Cправа № 235/4301/13-ц
Провадження № 2/235/1696/13
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 грудня 2013 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого-судді Коваленко В.О.,
при секретарі Лемзікова В.С.,
учасники цивільного процесу:
позивач ОСОБА_1,
відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 (не з’явилися)
представники відповідачів ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 (не з’явилися)
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в місті Красноармійську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_8 держземагенства у ОСОБА_7 районі Донецької області про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_8 держземагенства у ОСОБА_7 районі Донецької області і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 30 квітня 2010 року помер його батько ОСОБА_9, який заповіту не складав. Після смерті батька позивач 26 жовтня 2010 року звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_7 нотаріального округу ОСОБА_10 з заявою про прийняття спадщини. Дружина батька – мати позивача ОСОБА_2 та сестра позивача – ОСОБА_3 відмовилися від прийняття спадщини в письмових заявах нотаріусу, тому він є єдиним спадкоємцем першої черги. На час відкриття спадщини батьку на праві приватної власності належав жилий будинок з надвірними будівлями номер 34 по вул. Фадєєва у м. Красноармійську Донецької області на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23 грудня 2003 року приватним нотаріусом ОСОБА_11, зареєстрований у реєстрі за № 7636, право власності батьком зареєстровано у ОСОБА_7 БТІ 05.06.2008 року. Зазначений житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,0508 га, яка належала батькові позивача ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим у реєстрі за № 7638. Але за життя батько позивача не зареєстрував право власності на земельну ділянку. Приватний нотаріус ОСОБА_10 09.04.2013 року відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Позивач просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0508 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, розташованої м. Красноармійськ Донецької області вулиця Фадєєва номер 34 у порядку спадкування за законом після смерті 30 квітня 2010 року ОСОБА_12.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у позові, просив його задовольнити.
У судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з’явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, не заперечували проти позовних вимог.
У судове засідання представник відповідача ОСОБА_8 держземагенства у ОСОБА_7 районі Донецької області не з’явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі , проти задоволення позову не заперечували.
У судове засідання представник відповідача ОСОБА_7 міської ради не з’явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника, вирішення справи залишив на розсуд суду.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 помер 30 квітня 2010 року /а.с. 7/.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився 24 липня 1961 року, батьком зазначений ОСОБА_9, мати – ОСОБА_2 /а.с. 8/.
Відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 23 грудня 2003 року та зареєстрованому у реєстрі за № 7638, ОСОБА_12 придбав земельну ділянку площею 0,0508 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, розташованої м. Красноармійськ Донецької області вулиця Фадєєва номер 34 /а.с. 11/.
Відповідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 23 грудня 2003 року та зареєстрованому у реєстрі за № 7636, ОСОБА_12 придбав житловий будинок площею 19,3 кв.м. з господарчими спорудами, розташований м. Красноармійськ Донецької області вулиця Фадєєва номер 34, право власності зареєстроване 05.06.2008 року в ОСОБА_7 бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 4024561 /а.с. 12 – 13/.
Відповідно повідомлення Другої красноармійської нотаріальної контори від 20.11.2013 року № 1498/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_1 відкрита приватним нотаріусом ОСОБА_10
Листом від 09.04.2013 року № 92/02-14 приватний нотаріус ОСОБА_7 нотаріального округу ОСОБА_10 відмовила у видачі свідоцтва про спадщину на будинок № 34 по вул. Фадєєва у м. Красноармійську, оскільки позивачем не надано правовстановлюючого документу на земельну ділянку за цією адресою з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель /а.с. 10/.
Дослідивши надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, відповідно статті 392 ЦК України.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін’юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз’яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
– цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
– свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).
Враховуючи, що спадкодавцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 23 грудня 2003 року та зареєстрованому у реєстрі за № 7638, спадкодавець ОСОБА_12 придбав земельну ділянку площею 0,0508 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, розташованої м. Красноармійськ Донецької області вулиця Фадєєва номер 34, а також за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 23 грудня 2003 року та зареєстрованому у реєстрі за № 7636, ОСОБА_12 придбав житловий будинок площею 19,3 кв.м. з господарчими спорудами, розташований м. Красноармійськ Донецької області вулиця Фадєєва номер 34, право власності зареєстроване 05.06.2008 року в ОСОБА_7 бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 4024561, відмову нотаріусу позивачу у видачі свідоцтва на спадщину на спадковий будинок, суд вважає можливим визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0508 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, розташованої м. Красноармійськ Донецької області вулиця Фадєєва номер 34 у порядку спадкування за законом після смерті 30 квітня 2010 року ОСОБА_12
На підставі статей 392, 1225, 1261, 1268 – 1270 ЦК України, 125, 126 ЗК України керуючись статтями 11, 57, 174, 208, 209, 212, 213-218 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_8 держземагенства у Краснорамійському районі Донецької області про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, який народився 24 липня 1961 року, податковий номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 0,0508 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, розташованої м. Красноармійськ Донецької області вулиця Фадєєва номер 34 у порядку спадкування за законом після смерті 30 квітня 2010 року ОСОБА_12.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.О. Коваленко