Справа № 427/8738/13-ц
Провадження № 2/427/2908/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кирильчука О.І.
при секретарі судового засідання Поляковій І.М.
за участі позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначив, що за час перебування у шлюбі з відповідачем ними було придбане рухоме майно на загальну суму 40650 гривень, а також зроблений ремонт у квартирі та придбані будівельні матеріали на загальну суму 24000 гривень. Оскільки на час звернення до суду сторони разом не проживають і не досягли угоди про поділ спільного майна, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача 18000 гривень за холодильник, газову плиту, морозильну камеру, програвач, фотоапарат та пральну машину, 12000 грн. витрачених на ремонт та купівлю будівельних матеріалів та 320 грн. судового збору, залишивши відповідачу металопластикові вікна, мікрохвильову піч, домашній кінотеатр, м'які меблі, люстри, електроопалення, вхідні двері, утюг, міжкімнатні двері на загальну суму 22650 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Відповідач проти позову заперечувала, оскільки не має коштів для оплати спільно придбаного майна і бажає, щоб позивачу були виділено майно в натурі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії 1-НО №252650 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 одружились 18.10.2004 року. Прізвище дружини після одруження – ОСОБА_1.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Сторони визнають ті обставини, що за час перебування у шлюбі ними було придбано: металопластикові вікна на суму 6150 грн.. холодильник LG вартістю 3000 грн., газова плита VIKO вартістю 2899 грн., морозильна камера вартістю 3500 грн., мікрохвильова піч LG вартістю 592 грн., DVD програвач вартістю 1000 грн., домашній кінотеатр ODEON вартістю 2000 грн., мякі меблі "Дракон" вартістю 2200 грн., люстри у кількості 3 шт. вартістю 600 грн., вхідні двері вартістю 1000 грн.,електроопалення вартістю 2000 грн., фотоапарат та утюг на суму 1747,50 грн., пральну машину "Indesit" вартістю 4600 грн., міжкімнатні двері на суму 7200 грн., а також був здійснений ремонт у квартирі на суму 9000 грн. Придбання майна підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, довідками та актами виконаних робіт.
В судовому засіданні не знайшов підтвердження факт витрати коштів на суму 15000 грн. для придбання будівельних матеріалів, що є різницею між заявленою позивачем сумою 24000 грн. та 9000 грн. згідно наданих актів здавання-приймання виконаних робіт з ремонту за січень і квітень 2013 року.
Відповідно до ст.ст.60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними. Відповідно до ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення 18000 грн. як вартості його частки у спільно придбаному майні, що не передбачено нормами сімейного та цивільного законодавства, оскільки в такому разі фактично не відбувається поділ майна і воно має залишитись в повному обсязі у власності відповідача. Відповідно до ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Частиною 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.Таких обставин суду не наведено, зазначеного способу захисту цивільного права як стягнення повної вартості його частки на користь одного з подружжя законом не передбачено, тому в цій частині позову слід відмовити.
За відсутності фактичного поділу майна не підлягають задоволенню вимоги про залишення відповідачу металопластикових вікон, мікрохвильової пічі, домашнього кінотеатру, м'яких меблів, люстри, електроопалення, вхідних дверей, утюга, міжкімнатних дверей.
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Згідно ч.1 ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Витрачені на ремонт грошові кошти не можуть вважатися майном, набутим за час шлюбу, яке може бути поділене, а тому сума в 9000 грн. поділу також не підлягає.
Оскільки суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі ст.ст. 61, 71 СК України, ст. 16, 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області.
Суддя О.І.Кирильчук