справа № 174/666/13-ц
п/с № 2 /174/402/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2013 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської областіу складі:
головуючого судді: Ілюшик І.А.
при секретарі: Заіка А.В.
за участі позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа Публічне акціонерне товариство «Акцент-банк» про розірвання договору, та повернення сплачених грошей в порядку захисту прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
12.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просив розірвати договір поставки товару б/н від 01.02.2013 року укладений між ним та ФОП ОСОБА_3 Стягнути на його користь в солідарному порядку з ФОП ОСОБА_4, та ФОП ОСОБА_3 отриману від нього передоплату в сумі 6932 грн. за товар, меблі шафа «Купе», який йому переданий не був. Стягнути на його користь в солідарному порядку з ФОП ОСОБА_4, та ФОП ОСОБА_3 неустойку у вигляді пені розміром 643 грн. 56 коп. в період з 10.04.2013 року по 12.07.2013 року за невиконання зобов'язання за договором поставки товару б/н від 01.02.2013 року, та за кредитним договором АNEJRG100410192 від 01.02.2013 року.
В обґрунтування позову посилався на те, що він уклав з відповідачем ФОП ОСОБА_3 договір про доставку та передачу йому товару шафи «Купе». 01.02.2013 року позивач уклав з третьою особою кредитний договір № АNEJRG100410192 від 01.02.2013 року за яким третя особа перерахувала 6923,00 грн., ФОП ОСОБА_4 за товар, який ФОП ОСОБА_3 повинен був позивачу передати. Ніяких договір з ФОП ОСОБА_4 позивач не укладав. Відповідачі повинні повернути йому гроші, які він сплатив за товар, який так і не отримав з вини відповідачів. В зв'язку з цим був змушений звернутися з позовом до суду.
В процесі судового розгляду 19.11.2013 року позивач подав заяву в якій просив визнати недійсним договір поставки купівлі-продажу товару б/н від 01.02.2013 року між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 Визнати недійсним усний договір купівлі-продажу товару від 01.02.2013 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 Стягнути на користь позивача з ФОП ОСОБА_4 отриману від нього передоплату в сумі 6923.00 грн. за товар, меблі шафа купе, який йому переданий не був.
В тексті заяви вказав, що в судовому засіданні встановлено, що на договорі купівлі-продажу товару б/н від 01.02.2013 року немає підпису відповідача, ФОП ОСОБА_3, тому вважає, що вказаний договір в судовому порядку має бути визнаний недійсним. Крім того, вказує, що між ним та ФОП ОСОБА_4 був фактично укладений усний договір купівлі-продажу меблі шафа купе, через його представника відповідача ОСОБА_3 в рахунок якого ним було перераховано 01.02.2013 року на користь ФОП ОСОБА_4 через ПАТ «Акцент-банк» 6923 грн. У свою чергу вказаний усний правочин також вважає недійсним. На підставі ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст. 1212 ЦКУ просив позов задовольнити.
Позивач та його представник в судове засідання з'явилися, позов, заяву про зменшення позовних вимог та їх обґрунтування підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
Відповідачі ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 про розгляд справи повідомлені відповідно до положень ч. 5 ст. 74 ЦПКУ за місцезнаходженням, вказаним у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 27.12.2013 року до суду надійшла телефонограма представника ПАТ «Акцент-банк» про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи положення ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В матеріалах справи міститься копія договору б/н від 01.02.2013 року, замовником по якому є ОСОБА_1 Вказаний договір не міститься підпису ОСОБА_3 або його представника, що також вказує в своїй заяві від 19.11.2013 року позивач (а.с. 9, 10, 93).
01.02.2013 року позивач уклав з третьою особою кредитний договір № АNEJRG100410192 від 01.02.2013 року з тексту якого вбачається, що на користь ФОП ОСОБА_4 перераховуються 6923,00 грн. (а.с. 11)
З довідки ПАТ «Акцент-банк», яка надійшла на запит суду за клопотанням позивача, вбачається, що за кредитним договором № АNEJRG100410192 від 01.02.2013 року на користь ФОП ОСОБА_4 перераховано 6223,00 грн., а 739 грн. 29 коп. - на користь страхової компанії (а.с. 70).
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. 119 ЦПК України передбачено форма і зміст позовної заяви особи, яка зокрема, має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. За вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги. При цьому змінювати зазначені у позовній заяві обставини суд не має права.
Положеннями ст. 31 ЦПКУ передбачено, що до початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно положень ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним з правових наслідків порушення зобов'язання відповідно до положень
ст. 611 ЦКУ є розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦКУ договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до положень цивільного законодавства, солідарна відповідальність характеризується тим, що на вимогу кредитора на будь-якого боржника може бути покладена відповідальність в повному обсязі. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених договором або законом, зокрема, ст.ст. 232, 543, 1119, 1190 ЦК України.
Подання позивачем 19.11.2013 року заяви про зменшення позовних вимог суд розцінює, як спробу змінити предмет та підстави позову, що після початку розгляду справи по суті суперечить положенням діючого законодавства. Тому суд розглядає позовні вимоги в первинній редакції від 12.07.2013 року.
Вимога позивача про розірвання договору поставки товару б/н від 01.02.2013 року укладеного між ним та ФОП ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, договір в даному випадку не сторонами не підписаний, тобто не можна вважати, що сторони дійшли згоди з усіх істотних умов договору, не пройшли усіх стадій укладання договору, тому він не є укладеним.
Виходячи з викладеного вище, вимога позивача про стягнення на його користь в солідарному порядку з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 отриманої від нього передоплати в сумі 6932 грн. за товар не ґрунтується на положеннях діючого законодавства або договору.
Крім того, як встановлено в процесі судового розгляду, на користь ФОП ОСОБА_4 за кредитним договором банком перераховано 6223,00 грн., а не 6932 грн. Відомостей про отримання ФОП ОСОБА_3 будь-яких коштів від позивача або через банк матеріали справи не містять.
Виходячи з того, що в задоволенні вказаних вище позовних вимог позивачу відмовлено, суд вважає за необхідне також відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення на його користь в солідарному порядку з відповідачів неустойки у вигляді пені розміром 643 грн. 56 коп. в період з 10.04.2013 року по 12.07.2013 року за невиконання зобов'язання за договором поставки товару б/н від 01.02.2013 року, та за кредитним договором АNEJRG100410192 від 01.02.2013 року, як безпідставної.
Суд вбачає у діях відповідача ФОП ОСОБА_4 ознаки безпідставного збагачення (ст. 1212 ЦКУ), однак вважає за необхідне зазначити, що підставою позову визнаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (ст. 119 ЦПК України), однак позов заявлено з ОСОБА_1 з інших підстав та в порядку захисту прав споживачів.
Виходячи з викладеного вище, оцінивши надані та дослідженні доказі в їх сукупності та взаємозв'язку, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1, а тому в його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 57-66, 209, 212, 214-215, 294 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа Публічне акціонерне товариство «Акцент-банк» про розірвання договору та повернення сплачених грошей в порядку захисту прав
споживачів - відмовити в повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання.
Суддя
Вільногірського міського суду І.А.Ілюшик