Справа № 427/7344/13-ц
Провадження № 2-о/427/392/13
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
05.09.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Кирильчука О. І. , розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – КП "Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -
встановив:
05.09.2013 року заявник ОСОБА_1 звернувся із заявою, якою просив встановити розмір загальної та житлової площі будинку № 96 по вул. Фрунзе у м. Свердловську Луганської області, та приналежність до нього господарських будівель і споруд.
Зі змісту заявлених вимог вбачається, що заявник просить встановити в судовому порядку площу житлового будинку та належність до нього самочинно збудованих споруд, при цьому зазначає, що загальна площа всього будинку № 96 по вул. Фрунзе збільшилась на 12,1 кв.м. внаслідок будівництва без належного дозволу.
Суд зазначає, що вимога "встановити факти дійсних розмірів ... площ" не відповідає юрисдикційній діяльності суду, оскільки відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Встановлення загальної та житлової площі будинку не належить до компетенції суду. Тим більше, заявник зазначає, що загальна площа його будинку становить 69,3 кв.м, а житлова площа 32,9 кв.м., що підтверджується доданою до заяви копією технічного паспорту від 06.06.2013 року, виготовленого КП "Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації". Обгрунтування, як від "розміру площі" залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав заявника, в матеріалах справи відсутнє.
"Словник української мови"(в 11 томах.-Том 6, 1975.-Стор. 593) визначає площу як розмір чого-небудь, виражений у квадратних одиницях, тому вимога встановити "розмір... площі" є тавтологією і може розумітись як "розмір...розміру".
Відповідно до ст.376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Із доданих до заяви матеріалів вбачається, що житловий будинок був придбаний 14.08.1975 року, а господарські будівлі і споруди про встановлення факту приналежності яких до будинку ставиться вимога, збудовані у 1976, 1979, 1987, 1989 роках, тобто вже після укладення договру купівлі-продажу і є самочинно збудованими об'єктами.
Оскільки метою встановлення фактів зазначається подальше розпорядження будинком шляхом укладення договору дарування, суд вважає, що заявник не може підтвердити своє право власності на нерухоме майно. Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.
За змістом ч. 4 ст.256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
На думку суду заява не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право власності на житловий будинок і самочинно збудовані споруди, а тому заявлені вимоги повинні розглядатися у позовному провадженні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 4 ст. 256, ст. ст. 208-210 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – КП "Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.І.Кирильчук