Справа № 427/8512/13-ц
Провадження № 2/427/2844/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.11.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кирильчука О.І.
при секретарі судового засідання В’юненко А.І.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Комсомольська" про стягнення моральної шкоди внаслідок загибелі чоловіка та батька на виробництві,
встановив:
10.10.2013 року позивачка звернулась із позовною заявою про стягнення моральної шкоди внаслідок загибелі чоловіка та батька на виробництві. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що її чоловік, ОСОБА_4, був прийнятий на ГОАО «шахта «Комсомольська» ДП ГКХ «Антрацит» у якості ГРОЗ 5-го розряду. 15.04.2002 р. з ним стався нещасний випадок на виробництві, у зв’язку з чим він отримав тілесні ушкодження, несумісні з життям. На момент смерті ОСОБА_4 на його утриманні знаходились неповнолітній син, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дружина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка знаходилась у відпустці по догляду за дитиною. У 2004 р. позивачка уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_3. Неповнолітній син залишився на утриманні матері, яка має другу групу інвалідності по загальному захворюванню. Коли стався нещасний випадок на виробництві з чоловіком позивачки, життя для неї втратило весь сенс. Через утрату дорогої людини, позивачка змушена систематично лікуватися в лікарнях, більшість за свій рахунок. Позивачка стала нервовою та дратівливою людиною, не можу в повній мірі займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль. Син позивачки, ОСОБА_5 зростає без батька, після смерті якого душевний стан дитини змінився. Він постійно чекав повернення батька, плакав та сумував за ним. Дитину часто ображають однолітки з приводу того, що він зростає без батька. Позивачка вважає, що їй та сину було заподіяно моральну шкоду, оскільки, у зв’язку з втратою рідної людини, їх життя змінилось з матеріального та морального боку. У зв’язку з чим ОСОБА_3 просить стягнути з відповідача на їх користь моральну шкоду, завдану їй внаслідок загибелі чоловіка на виробництві у розмірі 50 000 грн. та морально шкоду, завдану дитині внаслідок загибелі батька у розмірі 50 000 грн., що в сумі складає 100 000 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що ОСОБА_4 в письмовому вигляді був попереджений про небезпечні для життя та здоров’я умови праці, але 15.02.2002 року, після виконання робіт, грубо порушуючи правила безпеки, з метою пересування став використовувати працюючий конвеєр, який не є транспортним засобом та не призначений для перевезення людей, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження, несумісні з життям. У представника відповідача викликає сумнів факт морального страждання позивачки, оскільки вона на момент загибелі чоловіка знаходилась з ним у стадії розірвання шлюбу, а через два роки після його смерті вдруге вступила в офіційний шлюб та вела нормальний спосіб життя. Крім того, позивачка, до повторного заміжжя, не зверталась до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди та під час звернення до суду мала сім’ю та не була самотньою. Також представник відповідача вважає, що позивач пропустив строки позовної давності, передбачений трудовим законодавством України.
Вислухавши доводи представника позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, працював на ГОАО «Шахта «Комсомольська» ДП ГКХ «Антрацит» у період з 11.02.2002 р. по 16.04.2002 р. горно робочим очисного забою, робота припинена у зв’язку зі смертю, що підтверджується копією трудової книжки серії АА №252205, виданої 15.04.1996 р.
Згідно довідки про проходження навчання горноробочим очисного забою дільниці №2 шахти «Комсомольська» ОСОБА_4, табельний №425 за період роботи на шахті «Комсомольська» з 11.02.2002 р. по 16.04.2002 р. підтверджує, що ОСОБА_4 пройшов навчання з охорони праці: ввідний інструктаж при учбовому пункті шахти 11-13.02.2002 р. та первинний інструктаж на робочому місці горно робочого очисного забою дільниці №2 14.02.2002 р.
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер 16.04.2002 р. у віці 24 років, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Антрацитівського міського управління юстиції Луганської обл. зроблено відповідний актовий запис №351.
Згідно акту спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 15.04.2002 року о 02 годині 30 хвилин у ВАТ «Шахта «Комсомольська» ДХК «Антрацит» від 29.04.2002 р., причинами нещасного випадку є: використання горно робочим для механізованого пересування по лаві скребкового конвеєру СП-87ПМ, не призначеного для цих цілей, що призвело до порушення умов параграфа 36 «Інструкції з охорони праці для ГРОЗ»; низька продуктивність дисципліни серед робочих та ІТР дільниці №2, що призвело до порушення вимог ст.ст. 17,18 ЗУ «Про охорону праці».
Актом №20 про нещасний випадок на виробництві від 29.04.2002 року встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала через експлуатацію скребкового конвеєра СП-87ПМ, внаслідок чого постраждалий отримав перелом шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.
Згідно свідоцтво про одруження, шлюб між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_6, РФ зареєстрований 08.08.1997 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Антрацитівського міськвиконкому у Луганській обл., актовий запис №204. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка – Тарасов, дружини – ОСОБА_4.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 народився 27.08.1998 року в м. Антрацит Луганської обл, у графі батько записаний – ОСОБА_4, у графі мати записана – ОСОБА_6, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Антрацитівського міськвиконкому у Луганській обл. зроблено відповідний актовий запис № 302.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, шлюб між ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстровано 14.02.2004 року відділом ЗАЦС адміністрації м. Гуково Ростовської обл., актовий запис №25. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_8, дружини – ОСОБА_8.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовуються незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, якщо шкода завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю, що передбачено ч. 2 ст.1168 ЦК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої смертю.
Оскільки смерть ОСОБА_4 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода його рідним має бути відшкодована незалежно від вини відповідача. Також суд не приймає заперечення відповідача з приводу пропуску позивачем тримісячного строку позовної давності, передбаченого ст.233 КЗпП України, оскільки між сторонами відсутній трудовий спір, а вимоги заявлені з приводу відшкодування шкоди, завданої смертю. Разом з тим, позивачем та його представником не надано суду доказів на підтвердження глибини душевних страждань та не обгрунтовано розмір заподіяної дружині та сину моральної шкоди в сумі 50000 грн. кожному. Враховуючи той факт, що позивач звернулась із позовом про відшкодування моральної шкоди через 11 років після загибелі чоловіка, а також перебування її в другому шлюбі та проживання сина ОСОБА_5 з відчимом понад 9 років, відповідно до вимог розумності та справедливості суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди внаслідок загибелі чоловіка на виробництві у розмірі 1500 грн. та моральну шкоду, завдану дитині внаслідок загибелі батька у розмірі 1500 грн., а всього на користь позивача підлягає стягненню 3000 грн.
Оскільки відокремлений підрозділ "Шахта "Комсомольська" не має статусу юридичної особи, моральну шкоду відповідачу має бути відшкодовано за рахунок Державного підприємства "Антрацит".
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору, тому він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі ст. 23, 268, 1167, 1168 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 -215, ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Комсомольська" про стягнення моральної шкоди внаслідок загибелі чоловіка та батька на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Антрацит", код 32226065, на користь ОСОБА_3 грошову суму на відшкодування моральної шкоди внаслідок загибелі чоловіка та батька на виробництві у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з Державного підприємства "Антрацит", код 32226065, на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області, протягом десяти днів з дня його проголошення через Свердловський міський суд Луганської області.
Суддя О.І.Кирильчук