Справа № 107/6147/13-ц
Провадження № 2/107/1859/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2013 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Захарової К.П.
при секретарі – Дробот К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору між сторонами – ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частку квартири за правом спадкування за заповітом, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Керченської міської ради, треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору між сторонами: Реєстраційна служба Керченського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання права власності за правом спадкування за законом
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Керченського міського суду із позовом до Керченської міської ради про визнання права власності на ? частку квартири. У подальшому змінивши позовні вимоги позивач зазначила відповідачем ОСОБА_2, третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору між сторонами – ОСОБА_3, залишивши зміст позовних вимог без змін. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.04.2004 року померла ОСОБА_4, за життя якою було складено заповіт на ім'я позивача на квартиру АДРЕСА_1. Також позивач зазначає, що вона протягом строку, передбаченого законом, звернулася до Першої Керченської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Окрім спадкодавця за заповітом – позивача, спадкодавцем, що мав обов’язкову частку у спадщині, був чоловік померлої – ОСОБА_5, який за життя спадщину прийняв, та помер 12.06.2004 року. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв його син – ОСОБА_2. Окрім того позивач зазначає, перешкодою для отримання нею свідоцтва про право на спадщину за законом послужила відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Звертаючи увагу на те, що вона не може підтвердити своє право власності на спірну квартиру, Кримське Республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» відмовило їй у видачі дублікату свідоцтва про право власності на житло. З наведених підстав позивач просила суд, постановити рішення, яким визнати за нею право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1. 19 листопада 2013 року представником відповідача за основним позовом, який діяв на підставі довіреності, була подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_1, Керченської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору між сторонами: Реєстраційна служба Керченського міського управління юстиції АРК та ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що батько позивача за зустрічним позовом, маючі, як непрацездатний чоловік право на обов’язкову частку у спадщині після смерті дружини ОСОБА_4, у встановлений законом строк прийняв її, але не встиг оформити спадкові права, оскільки помер 12.06.2004 року. Позивач за зустрічним позовом спадщину після смерті батька прийняв, отримавши свідоцтва про право на спадщину. Проте він позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину на ? частку квартири АДРЕСА_1, оскільки в нього відсутні правовстановлюючі документи на неї. З наведеного просив суд постановити рішення, яким визнати за ним право на ? частку квартири АДРЕСА_1.
Представник позивача за основним позовом у судовому засіданні основний позов підтримала у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову не заперечувала, про що надала суду письмову заяву.
Представник відповідача у судовому засіданні зустрічний позов підтримав у повному обсязі, проти задоволення основного позову не заперечував, про що надав суду письмову заяву.
Відповідач – Керченська міська рада будучі належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду справи свого представника для участі у судовому засіданні не направила, причин неявки не повідомила.
Треті особи: Реєстраційна служба Керченського міського управління юстиції та ОСОБА_3, будучі належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи не з’явилися причин неявки не повідомили.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так матеріалами справи підтверджено, що 22.04.2004 року померла ОСОБА_4, яка за життя на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого 01.04. 1994 року виданим бюро приватизації заводу «Залів» володіла квартирою № 59 по вул. Ульянових 1-б у м. Керчі загальною площею 31, 2 м2 (а.с. 110).
За життя ОСОБА_4 було складено заповіт на ім'я ОСОБА_1, у якому вона завідала їй вказану квартиру (а.с. 16).
У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до Першої Керченської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 34).
Однак, постановою державного нотаріуса ОСОБА_6 від 09.08.2013 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено з посиланням на вимоги п. 4..15 Порядку вчинення нотаріальних дії нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 282/20595, яким встановлено, що: «Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.» (а.с. 82).
З відповіді начальника Управління житлово-комунального господарства вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі дублікату свідоцтва про право власності на житло з тих підстав, що вона не є власником майна (а.с. 04).
З довідки Кримського Республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 27.03.2013 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4, на підтвердження цього у матеріалах інвентарної справи наявне свідоцтво про право власності (а.с.08).
Також суд зазначає, що про втрату свідоцтва про право власності на житло, ОСОБА_1 було надано оголошення у газеті (а.с. 06).
Вирішуючи спір між сторонами суд керується вимогами ст. 392 ЦК України, якою встановлено, що: «Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.».
За таких обставин, ураховуючи визнання позову представником відповідача за основним позовом та керуючись вимогами ч. 5 ст.. 1268 ЦК України, яка передбачає, що «Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.» приймаючи до уваги, що позивач позбавлений у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за основним позовом про визнання права власності ? частку квартири АДРЕСА_2 обґрунтовані та основані на законі, через що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оцінюючи доводи зустрічного позову суд приходить до наступних висновків.
Так матеріалами справи встановлено, що 12.06.2004 року помер ОСОБА_5 (а.с. 56), який за життя перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.135).
З пенсійного посвідчення ОСОБА_5 вбачається, що він з 22.06.1992 року отримував пенсію по старості (а.с.136), отже на час смерті своєї дружини у 2004 році був непрацездатним.
Відповідно до вимог ст.. 1241 ЦК України, передбачено, що : «Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка.)»
Отже померлий ОСОБА_5 мав право на обов’язкову частку у спадщині після смерті дружини ОСОБА_4
З матеріалів спадкової справи, заведеної Чаплинською нотаріальною конторою Херсонської області після смерті ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_2, як спадкоємцем першої черги за законом, були отримані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_5 (а.с. 64-66).
З копії спадкової справи, заведеної Першою Керченською нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_5 звернувся із заявою після смерті дружини 06.05.2004 року, а помер 12 червня 2004 року до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 15).
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом, що він є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_5 та має право на отримання ? частки квартири АДРЕСА_2, яка була успадкована померлим від дружини ОСОБА_4
Однак, приймаючі до уваги той факт, що позивач за зустрічним позовом не має у своєму розпорядженні оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, він так, як і позивач за основним позовом позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у позасудовому порядку.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, яка передбачає, що стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею судові витрати, підтверджені документально.
Керуючись ст. 3, 4,8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору між сторонами – ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частку квартири за правом спадкування за заповітом – задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_3, загальною площею – 31,2 метрів квадратних у м. Керчі за правом спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 22 квітня 2004 року.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Керченської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору між сторонами: Реєстраційна служба Керченського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання права власності за правом спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_3, загальною площею – 31,2 метрів квадратних у м. Керчі за правом спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 12 червня 2004 року.
Повернути з державного бюджету України (рахунок № 31210206700019, код отримувача – 37978388, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України в АРК в м. Сімферополь, МФО 824026, призначення платежу судовий збір у Керченський міський суд) на користь ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, надмірно сплачений судовий збір у сумі 560 (п’ятсот шістдесят) грн. сплачений за квитанцією № 046R030050 від 27.06.2013 року.
Повернути з державного бюджету України рахунок № 31210206700019, код отримувача – 37978388, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України в АРК в м. Сімферополь, МФО 824026, призначення платежу судовий збір у Керченський міський суд) на користь ОСОБА_5, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, надмірно сплачений судовий збір у сумі 560 (п’ятсот шістдесят) грн. сплачений за квитанцією № 22557.494.1 від 19.11.2013 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим у десятиденний строк з дня його проголошення через Керченський міський суд АР Крим.
Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складений 27 грудня 2013 року
Суддя /підпис/ ОСОБА_7