донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.12.2013 р. справа №905/5359/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Склярук С.І.

за участю представників сторін:

від боржника:Мірзоян Л.К. - довір. б/н від 20.04.2012р.

від скаржника: від кредиторів: розпорядник майнаУгланова О.М. - довір. № 09-32/255 від 27.02.2013р. Романова Ю.Г. - довір. б/н від 01.10.2013р. ТОВ «Донбас Профінвест-2012» не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ

на ухвалу господарського суду Донецької області

від31.10.2013р.

у справі№ 905/5359/13 (суддя Гурова А.І.)

за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Донроялтіплюс" м.Донецьк

до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Восход" м.Донецьк

пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 за заявою кредитора ТОВ "Донроялтіплюс" м. Донецьк до ТОВ "Восход" про банкрутство.

В апеляційній скарзі банк просить скасувати ухвалу суду від 31.10.2013р. в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «Донбас профінвест-2012» до боржника у сумі 900 000 000грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити у їх визнанні; також скасувати ухвалу в частині невизнання вимог банку на суму 176 586 294,06грн. та визнати ці вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані наступним. Так, між ТОВ «Донбас профінвест-2012» та ТОВ «Трейд маркет груп» 21.12.2012р. укладено договори купівлі-продажу цінних паперів: № 895-БВ/12 загальною вартістю 34 300 000грн.; № 896-БВ/12 вартістю 55 100 000грн. та № 897-БВ/12 вартістю 55 100 000грн. В забезпечення виконання зобов'язань за цими договорами між ТОВ «Трейд маркет груп» та ТОВ "Восход" укладені договори поруки від 21.12.2012р.: № 895-БВ/П/12; № 896-БВ/П/12 та № 897-БВ/П/12, в пункті 2 яких передбачено, що ТОВ "Восход" відповідає перед кредитором ТОВ - «Донбас профінвест-2012» за виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів №895-БВ/12, №896-БВ/12, № 897-БВ/12 від 21.12.2012р. в тому розмірі, що й ТОВ «Трейд маркет груп».

В підтвердження своїх вимог до боржника ТОВ «Донбас профінвест-2012» надало лише копії цих договорів та акти приймання-передачі до цих договорів.

За таких обставин скаржник вважає, що судом безпідставно були визнані вимоги до боржника, оскільки вказаний кредитор не надав доказів права власності на придбані цінні папери у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Також банк зазначає, що умовами п.3.2.4 кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р., укладеного між АТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ «Восход», встановлено заборону до повного повернення кредитних коштів позичальнику виступати гарантом та/або поручителем без попередньої згоди на це банком. Крім того, банк зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів про стягнення кредитором - ТОВ «Донбас профінвест-2012» з основного боржника - ТОВ «Трейд маркет груп» заборгованості у сумі 900 000 000грн.

Стосовно невизнання кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у сумі 176 586 294,06грн. банк посилається на те, що договори застави майнових прав № 15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р. та № 20-3631/3-2 від 23.11.2011р. не спрямовані на настання фактичних правових наслідків з підстав фактичної неукладеності договору поставки № 12/12/11 від 12.12.2011р., який є предметом застави майнових прав.

Предметом цих договорів застави є право вимоги, яке належить та буде належати ТОВ "Восход" за строковим зобов'язанням по договору поставки № 12/12/11 від 12.12.2011р., який лише формально укладений між ТОВ "Восход" та ТОВ «ТС Обжора» на суму 7 500 000грн.

Але на думку апелянта, вказаний договір поставки не містить істотних умов (найменування, кількість товар, ціна, строки поставки товару), а також на момент звернення банку до суду з заявою сторони по договору поставки не приступили до виконання обов'язків за цим договором. Тому з урахуванням вимог ст.ст. 656, 712 ЦК України, на думку апелянта, договір поставки №12/12/11 від 12.12.2011р. є неукладеним.

Щодо відмови від іпотечного договору № 15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р. За вимогами цього іпотечного договору предметом застави є нежитлова будівля торгівельного супермаркету «Обжора», яка знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Будівельників, 125. Однак, ця ж нежитлова будівля була предметом іпотеки й за іпотечним договором № 20-1337/3-1 від 22.12.2009р. Тобто відбулось помилкове подвоєння предмету іпотеки. Оскільки за вимогами ст. 23 Закону надають права особі на власний розсуд відмовитись від забезпечення, тому банк в поясненнях вих. № 19-2/333 від 30.10.2013р. навів чому саме вартість одного і того ж предмета іпотеки боржника повинно бути включено тільки один раз до загального розміру забезпечених кредиторських вимог, але ці доводи не були прийняті до уваги господарським судом Донецької області при винесенні оскаржуваної ухвали.

Апеляційна скарга ухвалою від 29.11.2013р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Розпорядник майна - арбітражний керуючий Жмайло О.І. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 31.10.2013р. залишити без змін.

Розпорядник майна заперечує проти доводів банку щодо його посилань на неукладеність тим, що нібито ст. 20 Закону не дає можливості в межах справи про банкрутство визнати договір неукладеним. Крім того, вказаний договір не визнаний судом недійсним.

Стосовно відмови банку від забезпечення, то розпорядник майна вважає, що за договорами застави майнових прав № 15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р. та № 20-3631/3-2 від 23.11.2011р., та іпотечного договору № 15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р. банк в односторонньому порядку бажає відмовитись від вказаних правочинів, спрямованих на забезпечення виконання кредитних зобов'язань. А враховуючи вимоги ч. 2 ст. 214 ЦК України, сторони за двостороннім договором можуть відмовитись від договору за взаємною згодою сторін, тобто одностороння згода на відмову від договору у цьому випадку не допускається.

Від ТОВ «Донбас профінвест-2012» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційний суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду від 31.10.2013р. залишити без змін. Кредитор вважає доводи апелянта щодо недоведеності права власності на цінні папери необґрунтованими та надав належним чином засвідчену виписку про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003160 за період з 26.12.2012р. по 08.10.2013р.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали та заслухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів встановила:

Ухвалою від 29.07.2013р. господарський суд Донецької області прийняв до розгляду заяву ТОВ "Донроялтіплюс" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Восход" на підставі ст.ст. 11, 12, 114 Закону.

Ухвалою від 12.08.2013р. суд порушив справу про банкрутство; визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора; ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Жмайла О.І.

За результатами попереднього засідання ухвалою від 31.10.2013р. господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів до боржника та з урахуванням ухвали від 04.11.2013р., зокрема, визнав вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ на суму заборгованості 590 372 950,81грн., як заставного кредитора, та 3 430 525,61грн. пеня - 6 черга; окремо вніс до реєстру вимог кредиторів вимоги банку, як заставного кредитора в сумі 590 372 950,81грн. (а 3 430 525,61 грн. пеня - 6 черга реєстру вимог кредиторів) та відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав"; відмовив ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у визнанні кредиторських вимог в сумі 135 852,06грн.

Також судом визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Донбас профінвест-2012" на суму заборгованості 900 000 000грн. (грошові зобов'язання 4 черги).

Ухвала суду мотивована наступним.

В частині заявлених кредиторських вимог ТОВ "Донбас профінвест-2012" зазначено, що кредитор просить визнати вимоги до боржника на загальну суму 900 000 000грн., які складаються з:

- 129 300 000грн. заборгованості за договором поруки №895-БВ/П/12 віл 21.12.2012р.;

- 385 000 000грн. заборгованості за договором поруки №896-БВ/П/12 віл 21.12.2012р.;

- 385 000 000грн. заборгованості за договором поруки №897-БВ/П/12 віл 21.12.2012р.

Вимоги цього кредитора визнані в повному обсязі розпорядником майна та боржником.

Кредиторські вимоги обґрунтовані наступним:

- заборгованість у сумі 129 300 000грн. виникла на підставі договору поруки №895-БВ/П/12 від 21.12.2012р., укладеного на виконання ТОВ "Трейд маркет групп" перед кредитором зобов'язань по сплаті вартості цінних паперів, отриманих від ТОВ "Донбас профінвест-2012" за договором купівлі-продажу цінних паперів №895-БВ/12 від 21.12.2012р.

- заборгованість у сумі 385 000 000грн. виникла на підставі договору поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.2012р., укладеного на виконання ТОВ "Трейд маркет групп" перед кредитором зобов'язань по сплаті вартості цінних паперів, отриманих від ТОВ "Донбас профінвест-2012" за договором купівлі-продажу цінних паперів №896-БВ/12 від 21.12.2012р.;

- заборгованість у сумі 385 000 000грн. виникла на підставі договору поруки №897-БВ/П/12 від 21.12.2012р., укладеного на виконання ТОВ "Трейд маркет групп" перед кредитором зобов'язань по сплаті вартості цінних паперів, отриманих від ТОВ "Донбас профінвест-2012" за договором купівлі-продажу цінних паперів №897-БВ/12 від 21.12.2012р.

За умовами п. 2 договорів поруки ТОВ "Восход" відповідає перед кредитором ТОВ "Донбас профінвест-2012" за виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів №895-БВ/12 від 21.12.2012р., №896-БВ/12 від 21.12.2012р. та №897-БВ/12 від 21.12.2012р. у тому ж розмірі, що і ТОВ "Трейд маркет групп", включаючи сплату загальної вартості цінних паперів, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, передбачених договорами купівлі-продажу цінних паперів. ТОВ "Трейд маркет групп" зобов'язання за вказаними договорами купівлі-продажу цінних паперів не виконало.

Розглянувши заяву з кредиторськими вимогами, враховуючи вимоги ч.1 ст. 543, ч.1 ст.553, ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, суд встановив, що вимоги до боржника виникли до порушення справи про банкрутство, доказів сплати заборгованості ні основним боржником, ні поручителем суду не надано. Заявником на виконання вимог ухвали суду надано належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу цінних паперів №895-БВ/12 від 21.12.2012р., №896-БВ/12 від 21.12.2012р. та №897-БВ/12 від 21.12.2012р. та актів приймання-передачі до вказаних договорів. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість кредиторських вимог ТОВ "Донбас профінвест-2012" на загальну суму 900 000 000грн., які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у 4 чергу.

Стосовно вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" ухвала мотивована тим, що банк просить суд визнати кредиторські вимоги по цій справі в загальній сумі 593 939 328,48грн. з яких:

- 458 165 699,47грн. - заборгованість за тілом кредиту,

- 113 109 231,48грн. - заборгованість за процентами за користування кредитами,

- 10 500грн. - заборгованість за комісійною винагородою,

- 2 805 357,71грн. - заборгованість за пенею,

- 7 035,40грн. - заборгованість по 3% річних,

- 19 841 504,42грн. - заборгованість за кредитним договором №15-93/19-65/11 від 26.10.2011р., де ТОВ "Восход" виступає майновим поручителем позичальника - ТОВ «ТС Обжора», з яких заборгованість за кредитом, відсотками, 3% річних - 19 080 484,46 грн., пеня - 761019,96 грн.

Вказані вимоги банку розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів внесені окремо в загальному розмірі 565 120 177,22грн., як вимоги забезпечені заставою.

Зазначені вимоги банк обґрунтовує наступним:

1) за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р. (зі змінами та доповненнями) з боржником як позичальником коштів було укладено в забезпечення виконання - договір застави майнових прав №15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р., іпотечний договір №15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р.

На підставі цього договору заявником заявлено вимоги в сумі 12 831 791,60грн. з яких: 11907699,47грн. - кредит; 873013,78грн. - відсотки; 10500,00грн. - комісія; 6947,01грн. - санкції по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України; 88,39грн. - санкції по комісії відповідно до ст.625 ЦК України; 33542,95грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків (п.5.1 договору №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р.).

З таким розрахунком погодився господарський суд, тому вимоги за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р. визнав в заявленому розмірі 12 831 791,60грн. з яких: 12 798 248,65грн. - основна заборгованість та 33542,95грн. пеня;

2) в забезпечення виконання за кредитним договором №20-1327/2-1 від 22.12.2009р. (зі змінами та доповненнями) з боржником як позичальником коштів були укладені - іпотечні договори №20-004/3-1 від 28.01.2010р., №20-0723/3-1 від 12.05.2010р., №20-1330/3-1 від 22.12.2009р., №20-1331/3-1 від 22.12.2009р., №20-1332/3-1 від 22.12.2009р., №20-1333/3-1 від 22.12.2009р., №20-1334/3-1 від 22.12.2009р., №20-1335/3-1 від 22.12.2009р., №20-1336/3-1 від 22.12.2009р., №20-1337/3-1 від 22.12.2009р., №20-1338/3-1 від 22.12.2009р., договір застави майнових прав №20-3631/3-2 від 23.11.2011р.

За цим кредитним договором банком заявлено вимоги в сумі 561 266 032,46грн. з яких: 446 258 000грн. - заборгованість за кредитом; 112 236 217,70грн. - заборгованість за процентами (п.3.2. та п.3.3 договору); 1 991 095,89грн. - пеня за простроченим кредитом (п.5.3 договору); 741 809,96грн. - пеня за простроченими відсотками по строковій заборгованості (п.5.3 договору); 38 908,91грн. - пеня за простроченими відсотками по простроченій заборгованості.

Але господарським судом при власному розрахунку за цим договором заявлених банком сум пені встановлено, що кредитором не було враховано, що в червні 2013р. розмір облікової ставки НБУ змінився та з 10.06.2013р. складав 7% річних, тому вимоги банку за кредитним договором №20-1327/2-1 від 22.12.2009р. визнані частково, а саме: в сумі 561 130 180,40грн., де заборгованість за кредитом становить 446 258 000грн, заборгованість за процентами - 112 236 217,70грн., пеня за простроченим кредитом - 1 886 883,57грн., пеня за простроченими відсотками по строковій заборгованості 712 186,10грн., пеня за простроченими відсотками по простроченій заборгованості - 36 893,03грн. Так, загальна сума основної заборгованості складає 558 494 217,70грн. та пеня у загальній сумі 2 635 962,70грн.

3) за кредитним договором №15-93/19-65/11 від 26.10.2011р., відповідно якого ТОВ "Восход" виступає за договором іпотеки майновим поручителем ТОВ "ТС Обжора".

На підставі даного договору заявником заявлено вимоги станом на 11.08.2013р. в сумі 19 841 504,42грн., з яких: 17 200 000грн. - кредит; 1 721 884,94грн. - відсотки; 145 610,96грн. - санкції по кредиту відповідно до ст.625 ЦК України; 12 988,56грн. - санкції по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України; 698 367,12грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 62652,84грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Перевіривши розрахунок банку за цим кредитним договором, господарський суд Донецької області погодився з ним та визнав заборгованість за цим договором у повному обсязі у сумі 19 841 504,42грн. з яких: 19 080 484,46грн. заборгованість та 761019,96грн. пеня.

Стосовно відмови ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від забезпечення договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р., а саме: від договору застави майнових прав №15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р. та від іпотечного договору №15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р. та частково від забезпечення за кредитним договором №20-1327/2-1 від 22.12.2009р., а саме: від забезпечення договору застави майнових прав №20-3631/3-2 від 23.11.2011р., у зв'язку з чим просить визнати конкурсними вимоги в сумі 176 586 294,06 грн.

З приводу відмови від забезпечення договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р. та частково від забезпечення кредитним договором №20-1327/2-1 від 22.12.2009р., суд зазначив, що забезпечення вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи договорами застави майнових прав №15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р., №20-3631/3-2 від 23.11.2011р., іпотечним договором №15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 15.10.2013р. та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 15.10.2013р. в зазначених реєстрах містяться записи, згідно яких майно боржника перебуває в обтяженні, відповідно до вищевказаних договорів.

Доказів зміни чи розірвання договорів застави майнових прав №15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р., №20-3631/3-2 від 23.11.2011р., іпотечного договору №15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р. сторонами до суду не надано.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд зазначив, що часткова відмова від забезпечення цим Законом не передбачена.

Оскільки вказані договори застави майнових прав №15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р., №20-3631/3-2 від 23.11.2011р., іпотечний договір №15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р. є чинними, відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого та Реєстру обтяжень рухомого майна не вносились, тому суд дійшов до висновку, що вимоги банку у визнаному судом розмірі основної заборгованості 590 372 950,81грн. є забезпеченими заставою і підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів, як заставного кредитора та відомостями про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Також господарський суд зазначив, що грошові вимоги Банку в загальному розмірі 3430525,61грн., які складаються з нарахованої пені, в силу приписів ч. 6 ст.45 Закону підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів шостої черги, оскільки відповідно до вимог ст. 1 цього Закону до складу грошових зобов'язань не зараховуються недоїмка (штраф, пеня) визначена на дату подання заяви до господарського суду. При цьому вказаною нормою не встановлюються винятки щодо залежності походження недоїмки (штраф, пеня) від основного зобов'язання (чи є таке зобов'язання забезпеченим заставою або ні).

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необґрунтованою апеляційну скаргу, але при цьому оскаржувана ухвала підлягає зміні в частині визнання вимог банку у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено господарським судом Донецької області, що грошові вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" ґрунтуються на кредитному договорі про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р. (далі-кредитний договір-1) та кредитному договорі №20-1327/2-1 від 22.12.2009р. (кредитний договір-2).

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав у повному обсязі заборгованість у сумі 12 831 791,60грн. за кредитним договором-1, де сума основного боргу становить 12 798 248,65грн. та пені - 33 542,95грн.

Також апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду щодо неврахування банком при розрахунку пені за кредитним договором-2 обставин того, що у червні 2013р. розмір облікової ставки НБУ змінився та з 10.06.2013р. становив 7% річних, а отже, змінилась сума нарахованої пені за кредитним договором-2. Так, сума основної заборгованості становить 558 494 217,70грн. (446 258 000грн.+ 112 236 217,70грн.) та пені 2 635 962,70грн. (1 886 883,57грн.+712 186,10грн.+36 893,03грн.). Тому господарський суд правильно відмовив ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у визнанні пені у сумі 135 852 грн., як помилково нарахованої за кредитним договором-2.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що за цими кредитними договорами підлягають визнанню основний борг у сумі 571 292 466,35грн., але оскільки вказані вимоги у повному обсязі забезпечені заставою майна боржника, то підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Восход».

Але апеляційний суд вважає, що оскільки боржником не виконане основне зобов'язання за кредитними договорами, тому банк обґрунтовано нарахував пеню, яка у сумі 2 669 505,65грн. підлягає включенню згідно вимог ст. 45 Закону до шостої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ «Восход».

Стосовно нарахованої заборгованості за кредитним договором №15-93/19-65/11 від 26.10.2011р., в забезпечення якого були укладені іпотечний договір № 15-94/19-3107/11 від 26.10.2011р. та договір застави майна № 15-94/19-3106/11 від 26.10.2011р., де ТОВ «Восход» є майновим поручителем в забезпечення кредитного зобов'язання ТОВ «ТС Обжора» перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", то Донецький апеляційний господарський суд не погоджується з висновками господарського суду щодо визнання пені у сумі 761 019,96грн. з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Отже, боржник не є позичальником за кредитними договорами та не отримував від банку грошових коштів, не має зобов'язань по поверненню кредитних коштів, а виступає майновим поручителем позичальника - ТОВ "ТС Обжора", тому відповідає в межах переданого майна банку. Тобто у майнового поручителя, на відміну від позичальника, відсутні грошові зобов'язання перед заставодержателем.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правовідносини між кредитором та боржником у справі про банкрутство засновані виключно на наявності грошового зобов'язання. Якщо зобов'язання майнового поручителя не носить грошовий характер, то нарахована пеня також не може визнаватись як грошове зобов'язання в межах справи про банкрутство (пеня є похідним від основного зобов'язання).

З огляду на це, колегія суддів вважає безпідставне пред'явлення банком пені до майнового поручителя за прострочення погашення кредиту у сумі 761 019,96грн. в межах справи про банкрутство, в якій необхідно відмовити.

Отже, вимоги банку за цими забезпечувальними договорами у сумі 19 080 484,46грн. підлягають внесенню окремо до реєстру вимог, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя.

З цього питання ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011р. визначає забезпеченими кредиторами тих, вимоги яких забезпечені як заставою майна боржника, так і заставою майна майнового поручителя.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо відмови від забезпечення та визнання його конкурсним кредитором за договорами застави майнових прав № 15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р. та іпотечного договору № 15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р. та з цього приводу погоджується з судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч.2 ст. 593 ЦК України у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

За приписами ч. 2, 3 ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Оскільки докази зміни чи розірвання, або відмови в установленому законом порядку від договорів застави майнових прав №15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р., №20-3631/3-2 від 23.11.2011р., іпотечного договору №15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р. в матеріалах справи відсутні, тобто вони є чинними, відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого та Реєстру обтяжень рухомого майна не вносились, тому у господарського суду Донецької області були відсутні законні підстави приймати до уваги заяву банку про відмову у забезпеченні за цими договорами. Крім того, на думку колегії суддів, відмова від забезпечення має бути у тій самій формі, за якою вчинений договір забезпечення. Тобто передбачене ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» право заставного кредитора на відмову від забезпечення повинно бути реалізовано на нормах матеріального права, якими врегульовані правовідносини забезпечення основного зобов'язання. Будь-яких спеціальних норм права, які б відрізнялися від іншого матеріального права, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в цій частині не містить.

Донецький апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання апелянта щодо недоведеності набуття права власності на цінні папери ТОВ «Донбас профінвест-2012», оскільки кредитор надав належним чином засвідчену виписку про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003160 за період з 26.12.2012р. по 08.10.2013р., де станом на 08.10.2013р. обліковуються придбані цінні папери за договорами купівлі-продажу від 21.12.2012р. № 895-БВ/12; № 896-БВ/12 та № 897-БВ/12.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не доведено підстав для скасування ухвали господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі №905/5359/13, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі №905/5359/13 підлягає зміні з вищевказаних підстав.

Керуючись ст.ст. 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 змінити в частині кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

1.Визнати кредиторські вимоги, в тому числі публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк":

- на суму заборгованості 571 292 466,35грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника;

- на суму заборгованості 19 080 484,46грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя;

- на суму пені 2 669 505,65грн., нарахованої боржнику як позичальнику за кредитними договорами.

2. Відмовити публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ у визнанні кредиторських вимог в загальному розмірі 896 872,02грн., а саме:

- 135 852,06грн. сума пені, помилково нарахована боржнику як позичальнику за кредитними договорами;

- 761 019,96грн. сума пені, нарахована та безпідставно заявлена боржнику як майновому поручителю.

3. Затвердити реєстр вимог кредиторів, що складається з вимог, в тому числі:

- публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ щодо пені у розмірі 2 669 505,65грн. (грошові зобов'язання 6 черги).

4. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ як забезпеченого кредитора в загальному розмірі 590 372 950,81 грн., а саме:

- на суму заборгованості 571 292 466,35 грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника;

- на суму заборгованості 19 080 484,46 грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя;

- крім того, відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

В частині кредиторських вимог ТОВ «Донбас профінвест-2012» ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 21 прим.:

1. боржнику, 1. скаржнику

15.кредиторам, 1.розп.майна

1.у справу, 1.ДАГС, 1.ГСДО