Справа №2-4711 п/с 2/174/3/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 р. м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Ілюшик І.А.

при секретарі Заіка А.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Колінько О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

29.01.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила захистити її права спадкодавця та споживача, надати їй і в суд правдиву інформацію про стан грошових вкладів по рахункам № НОМЕР_5, а також НОМЕР_6 і всім іншим вкладам, які належали її покійному батьку ОСОБА_4, починаючи з початкової інформації про всі вклади філіями відповідача, використовуючи, в тому числі, архівні матеріали. Зобов'язати ВАТ «Державний ощадний банк України» сплатити їй усі належні до сплати суми грошей, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_7, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 і всіх інших рахунках, відкритих на ім'я її покійного батька ОСОБА_4 Стягнути на її користь з ВАТ «Державний ощадний банк України» спричинену моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. (а.с. 1-3).

Вказані вимоги обґрунтовує тим, що через півроку після смерті її батька ОСОБА_4, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 вона звернулася до ощадбанку м. Вільногірська з запитом від державного нотаріуса м. Верхньодніпровська про наявність грошових вкладів на ім'я її батька, які він зберігав в ощадбанку м. Вільногірська та пред'явила ощадкнижки батька № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_7 та № НОМЕР_6. В середині липня отримала довідку за № 763/01 від 30.05.2007 року для державного нотаріуса в якій були зазначені три грошові вклади на ім'я її батька, а четвертого вкладу зазначено не було. В зв'язку чим вона звернулась до співробітників відповідача та їй була видана нова довідка в якій було зазначено ще четвертий рахунок НОМЕР_5. В довідку № 763/01 від 04.07.2007 р. для держнотконтори був не внесений рахунок грошового вкладу НОМЕР_6, а замість нього - рахунок НОМЕР_5. Співробітники банку у телефонній розмові пояснили їй, що грошовий вклад на ім'я її батька № НОМЕР_6 був переоформлений ними на № рахунку НОМЕР_5. Довідку від 04.07.2007 року позивач надала державному нотаріусу та отримала додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.08.2007 року. Тому вона стала власником грошових вкладів, що знаходяться у відповідача № НОМЕР_1, 3 НОМЕР_2, № НОМЕР_7 та № НОМЕР_5, які належали її померлому батьку. Але коли вона звернулась в ощадбанк м. Вільногірська, щоб переоформити на її ім'я вклади, які зазначені в свідоцтві про право на спадщину, то грошові вклади по рахункам № НОМЕР_1, 3 НОМЕР_2, № НОМЕР_7 були на її ім'я переоформлені і видані на них ощадкнижки, а грошовий вклад № НОМЕР_5 на суму 5200 грн. співробітники банку відмовились переоформляти, посилаючись на те, що цей грошовий вклад закритий, так як гроші з нього зняті повністю в грудні 2005 року, хоча його було внесено в довідку для нотаріуса. Позивач вказує на те, що це для неї був великий стрес, вона захворіла та довго лікувалася. Листом від 07.11.2007 року № 2828/01 відповідач повідомив її, що ощадкнижка на рахунок № НОМЕР_6 на суму 5200 грн. на ім'я її ОСОБА_4 не дійсна, тому, що вклад по рахунку № НОМЕР_6 оформлений на іншу особу, а довідка № 763/01 від 04.07.2007 р. є підробкою і з приводу цього Ощадбанк буде звертатись до правоохоронних органів. Також вони повідомили, що у її батька не було грошових вкладів в ощадбанку м. Вільногірська, однак позивача в позовній заяві вказує на те, що це не відповідає дійсності і їй відомо, що у батька були грошові вклади. Інформацію по вкладам їй не надали.

Вважає, що відмова відповідача у видачі їй належних за спадщиною грошових вкладів, які знаходяться на банківських рахунках в установі відповідача та відмова у видачі їй належної інформації про стан грошових вкладів порушує її права гарантовані Цивільним кодексом України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про банки і банківську діяльність», завдає матеріальної та моральної шкоди.

04.10.2013 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну і уточнення позовних вимог, зазначивши ціну позову 24 472 грн. і просила стягнути з відповідача спричинену матеріальну шкоду в цій сумі з тих підстав, що два не компенсаційні вклади її батька на один з яких йому була видана про дубльована, а не дійсна ощадкнижка НОМЕР_6 на суму 52000, з 2007 року по 2013 рік уже втратили свою купівельну спроможність на 68 відсотків, тобто зніцінілися в зв'язку з інфляцією і підвищенням цін на товари і підвищенням вартості житла, прожиткового мінімуму громадян. Тому вона змушена підвищити позовні вимоги матеріальної шкоди до зазначеної суми в ціні позову (24472 грн). Тобто від суми двох не компенсаційних вкладів 10400 грн. - 68 відсотків складає 7072 грн. А в сумі з тими коштами по вкладах її батька 10400 грн., які вона не отримала, як спадкоємець і сумою втраченого заробітку 7000 грн. (бо вона була змушена раніше полишити роботу) - це складає 24472 грн. (т. 2 а.с. 178, 179).

08.01.2009 року ОСОБА_1 подала заяву про додаткові позовні вимоги в якій вказала на те, що поки розслідувалась та розглядалась кримінальна справа по факту підробки довідки № 763/01 від 04.07.2007 р. вона відчувала стрес, хвилювання та переживання на протязі тринадцяти місяців і тому вважає, що окрім заявлених раніше матеріальних та моральних втрат вона зазнала додатково моральної шкоди і матеріальних витрат. Тому позивач просить збільшити суму стягнення з відповідача за моральну шкоду до 50 000 грн. і за матеріальні витрати до 20 000 грн. (а.с. 116-119).

21.11 2013 року позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в загальному розмірі 32000 грн. по пролонгованим вкладам НОМЕР_6, НОМЕР_5 з щорічними відсотками (з 15.12.2005 року по 25.12.2013 року), оскільки гроші по вкладам, які належали її батьку, вона вчасно не отримала. Також просить стягнути матеріальна шкоду, яку вона понесла на інші витрати, зокрема, на довіреності, на додаткове лікування, витрати на оформлення та перепис документів по справі, для збору інформації по вкладам її батька. Також просила стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 грн. (т. 2 а.с. 219-224).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені первісні та уточнені позовні вимоги та їх обґрунтування підтримала в повному обсязі. Додатково суду пояснила, що її батько ОСОБА_4 зберігав вклади в ощадбанку, після його смерті вона звернулася до ощадбанку за отриманням довідки для нотаріуса, зокрема щодо вкладу НОМЕР_6. Працівники банку видали довідку в якій не було одного не компенсаційного вкладу на суму 5200 грн. Потім ОСОБА_5 видала їй іншу довідку під тим же номером, однак дата була інша в якій було зазначено вклад НОМЕР_5, вона оформила спадщину. Потім з'ясувала, що вклад НОМЕР_5 давно закритий, а на руках у батька була книжка НОМЕР_6. З цього приводу співробітники банку їй нічого не пояснили, потім вона отримала відповідь ощадбанку про те, що видана ОСОБА_5 довідка підроблена. В зв'язку з цим була розпочата кримінальна справа. ОСОБА_1 пояснила, що її батько закрив некомпенсаційний вклад НОМЕР_8 і переоформив його на НОМЕР_5. Вона стверджує, що їй спричинена відповідачем моральна шкода, оскільки через те, що під час розслідування справи про підробку довідки її постійно викликали до міліції з ініціативи відповідача, її керівництво це сприйняло погано і її звільнили. У неї кардіологічна хвороба, що підтверджується відповідною довідкою. Також позивач зазначила, що на її користь з відповідача має бути стягнуто 5200 грн. з рахунку НОМЕР_6 та 5200 грн. з рахунку НОМЕР_5, оскільки їй відомо, що у батька були гроші і він хотів купити квартиру. Також вона повідомила суду, що у неї з'явилася підозра, що гроші, які знаходились на рахунках і належали її батьку викрали співробітники відповідача.

Представник позивача суду позов підтримала, просила його задовольнити. В судовому засіданні пояснила, що форма Ф-1 містить не підпис ОСОБА_4 Вклад НОМЕР_5 закритий через два тижні після відкриття і в ньому не було зазначено коли прийти за процентами, а в книжці НОМЕР_6, яка була у нього на руках - це зазначено, книжки НОМЕР_5 у нього не було. Стверджує, що в заяві про дострокове закриття рахунку хтось розписався замість ОСОБА_4

В процесі розгляду справи назва відповідача змінилась з ВАТ «Державний ощадний банк України» на ПАТ «Державний ощадний банк України».

В процесі судового розгляду приймали участь кілька представників відповідача, проти задоволення позову заперечували, просили в його задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність вимог позивача. З письмових заперечень відповідача від 25.02.2008 року вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі і вважає, що відсутні законні підстави для їх задоволення (т. 1 а.с. 22-24).

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 по ст. 366 ч. 1 УК України (№ 1-55/08), суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є дочкою та спадкоємицею померлого 13.11.2006 року ОСОБА_4, що підтверджується копіями свідоцтва про народження, свідоцтва про укладення шлюбу, свідоцтва про право на спадщину за законом (т. 1 а.с. 11, 7, 8).

Спадкове майно складається з грошових внесків з нарахованими відсотками, сертифікатів, наступних компенсацій, індексацій, що знаходяться в ощадкасі № 7787/038Ю по рахункам № НОМЕР_1, НОМЕР_9, НОМЕР_7 та № НОМЕР_5, що належали померлому на підставі довідки, наданої філією Жовтоводсько-Пятихатського відділення ВОБ № 7787 ВАТ «Державний Ощадний Банк України» від 04.07.2007 року за № 763/01, що вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину (т. 1 а.с. 11). У вказаному свідоцтві вклад НОМЕР_6 не зазначено.

З копії довідки, виданої державному нотаріусу Верхньодніпровської держнотконтори філією Жовтоводсько-П'ятихатське ВОБ № 7787 ВАТ «Державний ощадний банк України» від 30.05.2007 року за вих. № 763/01 вбачається, що на ім'я ОСОБА_4 є рахунки у ТВБВ №№ 7787/038: №№ НОМЕР_10, НОМЕР_2, НОМЕР_7 (т. 1 а.с. 10, 50). В процесі судового розгляду було встановлено, що вказані рахунки переоформлені на ім'я позивача ОСОБА_1 і за її клопотанням позов в цій частині було залишено без розгляду.

В матеріалах справи є копія ще однієї довідки банку від 04.07.2007 року за № 763/01, яка містить інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_4 є рахунки у ТВБВ № 7787/038: №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_7 та НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 51).

В матеріалах справи містяться копії ощадної книжки по рахунку НОМЕР_12, НОМЕР_5, а також по компенсаційним рахункам №№ НОМЕР_11, НОМЕР_2, НОМЕР_7 коштів (т. 1 а.с. 9, 30-32, а.с. 33-40, 107-113, 152-157, 160, 162, 165-171) та довідки по руху коштів (а.с. 151, 158, 161, 164).

Згідно копій приходного та видаткового ордерів, рахунок НОМЕР_6 належить ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 163).

Згідно листа філії - Жовтоводсько-П'ятихатське ВОБ № 7787 від 07.11.2007 року за вих. № 2828/01 на адресу ОСОБА_1, повідомляється про підробку довідки від 04.07.2007 року № 763/01, а також повідомлено про те, що вклад № НОМЕР_5 в дійсності не існує, а вклад НОМЕР_6 відкрито на іншу особу. В зв'язку з тим, що підроблення документів та їх використання в отриманні грошових вкладів є злочином філія - Жовтоводсько-П'ятихатське відділення № 7787 ВАТ «Державний Ощадний банк України» повідомила, що вимушена звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів (т. 1 а.с. 13, 49).

В матеріалах справи міститься копія заяви філії відповідача про порушення кримінальної справи від 26.11.2007 року за вих. № 2997/01 за фактом підробки документів, а не щодо конкретної особи (т. 1 а.с. 41)

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.02.2008 року вбачається, що 04.02.2008 року на адресу Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області надійшла заява від керуючого філією Жовтоводсько-П'ятихатське відділення «Державного ощадного банку України» Костюк І.А. у відношенні ОСОБА_1, за фактом виготовлення та використання останньою фіктивної довідки № 763/1 від 04.07.2007 р. В порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України відмовлено (т. 1 а.с. 59-61).

19.03.2008 року за вих. № 993/01 філією - Жовтоводсько-П'ятихатське ВОБ № 7787 направлена заява прокурору Верхньодніпровського району про порушення кримінальної справи (т. 1 а.с. 67), однак прокуратурою перевірка законності та обґрунтованості рішення про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.02.2008 року, не проведена (т. 1 а.с. 68).

З копії постанови від 06.05.2008 року прокурора м. Вільногірська вбачається, що порушено кримінальну справу за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів за ст. 366 ч. 1 КК України (т. 1 а.с. 74).

В листі Національного банку України від 15.04.2008 року № 12-311/2717, з урахуванням отриманої від ВАТ «Державний ощадний банк України» інформації вказано, що на ім'я ОСОБА_4 були відкриті рахунки № 23824, НОМЕР_2, НОМЕР_7 та НОМЕР_5. Кошти в сумі 8857,81 руб. внесено вкладником на рахунок № НОМЕР_10. У 2002 році усі вклади філії Ощадбанку № 29990/041 у с. Дмитрівка (в тому числі по рахунках ОСОБА_4) передано у філію № 7787/038 у м. Вільногірськ. Рахунок № НОМЕР_5 відкрито ОСОБА_4 15.12.2005 року на суму 5200,0 грн. у філії № 7787/038 м. Вільногірськ. Рахунок було закрито вкладником 27.12.2005 року, отримавши кошти в сумі 5200, 0 грн. Рахунок НОМЕР_6 належить іншій особі. Видача ощадної книжки по рахунку № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_4 обумовлена помилкою працівників ТВБВ № 2990/041 (т. 1 а.с. 92, 93).

Також листом від 17.07.2009 року за вих. № 25-113/1747-13693 Національний банк України на запит суду щодо перевірки відомостей, викладених у вказаному вище листі, відповів, що ведення НБУ реєстру власників рахунків, що відкриті банками та іншими фінансовими установами, Законом не передбачено, тому НБУ не володіє інформацією про власників та стан рахунків, відкритих у банках (а.с. т. 1 а.с. 140).

Згідно вироку Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02.09.2008 року ОСОБА_10 визнана винною по ст. 366 ч. 1 КК України. З його тексту вбачається, що вона виготовила завідомо неправдивий документ - довідку про наявність рахунків у ОСОБА_4 під № 763/01 від 04.07.2007 року, в яку внесла недостовірні відомості про наявність у ОСОБА_4 рахунка № НОМЕР_5, відкритого в територіально відокремленому без балансовому відділенні № 7787/038 філії Жовтоводсько-П'ятихатського відділення № НОМЕР_4 «Державний ощадний банк України», після чого в цей же день видала вказану довідку, яка є завідомо неправдивим документом, ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 94, 95).

В матеріалах кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 міститься висновок експерта № 44/04-90 від 10.06.2008 року, згідно з яким рукописні записи в приходному ордері від 15.12.2005 року, по рахунку № НОМЕР_5 та у видатковому ордері від 27.12.2005 року, по рахунку № НОМЕР_5 виконані не гр. ОСОБА_4 Підпис від імені ОСОБА_4 в приходному ордері від 15.12.2005 року, по рахунку № НОМЕР_5 виконано не гр. ОСОБА_4 Рукописні записи у видатковому ордері від 27.12.2005 року, по рахунку № НОМЕР_5 виконані не ОСОБА_11 Підпис від імені ОСОБА_4 у видатковому ордері від 27.12.2005 року, по рахунку № НОМЕР_5 виконано не гр. ОСОБА_4 (а.с. 79). Оригінали документів по рахунку НОМЕР_5 містяться в матеріалах кримінальної справи та оглянуті в судовому засіданні (а.с. 69-71). Копія вказаного вище експертного висновку за клопотанням позивача долучена до матеріалів цивільної справи (т. 2 а.с. 243-246).

До справи долучена довідка з медичної установи № 143 від 13.07.2009 року щодо стану здоров'я позивача (т. 1 а.с. 186), копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.07.2008 року (а.с. 187, 188).

Також до справи долучені документи (приходний ордер, листи ощадної книжки, заповідальне розпорядження, видатковий ордер) по рахунку НОМЕР_8 від 04.12.2004 року (а.с. 201-204). Копія виписки із операційного щоденника, щодо вкладів ОСОБА_4 (а.с. 216), копії операційних щоденників № 769 від 04.12.2004 року, № 624 від 15.12.2005 року, № 642 від 27.12.2005 року, щодо вкладів ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 234-236). Договір на строковий пенсійний вклад № НОМЕР_8 в копії (т. 2 а.с. 5,6), копії форми Ф № 13, форми № 1 по вкладу НОМЕР_5, копії приходних та видаткових ордерів та аркушів ощадної книжки по рахунку НОМЕР_5, копії приходних та видаткових ордерів НОМЕР_8 ( т. 2 а.с. 7, 8, 9).

Також в процесі судового розгляду до матеріалів цивільної справи долучені копії документів по іншим вкладам ОСОБА_4, копії договорів, які він укладав з Ощадбанком.

В матеріалах справи також міститься копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.11.2011 року по заяві ОСОБА_1 у відношенні робітників ОАО «Державний ощадний банк України», аналогічної постанови від 20.01.2012 року (т. 2 а.с. 36, 37). З копії листа прокуратури м. Вільногірська від 06.03.2012 року за вих. № 63с/07 вбачається, що постанова від 20.01.2012 року скасована (т. 2 а.с. 46).

Постановою о/у ГСБЕП Вільногірського ГУМВД України в Дніпропетровській області від 15.03.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_1 по відношенню до робітників ОАО «Державний ощадний банк України», яка була скасована постановою прокурора м. Вільногірська від 01.06.2012 року (т. 2 а.с. 54).

Постановою о/у ГСБЕП Вільногірського ГУМВД України в Дніпропетровській області від 15.06.2013 року знову відмовлено в порушенні кримінальної справи (т. 2 а.с. 57).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показала, що ОСОБА_4 мав рахунок у ощадбанку, однак потім його закрив, не пам'ятає коли. Пояснив, що потрібні гроші.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 показала, що працювала в Ощадбанку касиром-контролером, у 2005 році також працювала. Вклад НОМЕР_6 продублювала, тому, що було багато людей і це вийшло помилково, і помилково видали вкладнику ощадну книжку № НОМЕР_6. Як він переоформлював вклад з НОМЕР_8 на НОМЕР_6, вона не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні надавала пояснення щодо підпису на приходному та видатковому ордерах.

Свідок ОСОБА_14 надавала пояснення щодо порядку оформлення документів в Ощадбанку.

Згідно положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, вставнолених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Тобто, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, які і є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Перелік таких способів захисту, наведено в ч. 2 вказаної статті.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» (з подальшими змінами), вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов'язки сторін, суд має виходити як із норм Закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать Закону.

Права споживачів передбачені ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема на відшкодування майнової та матеріальної шкоди, відповідно до закону. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Положеннями ст. 1166 ЦКУ передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи

бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.

Звернувшись до суду з позовною заявою, посилаючись на порушення її прав споживача та спадкоємця, позивач ОСОБА_1 просила надати їй і в суд правдиву інформацію про стан грошових вкладів по рахункам № НОМЕР_5, а також НОМЕР_6 і всім іншим вкладам, які належали її покійному батьку ОСОБА_4, починаючи з початкової інформації про всі вклади філіями відповідача, використовуючи, в тому числі, архівні матеріали. Вказана вимога є неконкретною, крім того, позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки вимога про зобов'язання надати інформацію по стан грошових вкладів не відповідає положенням діючого законодавства і з огляду на положення ст. 16 ЦК України не може бути задоволена. Фактично, враховуючі подальші письмові та усні клопотання позивача - це є вимогою про витребування доказів, а усі заявлені позивачем клопотання судом розглянуті та надані сторонами документи долучені до матеріалів справи.

Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача сплатити їй усі належні до сплати суми грошей, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 і всіх інших рахунках, відкритих на ім'я її покійного батька ОСОБА_4 є неконкретною, оскільки не зазначено, які саме суми мають знаходитися на цих рахунках, на яких конкретно рахунках, хоча судом роз'яснювалось позивачу її право уточнити позовні вимоги в цій частині, однак вона цим правом в процесі судового розгляду не скористалася.

В процесі судового розгляду не знайшло своє підтвердження те, що на рахунках № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 в ПАТ «Державний ощадний банк України» знаходяться грошові кошти, які належали ОСОБА_4 Надані сторонами до суду та долучені до матеріалів справи копії ощадних книжок спадкодавця, приходних та видаткових ордерів по вкладу № НОМЕР_5 не підтверджують те, що на час розгляду справи на вказаному рахунку знаходяться належні спадкодавцю кошти. Твердження позивача про те, що, в приходному та видатковому ордерах розписався не її батько, однак його гроші знаходяться в банку, - суд сприймає критично. Вклад № НОМЕР_6 за даними відповідача належить іншій особі, а крім того, до складу спадщини він не увійшов, оскільки у свідоцтві про право на спадщину його немає.

Твердження позивача в її заяві від 21.11.2013 року і в судових засіданнях про те, що ОСОБА_4 відкрив рахунки НОМЕР_6 і НОМЕР_5 і на кожний з них поклав 5200 грн. (т. 2 а.с. 220 зв.) є припущенням позивача, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сам факт наявність у позивача ощадної книжки на ім'я ОСОБА_4 по вкладу НОМЕР_6 про це не свідчить.

В процесі судового розгляду знайшло своє підтвердження те, що покійний ОСОБА_4 дійсно перебував у договірних правовідносинах з відповідачем, однак твердження позивача про те, що свої гроші він перекладав з одних рахунків на інші із року в рік, тому гроші на вкладах мають бути обов'язково і ОСОБА_4 не міг їх зняти, оскільки мав намір купити позивачу квартиру та збирав на це гроші, суд не може прийняти до уваги, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає посилання позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог. У ст. 119 ЦПК України передбачено форма і зміст позовної заяви особи, яка зокрема, має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. За вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги. При цьому змінювати зазначені у позовній заяві обставини суд не має права.

В даному випадку, в обґрунтування підстав позову позивачем було покладено твердження про те, що гроші по вкладам її батька, які знаходяться на рахунках у банківській установі, банк їй необґрунтовано видати відмовляється, чим порушує її право споживача та спадкоємця.

Однак в процесі розгляду справи позивач повідомила суду, що у неї з'явилася підозра, що гроші, які знаходились на рахунках і належали її батьку викрали співробітники відповідача. Вона неодноразово стверджувала про причетність працівників відповідача до підробки та підміни документів по вкладу НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_4 та по інших вкладах її батька, також про це вона вказувала в своїх письмових клопотаннях до суду від 12.08.2011 року (т. 2 а.с. 25), від 18.04.2012 (т. 2 а.с. 45), 06.07.2013 року (т. 2 а.с. 49), від 06.08.2012 року (т. 2 а.с. 55, 56), від 23.01.2013 року (т. 2 а.с. 78). Однак вказані твердження не узгоджується із підставою позову, заявленого позивачем. Оскільки зміна підстав позову після початку розгляду справи по суті є неприпустимою, згідно положень ст. 31 ЦПК України, тому суд не приймає їх до уваги, ухвалюючи рішення по справі.

В зв'язку з цим суд також не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про відшкодування їй за рахунок відповідача втраченої вигоди в зв'язку з невиплатою їй, як спадкоємцю, вкладів № НОМЕР_6 та № НОМЕР_5 її батька, ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 177).

Виходячи з викладеного вище, суд не бере до уваги показання свідків, враховуючи положення ст.ст. 57, 58, 59 ЦПК України, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування, виходячи з підстав та предмету позову.

Крім того, позивачем заявлялись вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи розмір матеріальної шкоди, позивач вказувала, що вклади НОМЕР_6 та НОМЕР_5 є пролонгованими, її батько їх не забрав, вона їх вчасно не отримала, а тому на них мали нараховуватися відсотки (з 15.12.2005 року по 25.12.2013 року). Також просила стягнути матеріальна шкоду, яку вона понесла на інші витрати, зокрема, на довіреності,на додаткове лікування, витрати на оформлення та перепис документів по справі, для збору інформації по вкладам її батька.

Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди ґрунтуються на невірному тлумаченні положень діючого законодавства, зокрема ст. 1166 ЦК України. Також слід зазначити, що в зв'язку зі смертю спадкодавця припинилися усі його права та обов'язки по банківським вкладам, тому після його смерті будь-які відсотки по його вкладам не мали нараховуватися. З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, зазначених вище, суд не знаходить підстав для задоволення вимог і в частині відшкодування матеріальної шкоди.

При розгляді справи не встановлені обставини (факти) на підтвердження спричинення ОСОБА_1 відповідачем утрат немайнового характеру, які могли бути визнані моральною (немайновою) шкодою. За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 у часті відшкодування моральної (немайнової) шкоди також слід відмовити.

Враховуючі вищевикладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 31, 60, 84, 88, 212-215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Вільногірського міського суду І.А.Ілюшик