Справа № 357/4884/13-ц

2/357/2020/13

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Шовкопляс О. П. ,

при секретарі - Кузьменко Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, ПП "СП Юстиція", ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ОТП- Факторинг" про визнання прилюдних торгів недісними та визнання переважного права на придбання спірного майна, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, ПП "СП Юстиція", ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ОТП- Факторинг" про визнання прилюдних торгів недісними та визнання переважного права на придбання спірного майна.

Позивач просив суд визнати недійсними прилюдні торги, що відбулись 26.10.2012 року щодо реалізації нерухомого майна, яке належне ОСОБА_4, а саме: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, переможцем яких є ОСОБА_2 та визнати за ним переважне право на придбання 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що дані прилюдні торги було підготовлено та проведено із порушенням Законів України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5.

ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що при проведенні прилюдних торгів було допущені численні порушення вимог чинного законодавства, а саме: позивач не був належним чином повідомлений про проведення торгів; позивача було протиправно позбавлено можливості прийняти участь в торгах; прилюдні торги були організовані з порушенням вимог закону щодо належного повідомлення про продаж арештованого майна; прилюдні торги були проведені за заниженою ціною майна в ході торгів. Істотні порушення норм чинного законодавства при проведенні торгів з реалізації нерухомого майна значно вплинули на результати проведення прилюдних торгів, оскільки зменшили можливість участі в торгах потенційних покупців та спричинили реалізацію арештованого майна по значно заниженій ціні, в результаті чого стягувачем було отримано кошти в сумі, недостатній для повного задоволення вимог. Крім того, в порушення Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій державний виконавець при накладенні арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_4 не прийняв до уваги той факт, що вказана частка квартири не виділена в натурі і перебуває у спільній частковій власності, тому на неї не може бути звернено стягнення.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав з підстав, наведених в ньому. Просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача - міського відділу ВДВС Білоцерківського МРУЮ Орловський Д.С. заперечив проти вимог позову, вказав, що прилюдні торги були проведені відповідно до вимог чинного законодавства, його дії як державного виконавця та дії ДВС не оскаржувались до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Повідомлення позивача про хід всіх виконавчих дій не повідомлялось, оскільки останній не є і не був стороною виконавчого провадження. Торги проводилось з дотриманням вимог законодавства, що підтверджується витягами з книг поштових відправлень. Торги з реалізації арештованого нерухомого майна ОСОБА_4 були проведені відповідно до закону, тому їх було затверджено міським відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції. ОСОБА_2 сплатив у зазначені строки відповідні кошти за придбане майно. Просив в позові відмовити.

Представник відповідача - ПП "СП Юстиція" - Куришко І.І. вимог позову не визнав, вказав, що прилюдні торги були проведені відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року та зареєстрованого в зазначеному міністерстві 2 листопада 1999 року за № 745/4838. Підприємство, яке здійснювало продаж арештованої частки квартири з прилюдних торгів, завчасно та належним чином повідомляло всіх зацікавлених осіб, про дату та час проведення прилюдних торгів, на підтвердження чого надала суду копію журналу вихідної кореспонденції, інші відповідні документи, дотримані інші вимоги законодавства проведення прилюдних торгів. Пояснив, що твердження представника позивача про порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" ще до призначення прилюдних торгів, у тому числі виділення в натурі частки ОСОБА_4 із спільної часткової власності, тощо мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Вказав, що вимоги позивача є необґрунтованими, невмотивованими і такими, що не підлягають задоволенню. Просив в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 не визнала вимог позову, вказала, що прилюдні торги були проведені відповідно до вимог чинного законодавства. Просила в позові відмовити.

Третя особа: ОСОБА_3 в судовому засіданні просила позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Третя особа : ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник ТОВ "ОТП- Факторинг" в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заперечення на позов в яких просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позову не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Згідно п. 1.1. ст.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна це Положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України при розгляді заяви заступника Генерального прокурора України 24 жовтня 2012 року (а.с. 110, 111) та при розгляді справи№6-140цс12 від 26 грудня 2012 року виходячи з аналізу правової природи процедура реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами прилюдних торгів, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи у разі порушення правил їх проведення, які суттєво вплинули на результат торгів.

Враховуючи, що прилюдні торги з продажу нерухомого майна - це юридична дія, спрямована на досягнення цивільно-правових наслідків, то на них поширюються правила та вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Необхідно також зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто у даному конкретному випадку безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

Статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній основі (конкурсній) основі, на підставі договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Згідно договору № 233/12/БЦМ-а від 14 серпня 2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного між міським відділом ДВС Білоцерківського МРУЮ та ПП «СП Юстиція», передано на реалізацію майно: 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

26 жовтня 2012 року відбулись прилюдні торги щодо реалізації вказаного вище нерухомого майна, що підтверджується протоколами проведення прилюдних торгів № 1-233/12/БЦМ-а від 26 жовтня 2012 року, актом державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 05 листопада2012 року.

Оскільки прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації і під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів і продавець - Відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує і проводить прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою, то судом встановлено, що між міським відділом ДВС Білоцерківського МРУЮ та ОСОБА_2 (переможцем прилюдних торгів) був фактично укладений договір купівлі-продажу спірної частини квартири.

Згідно п. 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна.

Пунктом 3.11 вказаного Положення, передбачено, що спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Судом встановлено, що на виконання вказаних вимог, на офіційному веб сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 05 жовтня 2012 року було опубліковане інформаційне повідомлення про призначення прилюдних торгів на 26 жовтня 2012 року та стартову ціну реалізації майна, а також повідомлено боржника ОСОБА_4 належним чином.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення. Власником його стає покупець, який запропонував за нього під час торгів найвищу ціну.

Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець-учасник прилюдних торгів, і продавець, відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги.

Звертаючись до суду із указаним позовом, позивач посилалась на ст. ст. 73 СК України, ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», та указувала, що реалізацією спірного майна без виділу у натурі її 1/2 частки у спільному майні, було порушено його право та право власності на нерухоме майно.

Визнання угоди недійсною можливе з підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

Зазначені порушення, на які посилалась представник позивача, у будь якому випадку не тягнуть за собою визнання недійсними результатів прилюдних торгів.

Доводи позивача про те, що державний виконавець повинен був звернутися до суду з поданням про виділення частки ОСОБА_4 із спільного майна у натурі не заслуговують на увагу, оскільки частка ОСОБА_4 так і частка позивача визначені, у вказаному майні є рівними та складають по 1/2 частині, а тому у даному випадку не потребується конкретний розподіл майна та розподіл його у натурі, оскільки зазначене питання ОСОБА_2 не позбавлений вирішити з новим співвласником майна.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення аукціону, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають окремому оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсними.

Судом встановлено, що на виконанні міського відділу ВДВС Білоцерківського МУРЮ перебуває виконавче провадження № 2217 від 12.12.2011 р. щодо виконання виконавчого листа № 2-5827/2010, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 01 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_8 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" боргу у розмірі 747181,40 грн..

Відповідно до акту опису й арешту майна від 02.03.2012 року державним виконавцем міського відділу ВДВС Білоцерківського МУРЮ Орловським Д.С. при примусовому виконанні вищезазначеного рішення суду було накладено арешт на нерухоме майно, яке є власністю ОСОБА_4 відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 32808796, а саме: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Державним виконавцем у відповідності до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» проведено оцінку майна боржника ОСОБА_4, яку проведено суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Українська експертна група», ринкова вартість арештованого майна згідно висновку експерта станом на 15.05.2012 року без урахування ПДВ становить: 82838 грн.

Слід зазначити, що сторонами дії ДВС щодо призначення експерта та проведення оцінки майна не оскаржувались до суду.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В даній справі предметом спору є відповідність проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна ОСОБА_4 вимогам Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів, тому допущені державним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень щодо призначення експерта та проведення оцінки майна ОСОБА_4 мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Крім того, не встановлено незаконність експертного висновку від 15.05.2012 року, яким визначалась вартість майна ОСОБА_4 на реалізацію в примусовому порядку та він станом на теперішній час діє, не оскаржений сторонами та ніким не скасований.

А тому суд не бере до уваги посилання представннка позивача на те, що майно оцінено за значно нижчою ціною суд не приймає до уваги, оскільки за даним висновком оцінювалась частка квартири не позивача, а ОСОБА_4 .

Крім того, представником позивача в судовому засіданні не було обґрунтовано та доведено твердження про те, що державний виконавець повинен був у даному виконавчому провадженні виділити в натурі частку ОСОБА_4 про те, що державний виконавець не міг вчинювати виконавчі дії відносно частки майна боржника, зокрема 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки це на думку представника позивача суперечить вимогам ст.. 366 ЦК України та ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

За ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Представник позивача не вірно трактує ст. 366 ЦК України, вважаючи обов'язковим виділ частки боржника із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, оскільки зі змісту ст. 366 ЦК України вбачається право кредитора співвласника майна у разі недостатності у нього іншого майна пред'явити позов про виділ частки в натурі, а не обов'язок державного виконавця при реалізації нерухомого майна виділяти його частку в натурі. Також ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язок державного виконавця на звернення до суду з поданням для визначення частки боржника якщо він володіє майном спільно з іншими особами, у даному конкретному випадку частка боржника ОСОБА_4 визначена свідоцтвом про право власності у розмірі 1/2 Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язково виділу в натурі частки нерухомого майна, на яке звертається стягнення.

У зв'язку із зазначеними обставинами, суд не бере до уваги посилання представника позивача про те, що частка квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не виділена в натурі і перебуває у спільній частковій власності, тому на неї не може бути звернено стягнення, оскільки вони стосуються інших цивільно - правових відносин та не підлягають розгляду в межах заявлених позовних вимог.

Суд критично ставиться до посилань представника позивача про те, що було порушено право ОСОБА_1 на переважне права на придбання спірного майна.

Згідно вимог ч. 1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Позивач ОСОБА_1 ні до одних, ні до других не відноситься.

Суд вважає, що під час підготовки та проведенні спірних прилюдних торгів було дотримано вимог чинного законодавства, доказів, які б вказували на порушення прав і законних інтересів позивача при проведенні прилюдних торгів суду не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі за безпідставності та необґрунтованістю.

Таким чином, позивачем не доведено наявності умов, передбачених законодавством, за яких прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися та визнання їх недійсними.

На підставі наведеного суд вважає, що проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого арештованого майна, яке належить ОСОБА_4 а саме - 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом спору, відповідали вимогам діючого законодавства та нормативно-правовим актам щодо цього, тому вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ "Про виконавче провадження, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, ст. ст.5, 8, 10, 60, 61, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст.15,16 ЦК України, " суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, ПП "СП Юстиція", ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ОТП- Факторинг" про визнання прилюдних торгів недісними та визнання переважного права на придбання спірного майна - відмовити.

З повним рішенням суду, особи які брали участь у справі, зможуть ознайомитись 27 грудня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. П. Шовкопляс