Справа № 258/13474/13-а
Провадження2-а/258/329/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2013 р. м. Донецьк
Кіровський райсуд м. Донецька у складі:
головуючого – судді Юр’євої Т.І.,
при секретарі – Власенко Н.М.
за участю представника позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, 3-я особа: Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, про визнання дій неправомірними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-
ВСТАНОВИВ :
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, про визнання дій неправомірними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Свої позовні вимоги мотивує наступним.
20.11.2013 року представником ОСОБА_2 у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було отримано копію постанови про закінчення виконавчого
№28711870 від 27.12.2011 року, про що свідчить відповідна примітка на вищевказаній копії про дату отримання та відмітка у матеріалах виконавчого провадження. Позивачка являється інвалідом 1 групи і до цього часу не отримувала жодного документу виконавчого провадження а ні особисто, а ні поштою, та взагалі не знала й не мала можливості знати про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
15.09.2011 року позивачкою було подано до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, заяву про прийняття до виконання виконавчого листу по справі №2а-3350/11від 16 травня 2011 року про зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька провести ОСОБА_2 нарахування та виплату з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, 01 січня 2010 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням здійснених виплат щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
15.09.2011 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання вішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було відкрито виконавче провадження №28711870.
27.12.2011 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник позивачки за довіреністю вказує, що позивачка являється інвалідом 1 групи, та згідно довідки МСЕК причина інвалідності це захворювання опорно-рухомого апарату, та при відсутності отримання від відповідача вищевказаній постанови поштою, вона просить суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, просить поновити строк подання позовної заяви.
Представник позивачки також просить визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з виплати їй з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням здійснених виплат, щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Він, діючі на підставі нотаріально посвідченої довіреності, просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.12.2011 року ВП № 28711870, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги і надав суду пояснення, аналогічні вказаним у позові.
Суд вислухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Встановлено, що постановою Кіровського райсуду м. Донецька від 16 травня 2011 року визнана бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька щодо здійснення належних соціальних виплат позивачки незаконною та суд зобов’язав ПФУ в Кіровському районі м. Донецька провести ОСОБА_2 нарахування і виплату з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, 01 січня 2010 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням здійснених виплат щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум.
15.09.2011 року позивачкою було подано до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, заяву про прийняття до виконання виконавчого листу по справі №2а-3350/11від 16 травня 2011 року про зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька провести ОСОБА_2 нарахування та виплату з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, 01 січня 2010 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням здійснених виплат щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
15.09.2011 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання вішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було відкрито виконавче провадження №28711870.
27.12.2011 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак, старшим державним виконавцем не вчинено дій, передбачених законодавством щодо виконання зазначеного рішення. Мотивуючи постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець, вказує, що 14.06.2011 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та деяких інших осіб» застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання цього Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 від 06 липня 2011 року, в якій врегульовані окремі питання стосовно захисту соціальних прав громадян, в тому числі тих осіб, на яких поширюється правовий статус дітей війни та осіб, які постраждали внаслідокЧернобильскої катастрофи, в межах наявного фінансового ресурсу. Крім того, у постанові посилаються на ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до якої, фінансове забезпечення державних соціальних гарантів, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Обов’язковість виконання рішень, ухвал, постанов суду визначена положеннями ст. 124 Конституції України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства Юстиції України.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та цим Законом.
У відповідності до п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру – у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи – підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.
Відповідно до ч.1 ст.27 вищевказаного Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п’яти робочих днів з дня його накладення повторного перевіряє стан виконання рішення.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» , який набрав чинності 22.07.2011 року, внесено зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», у відповідальності до яких нормі і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету пенсійного фонду України.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рп/2011 зазначені норми визнанні такими, що відповідають Конституції України.
На виконання викладених змін, Кабінет Міністрів України виніс постанову №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», на підставі якої здійснюється нарахування підвищень до пенсії.
При цьому, з ч.2 ст.5 КАС України вбачається, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ст. 58 Конституції України проголошено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Доцільно визначити, що зміни до законодавства про нарахування надбавок до пенсії, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набрали чинності з 22.07.2011 року, а період нарахувань, визначених судом встановлений з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року, але не більше ніж на термін дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто до набрання чинності вищевказаних змін.
Таким чином, застосування вищевикладених змін в даних правовідносинах є неправомірним, а постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-3350 в зв’язку з повним фактичним не виконанням є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки фактично постанова Кіровського районного суду міста Донецька від 16 травня 2011 року не виконана, нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за вказаний період не здійснено, що суперечить вимогам п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Як вбачається із рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року в справі “Кечко проти України” суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Оцінюючі стан здоров’я позивачки ( інвалідність 1-ї групи), а також відсутність даних щодо своєчасного направлення відповідачем постанови про закриття виконавчого провадження, яка оскаржується, на адресу позивачки, та наявність даних, що вказана постанова була видана відповідачем представнику позивачки тільки 20.11.2013 року, суд вважає визнати поважною причину пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду, та поновити строк подання позовної заяви.
Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 58,124 Конституції України, ст. ст. 2,5, 49,51 закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 159- 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, 3-я особа: Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження задовольнити.
Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за рішенням Кіровського райсуду м. Донецька від16 травня 2011 року.
Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.12.2011 року (ВП № 28711870), винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її оголошення.
Суддя: