2/258/3750/13 258/13296/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2013 р. Кіровський райсуд м. Донецька в складі:
судді Юр’євої Т.І.,
при секретарі Власенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького міського центру зайнятості по Кіровському району м. Донецька про визнання недійсним трудового договору, та зняття його з реєстрації, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що він працює фізичною особою – підприємцем, зареєстрований в ЄДРПОУ з 31.01.1997 року за № 2 266 175 0000 071113. Його діяльність пов’язана з роздрібною торгівлею автозапчастинами. В 2001 році до нього звернувся ОСОБА_2 з проханням прийняти його на роботу продавцем і заключити з ним трудовий договір. 8 листопада 2001 року він и ОСОБА_2 уклали Трудовий договір між фізичною особою – підприємцем і робітником, згідно якого ОСОБА_2 був прийнятий на роботу у якості продавця строком на 4 роки. Даний договір був зареєстрований 14 листопада 2001 року в Донецькому міському центрі зайнятості по Кіровському району м. Донецька за №933.
Однак, ОСОБА_2 до роботи не приступив, ні одного дня у нього не працював. З 2001 року він з ОСОБА_2 ні одного разу не зустрічався, не бачив його. Він забув про укладений Трудовий договір.
В наступний час він важко хворіє, що підтверджується випискою з історії хвороби № 15946, він переніс операцію на серце. Він вимушений закрити свою приватну підприємницьку діяльність.
Однак він узнав, що не може закрити свою діяльність, оскільки є зареєстрований Трудовий договір з ОСОБА_3 Він почав його розшукувати і вияснив, що ОСОБА_2 26.02.2005 року помер.
Згідно п.10 вищевказаного Трудового договору, спори про визнання трудового договору недійсним, вирішуються судом на підставі того, що договір був укладений без наміру виконувати трудові обов’язки, передбачені договором.
Позивач просить визнати вищевказаний Трудовий договір недійсним, оскільки він був укладений з боку ОСОБА_2 без наміру створити права та виконувати обов’язки, а також зняти з реєстрації в Донецькому центрі зайнятості по Кіровському району м. Донецька вищевказаний Трудовий договір.
В судовому засіданні Позивач підтримав свій позов повністю, надав суду пояснення, аналогічні вищевказаному.
Представник Донецького міського центру зайнятості по Кіровському району в судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що Позивач працює фізичною особою – підприємцем, зареєстрований в ЄДРПОУ з 31.01.1997 року за № 2 266 175 0000 071113. Його діяльність пов’язана з роздрібною торгівлею автозапчастинами.
8 листопада 2001 року Позивач, як фізична особа - підприємець и ОСОБА_2 підписали Трудовий договір, згідно якого ОСОБА_2 був прийнятий на роботу у якості продавця строком на 4 роки. Даний договір був зареєстрований 14 листопада 2001 року в Донецькому міському центрі зайнятості по Кіровському району м. Донецька за №933.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 ніяких документів при прийомі на роботу не надав, до роботи не приступив, ні одного дня у Позивача не працював.
Обставини, що ОСОБА_2 не приступив до роботи за вищевказаним договором підтверджується: графіком виходів на роботу за листопад 2001 року, де відсутні дані про виходи на роботу ОСОБА_2, поясненнями свідка ОСОБА_4, яка підтвердила в судовому засіданні данні, що ОСОБА_2 ні одного дня не працював у позивача, відсутність оплати податків за ОСОБА_2, що підтверджується довідкою ДПІ Кіровського району м. Донецька.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 26.02.2005 року помер, про що зроблений відповідний актовий запис за № 465 від 28.02.2005 року по Кіровському РАЦСу м. Донецька.
Згідно п.10 вищевказаного Трудового договору, спори про визнання трудового договору недійсним, вирішуються судом на підставі того, що договір, наприклад, був укладений без наміру виконувати трудові обов’язки, передбачені договором.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України, укладення трудових договорів фізичними особами, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичною особи, з працівниками передбачене ст. 3 Закону України «Про підприємництво» Право цих фізичних осіб брати працівників на роботу, укладати з ними трудові договори не обмежено. На таких працівників поширюється законодавство України про працю.
Відповідно до ст. 3 КЗпП трудові відносини працівників регулює законодавство про працю, яке не передбачає можливості визнання трудового договору недійсним.
Як роз’яснив Пленум Верховного суду України у п. 29 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.1992 року №9, у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу трудовий договір може бути припинено на підставі ст. 7 КЗпП України.
Відповідно до ст.7 КЗпП України встановлені особливості регулювання праці осіб деяких категорій осіб.
Встановлено, що при укладенні вищевказаного Трудового договору сторони не мали наміру виконувати умови цього договору. Працівник ОСОБА_2 не надав належні документи для укладення договору, після його підписання і реєстрації не прибув і не приступив до виконування трудових обов’язків по Трудовому договору. Тому, суд вважає є підстави для припинення трудового договору з моменту його укладення.
Оцінюючі зібрані докази, суд вважає припинити Трудовий договір, укладений 8 листопада 2001 року між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 и працівником ОСОБА_2, з моменту його укладення, а також зняти даний Трудовий договір з реєстрації в Донецькому центрі зайнятості по Кіровському району м. Донецька.
На підстві вищевказаного і керуючись ст.ст. 3, 7, 21, 22, 24, 24-1 КЗпП України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Донецького міського центру зайнятості по Кіровському району м. Донецька про визнання недійсним трудового договору, та зняття його з реєстрації задовольнити частково.
Припинити Трудовий договір, укладений 8 листопада 2001 року між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 і працівником ОСОБА_2, з моменту його укладення.
Зняти з реєстрації Трудовий договір, укладений 8 листопада 2001 року між працівником ОСОБА_2 і фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований 14 листопада 2001 року в Донецькому міському центрі зайнятості по Кіровському району м. Донецька за №933.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя: