Справа № 261/3966/13-ц
Провадження № 2/261/1464/13
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 19 грудня 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Владимирська І.М., при секретарі Шашковій Ю.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, представника КС «Добробут» - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та КС «Добробут» про визнання кредитного договору недійсним,-
В с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно кредитного договору № КС – 003353 від 27.06.2008 р. між ОСОБА_4 та КС «Добробуд» був укладений договір на суму 20 000 грн. 00 коп. строком на 36 місяців під 24% річних. З метою забезпечення повернення кредита, 27.06.2008 р. з ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 167, згідно якого ОСОБА_5 взяла на добровільних засадах на себе зобов’язання перед КС «Добробуд» відповідати в повному обсязі по зобов’язанням ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору. Відповідач ОСОБА_4 належним чином свої зобов’язання по даному кредитному договору не виконував, в результаті чого станом на 04.08.2012 року виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 59 907 грн. 00 коп. а саме: 20 000 грн. розмір основного кредитного боргу (тіло кредиту), 7 896 грн. 00 коп. - плата за користування кредитом за період з 04.06.2010 р. по 04.08.2012 р., а також 52 010 р. 00 коп. – відсотки за користування кредитом. 06.08.2012 р. між КС «Добробуд» та вкладником ОСОБА_1 був укладений договір уступки право вимоги боргу по кредитному договору № КС-003353 від 27.06.2008 р. на ім’я ОСОБА_4, в результаті якого з депозитного рахунку ОСОБА_1 була знята сума 59 907 грн. 00 коп. для погашення боргу ОСОБА_4 перед КС «Добробуд». З наведених підстав позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму боргу у розмірі 59 907 грн. 00 коп.
Відповідач ОСОБА_4 пред”явив зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним, позовні вимоги мотивовані тим, що умови договору в частині процентної ставки у розмірі 120% не на залишок тіла кредиту, а на його первісну суму є незаконними, оскільки протиречать вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, оскільки згідно розділу 1 ст. 1 п. 1.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених законом, то її діяльність підлягає ліцензуванню. КС «Добробут» на час видачі кредиту не мала ліцензії. Вважає, що при укладенні оспорюваного кредитного договору, з боку КС «Добробуд» були грубо порушено законодавство, а також його права, тому просить даний кредитний договір визнати незаконним і недійсним.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у позові, наполягає на задоволенні позову, проти зустрічного позову заперечує, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 необґрунтовані, просить у його задоволенні відмовити.
В судове засідання відповідачі не з’явились, будучи належним чином повідомлені про день слухання справи, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідачів в судовому засіданні заявлений до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов не визнав, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, в його задоволенні просить відмовити, наполягав на задоволенні зустрічного позову, суду пояснив, що по червень 2010 року ОСОБА_4 сумлінно виконував свої зобов'язання за укладеним с КС «Добробуд» кредитним договором, виплачуючи борг по тілу кредиту і відсотки по ньому. Повідомлень про відновлення діяльності КС «Добробуд» після припинення його діяльності ОСОБА_4 не надходило. Тому вважає, що вини ОСОБА_4 у простроченні платежів за кредитним договором немає. Крім того, ОСОБА_4 сплачувались суми в погашення заборгованості, що підтверджується квитанціями, і на теперішній час погашено тіло кредиту. Договір уступки права вимоги боргу по кредитному договору стосується лише боржника, а не поручителя. Вимоги в частині 120% процентної ставки на первісну суму кредиту, а не на залишок тіла кредиту вважає незаконними. КС «Добробуд» не мала права займатися кредитуванням без ліцензії на цей вид діяльності. Вважає, що кредитний договор між КС «Добробут» і ОСОБА_4 був укладений всупереч вимогам законодавства України і тому повинен бути визнаний недійсним.
В судовому засіданні представник КС «Добробут» ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, проти зустрічного позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Суду, пояснив, що згідно Статуту КС «Добробут» є неприбутковою організацією і не надає споживчі кредити. При укладені кредитного договору КС «Добробут» керувалась вимогами ЦК України. Підвищені відсотки за порушення умов повернення кредиту передбачені в самому договорі, з чим погоджувався ОСОБА_4, який підписав договір. Квитанції , надані ОСОБА_4, не свідчать про погашення зобов’язань саме за цим кредитним договором. Крім того, і ОСОБА_4, і ОСОБА_5 своєчасно та належним чином повідомлялись про необхідність погашення заборгованості.
Суд вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 27.06.2008 р. між ОСОБА_4 та КС «Добробуд» був укладений договір на суму 20 000 грн. 00 коп. строком на 36 місяців під 24% річних., відповідно до умов якого, ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 20 000 грн. 00 коп., з кінцевим терміном повернення 27.06.2011 р.(а.с.4) З метою забезпечення повернення кредита, 27.06.2008 р. з ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 167, згідно якого ОСОБА_5 взяла на добровільних засадах на себе зобов’язання перед позивачем відповідати в повному обсязі по зобов’язанням ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору(а.с.5).
Згідно з розрахунками заборгованість станом на 04.08.2012 р. складає - 59 907 грн. 00 коп. а саме: 20 000 грн. розмір основного кредитного боргу (тіло кредиту), 7 896 грн. 00 коп. - плата за користування кредитом за період з 04.06.2010 р. по 04.08.2012 р., а також 52 010 р. 00 коп. – відсотки за користування кредитом
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором або законом.
З наданих суду доказів вбачається, що КС «Добробуд» діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством, і у спосіб, встановлений законом, тому суд не може прийняти доводи представника відповідачів в цій частині.
В судовому засіданні встановлено, що КС «Добробуд» діяв у належним чином виконував свої обов’язки по наданню кредиту, а відповідач ОСОБА_4 отримав кредит, але належним чином не виконав свої обов’язки за договором.
Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України обсяг зобов’язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов’язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов’язання.
Проаналізувавши надані сторонами докази, суд з»ясував, що договором поруки № 167 від 27.06.2008 року передбачено обов»язок поручителя погасити підвищені відсотки за несвоєчасну сплату платежів позичальником, передбачені кредитним договором, тому фактично сторони дійшли до домовленості за цією умовою договору.
Судом встановлено, що 06.08.2012 р. між КС «Добробуд» та вкладником ОСОБА_1 був укладений договір відступлення права вимоги №58, згідно якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор (позивач по справі) набув право вимоги за кредитним договором № КС-003353 від 27.06.2008 р. на ім’я ОСОБА_4
Згідно з видатковим касовим ордером серії 12 АААА 211101 від 06.08.2012 р. з депозитного рахунку ОСОБА_1 була знята сума 59 907 грн. 00 коп. для погашення боргу ОСОБА_4 перед КС «Добробуд».
Згідно вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, тому заперечення представника відповідачів в частині відповідальності поручителя є необґрунтованими.
Таким чином, суд, проаналізувавши надані сторонами докази, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню, а саме: з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути в солідарному порядку заборгованість по договору уступки права вимоги у сумі 59 907 грн. 00 коп.
Суд не може прийняти до уваги заперечення представника відповідачів в тій частині, що вимоги позивача не доведені, так як не наданий оригінал договору, оскільки як вбачається з наданої з матеріалів кримінальної справи фотокопії договору саме ОСОБА_4 укладав договір з КС «Добробуд»; той факт, що ОСОБА_4 отримав кредит за вищезазначеним договором не заперечується самим ОСОБА_4; про наявність кредитних відношень також свідчить оплати , які були зроблені ОСОБА_4 в погашення зобов’язань за даним договором. Крім того, суд не приймає до уваги надані квитанції про сплату сум ОСОБА_4, оскільки з них не вбачається за яким саме кредитним договором вони сплачені.
Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності з вимогами ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 ЦК України, яка передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.
Як вбачається з п.7.1 кредитного договору передбачена підвищена процентна ставка у разі прострочення строків сплати за договором. Ця умова була засвідчена сторонами при
укладанні договору та не оспорювалась позичальником не під час отримання сум за договором, а ні в подальшому. Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_4 мав вільне волевиявлення на вчинення правочину, що підтверджується його підписом на кредитному договорі. Сторони договору мали достатній обсяг дієздатності для укладення спірного кредитного договору та спрямованість на настання правових наслідків, обумовлених ним.
Проаналізувавши докази по справі у їх совокупності, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання кредитного договору недійсним, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 526, 530, 536, 610, 611,625, 626,627, 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд
В и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1:
7 896 (сім тисяч вісімсот дев’яносто шість) грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту за період з 04.06.2010р. по 04.08.2012р.,
52 010 (п’ятдесят дві тисячі десять) грн. 00 коп. – відсотки за користування кредитом,
а всього 59 907 (п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот сім) грн. 00 коп.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та КС «Добробут» про визнання кредитного договору недійсним-відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.М. Владимирська