2/258/3382/13 258/11768/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2013 р. Кіровський районний суд м. Донецька в складі:
судді Юр’євої Т.І.,
при секретарі Власенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що 29 листопада 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» у особі філії – Пролетарське відділення №5404 м. Донецька, яку згідно з Постановою Правління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» №425 від 22.08.2010 р. реорганізовано шляхом перетворення у територіально відокремлено без балансове відділення № 10004Ї043, та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № Н-А-220315461, ( далі - кредитний договір) відповідно до якого Позичальник отримав кредит у сумі 70000,00 грн. ( сімдесят тисяч грн.) строком на 60 місяців з терміном кінцевого погашення не пізніше 28 листопада 2012 року, за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 17% річних. Способом забезпечення зобов’язання Позичальника слугувала застава згідно договору застави транспортного засобу № Н-А -220315461/1 від 29.11.2007 року.
Банком на виконання п.1.3 Кредитного договору були перераховані кошти на рахунок фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (продавець транспортного засобу), що підтверджується меморіальним ордером № 86506 від 30.11.2007 р. з цілі сплати вартості автомобілю марки ВАЗ 21101 згідно з рахунком-фактурою № 4 від 29.11.2007 року.
Позичальник з 15.12.2008 року не виконував в повному обсязі свої зобов’язання перед банком, а саме: не сплачував суму основного боргу та проценти по договору відповідно графіку погашення.
Банк направив Позичальнику претензію від 20.01.2010 року, щодо сплати заборгованості за кредитним договором. Відповідач для погашення боргу у добровільному порядку не з’явився.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору, ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Своїми діями Позичальник порушує вимоги ст. 526 ЦК України.
Правилами ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за не можливість виконання грошового зобов’язання.
Станом на 25.10.2012 року заборгованість Позичальника складає 76 277,96 грн., в тому числі:
-55660,66 грн. – прострочена заборгованість по основному зобов’язанню за кредитом,
- 2314,00 грн. - непогашений залишок за кредитом,
-18303,30 – пеня з 26.10.2011 року по 25.10.2012 року.
Також банком були понесені витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу від 02.04.2010 р. № 2487 у сумі 1900 грн.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Цією ж статтею передбачено право банку вимагати дострокового погашення кредиту у разі порушення позичальником умов кредитного договору стосовно прострочи повернення чергової частини.
В уточненої позовної заяві від 18 лютого 2013 року банк вказує, що відповідно до п. 3.2.3 Кредитного договору, при виникненні простроченої заборгованості за Кредитом, процентами чи комісійними винагородами, банк вправі здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави транспортного засобу, або скористатись своїм правом договірного списання, визначеного цим договором, тому предмет застави 06.12.2012 року був реалізований з публічних торгів ВДВС Кіровського РУЮ ми. Донецька. Кошти отримані з реалізації заставного майна у розмірі 4101,81 грн. були направлені банку и залучені до погашення по Кредитному договору відповідача.
Станом на 18.02.2013 р. заборгованість Позичальника складає 76260,02 коп. , у тому числі:
-53872,85грн. – прострочена заборгованість по основному зобовязанню за кредитом,
-22387,17 грн. – пеня з 26.10.2011 року по 05.01.2013 року.
Також банком були понесені витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу від 02.04.2010 р. № 2487 у сумі 1900 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача вищевказані суму заборгованості. станом на 18.02.2013 року , а також 1900 грн. витрати на вчинення нотаріального напису.
В судовому засіданні представник банку повністю підтримав уточнену позовну заяву і надав суду пояснення, аналогічні вищевказаному.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, письмово просить розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю, суду показав, що ОСОБА_2 дійсно підписав кредитний договір, гроші були перераховані продавцю транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_1. Також був підписаний договір застави даного транспортного засобу, згідно якого банк (позивач) отримав право вигодонабувача. З рішення Мар’їнського райсуду Донецької області від 21 червня 2012 року вбачається, що вищевказаний автомобіль, яким керував ОСОБА_2, був пошкоджений у ДТП. Суд стягнув з винної особи у ДТП – ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 54829 грн. і у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. Після набуття рішення суду законної сили, ОСОБА_4 склав нотаріальну заяву, та взяв на себе зобов’язання сплатити по кредитному договору № НА 220315461 від 29 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_2 і ВАТ «Державний ощадний банк України» у сумі 54829 грн. до 28 листопада 2012 року. По сплаті в повному обсязі зазначеної суми у строк за кредитним договором автомобіль буде переєстрований на його ім’я. Таким чином, представник відповідача вважає, що саме ОСОБА_4 повинен сплачувати кредит. Про те, що автомобіль був реалізований виконавчою службою Кіровського РУЮ м. Донецька йому нічого не відомо.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Встановлено, що між Позивачем та Відповідачем був укладений кредитний договір від 29 листопада 2007 року № НА-220315461, ( далі - кредитний договір) відповідно до якого Позичальник отримав кредит у сумі 70000,00 грн. ( сімдесят тисяч грн.) строком на 60 місяців з терміном кінцевого погашення не пізніше 28 листопада 2012 року, за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 17% річних. Способом забезпечення зобов’язання Позичальника слугувала застава згідно договору застави транспортного засобу № НА -220315461/1 від 29.11.2007 року.
Банком на виконання п.1.3 Кредитного договору були перераховані кошти на рахунок фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (продавець транспортного засобу), що підтверджується меморіальним ордером № 86506 від 30.11.2007 р. з цілі сплати вартості автомобілю марки ВАЗ 21101 згідно з рахунком-фактурою № 4 від 29.11.2007 року.
Позичальник з 15.12.2008 року не виконував в повному обсязі свої зобов’язання перед банком, а саме: не сплачував суму основного боргу та проценти по договору відповідно графіку погашення.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Станом на 25.10.2012 року заборгованість Позичальника перед банком складала 76 277,96 грн.
Згідно з п. 3.2.3 Кредитного договору, при виникненні простроченої заборгованості за Кредитом, процентами чи комісійними винагородами, банк вправі здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави транспортного засобу.
Відповідно до виконавчого напису, вчиненого нотаріусом, предмет застави 06.12.2012 року був реалізований з публічних торгів ВДВС Кіровського РУЮ м. Донецька. Кошти отримані з реалізації заставного майна у розмірі 4101,81 грн. виконавчою службою були направлені банку и залучені до погашення по Кредитному договору відповідача.
Станом на 18.02.2013 р. заборгованість Позичальника складає 76260,02 коп. , у тому числі:
-53872,85грн. – прострочена заборгованість по основному зобов’язанню за кредитом,
-22387,17 грн. – пеня з 26.10.2011 року по 05.01.2013 року.
Також банком були понесені витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу від 02.04.2010 р. № 2487 у сумі 1900 грн., що підтверджується копією нотаріального напису, та платіжними дорученнями.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
У ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Встановлено, що строк Кредитного договору закінчився, однак Боржник у строки, встановлені кредитним договором, погашення кредиту не здійснив, чим порушує умови договору та вимоги цивільного законодавства.
Оцінюючі зібрані докази, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом, яка склалося станом на 18.02.2013 р. у сумі 76260,02 коп., у тому числі:
-53872,85грн. – прострочена заборгованість по основному зобов’язанню за кредитом,
-22387,17 грн. – пеня з 26.10.2011 року по 05.01.2013 року.
Відповідно до п.7.7 Кредитного договору сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України до 3-х років для всіх грошових зобов’язань Позичальника.
Також банком були понесені витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу від 02.04.2010 р. № 2487 у сумі 1900 грн., ця сума також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, з відповідача на користь позивача належить стягнення судового збору у сумі 781,78 коп., які були сплачені позивачем при поданні позовної заяви.
Оцінюючі заперечення представника відповідача проти позову, суд враховує, що кредитний договір, договір застави транспортного засобу відповідач підписував власноручно, Всі гроші, які були сплачені за вказаним Кредитним договором, а також кошти після реалізації транспортного засобу виконавчою службою Кіровського РУЮ м. Донецька у сумі 4101 грн. зараховані на рахунок у погашення заборгованості за вищевказаними кредитним договором. Ніяких підстав для стягнення заборгованості за Кредитним договором з іншої особи, а не з ОСОБА_2, у суду не має.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 526, 530, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором від 29 листопада 2007 року № НА-220315461 у загальній сумі 76260,02 коп. , у тому числі:
-53872,85грн. – прострочена заборгованість по основному зобовязанню за кредитом,
-22387,17 грн. – пеня з 26.10.2011 року по 05.01.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу від 02.04.2010 р. № 2487 у сумі 1900 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ ««Державний
ощадний банк України» судовий збір у сумі 781,78 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя: