НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

ВИРОК

26 грудня 2013 року Справа № 322/882/13-к

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

прокурора Онипка О.В.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вільне Покровського району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, маючого середню освіту, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених частинами другою та третьою статті 185, частиною третьою статті 186, частиною другою статті 289, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Шевченківське Новомиколаївського району Запорізької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, маючого неповну середню освіту, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених частинами другою та третьою статті 185, частиною третьою статті 186, частиною другою статті 289, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Вільне Покровського району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, не працюючого, маючого неповну середню освіту, не одруженого, раніше засудженого:

- 21.02.2012 Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 29.05.2012 Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою, другою та третьою статті 185, частиною другою статті 289, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженцю с. Братське Покровського району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, не працюючого, маючого неповну середню освіту, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженцю м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, не працюючого, маючого неповну середню освіту, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України,

встановив:

На початку серпня 2011 року, у вечірній час, ОСОБА_5, з метою крадіжки чужого майна, за допомогою резинового шлангу та трьох пластикових каністр, з трактора ЮМЗ-6, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_15, та знаходився біля садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_6, на відкритій ділянці, зливши таємно викрав 55 літрів дизельного пального, що належить ОСОБА_9, за ціною 9 грн. 60 коп. за 1 літр, на суму 528,00 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на вказану суму.

Зазначені дії ОСОБА_5 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

24.01.2013, близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_7, який належить ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_16, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю останнього, повторно, таємно, з корисливих мотивів, скоїв крадіжку грошових коштів в сумі 625,00 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальні збитки на вказану суму.

Зазначені дії ОСОБА_5 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

На початку червня 2013 року, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, знаходячись на території свиноферми ТОВ «Дружба», що розташована в с. Благодатне Новомиколаївського району Запорізької області, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, діючи повторно, за попередньою змовою, таємно викрали металеву конструкцію, що знаходилась на вказаній території, загальною вагою 400 кг., по ціні 2 грн. за 1 кг. лому чорного металу, на загальну суму 800 грн., чим завдали ТОВ «Дружба» матеріальний збиток на вказану суму.

Зазначені дії ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього:

- 30.12.2012 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, проникли у зерносховище, яке розташоване на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, звідки набравши в мішки, таємно викрали належні ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_17, 300 кг. насіння соняшника, за ціною 4 грн. 30 коп. за 1 кг., на суму 1290,00 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальні збитки на вказану суму;

- 10.01.2013 ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, проникли у зерносховище, яке розташоване на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, звідки набравши в мішки, таємно, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до того ж повторно, викрали належні ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_18, 600 кг. насіння соняшника, за ціною 4 грн. 30 коп. за 1 кг., на суму 2 580,00 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_12 матеріальні збитки на вказану суму;

- 15.01.2013 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, проникли у зерносховище, яке розташоване на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, звідки набравши в мішки, таємно, діючи повторно, викрали належні ОСОБА_12, 675 кг. насіння соняшника, за ціною 4 грн. 30 коп. за 1 кг., на суму 2 902,50 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_12 матеріальні збитки на вказану суму;

- 06.02.2013, у вечірній час, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, проникли у господарську будівлю, яка розташована на території садиби ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_19, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, звідки набравши в мішки, таємно, діючи повторно, викрали 120 кг кукурудзи в качані, з яких вихід чистого зерна становить 84 кг., за ціною 2 грн. 11 коп. за 1 кг., на суму 177 грн. 24 коп., чим спричинили потерпілому ОСОБА_13 матеріальні збитки на вказану суму;

- в ніч на 07.02.2013 ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинені ворота проникли на територію садиби ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_20, що розташована за адресою: АДРЕСА_9, де з приміщення кухні таємно, повторно викрали 15 л бензину марки А-92, вартістю 10,40 грн. за 1 л., на суму 156,00 грн., після цього проникли на горище вказаного житлового будинку, звідки таємно, повторно викрали бензокосарку «RYOBI RBC-254 FC» вартістю 1505,00 грн., чим завдали потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 1 661,00 грн.;

- в ніч на 07.02.2013 ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, проникли на територію садиби ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_21, що розташована за адресою: АДРЕСА_10, де розбивши бокове скло та відкривши капот легкового автомобіля марки ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_2, належного ОСОБА_1, та який знаходився на подвір'ї вказаної садиби, таємно, повторно викрали акумуляторну батарею «FORCE-60» вартістю 117,64 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_1 матеріального збитку на вказану суму;

- 18.09.2013, близько 00 год. 10 хв., ОСОБА_4 з метою крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, проник на частково огороджену територію садиби ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_22, яка розташована за адресою: АДРЕСА_11, де через незачинені двері проник у приміщення літньої кухні, звідки таємно, викрав фрагмент чавунної плити вагою 7 кг. за ціною 1 грн. 97 коп. за 1 кг. лому чорного металу на суму 13 грн. 79 коп., набір колосників вагою 2 кг. за ціною 1 грн. 97 коп. за 1 кг. лому чорного металу на суму 3 грн. 94 коп., металеву сокиру без топорища, вартістю 10 грн., після чого, шляхом зриву навісного замка вхідних дверей, проник у приміщення нежилого будинку, звідки таємно викрав ТВ-тюнер «Sat Integral T-820», вартістю 101 грн. 55 коп., після чого продовжуючи свої злочинні дії, демонтував та викрав прикріплену до стіни будинку супутникову антену вартістю 117 грн., та три конвертери «ENKF-3101A» по ціні 16 грн. 50 коп. за 1 конвертер, на суму 49 грн. 50 коп., після чого через незачинені двері проник на горище зазначеного будинку, звідки таємно викрав бувші у використанні: радіатор до автомобіля ВАЗ-21063 вартістю 110,00грн.; 2 стартера до автомобіля ВАЗ-21063 по ціні 255,00 грн. за 1 стартер, на суму 510,00 грн.; розподілювальний вал до автомобіля ВАЗ-21063 вартістю 120,00 грн., чим завдав потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 1035 грн. 78 коп.

Вищезазначені дії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, під час досудового розслідування кваліфіковані за частиною третьою статті 185 КК України, а саме як крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

В ніч на 28.01.2013, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, вибивши руками вхідні двері, проникли до жилого будинку ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_23, що розташований за адресою: АДРЕСА_12 де, діючи повторно, без застосування фізичного насильства до потерпілої ОСОБА_15, відкрито заволоділи коштами в сумі 150,00 грн., чим завдали потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.

Зазначені дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), що вчинений повторно, з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб.

В ніч на 07.02.2013, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, через незачинені ворота, проникли на територію садиби ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_20, що розташована за адресою: АДРЕСА_9, звідки, діючи повторно, незаконно заволоділи легковим автомобілем марки ІЖ-412, номерний знак НОМЕР_3, належним ОСОБА_2

Зазначені дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб.

Також, в ніч на 07.02.2013, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння іншим важливим особистим документом, проникли на територію садиби ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_21, що розташована за адресою: АДРЕСА_10, де розбивши бокове скло легкового автомобіля марки ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_2, який знаходився на подвір'ї вказаної садиби та належного ОСОБА_1, незаконно заволоділи технічним паспортом на вказаний автомобіль і водійським посвідченням, належними потерпілому ОСОБА_1

Зазначені дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом.

У судовому засіданні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, після роз'яснення судом кожному з них суті обвинувачення, повністю визнали свою вину в пред'явленому обвинуваченні та обставини, викладені у обвинувальних актах, у вчиненому щиро розкаялися.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не визнав цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_11 на суму 1200,00 грн., а обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначений цивільний позов визнав частково.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні не визнали цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_13 на суму 177,24 грн.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні не визнали цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_15 на суму 150,00 грн.

Невизнання позовів обвинувачені пояснили фактичним відшкодуванням завданих збитків, проте відповідних доказів вони суду не надали.

З урахуванням повного визнання обвинуваченими їх вини у вчинені злочинів, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів, що характеризують їх особи. Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз'яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду, що він дійсно:

- на початку червня 2013 року, спільно з обвинуваченими ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, за попередньою змовою з ними, викрав з території свиноферми ТОВ «Дружба», металеву конструкцію, загальною вагою 400 кг.;

- 10.01.2013, спільно з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_6, за попередньою змовою з ними, викрав із зерносховища, розташованого на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, 600 кг. насіння соняшника;

- 15.01.2013, спільно з обвинуваченим ОСОБА_5, за попередньою змовою з ним, викрав із зерносховища, розташованого на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, 675 кг. насіння соняшника;

- в ніч на 07.02.2013, спільно з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою з ними, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, через незачинені ворота проник на територію садиби ОСОБА_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 де з приміщення кухні викрав 15 л бензину марки А-92, після чого проник на горище вказаного житлового будинку, звідки викрав бензокосарку «RYOBI RBC-254 FC», а також заволодів легковим автомобілем марки ІЖ-412;

- в ніч на 07.02.2013, спільно з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за попередньою змовою з ними, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, проник на територію садиби ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_10, де з легкового автомобіля марки ВАЗ 2101, який знаходився на подвір'ї вказаної садиби, викрав акумуляторну батарею «FORCE-60», а також заволодів технічним паспортом на вказаний автомобіль і водійським посвідченням, належними потерпілому ОСОБА_1;

- в ніч на 28.01.2013, спільно з обвинуваченим ОСОБА_4, за попередньою змовою з ним, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, проник до жилого будинку ОСОБА_15, що розташований за адресою: АДРЕСА_12, вибивши руками вхідні двері, де без застосування фізичного насильства до потерпілої відкрито заволодів коштами в сумі 150,00 грн.

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що він дійсно:

- на початку червня 2013 року, спільно з обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, за попередньою змовою з ними, викрав з території свиноферми ТОВ «Дружба», металеву конструкцію, загальною вагою 400 кг.;

- 30.12.2012 спільно з обвинуваченим ОСОБА_6, за попередньою змовою з ним, проникли у зерносховище, яке розташоване на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, звідки викрали 300 кг. насіння соняшника;

- 10.01.2013, спільно з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_6, за попередньою змовою з ними, викрав із зерносховища, розташованого на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, 600 кг. насіння соняшника;

- 06.02.2013, спільно з обвинуваченим ОСОБА_5 за попередньою змовою з ним, проник у господарську будівлю, яка розташована на території садиби ОСОБА_13, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, звідки викрав 120 кг кукурудзи в качані;

- в ніч на 07.02.2013, спільно з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за попередньою змовою з ними, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, через незачинені ворота проник на територію садиби ОСОБА_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 де з приміщення кухні викрав 15 л бензину марки А-92, після чого проник на горище вказаного житлового будинку, звідки викрав бензокосарку «RYOBI RBC-254 FC», а також заволодів легковим автомобілем марки ІЖ-412;

- в ніч на 07.02.2013, спільно з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_5, за попередньою змовою з ними, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, проник на територію садиби ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_10, де з легкового автомобіля марки ВАЗ 2101, який знаходився на подвір'ї вказаної садиби, викрав акумуляторну батарею «FORCE-60», а також заволодів технічним паспортом на вказаний автомобіль і водійським посвідченням, належними потерпілому ОСОБА_1;

- 18.09.2013 проник до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_11, звідки викрав вищезазначене майно;

- в ніч на 28.01.2013, спільно з обвинуваченим ОСОБА_3, за попередньою змовою з ним, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, проник до жилого будинку ОСОБА_15, що розташований за адресою: АДРЕСА_12, вибивши руками вхідні двері, де без застосування фізичного насильства до потерпілої відкрито заволодів коштами в сумі 150,00 грн.

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду, що він дійсно:

- на початку серпня 2011 року, викрав 55 літрів дизельного пального за допомогою резинового шлангу та трьох пластикових каністр, з трактора ЮМЗ-6, що знаходився біля садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_6, на відкритій ділянці;

- 24.01.2013, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_7, який належить ОСОБА_10, викрав грошові кошти в сумі 625,00 грн.;

- на початку червня 2013 року, спільно з обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, за попередньою змовою з ними, викрав з території свиноферми ТОВ «Дружба», металеву конструкцію, загальною вагою 400 кг.;

- 15.01.2013, спільно з обвинуваченим ОСОБА_3, за попередньою змовою з ним, викрав із зерносховища, розташованого на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, 675 кг. насіння соняшника;

- 06.02.2013, спільно з обвинуваченим ОСОБА_4 за попередньою змовою з ним, проник у господарську будівлю, яка розташована на території садиби ОСОБА_13, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, звідки викрав 120 кг кукурудзи в качані;

- в ніч на 07.02.2013, спільно з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою з ними, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, через незачинені ворота проник на територію садиби ОСОБА_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 де з приміщення кухні викрав 15 л бензину марки А-92, після чого проник на горище вказаного житлового будинку, звідки викрав бензокосарку «RYOBI RBC-254 FC», а також заволодів легковим автомобілем марки ІЖ-412;

- в ніч на 07.02.2013, спільно з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою з ними, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, проник на територію садиби ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_10, де з легкового автомобіля марки ВАЗ 2101, який знаходився на подвір'ї вказаної садиби, викрав акумуляторну батарею «FORCE-60», а також заволодів технічним паспортом на вказаний автомобіль і водійським посвідченням, належними потерпілому ОСОБА_1

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що він дійсно:

- 30.12.2012 спільно з обвинуваченим ОСОБА_4, за попередньою змовою з ним, проникли у зерносховище, яке розташоване на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, звідки викрали 300 кг. насіння соняшника;

- 10.01.2013, спільно з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою з ними, викрав із зерносховища, розташованого на околиці с. Зелене Новомиколаївського району Запорізької області, 600 кг. насіння соняшника.

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 пояснив суду, що він дійсно на початку червня 2013 року, спільно з обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, за попередньою змовою з ними, викрав з території свиноферми ТОВ «Дружба», металеву конструкцію, загальною вагою 400 кг.

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

При обранні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи обвинувачених та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 за вчинення ними вищезазначених злочинів, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також часткове добровільне відшкодування завданого збитку. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до пунктів 6, 13 ч. 1 ст. 67 КК України загальними обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочинів щодо осіб похилого віку, а щодо ОСОБА_5, такою обставиною, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, також є рецидив злочину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7, передбачені ст. 67 КК України, - відсутні.

Враховуючи вищезазначене, данні про особи обвинувачених, суд призначаючи покарання виходить з наступного:

- відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, згідно з характеристиками від 18.06.2013, 17.10.2013, нейтрально характеризуються за місцем проживання, з огляду на відсутність у них судимостей, наявність кількох обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також тяжкість та кількість вчинених ними злочинів, суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинувачених без їх ізоляції від суспільства та визнає необхідним і достатнім для попередження нових злочинів призначити обвинуваченим покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;

- відносно ОСОБА_5 який, згідно з характеристикою від 20.02.2013, нейтрально характеризується за місцем проживання, з огляду на наявність у нього судимостей, кількох обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, враховуючи вчинення ним нових злочинів під час іспитового строку, суд, виходячи з приписів ст.ст. 70, 71 ч.ч. 2, 3 ст. 78 КК України, дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та про необхідність призначення йому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а за сукупністю вироків - шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком;

- відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які, згідно з характеристиками від 30.01.2013 та від 21.06.2013 № 153, нейтрально характеризуються за місцем проживання, з огляду на відсутність у них судимостей, наявність кількох обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також тяжкість та кількість вчинених ними злочинів, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування покарання та вважає достатнім призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням їх від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення цивільних позовів, суд виходить з наступного.

У кримінальному проваджені потерпілими були заявлені цивільні позови: ОСОБА_15 - на суму 150,00 грн.; потерпілим ОСОБА_11 - на суму 1290,00 грн.; потерпілим ОСОБА_13 - на суму 177,24 грн.; потерпілим ОСОБА_12 - на суму 2900,00 грн. та 2580,00 грн.

З урахуванням того, що цивільні позивачі ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_13, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибули в судове засідання, а обвинувачені не визнали зазначені позови, суд керуючись ч. 1 ст. 326 КПК України, дійшов висновку про необхідність залишення цивільних позовів ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_13 без розгляду.

Разом з цим, цивільні позови потерпілого ОСОБА_12 на суму 2900,00 грн. та 2580,00 грн. підлягають залишенню без розгляду, оскільки потерпілий не підтримав їх, у судове засідання не прибув, а також зазначив про відсутність у нього матеріальних претензій до обвинувачених, що підтверджується його заявою від 11.10.2013 та його розпискою.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Довідкою НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області від 10.04.2013 № 18/2-1033 підтверджується розмір витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 490,00 грн. Експертиза проводилась з метою з'ясування обсягу завданої шкоди потерпілій ОСОБА_2 Отже, зазначена сума підлягає стягненню в солідарному порядку з обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Довідкою НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області від 27.09.2013 № 18/2-3428 підтверджується розмір витрат на проведення товарознавчої експертизи в сумі 391,20 грн. Експертиза проводилась з метою з'ясування обсягу завданої шкоди потерпілому ОСОБА_14 Отже, зазначена сума підлягає стягненню в з обвинуваченого ОСОБА_4

Речовими доказами у справі є:

- фрагмент чавунної плити, набір колосників, металева сокира без топорища, радіатор автомобіля ВАЗ-21063, два стартери автомобіля ВАЗ-21063, розподілювальний вал автомобіля ВАЗ-21063, ТВ-тюнер «Sat Integral T-820» супутникова антена, три конвертери «ENKF-3101A», які згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.10.2013, зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Новомиколаївського РВ ГУМВС України в Запорізькій області;

- водійське посвідчення та техпаспорт, належні ОСОБА_1, які згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 05.04.2013, передані на зберігання ОСОБА_1;

- акумуляторна батарея «FORCE-60», належна ОСОБА_1, яка згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11.04.2013, передана на зберігання ОСОБА_1;

- легковий автомобіль марки ІЖ-412, номерний знак НОМЕР_3, належний ОСОБА_2, який згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.03.2013, переданий на зберігання ОСОБА_2

Питання про долю речових доказів у справі суд вирішує за правилами пункту 5 частини дев'ятої статті 100 КПК України, згідно з яким майно, яке було об'єктом кримінального правопорушення, повертається законному володільцеві.

Строки запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, що обирався відносно обвинувачених, станом на 26.12.2013 закінчилися. Клопотання про обрання вказаним обвинуваченим запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 71, 75, 76 ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України, ст.ст. 100, 124, 349, 373 - 376, 393, 395, 532, КПК України, суд

засудив:

1. ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді трьох років обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді п'яти років позбавлення волі.

2. ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді трьох років обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді п'яти років позбавлення волі.

3. ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

3.1. - за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 29 травня 2012 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді трьох років і трьох місяців позбавлення волі;

3.2. - за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді трьох років обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді п'яти років позбавлення волі;

3.3. Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 29 травня 2012 року, у вигляді п'яти років і шести місяців позбавлення волі.

4. ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

5. ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

6. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

7. Цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на суму 150,00 грн. (сто п'ятдесят гривень 00 коп.), цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на суму 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 коп.), цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на суму 177,24 грн. (сто сімдесят сім гривень 24 коп.), цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на суму 2900,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот гривень 00 коп.), цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на суму 2580,00 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят гривень 00 коп.) - залишити без розгляду.

8. Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 490,00 грн. (чотириста дев'яноста гривень 00 коп.).

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 391,20 грн. (триста дев'яносто одна гривня 20 коп.).

9. Речові докази у справі:

- фрагмент чавунної плити, набір колосників, металева сокира без топорища, радіатор автомобіля ВАЗ-21063, два стартери автомобіля ВАЗ-21063, розподілювальний вал автомобіля ВАЗ-21063, ТВ-тюнер «Sat Integral T-820» супутникова антена, три конвертери «ENKF-3101A», які згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.10.2013, зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Новомиколаївського РВ ГУМВС України в Запорізькій області - повернути власнику ОСОБА_14;

- водійське посвідчення та техпаспорт, належні ОСОБА_1, які згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 05.04.2013, передані на зберігання ОСОБА_1 - повернути власнику;

- акумуляторна батарея «FORCE-60», належна ОСОБА_1, яка згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11.04.2013, передана на зберігання ОСОБА_1 - повернути власнику;

- легковий автомобіль марки ІЖ-412, номерний знак НОМЕР_3, належний ОСОБА_2, який згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.03.2013, переданий на зберігання ОСОБА_2 - повернути власнику.

10. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченим. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Суддя С.С. Гасанбеков