УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-3737/10

18.12.2013 року                                                                                м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.,

при секретарі – Литовській Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, як заходу забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Заявник державний виконавець Резуненко М.А. звернувся до суду із заявою про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_2, накладеного Центральним районним судом м. Сімферополя АРК ухвалою від 14.04.2010 року у цивільній справі №2-3737/2010 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом.

Вимоги заявника мотивовані тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-622/10, виданого 13.07.2011 року Алуштинським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Кредобанк" в особі Кримської регіональної філії заборгованість за кредитним договором у розмірі 4573948,64 грн. В рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - будівлю рекреаційного призначення №4, загальною площею 203,9 кв.м., що розташована на території житлового рекреаційного кооперативу малоповерхової забудови "Лазурне" за адресою: м. Алушта, сел. Семідвір'я, Судакське шосе,4-а, яка належить ОСОБА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах.

У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було проведено опис, арешт та оцінка описаного майна, а саме: будівлі рекреаційного призначення №4 загальною площею 203,9 кв.м., що розташована на території житлового рекреаційного кооперативу малоповерхової забудови "Лазурне" за адресою: м.Алушта, сел. Семідвір'я Судакське шосе, 4-а. При підготовці відповідного пакету документів для реалізації описаного майна було встановлено, що ухвалою Центрального районного суду від 14.04.2010 року у справі №2-3737/2010 для забезпечення позову ПАТ „Сведбанк" накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2.

Таким чином, арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду АРК від 14.04.2010 року у справі №2-3737/2010 перешкоджає виконанню рішення Алуштинського міського суду від 13.07.2011 року, у зв’язку з чим, заявник просить суд зняти накладений арешт.

Заявник та представники заінтересованих осіб у судове засідання не з’явилися, про день, час і місце розгляду викладеного питання повідомлялися належним чином.

Від заявника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, причини неявки представника заінтересованої особи суду невідомі.

Суд, дослідивши матеріали цивільних справ, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Центрального районного суду м. Сімферополя АРК перебувала цивільна справа №2-3270/2010 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Орхідея» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З метою забезпечення позову, ухвалою суду від 14.04.2010 року судом накладено арешт в межах ціни позову на майно або грошові кошти, що належать ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та знаходиться в них або інших осіб (справа №2-148/11, т.1 а.с.240).

Ухвалою суду від 12.11.2010 року позовні вимоги ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Орхідея» про стягнення заборгованості, роз’єднані (а.с.342).

При цьому, при роз’єднанні позовних вимог, оригінал ухвали суду від 14.04.2010 року залишився у справі №2-148/11 (за позовом до ОСОБА_3А.).

Рішенням суду від 18.01.2011 року, позовні вимоги позивача задоволені: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбенк» заборгованість за договором кредиту у сумі 2347464 дол. 98 центів США, що еквівалентно 18782536 грн. 80 коп. (справа №2-567/11, а.с. 101-102).

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення суду від 18.01.2011 року, залишена без розгляду (а.с.206- 209).

Відмовляючи у задоволенні заяви державного виконавця, суд виходить з відсутності правових підстав для зняття арешту у порядку скасування заходів забезпечення позову.

Так, за змістом ч.3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.           

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Матеріали вищевказаної цивільної справи не містять відомостей про виконання рішення суду від 18.01.2011 року щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів, в забезпечення виконання якого й накладався арешт на майно боржника. Тому, правових підстав для скасування відповідних заходів його забезпечення – у суду на теперішній час відсутні.

Разом з цим, з суті заяви про зняття арешту виходить, що інший Банк - ПАТ «Кредобанк» претендує на першочергове переважне право вимоги на конкретне вищезазначене нерухоме майно, як іпотечне, у зв’язку з чим, не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом про звільнення даного конкретного майна з-під арешту, адже арешт Центральним судом м. Сімферополя АРК на майно відповідача було накладено ще у 2010 році, а звернення стягнення на нього, як іпотечне, мало місце вже в 2011 році, що свідчить про наявність спору про право на майно боржника між двома Банками, і цей спір підлягає вирішенню у позовному провадженні.

          Таким чином, оскільки, арешт ухвалою суду від 14.04.2010 року , накладений з метою забезпечення позову, а рішення суду до теперішнього часу не виконано, то суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви державного виконавця ВДВС.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 154, ст.ст. 208-209 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, як заходу забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя у п’ятиденний строк.

Суддя:                                                                                Н. В. Кучеренко