попушенці, в річці „Гірський Тікич"

виявлено труп чоловіка, якого в подальшому було впізнано як ОСОБА_6 та до тіла якого

були прив'язані гиря та кусок рейси.

протоколом огляду місця ДТП, план-схемою (а. с. 198-202), згідно яких ОСОБА_5 вказав де він 14

жовтня 2006 року приблизно о 23 год. на 0км+350м а/д Іваньки-Буки, Маньківського району,

Черкаської області, вчинив наїзд автомобілем „ГАЗ-3303", д. н. 1884 РКА на пішохода;

протоколом огляду технічного стану автомобіля ГАЗ-3303, д. н. 1884 РКА, де встановлено, що в нього є

механічні пошкодження (а. с. 203-205)

протоколом відтворення обставин та обстановки події з ОСОБА_5 (а. с. 76-86) згідно яких

ОСОБА_5 вказав місяця та обставини при яких він здійснив наїзд на пішохода а також як, коли і

куди вивіз труп;

висновком експерта №604/664 від 13.11.2006р., (а. с. 90-34) згідно з яким ОСОБА_6 отримав тілесні

ушкодження, від яких настала його смерть;

протоколом огляду речових доказів від 22.01.2007р. та від 31.01.2007р. ( а. с. 166, 206).

та іншими матеріалами справи

з

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд кваліфікує дії підсудного за ч.2 ст. 286 КК України, кваліфікуючого ознакою якого є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, і вважає, що вина підсудного у вчиненому злочині повністю доведена в суді.

Переходячи до обрання міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують його відповідальність - це позитивні характеристики, щире каяття у вчиненому та повне визнання вини, обставини, що обтяжують його відповідальність - це вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння і рахує за необхідне, обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Однак, оскільки ОСОБА_5 має троє неповнолітніх дітей - ОСОБА_17 1992р.н., ОСОБА_18 1994р.н. та ОСОБА_19 1999р.н., по відношенню до яких він не позбавлений батьківських прав, і із яких ОСОБА_19 1999р.н., проживає разом з ОСОБА_5 , згідно ст. 1 п. б Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року його від відбуття покарання слід звільнити, так як він сам цього просив.

Цивільний позов потерпшої ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, на суму 4056, 24 грн. матеріальних збитків слід задоволити повністю, стягнувши їх з Дочірнього підприємства Іваньківський цукровий завод Державного підприємства „Златодар", як власника джерела підвищеної небезпеки, а позов на суму 100000 грн. моральних збитків задоволити частково зменшивши його до 20000грн, які також покласти на Дочірнє підприємства Іваньківський цукровий завод Державного підприємства „Златодар", як власника джерела підвищеної небезпеки, оскільки потерпіла дійсно зазнала моральних страждань в результаті смерті свого чоловіка ОСОБА_6

Судові витрати покласти на підсудного.

Речові докази: гиря, відрізок залізничної рейки, кабель - ЗНИЩИТИ; лобове скло автомобіля ГАЗ, , залишити в його повному розпорядженні ДП „Іваньківський цукровий завод"; газета „факти" та пакет з відеокасетою - залишити даній кримінальній справі.

Керуючись ст. ст. 6, 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді семи років позбавлення волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 1 п. б Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року ОСОБА_5 від відбуття покарання звільнити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 - підписку про не виїзд - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 59, 33 грн. судових витрат за проведення судово-медичної експертизи.

Стягнути з Дочірнього підприємства Іваньківський цукровий завод Державного підприємства „Златодар" на користь ОСОБА_1 4056, 24 грн. матеріальних збитків.

Стягнути з Дочірнього підприємства Іваньківський цукровий завод Державного підприємства „Златодар" на користь ОСОБА_1 20000 грн. моральних збитків.

В решті частині позиву ОСОБА_1 - ВІДМОВИТИ.

Речові докази: гиря, відрізок залізничної рейки, кабель, які знаходяться на збережені в Маньківському РВ УМВС - ЗНИЩИТИ.

Речовий доказ - лобове скло автомобіля ГАЗ, яке знаходиться на збереженні в ДП „Іваньківський цукровий завод", залишити в його повному розпорядженні.

Речові докази - газета „факти", яка знаходиться при кримінальні справі, та пакет з відеокасетою, яка знаходяться на збережені в Маньківському РВ УМВС - залишити даній кримінальній справі.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі 15 діб, з часу його проголошення.