ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

25.12.2006                                                             Справа  № 2/51

За позовом  ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”,   м. Ужгород-Оноківці

до відповідача  Житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3,             м. Мукачево

про стягнення суми 732469,24 грн.

Суддя   І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: Гусак С.М. –юрисконсульт 1 категорії,  довіреність № 3863

від 25.09.06; Беран М.М. –юрисконсульт, довіреність  № 3861 від  25.09.06

від відповідача:   не з’явився

          У судовому засіданні 21.09.06 за участю представників: від позивача –Гусак С.М., юрисконсульт 1 категорії, довіреність № 3863 від 25.09.06;               Беран М.М., юрисконсульт, довіреність № 3861 від 25.09.06: від відповідача –Шовкович В.Ф., довіреність № 19 від 11.01.06,

           оголошувалась перерва до 25.12.06   11  годин.

          Після оголошеної перерви представник  відповідача у судове засідання 25.12.06  не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород - Оноківці звернулось з позовом до  житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3,  м. Мукачево про  стягнення 732469,24 грн.  боргу за  спожиту електроенергію.  

   Позов мотивував тим, що відповідач в порушення взятих на себе за договором № 211 від 01.09.2000 р. зобов’язань не оплатив в повному  обсязі спожиту за період з листопада 2000 р. по  жовтень 2005 р. електроенергію, внаслідок чого  за ним утворилась заборгованість в розмірі 732469,24 грн.

   В межах даного провадження, що відбувалось у зв’язку з новим судовим розглядом, на який передано справу  постановою Вищого  господарського суду України від 12.07.06,  позивачем подано на вимогу суду  детальний розрахунок боргу за спірний період із розшифровкою даних про проведені  щомісячні  нарахування та зараховані в їх погашення платежі. Згідно із заявою                          № 6-5-254 від 21.12.06 подано остаточний уточнений розрахунок боргу, який складає 423804,16 грн. Такий розрахунок складено  з урахуванням здійсненого за весь спірний період  перерахунку по об’єктах - гуртожитки  по  вул. І. Франка, 1а та 1б в м. Мукачево, із застосуванням тарифу згідно з висновком Державної інспекції по контролю за цінами в Закарпатській області. При уточненні розміру спірного боргу враховано також проведене після пред’явлення даного позову погашення боргу на суму 177779,65 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 664 від 29.07.05, про що під час попереднього судового розгляду даної справи в першій інстанції подавалась позивачем відповідна заява.

   Представниками позивача підтримано позовні вимоги в уточненому в розмірі, що складають 423804,16 грн. боргу.

     В обґрунтування та підтвердження позовних вимог посилаються на додані до матеріалів справи документальні докази, в т.ч. під час першого розгляду справи судом першої інстанції.

  Зокрема, зроблено посилання на додані до справи документи, що підтверджують обліковані обсяги спожитої електроенергії упродовж всього спірного періоду по всіх об’єктах відповідача, а саме:

- складені інспекторами Мукачівського МРЕМ  акти про зняті контрольні показники приладів обліку, що встановлені на об’єктах  відповідача  (за період з листопада 2000 р. по грудень 2002 р.);

-  передані самим відповідачем щомісячні акти дислокації об’єктів за період з лютого 2003 р. по жовтень 2005 р., у яких зазначено  дані про показники приладів обліку, облаштованих  на об’єктах відповідача, та кількість спожитої електроенергії по відповідних об’єктах;

-  складені інспекторами Мукачівського МРЕМ акти про порушення обліку електроенергії стосовно безоблікового споживання електроенергії для освітлення  сходових клітинок в гуртожитках по вул. І. Франка, 1а та 1б, та безоблікового споживання електроенергії  в гуртожитку по  вул. І. Франка, 146, через відсутність на вказаних об’єктах приладів  обліку, що мали бути облаштовані  споживачем

Відповідач проти позову частково заперечив. У поданих письмових запереченнях на позов  визнав наявність заборгованості в розмірі 47993,51 грн. за період з 01.10.02 по 01.01.06, в т.ч. з урахуванням  проведеного після пред’явлення позову погашення боргу на суму 177779,65 грн.

При обґрунтуванні заперечень посилається на такі підстави, як:

- неправомірне застосування тарифів при нарахуваннях по будинках по вул. І. Франка, 1а, 1б,  які обладнані електроплитами, про що зазначено в рішенні                № 43 від 06.09.1999 р. та в акті від 13.09.06 Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області;

-безпідставне покладення на ЖРЕП № 3 нарахувань в розмірі                       90947,86 грн. по буд. по вул. І. Франка, 146, який відповідно до рішення Мукачівскої міської ради № 326 від 26.11.1998 р. підлягає реконструкції, а всі мешканці цього будинку проживають там незаконно і є рішення Мукачівського міськрайонного суду про їх примусове виселення із самовільно зайнятих квартир будинку № 146 по вул. І. Франка в  м. Мукачево;

-відповідно до укладеної між сторонами  додаткової угоди від 30.08.2001 р. до договору № 211 від 01.09.2000 р. структурний підрозділ позивача Мукачівський МРЕМ  мав оплачувати відповідачу 6% від нарахованих  сум, а тому нарахування позивача мають бути зменшені на суму належних відповідачу відрахувань;

-позивач при зверненні з даним позовом пропустив строк позовної давності і поважні причини для поновлення такого строку відсутні.

Для підтвердження заявлених заперечень відповідач подав документальні докази, зокрема копію акту від 13.09.2006 р. Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області, інформацію про мешканців будинку по                вул. І. Франка, 146 та копії деяких винесених щодо таких мешканців рішень Мукачівського міськрайонного суду про їх виселення, контррозрахунок заборгованості відповідача за спожиту електроенергію за  період з січня 2002 р. по грудень 2005 р.

Представником відповідача підтримано заявлені  заперечення проти позову, які ґрунтуються на доданих ним доказах.

   Позивачем підставність заперечень відповідача  відхилено. Для спростування доводів відповідача  подано письмові пояснення  № 6-2-1378/7  від 01.12.06, а також підтримано доводи, викладені у поданих при першому розгляді даної справи письмових поясненнях стосовно заперечень відповідача.

  Позивач, окрім того, подав заяву № 6-2-1378/8 від 08.12.06, якою просить поновити пропущену позовну давність, посилаючись на поважні причини такого пропуску, що пов’язані з досягненням із відповідачем у січні 2002 р. погодження щодо реструктуризації його боргу, що станом на той час становив 197175,05 грн.  Вказує, що позивач не  вживав заходи стягнення заборгованості в судовому порядку, зважаючи на статус відповідача, який має значну  дебіторську заборгованість, що в основному складається з боргів населення.

 Під час нового розгляду справи суд надає аналіз і оцінку  доводів та заперечень сторін, всіх обставин та матеріалів справи в їх сукупності, а також з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 22.05.06 по справі № 2/51 і згідно зі ст. 111-12 ГПК України є обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді. При цьому суд констатує такі висновки.

    Із фактичних матеріалів і обставин справи вбачається, що між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Мукачівського МРЕМ, як Електропостачальною організацією,та житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством № 3,                 м. Мукачево, як Споживачем, укладено договір № 211 від 01.09.2000 р. на користування електричною енергією на класі напруги ІІ (для непромислових споживачів). Відповідно до  умов договору Споживач зобов’язався своєчасно  проводити оплату спожитої електроенергію відповідно до встановленої системи обліку та за діючими на період  розрахунку  тарифами.

    Посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті спожитої електроенергії,  позивачем заявлено позов про стягнення боргу в розмірі 732469,24 грн.  за спожиту електроенергію в період з листопада 2000 р. по жовтень 2005 р. Обліковані обсяги спожитої електроенергії  по об’єктах відповідача підтверджено  доданими документами, а саме:

- копіями виставлених до оплати щомісячних рахунків, у яких з посиланням на дані  обліку електроенергії зазначено кількість спожитої електроенергії та вартість  за діючим на період  розрахунку тарифом;

- актами обстеження електроустановок по  житлових будинках 1а, 1б по               вул. І. Франка в м. Мукачево та актами  про безоблікове споживання електроенергії по зазначених  об’єктах, які складені інспекторами Мукачівського МРЕМ та на підставі яких через відсутність  встановлених електролічильників здійснено нарахування обсягу споживання електроенергії  для освітлення сходових клітинок за період з  лютого 2003 р. по жовтень                2005 р.;

- складеними інспекторами Мукачівського МРЕМ  актами  контрольного зняття показників приладів обліку по об’єктах відповідача, а також переданими самим споживачем (відповідачем)  актами дислокації об’єктів за період з лютого  2003 р. по жовтень 2005 р., у яких зазначено  дані про показники електролічильників та обсяги  спожитої електроенергії по відповідних об’єктах споживання електроенергії;

- складеними інспекторами Мукачівського  МРЕМу актами про безоблікове споживання  електроенергії стосовно об’єкта відповідача –житлового будинку № 146 по вул. І. Франка в м. Мукачево, де відсутній електролічильник для здійснення розрахункового обліку спожитої  електроенергії.

 Окрім того, в обґрунтування та підтвердження факту споживання електроенергії у відповідних  обсягах позивач подав розгорнутий розрахунок  нарахувань за весь спірний період із розшифровкою  обсягу споживання по кожному об’єкту, які узгоджуються із відповідними первинними документами, на підставі яких визначено такі обсяги.  Щомісячні  рахунки на оплату містять  нарахування  по обсягах, що повністю співпадають із даними  відповідних  облікових документів, про які зазначено вище, Загальний обсяг спожитої протягом  спірного періоду електроенергії становить 3644142 квт/год.

  Таким чином, факт споживання відповідачем електроенергії у зазначеному обсязі документально  підтверджено та обґрунтовано позивачем, а відповідачем  в установленому порядку не спростовано.

  Заперечення відповідача та його доводи про те, що нарахування по житловому будинку по вул. І. Франка, 146 в м. Мукачево не можуть бути на нього   віднесені, оскільки цей будинок підлягає реконструкції згідно з рішенням № 326 від 26.11.1998р. Мукачівської міської ради, а всі його мешканці проживають там незаконно, - суд відхиляє як  безпідставні та необґрунтовані. Факт споживання електроенергії по зазначеному об’єкту підтверджується складеними відповідно до Правил  користування електричною енергією (в діючій  на той час редакції постави НКРЕ №928  від 22.08.02, за реєстр. в Мінюсті України 14.11.02 за №903/7191 ) актами про безоблікове споживання електроенергії, згідно з якими на підставі проведених інспекторами  Мукачівського МРЕМ технічних замірів підключеної  до електромережі  потужності струмоприймачів  проводилось нарахування обсягу споживання  електроенергії.

 Окрім того вагомим аргументом для спростування доводів відповідача стосовно будинку по вул. І.Франка, 146 суд вважає підтверджений позивачем документально (додано копії розрахункових  книжок деяких мешканців цього будинку ) факт споживання електроенергії мешканцями цього будинку та проведення ними оплати за спожиту електроенергію разом з іншими комунальними платежами, на рахунок  ЖРЕП №3 м. Мукачево  (відповідача).

   Аналіз розрахунку заборгованості, розмір якого уточнено позивачем шляхом перерахунку нарахувань по об’єктах відповідача –житлових будинках 1а, 1б по вул. І.Франка в м. Мукачево, які облаштовані електроплитами, із застосуванням відповідного для таких об’єктів тарифу ( 9,6 коп. + ПДВ  за 1 квт/год електроенергії), вбачається, що всього протягом спірного періоду відповідачем мало бути оплачено за спожиту електроенергію суму  663333,35 грн.  До моменту звернення позивачем до суду з даним позовом відповідачем проведено погашення нарахувань за  спірний період  на суму  61749,54 грн., а отже на момент пред’явлення позову за  ним існувала заборгованість в розмірі 601583,81 грн.

  Після пред’явлення  позову відповідачем проведено погашення боргу на загальну суму  177779,65 грн. шляхом перерахування коштів відповідно  до постанови  Кабінету Міністрів  України № 664 від 29.07.05, якою врегульовано механізм погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги за рахунок погашення зобов’язань держави за знеціненими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку України. Провадження у справі в частині стягнення  177779,65 грн. боргу слід припинити на підставі п.1 1  ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

   Виходячи з вищевикладеного суд констатує, що за відповідачем існує заборгованість в розмірі  423804,16 грн. за електроенергію, спожиту в період  з листопада 2000р. по жовтень 2005р.

    Наявність заборгованості в зазначеному розмірі суд вважає документально підтвердженою позивачем, обґрунтованою відповідно до умов договору, вимог закону, зокрема, Правил користування електроенергією, а відповідачем не спростованою.

   Суд вважає, що при аналізі розрахунку спірної заборгованості не можуть братися до уваги доводи відповідача  про те, що відповідно до додаткової угоди від 30.08.2001р. до договору № 2111 від 01.09.2000р. позивач має сплачувати відповідачу 6 % від нарахованих сум, однак це зобов’язання ним не виконується.

    Суд вважає, що спір щодо взаєморозрахунків  сторін за додатковою угодою від 30.08.01, в т.ч. щодо  правомірності укладення такої, має вирішуватись в самостійному позовному порядку. Наявність такого спору не пов’язана з предметом спору по даній справі  і не може впливати на правову оцінку зобов’язань відповідача по оплаті спожитої ним електроенергії, яка відповідно  до умов договору № 211 від 01.09.2000р., а також згідно з вимогами п.6.3 Правил користування електричною енергією ( у діючій на даний час редакції, затвердженій постановою НКРЕ № 910 від 17.10.05, за реєстр. в Мінюсті України 18.11.05 за  № 1399/11679 ), ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” повинна проводитись виключно грошовими коштами шляхом їх перерахунку за відповідним врегульованим механізмом.

    Із аналізу фактичних обставин і матеріалів справи  вбачається, що вимоги в частині заборгованості, що виникла станом на жовтень 2002р.  ( на момент пред’явлення  позову,  який подано до суду 21.11.2005р., реальний розмір такої заборгованості з урахуванням   коригування за різницею в тарифах стосовно будинків 1а, 1б по вул. І.Франка, складає 269729,69 грн.) заявлено із пропуском загальної позовної давності, тривалість якої згідно ст.. 257 Цивільного кодексу України складає три роки. Строк загальної позовної давності у три роки встановлено також ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР, який згідно із п.6 Прикінцевих  та  перехідних положень Цивільного кодексу України  підлягає  застосуванню  до спірних правовідносин сторін стосовно листопада, грудня 2000р.

   Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеної позовної давності, суд приймає до уваги обґрунтовані позивачем  об’єктивні причини  такого пропуску, а саме, невжиття ним заходів примусового стягнення боргу з відповідача з огляду на його  статус, як підприємства, що надає житлово-комунальні послуги населенню та характеризується значними обсягами дебіторської заборгованості з боку населення, у зв’язку з чим позивач погоджував за зверненням  відповідача графік реструктуризації заборгованості.

   Враховуючи наявність об’єктивних  причин пропуску позивачем позовної давності, а також беручи до уваги значний розмір  спірної заборгованості, яка упродовж тривалого строку не погашається відповідачем, статус підприємства позивача, який у  статутному фонді володіє 75 відсотками акцій, що належить державі, і забезпечує, таким чином,  пріоритетність державної політики в галузі електроенергетики, одним з принципів якої є забезпечення відповідальності споживачів електроенергії,

   суд вважає, що порушене право позивача стосовно боргу в розмірі  269729,69 грн. станом  на жовтень 2002р., підлягає захисту та на підставі п. 5 ст.267 Цивільного кодексу України пропущену позовну давність слід поновити.

  Виходячи з наведених вище обґрунтувань , позов підлягає задоволенню частково.

  Стягується сума 423804,16 грн. боргу, в частині вимог про стягнення 177779,65 грн. боргу провадження у справі слід припинити на  підставі                 п.1 1  ст.80 ГПК України, в задоволенні решти позовних  вимог слід відмовити .

  За правилами ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача  відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в  розмірі 6006,25 грн. та 96,76 грн. –по оплаті інформаційно –технічних послуг, всього  - 6103,01 грн.

   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 49, п.1 1 ст. 80,  ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

ВИРІШИВ:

1.          Поновити пропущену позовну давність.

         2. Позов  задоволити частково.

3.          Стягнути з житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3

( м.Мукачево, вул. Горького, 9, і.к. 03344770)  на користь ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” ( м. Ужгород –Оноківці, вул. Головна, 57, і.к. 131529 ) 423804,16 грн. основного боргу за спожиту  електроенергію та 6103,01 грн. відшкодування  судових витрат. Видати наказ.

4.          Провадження у справі в частині стягнення  177779,65 грн. боргу припинити.

5.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

        Суддя                                                                      І.В.Івашкович

Рішення , оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України,  підписано 29.12.06.