ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

22.12.2006                                                   Справа №  10/28

Суддя господарського суду І.В.Івашкович

за участю представників:

скаржника (стягувача):  не з’явився

боржника: не з’явився

ДВС у м. Ужгород:  не з"явився

           розглянувши матеріали за скаргою № 04/2419/1 від 30.10.06 на дії                           (бездіяльність) державної виконавчої служби у м. Ужгород,

                                                 ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.02.04 по справі № 10/28 стягнуто з ТОВ «Газ конвектор Україна», м. Ужгород на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», м. Миколаїв 1864502,71 грн. боргу, інфляційних, 3% річних та 1818 грн. відшкодування судових витрат.

          На виконання рішення суду видано наказ від 09.03.04 по справі                       № 10/28, який пред»явлено  стягувачем до виконання до відділу ДВС Ужгородського   міського управління юстиції.

          Постановою державного виконавця  Ужгородського міськвіділу ДВС від 30.04.04 № 1-868 відкрито виконавче провадження по виконанню  наказу                    господарського суду Закарпатської області від 09.03.04 по справі № 10/28.

          Стягувач ВАТ «Миколаївгаз», м. Миколаїв звернувся із скаргою                 № 04/2419/1 від 30.10.06, якою просить визнати  неправомірними дії (бездіяльність) ДВС у  м. Ужгрод по виконанню рішення господарського суду Закарпатської області по справі № 10/28.

          Надісланою на вимогу суду заявою № 04/2876 від 06.12.06 про уточнення вимог стягувач просить  визнати неправомірними дії ДВС у м. Ужгород щодо   невиконання всіх необхідних  заходів для виконання рішення суду в строки,   передбачені ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»та щодо    ненадання інформації про хід виконавчого провадження.

          Скаргу мотивовано з посиланням на ті обставини, що ДВС у м. Ужгород  порушено вимоги ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», якою   встановлено шестимісячний строк для  проведення виконавчих дій по виконанню рішення  суду з дня винесення постанови про відкриття  виконавчого провадження. Скаржник зазначає, що  в порушення вимог ст. 25 ДВС у м. Ужгород повернуто на підставі ст.  40 п. 2 Закону України «Про  виконавче провадження»наказ № 10/28 лише  29.09.05, тобто через 1 рік і 5 місяців від дня відкриття виконавчого   провадження.

          Окрім того, скаржник вказує на порушення ДВС у м. Ужгород ст. 11-1 Закону України «Про  виконавче провадження», оскільки на клопотання  стягувача щодо надання  інформації про хід  виконавчого провадження відповідь не надано, а представнику стягувача, який з 18.07.06 по 21.07.06 перебував у службовому відрядженні у м. Ужгороді,  не надано можливість ознайомитись із матеріалами       виконавчого провадження.

          Скаржник стверджує, що ДВС у м. Ужгород не вживались передбачені                  Законом України «Про виконавче провадження» заходи, спрямовані на виконання рішення суду.

          До скарги подано заяву, якою скаржник просить поновити строк для подачі скарги, посилаючись на ті обставини, що ним лише 23.10.06 було отримано ухвалу господарського суду Закарпатської області від 13.09.06 по справі № 10/28, якою відмовлено у задоволенні скарги № 04/1568 від 28.07.06 на дії (бездіяльність) державного виконавця.

          ДВС у м. Ужгород згідно з поданим письмовим відзивом на скаргу просить таку відхилити, посилаючись на те, що скаржником пропущено встановлений ст. 121-2 ГПК України строк для подання скарги тривалістю  10 днів, що обліковується з дня вчинення  оскаржуваної дії або з дня, коли про неї стало відомо.

          У дане судове засідання представники стягувача, боржника та ДВС у                     м. Ужгород не з»явились,  про причини їх неявки суду не повідмолено.

          Згідно норм ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи                        представника органу ДВС не є перешкодою для розгляду скарги.

          Проаналізувавши доводи та заперечення учасників судового процесу, дослідивши подані у зв»язку з розглядом скарги документи, суд констатує такі   висновки.

          За правилами ст. 121-2 ГПК України скарги на дії або бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду розглядає місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто в першій інстанції.

          Предметом скарги можуть бути конкретно вчинені дії, винесені процесуальні документи або бездіяльність органу ДВС, що безпосередньо пов»язані  із вжиттям заходів примусового виконання  відповідного рішення господарського суду .

          Ст. 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання  рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть  бути подані протягом десяти днів з дня  вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли стало відомо про неї, або з дня, коли  дія мала бути вчинена.

          В данному випадку скаржник в порушення  вищенаведених норм подав скаргу із значним пропуском встановленого строку.

          Так, стверджуючи про те, що згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі дії по виконанню рішення господарського суду  від 09.03.04 по справі № 10/28 мали бути вчинені  протягом шести місяців з дня  винесення  постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.04.04,  скаржник, таким чином, після закінчення цього строку, тобто з 30.10.04 (коли дія мала бути вчинена ) не позбавлений був можливості подати скаргу на невжиття  органом ДВС необхідних  заходів протягом встановленого строку. Так само, скарга  стосовно порушення ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»мала бути  подана протягом 10 днів з моменту, коли  мала місце відмова органу ДВС від вчинення  дії по наданню стягувачу можливості ознайомитись  із матеріалами  виконавчого провадження.

          Натомість, скаржник у встановлений законом строк скаргу не подавав.

          Заява скаржника про поновлення строку для подачі скарги судом не може бути прийнята, оскільки наведені у ній обставини взагалі не можуть вважатися як поважні причини пропуску строку  для подачі скарги, що є предметом даного   розгляду.

          Окрім того, суд звертає увагу і на те, що скаржник не подав жодного             документального доказу на підтвердження наведених у скарзі доводів. Скаржником не підтверджено, що він  дійсно звертався до ДВС у м. Ужгород із вимогами про надання  інформації про хід виконавчого провадження, на яку не отримав відповідь. Копії (не завірені в установленному порядку) поштової квитанції та повідомлення про вручення поштового відправлення не засвідчують факту  звернення до ДВС у м. Ужгород саме з такими вимогами. Відсутні   також докази про звернення до ДВС у м. Ужгород з клопотанням про надання можливості  ознайомитись з матеріалами  виконавчого провадження і отримання відмови на таке клопотання або допущеної бездіяльності щодо його задоволення.

          Виходячи з наведених вище обгрунтувань суд не знаходить правових підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.  121-2 Господарського процесуального кодексу                       України, суд

УХВАЛИВ:

           У задоволенні  скарги №04/2419/1 від 30.10.06 стягувача ВАТ „Миколаївгаз” ( м. Миколаїв) на дії ( бездіяльність) Державної виконавчої служби у м. Ужгород відмовити.                                                                     

       Суддя                                                                            І.В.Івашкович